20.12.2006  http://www2.dw-world.de/ukrainian    

Німеччина представила програму свого головування в ЄС  

БРЮССЕЛЬ. Німеччина намагатиметься досягти прориву в процесі ухвалення конституції ЄС під час піврічного головування в Євросоюзі, яке розпочнеться першого січня. Про це повідомив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр під час представлення у Брюсселі програми головування. Міністр розповів і про зовнішньополітичні цілі. Детальніше – Тетяна Карпенко.

Основними цілями Німеччини у зовнішній політиці під час головування в ЄС Франк-Вальтер Штайнмаєр назвав розв’язання кризи навколо переговорів щодо членства в ЄС Туреччини, Близькосхідний конфлікт та подальший розвиток у Косово. Велику увагу, за словами Штайнмаєра буде приділено і європейський політиці сусідства. Після приєднання до ЄС Румунії та Болгарії, безпосередніми сусідами Євросоюзу стануть держави Чорноморського регіону. Співпрацювати із ними потрібно більш ефективно, вважають у німецькому МЗС: “Разом із керівництвом Португалії, яка після Німеччини гловуватиме в ЄС,  ми здійснимо перевірку політики сусідства та сприятимемо його подальшому розвиткові”, - сказав Штайнмаєр. Крім того, зауважив глава німецького МЗС, більше уваги Берлін звертатиме і на держави центральної Азії, які не піддаються впливу фундаменталізму і спрямовують свої погляди у бік Європи. На порядку денному також - поглиблення політичної та економічної співпраці із Росією, яка є найважливішим постачальником енергоносіїв до Євросоюзу. Для переговорів із російським керівництвом Штайнмаєр у середу вирушає до Москви.

http://www2.dw-world.de/ukrainian 12.12.2006

Німеччина отримала мандат на посилення політики сусідства ЄС       

БРЮССЕЛЬ. Під час зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС уряд Німеччини, яка наступною головуватиме в Євросоюзі, отримав від решти держав-членів мандат на посилення європейської політики добросусідства. Німеччина має в червні представити пропозиції щодо подальшого розвитку відповідної програм, вирішили глави МЗС. У їхньому відповідному документі зауважено, що більш інтенсивна політика сусідства може стати вдалою альтернативою для таких держав, як Україна, намагання яких досягти членства в ЄС критично сприймають багато країн спільноти.

http://www2.dw-world.de/ukrainian 12.12.2006

ЄС частково призупинив переговори про вступ з Туреччиною       

БРЮССЕЛЬ. Після довготривалої складної дискусії міністри закордонних справ країн Європейського союзу частково призупинили переговори про вступ Туреччини до ЄС. Причиною названо незгоду Анкари відкривати турецькі морські та аеропорти для Республіки Кіпр, яка є членом Євросоюзу. Якщо уряд Туреччини погодиться усунути цю ситуацію, то переговори із заблокованих 8 пунктів можуть бути швидко відновлені. Раз на рік Європейський союз має намір перевіряти, чи спостерігається прогрес у вирішенні питання. Глави МЗС країн європейського союзу не висунули Туреччині ультиматум. Оглядачі підкреслюють зокрема і той факт, що на відміну від попереднього ставлення, уряд Кіпру визнав необхідність вирішення кіпрського конфлікту в рамках ООН.

Єврокомісія рекомендує частково заморозити переговори з Туреччиною про вступ до ЄС

http://ukraine.radiosvoboda.org Наталія Вікуліна

Брюссель, 29 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Єврокомісія порекомендувала частково призупинити переговори з Туреччиною щодо вступу до Євросоюзу. Так Брюссель відреагував на те, що Анкара не виконала зобов'язання допускати в свої порти кораблі з Кіпру.

Євросоюзу досі не вдалося переконати Туреччину виконати так званий Анкарський протокол, за яким турецька влада мусить дозволити заходити до портів країни кораблям з Кіпру, який є членом ЄС і північна частина якого окупована Туреччиною.

Комісар ЄС з розширення Оллі Рен заявив, що Євросоюз не може лишати без наслідків ситуацію, коли Анкара не виконує юридичних зобов'язань. Тож Брюссель пропонує, серед іншого, заморозити 8 із 35 тем переговорного процесу з Туреччиною, залишити чинними обмеження на вільний рух товарів.

Водночас Єврокомісія заявляє, що зацікавлена в продовженні переговорів з Туреччиною

Оллі Рен: “Європа потребує стабільної і демократичної Туреччини, а Туреччині потрібна Європа – як політично, так і економічно. Ось чому ми розпочали переговорний процес рік тому, і це залишається дійсним більшою мірою, ніж коли-небудь. Саме тому ми підтверджуємо сьогодні, що переговори повинні продовжуватися, однак повільнішим темпом. Тож катастрофи поїзда не буде, але він знизить рух, адже на коліях ідуть роботи. Однак поїзд і далі рухатиметься”.

Євросоюз чекає на виконання зобов'язань, обумовлених Анкарським протоколом

Оллі Рен також зазначив, що Брюссель зможе повернутися до нормального темпу переговорів, як тільки Туреччина виконає зобов'язання, викладені в Анкарському протоколі. Втім, переговори буде частково призупинено тільки в тому випадку, якщо із пропозицією Єврокомісії погодяться міністри закордонних справ країн ЄС – вони розглядатимуть турецьке питання на зустрічі 11 грудня.

“Я хочу сказати, що Туреччина досі має час і ще може забити гол, виконавши свої зобов'язання до зустрічі міністрів закордонних справ. Тож тоді наші рекомендації були б марними”, – зауважив Оллі Рен.

Комісар ЄС із розширення також нагадав, що в інтересах Євросоюзу наступного року вирішити під егідою ООН кіпрське питання.

27.09.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Болгарія та Румунія привітали рекомендацію Єврокомісії на їхній до вступу в ЄС

БУХАРЕСТ/СОФІЯ. Румунія та Болгарія привітали рекомендацію Європейської комісії прийняти ці дві країни з наступного року до ЄС. Водночас уряди в Бухаресті та Софії заявили, що проводитимуть подальші реформи, аби повністю виконати критерії, що висуваються для вступу до Євросоюзу. У вівторок Європейська комісія дала „зелене світло” світло на вступ Румунії та Болгарії до ЄС, висунувши при цьому низку строгих умов. Так, права на членство в організації для обох країн може бути обмежено, якщо вони не досягнуть значного прогресу в досягненні стандартів ЄС.

27.09.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Різна реакція в ЄС на рекомендацію прийняти Болгарію та Румунію до спільноти

СТРАСБУРГ. На думку глави комітету Європейського парламенту з закордонних справ Ельмара Брока, Євросоюзу потрібна перерва. З такою заявою він виступив після того, як Єврокомісія рекомендувала прийняти Румунію та Болгарію до ЄС. До ухвалення нової конституції Євросоюзу, або іншого схожого документу не йтиметься також про членство Хорватії та Туреччини, заявив Брок. Тим часом деякі депутати Європарламенту звинувачують керівництво ЄС у лицемірстві говорять про політику подвійних стандартів. Повідомляє Тетяна Карпенко:

Румунія та Болгарія здатні виконувати обов’язки та можуть отримати права членів Європейського союзу першого січня 2007 року – повідомив президент Єврокомісії Жозеф Мануель Баррозу. Втім, керівний орган ЄС перелічив низку галузей, у яких Софія та Бухарест іще мають досягти прогресу. “Єврокомісія запровадить механізм, для співпраці та підтвердження поступу у таких галузях, як  – реформа судової системи,  боротьба з корупцією та організованою злочинністю.”  - сказав Барозу. В самому ж звіті зазначено, що, Болгарія, зокрема, зобов’язана буде провести професійне розслідування всіх звинувачень корупції у вищих ешелонах влади, місцевих органах управління та громадських інститутах. Румунія – забезпечити більш прозору та ефективну процедуру судочинства. Глава фракції Зелених в Європарламенті Деніель Кон-Бендіт після звіту Єврокомісії розкритикував керівний орган ЄС і звинуватив у політиці подвійних стандартів. За його словами, Єврокомісія, робить вигляд, ніби не помічає, що Румунія та Болгарія не виконали усі необхідні умови. Тепер, за його словами, Брюсселю буде непросто розмовляти із тими державами, які теж прагнуть до ЄС. 

Німецька Хвиля, 06.09.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Болгарію та Румунію рекомендують до вступу в ЄС наступного року

СТРАСБУРГ. Європейська комісія рекомендуватиме прийняти Болгарію та Румунію до ЄС у січні 2007 року, попри те, що ці країни не виконали необхідні вимоги. Така інформація міститься у звіті з приводу готовності Софії та Бухареста до вступу в Євросоюз. Документ, текст якого став відомий журналістам, планується офіційно представити наприкінці вересня. Повідомляє Тетяна Карпенко:

За словами прем’єр-міністра Болгарії Сергія Станішева, який провів у вівторок зустріч із главою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, він упевнений, що його країна приєднається до ЄС найближчим часом, попри скептичні настрої в Брюсселі. У Єврокомісії можна почути критичні зауваження в зв”язку з тим, що ані в Румунії, ані в Болгарії не відбулося очікуваного прогресу в сфері боротьби із корупцією та реформуванні юридичної системи. Втім, у Брюсселі вважають недоцільним відтермінування ще на рік вступу цих держав до ЄС. Очікується, що у звіті, який представлять 26 вересня, керівництво Євросоюзу запропонує прийняти Болгарію та Румунію. Паралельно планується розробити механізм санкцій, які вживатимуть до цих країн - вже членів Євросоюзу, - якщо поступу не спостерігатиметься й надалі. Приміром, Брюссель зможе  не визнавати рішення болгарських судів у разі невикорінення корупції та відмовлятися надавати субсидії, якщо існуватиме підозра у розкраданні грошей.

Німецька Хвиля, 05.09.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Німеччина оприлюднила цілі свого головування в ЄС

БЕРЛІН. Удосконалення політики сусідства Європейського союзу, поглиблення співпраці з Росією та відновлення діалогу щодо Конституції ЄС – такими будуть головні завдання головування Німеччини в Євросоюзі впродовж першого півріччя 2007 року. Із такою заявою виступив міністр закордонних справ Німеччини Франк Вальтер Штайнмаєр на конференції послів ФРН, яка в понеділок відкрилася у Берліні. Докладніше – Наталія Фібріг:

У конференції поряд із главами дипломатичних місій ФРН узяли участь міністр закордонних справ Франції Філліп Дуст-Блазі, прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, а також німецькі політики і підприємці.  Відкриваючи чотириденний форум, міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, назвав засади концепції головування Німеччини в ЄС: “Нам в Європі потрібно буде пожвавити роботу з нашими східними сусідами. Наприкінці року Єврокомісія представить результати аналізу теперішньої політики сусідства ЄС і ми подумаємо, що можна модернізувати або розвинути”, - зазначив Франк-Вальтер Штайнмаєр. За його словами, Берлін намагатиметься зробити все можливе для розв’язання кризи довкола прийняття європейської конституції, зміцнення енергетичної безпеки Європи та поглиблення співпраці з Росією та іншими партнерами на Сході Європи.

Німецька Хвиля, 30.07.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Мешканці Євросоюзу мало знають про розширення організації

БРЮССЕЛЬ. Мешканці Євросоюзу мають низький рівень знань щодо розширення організації і, зокрема, про позитивні аспекти цього процесу. Такі результати опитування громадської думки, що провела Єврокомісія. Розповідає Тетяна Карпенко.

Відповідно до даних дослідження, дві третини опитаних громадян держав ЄС повідомили, що мають недостатньо інформації щодо розширення Євросоюзу. Вони визнали, що сподівалися отримати ці данні від урядів країн, у яких мешкають, та засобів масової інформації. При цьому 75 відсотків респондентів очікують від розширення організації здебільшого негативних наслідків. Як от скорочення робочих місць у себе в країні та перенесення їх за кордон. Під час опитування Єврокомісія намагалася дізнатися і про ставлення громадян держав ЄС до приєднання до організації окремих країн. Виявилося, що найбільш схвально вони ставляться до вступу до Євросоюзу Хорватії. На другому місці за ступенем підтримки - балканські країни, за винятком Албанії. На останньому -Туреччина. Україна у опитуванні не фігурувала.

Наприкінці року ЄС має визначити, скільки ще країн він може прийняти до свого клубу.

Наталія Вікуліна
http://ukraine.radiosvoboda.org 3 липня 2006

Гельсінки-Брюссель, 3 липня 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Розширення стане однією з головних тем під час головування в ЄС Фінляндії до кінця цього року, за цей час Брюссель визначиться, скільки ще країн може прийняти в Європейський союз. Про це оголосив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу на прес-конференції з фінським прем’єр-міністром Матті Ванганеном. Баррозу також повідомив, що Єврокомісія пропонує нову угоду з Москвою, що передбачає створення зони вільної торгівлі з Росією та енергетичну співпрацю.

Євросоюз має визначитися, чи достатньо місця в його клубі для країн, які мріють там опинитися. Це не стосується Румунії і Болгарії – ці країни вступлять до ЄС, можливо, вже 1 січня 2007-го року, якщо зроблять необхідний поступ. Переговори триватимуть з Туреччиною і Хорватією, однак і їм не гарантований членський квиток у Євросоюзі. Вступ інших країн – приміром, України чи Молдови – залежатиме також і від того, яким буде рішення Євросоюзу щодо його здатності приймати нових членів. Говорить прем’єр-міністр Фінляндії Матті Ванганен:

“Відправна точка – дуже чітка: Євросоюз повинен дотримуватися своїх зобов’язань і гарантувати, що він може прийняти нові країни. Ми не хочемо висувати нові критерії для вступу. Водночас країнам-кандидатам потрібно виконати всі вимоги, які є рівними для всіх країн”.

Глава Єврокомісії Баррозу нагадав, що восени має бути готовою доповідь щодо здатності Євросоюзу розширюватися далі. Він сподівається, що до кінця цього року Брюссель матиме чітку доктрину щодо подальшого розширення. Наразі невідомо, які шанси вступити до ЄС матиме Київ, однак у європейських колах подейкують, що Україна є занадто великодю за розмірами країною, аби її вступ Євросоюз перетравив безболісно. Говорить глава Єврокомісії Баррозу:

“Розширення Євросоюзу не є самозрозумілим процесом. Це – свідомий вибір. Ми розширюємось, тому що це добре для країн, що вступають, і для всієї Європи. Розширена Європа є набагато сильнішою на світовій арені. Ми розширюємося так, щоб зберігалася здатність Євросоюзу працювати”.

Разом з тим під час фінського головування Євросоюз приділятиме велику увагу також відносинам з Росією. У понеділок Баррозу оголосив, що Єврокомісія пропонує розпочати переговори з Москвою щодо нової угоди, яка замінить чинну Угоду про партнерство і співробітництво. Росії пропонують розвивати з Європою енергетичну співпрацю та створити з Євросоюзом зону вільної торгівлі – це може відбутися тільки після вступу Москви до Світової організації торгівлі. Одна з речниць Єврокомісії Емма Адвін нагадала, що Брюссель у новій угоді з Росією порушуватиме також питання демократії, захисту прав людини та верховенства права.

Німецька Хвиля, 03.07.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Нова дискусія про Конституцію ЄС вже цього року

ЛЮКСЕМБУРГ. Дискусія про майбутнє Конституції Європейського союзу може поновитися раніше, ніж було заплановано. На думку оглядачів, дострокові вибори у Нідерландах можуть спричинити нове обговорення проекту вже восени цього року, а не наступного, коли в ЄС головуватиме Німеччина. Повідомляє Тетяна Карпенко:

Керівники держав Євросоюзу планували повернутися до теми Європейської конституції 2007 року і винести на затвердження її оновлений варіант 2008 року. Такий розклад було встановлено з огляду на парламентські вибори у Нідерландах та президентські у Франції. Тепер же, коли Нідерланди готуються до дострокових виборів уже восени, очікують, що обговорення Європейського основного закону повернеться до порядку денного набагато швидше. Нині усі партії, що входять до нідерландського парламенту, займають чітку позицію щодо нинішнього проекту загальноєвропейської конституції, вважаючи її мертвою. Втім різними є думки з приводу того, чи проводити іще один загальнонаціональний референдум, коли конституцію перероблять. Перший проект основного закону мешканці Нідерландів під час плебісциту не схвалили.  

Словенія запроваджує євро

16 червня 2006 p. http://www.bbc.co.uk/ukrainian

Провідники Євросоюзу підтримали прагнення Словенії долучитися до єврозони.

Словенія стане 13-ою країною, яка від першого січня наступного року запровадить спільну грошову одиницю.

Міністр фінансів Словенії Андрей Баюк назвав долучення до єврозони поверненням його країни додому, - до європейської родини.

Відповідаючи на записання Бі-Бі-Сі про економічні причини такого кроку, пан Баюк зазначив:

"Словенія є доволі відкритою, невеликою за розмірами, економікою. Ми експортуємо майже 62 відсотки нашої продукції до Європи. Відтак, для нас вкрай важливо позбутися будь-якої невизначеності. Зокрема, надто важить те, що з прийняттям до єврозони ми позбудемося ризику, пов’язаного з обмінним курсом валют. Також важливою є фінансова дисципліна, пов’язана з запровадженням євро".

Німецька Хвиля, 16.06.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Євросоюз розширюватиметься далі, якщо вдасться досягти консенсусу щодо Конституції ЄС

БРЮССЕЛЬ. Європейський союз зможе приймати нових членів (після вступу Болгарії та Румунії) лише наприкінці нинішнього десятиліття і лише у випадку, що 2008 року вдасться досягти консенсусу щодо Конституції ЄС. Такого висновку дійшли глави-держав Євросоюзу ввечері  четверга після закінчення першого дня самміту ЄС. Розповідає Тетяна Карпенко:

Розбіжності позицій європейських лідерів стосовно того, що далі робити із проектом Конституції ЄС, виявилися більш кардинальними, ніж вважалося раніше. Після тривалої дискусії, глави держав Євросоюзу вирішили подовжити паузу  “обмірковування” до другої половини 2007 року. Тоді  Німеччина, яка стане до головування у організації має провести аналіз документа. А ще через рік – 2008го, коли головуватиме Франція, його спробують затвердити.  Після цього знадобиться іще рік-півтора на ратифікацію документа. І лише тоді, якщо основний закон схвалять усі країни і він почне діяти, можна буде продовжувати процес розширення організації. Адже нинішні угоди ЄС передбачають приєднання до Євросоюзу лише Болгарії та Румунії. Без нової законодавчої бази вступ до ЄС Хорватії, Туреччини, балканських країн та країн східної Європи, є неможливим. Окрім цього, буде проведено аналіз щодо того, скільки іще нових членів ЄС здатний прийняти. “Єврокомісія має підготувати доповідь про елементи, які дозволять виміряти здатність ЄС до подальшого розширення,”  - повідомив прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер. Дискусію з цього питання лідери Євросоюзу продовжать у п’ятницю.

Німецька Хвиля, 15.06.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Хто врятує Європу від песимізму?

Питання міграції, сталого розвитку, екології, енергетичної безпеки, здатності Євросоюзу до подальшого розширення - на порядку денному саміту ЄС, що розпочинається в четвер у Брюсселі. Усі ці пункти об’єднані в одну глобальну тему - майбутнє Євросоюзу. Саме їй глави держав ЄС збираються присвятити найбільше часу.

“Де ми? Що ми маємо робити далі, щоб просуватися вперед?  Що робити з європесимізмом. Тепер у нас є не лише ті, хто були традиційно скептиками - ті, хто ніколи не хотіли мати проект під назвою “спільна Європа”. А й ті, хто колись були переконаними європейцями. Чому в нас так багато песимізму, чому існують сумніви в Європі, сумніви в проекті спільного співіснування.”

У своїй промові глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу поставив багато запитань, на які намагатимуться знайти відповіді глави держав Євросоюзу. Головне з них - що робити далі? Тут, як вважають чимало політиків, ініціативу мають проявити якраз Франція та Нідерланди, де референдуми щодо проекту європейської конституції провалилися минулого року. Говорить депутат Європарламенту Мартін Шульц:

“Ми маємо запитати тих, хто посадив конституцію в калюжу: а що власне вони пропонують? Як нам вийти з цієї блокади? Це в принципі обов’язок французького уряду надати пропозиції, які допомогли б нам впоратися із цією дилемою”.

Нинішній французький президент Жак Ширак запропонував перенести ухвалення остаточного рішення щодо конституції на другу половину 2008 року, коли Париж стане до головування в ЄС. Тоді буде більш зручний час, оскільки у Франції вже відбудуться вибори і на чолі держави стоятиме інший політик.

Водночас прем’єр-міністр Бельгії Гі Ферховстадт - один з тих, хто належить до єврооптимістів, - вважає, що тактика очікування “кращих часів” є невірною. Оскільки влучного моменту так може ніколи й не бути. Ферховстадт пропонує негайно діяти, спираючись на спеціальну декларацію. У ній йдеться: якщо 80 відсотків країн-членів ратифікували документ, а одна або ж більше держав отримали із цим труднощі - остаточне рішення мають ухвалювати глави держав ЄС під час саміту.

Нині ратифікували проект конституції або ж перебувають у процесі ратифікації - 16 держав: Австрія, Бельгія, Кіпр, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Литва, Латвія, Люксембург, Мальта, Словаччина, Словенія та Іспанія. До 80 відсотків не вистачає ще чотирьох країн. Саме тому, на думку Ферховстадта, процес зупиняти не можна. За його словами, якщо вдасться досягти потрібного процентного співвідношення, Євросоюз опиниться в новій ситуації, коли процес вдасться розблокувати. Перед ЄС відкриються нові перспективи. Втім, до Ферховстадта глави держав ЄС швидше за все не прислухатимуться. Ганц Вінклер – міністр Австрії з європейських питань:

“Виглядає так (я можу вже про це сказати), що держави члени ЄС у тій чи іншій формі хотіли б продовжити період “рефлексії” ще на рік. Про те, що буде після цього, глави держав ЄС вестимуть інтенсивну дискусію й робитимуть відповідні пропозиції”.

Таку важливу тему керівники держав ЄС обговорюватимуть у невимушеній обстановці - за обідом. Під час прийому їжі вони займатимуться тим, що “вийматимуть родзинки з великого конституційного пирога”. Тобто вибиратимуть більш привабливі положення, щоб потім “відкорегувати” проект основного закону, викинувши непопулярні статті. Канцлер Австрії Вольфґанґ Шюссель виступає проти такого знущання над документом і пропонує зайнятися спільним куховарством. Він вважає, що до документу можна додати пару-трійку “смачних” інгредієнтів. Наприклад, вигадати нове ім’я чи  новий механізм ратифікації. Шюссель пропонує  провести народне волевиявлення одночасно в усіх країнах ЄС. І якщо більшість громадян держав Євросоюзу та більшість країн конституцію схвалять, впроваджувати її в дію. Але до цього людям все ж таки варто пояснити, навіщо вона потрібна Європейському союзу і що станеться у випадку остаточного провалу конституційного процесу. Глава Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу:

“Що ми втратимо, якщо у нас не буде загальноєвропейської конституції? По-перше, ми втратимо компетенції певних органів, ми не зможемо запровадити посаду міністра закордонних справ Євросоюзу. Ми втратимо здатність провадити спільну політику в галузях охорони здоров’я, безпеки, і, зрештою, в енергетиці.”

У тих громадян ЄС, яким такі аргументи поки що видаються не переконливими, ще буде час для того, щоб свою думку змінити. Про це глави держав ЄС збираються подбати під час саміту.

Тетяна Карпенко

Німецька Хвиля, 13.06.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Євросоюз розпочав переговори про вступ Туреччини попри конфлікт з Кіпром

ЛЮКСЕМБУРГ. Європейський союз розпочав у понеділок переговори з Туреччиною та Хорватією про приєднання цих держав до ЄС. Цього ж дня з обома країнами обговорили першу з тридцяти п’яти статей, які підлягають узгодженню. Йдеться про “Співпрацю в науковій сфері та проведення досліджень.” Повідомляє Тетяна Карпенко:

На своєму засіданні міністри закордонних справ ЄС приділили головну увагу розширенню організації. Під тиском Єврокомісії Кіпр погодився на те, щоб ЄС розпочав переговори з Анкарою. Остання, щоправда, має все-таки виконати обіцянки: подбати про те, щоб почала діяти угода про поширення митного союзу між ЄС та Туреччиною на 10 нових членів організації, серед яких є і Кіпр, відкрити порти для кораблів цієї держави, і нарешті - до початку осені офіційно її визнати. “Я думаю, що сьогодні всі учасники мали винести урок, адже позитивні сигнали щодо виконання зобов’язань - є дуже важливими”, - сказала міністр закордонних справ Австрії Урсула Пласснік. Якщо з Туреччиною ЄС розпочав переговори так би мовити “авансом”, то Хорватії довелося чекати цього дня ще рік після того, як вона всі вимоги виконала, а саме почала співпрацювати із військовим трибуналом в Гаазі. Щоправда, на думку експертів, тепер для Загреба процес приєднання до ЄС відбуватиметься набагато швидше, ніж для Туреччини. Під час зустрічі в Люксембурзі було надано перспективу членства в Євросоюзі ще одній країні - Албанії. З Тираною було підписано “Угоду про стабілізацію та асоціацію”. Втім, документ набере чинності лише, якщо його ратифікують усі держави-члени ЄС.

Німецька Хвиля, 06.06.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Міністри ЄС радитимуться про запровадження євро в Словенії та Литві

ЛЮКСЕМБУРГ. Міністри фінансів та економіки країн ЄС у вівторок обговорять питання, пов’язані із запровадженням спільної європейської валюти в Словенії та Литві. Зустріч відбудеться у Люксембурзі. Повідомляє Тетяна Карпенко:

Доповідачі Єврокомісії ознайомлять міністрів з тим, наскільки Словенія та Литва відповідають необхідним критеріям для того, аби дозволити їм приєднатися до єврозони. Це низка економічних показників та відповідність законодавчої бази. У доповідях ідеться про те, що Любляна виконала необхідні умови. Тому міністрам пропонується дозволити запровадити у Словенії євро з першого січня 2007 року. Наступним кроком стане визначення обмінного курсу, за яким національну валюту цієї країни обмінюватимуть на єдину європейську. Словенія стане першою державою, що приєднається до єврозони після 2001 року, коли євро, власне, було запроваджено. Прогнози щодо Литви не такі оптимістичні. Хоча Вільнюс досяг у цій сфері помітного прогресу, не всі умови вдалося виконати. Тому Литві, найімовірніше, з євро доведеться зачекати.

Німецька Хвиля, 29.05.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian/

Міністри закордонних справ ЄС: спільну конституцію буде схвалено 2009 року

ВІДЕНЬ. З метою подолання інституційної кризи Європейський союз має не пізніше 2009 року отримати спільну конституцію. Такого висновку дійшли міністри закордонних справ ЄС під час дводенної зустрічі в австрійській столиці, що завершилася у неділю. „Ми всі свідомі того, що необхідно внести ясність у правові засади Європейського союзу”, - наголосила глава МЗС Австрії Урсула Пласснік. Німеччина, яка головуватиме у ЄС у першому півріччі 2007 року, до завершення цього періоду має підготувати заяву з приводу відновлення роботи над проектом конституції ЄС.

Німецька Хвиля, 17.05.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Єврокомісія висловиться щодо терміну вступу Румунії та Болгарії до ЄС лише восени

СТРАССБУРГ. Європейський союз закликав Румунію та Болгарію до проведення подальших реформ, аби не зашкодити процесу їхнього приєднання до ЄС.  Як наголошується в представленому у вівторок звіті Єврокомісії, уряди в Бухаресті та Софії повинні передусім посилити боротьбу з корупцією та організованою злочинністю. Комісія ЄС перенесла оголошення рекомендації щодо терміну надання членства Румунії та Болгарії на жовтень цього року. Єврокомісія задовольнила запит Словенії стосовно переходу наступного року на спільну європейську валюту і відхилила таке саме прохання, що надійшло від Литви, звернувши увагу на високий рівень інфляції в цій країні.

Німецька Хвиля, 12.05.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Німеччина за поглиблення співпраці з сусідами ЄС

БЕРЛІН. Федеральний канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала до поглиблення політичної співпраці з країнами-сусідами Європейського союзу у рамках політики добросусідства. Про це канцлер заявила в четвер, виступаючи перед депутатами Бундестагу з урядовою заявою про європейську політику. Повідомляє Наталія Фібріг:

Європа повинна бути дієздатною, а для цього їй необхідна конституція, підкреслила Анґела Меркель і пообіцяла щонайпізніше під час головування Німеччини в ЄС, яке розпочинається в січні наступного року, поставити це питання на порядку денному. Щодо розширення ЄС, канцлер висловила впевненість, що Румунія та Болгарія незабаром стануть членами спільноти, однак закликала Єврокомісію відкрито назвати також „дефіцити” цих країн. Водночас вона висловилася за нову політику добросусідства: «Я глибоко переконана, що оперувати тільки торговими угодами та угодою про асоційоване членство мало. Ми повинні запропонувати цим країнам глибшу політичну співпрацю. Однак це не обов»язково має призвести до повноцінного членства в ЄС», - наголосила Меркель. Європейський союз мусить провести кордони, щоб залишитися дієздатною структурою, пояснила канцлер. Опозиційні партії в Бундестазі назвали урядову заяву невідповідною нинішнім реаліям у Європі. На їхню думку, запропонований Меркель план не дає чіткої відповіді щодо виходу з кризи ЄС.

Німецька Хвиля, 10.05.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Анґела Меркель вимагає визначення остаточних меж Євросоюзу

БЕРЛІН. Канцлер Німеччини Анґела Меркель виступила за посилення Європейського союзу і водночас за визначення кордонів цієї організації. Така заява глави німецького уряду пролунала у вівторок у Берліні на відкритті Європейського форуму, організованого телерадіокомпанією WDR. Повідомляє Володимир Медяний:

Під час дводенної конференції в Берліні, в якій беруть участь високопосадові представники країн-членів ЄС, знову проявилися розбіжності між Польщею та Німеччиною в питанні розширення Євросоюзу. Польський прем”єр-міністр Казімеж Марцінкевич, який взяв участь у конференції, виступив за те, щоб двері ЄС й надалі залишалися відкритими. Водночас канцлер Німеччини Анґела Меркель висунула вимогу визначення меж Європейського союзу. „З одного боку, ми маємо виконати наші обіцянки, з іншого – ми повинні сказати окремим країнам про неможливість набуття членства найближчим майбутнім”, - заявила Меркель. Канцлер не стала уточнювати про які саме країни йдеться. Вона наголосила на необхідності проведення якісної політики сусідства, яка б „не обмежувалася простою зоною вільної торгівлі”. До речі, фінський прем”єр-міністр Матті Ванханен, як і його польский колега, теж виступив „проти окреслення географічних кордонів”. „Інакше ми не виконаємо наші зобов”язання”, - сказав Ванханен. У своєму виступі Анґела Меркель наголосила також на необхідності посилити ЄС, домогтися чого, на її думку, можна буде ухваленням загальноєвропейської конституції.

9 травня 2006 http://radiosvoboda.org

У Євросоюзі святкують День Європи

Наталія Вікуліна

Брюссель, 9 травня 2006 (RadioSvoboda.ua) – Сьогодні у Євросоюзі святкують День Європи. Країни ЄС відзначають свято, проводячи різноманітні концерти, змагання та інформаційні заходи, мета яких – показати європейцям їхню належність до Європи та її цінностей.

Європейський союз святкує сьогодні своєрідний день народження – адже 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Робер Шуман проголосив план об’єднання Європи. Згодом, у 1985 році, ухвалили святкувати 9 травня День Європи.

Говорить Міколай Довґілевіч, прес-секретар одного з віце-президентів Єврокомісії: “Цього року ми відзначаємо День Європи вдвадцяте. Головну увагу буде приділено дебатам щодо майбутнього Європи”.

Отже, по всій Європі пройдуть концерти, фестивалі та інші заходи, присвячені європейській тематиці. Єврокомісія прагне також підвищити свідомість щодо Євросоюзу серед молодих європейців. У 14 країнах ЄС експерти розказуватимуть підліткам, що приносить Євросоюз для покращення життєвих стандартів мільйонів людей на всій планеті.

Просвітницька робота буде йти і для дорослих європейців. Наприклад, у Відні в присутності австрійського канцлера Вольфґанґа Шюсселя буде розпочата ініціатива під назвою “Кафе Європа”. Йдеться про книжку з європейської історії, авторами якої стали представники усіх 25 країн Євросоюзу. Це видання буде водночас презентоване в певних кафе в столицях держав ЄС.

Про деякі інші проекти, зокрема, у Франції, розповідає речник Довґілевіч: “9 травня в представництві Єврокомісії в Парижі буде відкрита фотовиставка, де буде присутнім віце-президент Єврокомісії Жак Барро. Також у Парижі буде проведений парад на роликових ковзанах, а по всій Франції хори співатимуть Європейський гімн. У цей же день пройдуть кінні перегони у місті Венсені, переможець яких отримає спеціальний приз Дня Європи”.

У Нідерландах школярі проведуть змагання на кращий короткометражний фільм про Європу, у Люксембурзі вшанувати День Європи запрошують у нову філармонію, де відбудеться велика музична вистава. В Іспанії та Португалії цьогорічні заходи присвячені 20-річчю вступу цих держав до Євросоюзу.

А самі європейські інституції також приготували спеціальну святкову подію – з 9 травня вони змінюють свої інтернет-адреси, які відтепер закінчуватимуться на “eu”, що значить “європейський”.

Німецька Хвиля, 04.05.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

ЄС призупинив переговори з Сербією про асоційоване членство

БРЮССЕЛЬ. Європейський союз на невизначений термін призупинив переговори з Сербією та Чорногорією щодо угоди про асоційоване членство. Комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен обґрунтував це рішення тим, що уряд у Белграді у встановлений термін не видав Міжнародному трибуналу з колишньої Югославії розшукуваного екс-генерала армії боснійських сербів Ратко Младича. Його звинувачують у низці військових злочинів та геноциді під час війни в Боснії в 1992-1995 роках. Віце-прем’єр Сербії Миролюб Лабус, який очолював сербську делегацію на переговорах з Брюсселем про асоційоване членство в ЄС, у середу подав у відставку.

Німецька Хвиля, 01.05.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Експерти: від розширення ЄС найбільше виграла Австрія

БОНН. Експерти підбивають попередні підсумки наймасштабнішого в історії Європейського союзу розширення цієї організації, яке відбулося два роки тому. На думку аналітиків, найбільше від приєднання до ЄС десяти нових країн виграла Австрія. Розповідає Євген Тейзе:

Торгівельний баланс Австрії після приєднання східноєвропейських країн щороку покращувався, зазначають фахівці. За даними статистичного відомства країни, перевага експорту над імпортом за результатами минулого року склала 51 відсоток, тоді як у рік розширення цей показник становив близько тридцяти відсотків. Натомість у Німеччині немає однозначної думки щодо наслідків розширення ЄС. З одного боку, німецька промисловість доволі успішно освоює нові ринки збуту, з іншого – країна невпинно втрачає робочі місця. Великі концерни переносять свої виробництва до сусідніх країн із значно дешевшою робочою силою. Німецькі експерти нарікають на те, що великі підприємства нерідко ще й отримують субвенції з бюджету Європейського союзу за те, що переносять виробничі потужності у структурно слабкі регіони ЄС. Міністерство економіки Німеччини оголосило війну проти цих виплат після того, як шведський концерн Elektrolux прийняв рішення перенести заводи з виробництва пральних машин з Німеччини до Польщі та Італії. „Німецькі платники податків не будуть платити за те, що у Німеччини крадуть робочі місця”, - заявляв міністр економіки ФРН Міхаель Глос. Німці домоглися свого – у середу очікується рішення Єврокомісії, яким з першого січня 2007 року ці субвенції буде скасовано. Цікава ситуація склалася за останні роки на ринках праці нових східноєвропейських країн ЄС. В той час як численні низькокваліфіковані робітники шукають підробітків у заможніших західних сусідів, новачки ЄС самі пропонують дедалі більше робочих місць для фахівців з країн Західної Європи. За даними німецьких кадрових агенцій, минулого року польські компанії подвоїли кількість вакансій, запропонованих старожилам ЄС до понад трьох з половиною тисяч. Чеські фірми торік шукали близько восьми тисяч спеціалістів із Західної Європи.

Німецька Хвиля, 07.04.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Міністри закордонних справ країн-членів ЄС спробують відродити процес ухвалення європейської конституції

ВІДЕНЬ. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС спробують у травні в Австрії відновити процес ухвалення загальноєвропейської конституції. Про це повідомила у четвер у Відні Урсула Пласнік, глава зовнішньополітичного відомства Австрії, яка нині головує в Євросоюзі. Зустріч під гаслом „Майбутнє Європи” має відбутися 27-28 травня. Те, що міністри погодилися приїхати на такі переговори, Пласнік розцінила як „зміну настроїв” всередині Євросоюзу. Однак говорити про конкретні кроки, спрямовані на подолання кризи конституційного процесу, ще зарано.

Німецька Хвиля, 06.04.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Європарламент закликає країни ЄС відкрити свої ринки для новачків

СТРАСБУРГ. Європарламент закликає країни ЄС відкрити свої ринки праці для нових членів цієї організації. Відповідну постанову ухвалили в середу переважною більшістю голосів. Проти голосували головним чином парламентарі з Німеччини та Австрії. Докладніше Євген Тейзе:

Питання відкритості ринків праці стало предметом палкої дискусії в Європарламенті. Прихильники лібералізації вказують на досвід Великобританії, Ірландії та Швеції, які не встановлювали жодних обмежень для новачків ЄС. При цьому притік дешевої робочої сили зі сходу Євросоюзу був помірним і, як зазначають експерти, мав позитивний вплив на економічну ситуацію в цих країнах. Натомість уряди Німеччини та Австрії, вказуючи на високий рівень безробіття та низькі показники економічного зростання, не поспішають відкривати свої ринки праці для громадян нових східноєвропейських країн ЄС ще щонайменше до 2009 року. Залежно від економічної ситуації, Відень та Берлін залишають за собою право продовжити дію обмеження. Водночас Європарламент закликає цього не робити. У прийнятій у Страсбурзі постанові депутати називають обмеження сприянням нелегальному працевлаштуванню.

Євросоюз вирішив «заморозити» процес подальшого розширення

proUA / 24.03.2006 http://ua.proua.com

Після приєднання до Євросоюзу двох нових членів - Болгарії та Румунії, ЄС зробить тривалу паузу в плані свого подальшого розширення.

На засіданні Ради міністрів закордонних справ, яке відбулося в ніч на п’ятницю та пройшло в рамках саміту Євросоюзу, що триває зараз в Брюсселі, міністри ухвалили рішення «заморозити» подальше розширення Євросоюзу принаймні доти, доки не буде ухвалено єдину Конституцію ЄС чи інший договірний документ, що реформує нинішню структуру союзу.

Одночасно за підсумками нинішнього засідання Ради міністрів стало зрозуміло, що перед такими державами, як Україна, Молдова, Грузія, перспектива вступу до Євросоюзу відкладається на невизначено далеке майбутнє.

Згідно з інформацією, що надходить з Брюсселю, голова нинішнього саміту - Австрія - прагне найближчими тижнями почати в Євросоюзі широку внутрішню дискусію щодо того, де знаходяться географічні межі Євросоюзу чи його зовнішні межі. Тільки після цього стане зрозуміло, чи буде в принципі відновлено процес розширення, або ж сусіднім країнам, які хотіли б стати членами ЄС, запропонують інший формат взаємин - тісне партнерство.

Відносно Болгарії та Румунії Рада міністрів підтвердила, що зобов’язання Євросоюзу щодо їхнього прийому буде виконано в 2007-2008 роках. А питання про передбачуване приєднання до ЄС Туреччини поки не знаходить однозначної відповіді.

Після історичної для Європи дати – 1 травня 2004 року - число держав, що входять в Євросоюз, збільшилося до 25. Новими членами ЄС стали 10 держав: Латвія, Литва, Естонія, Кіпр, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Словенія і Мальта. Таким чином, тепер оновлений ЄС включає 25 держав із загальним населенням в 455 мільйонів осіб.

За матеріалами «Newsru.com».

Німецька Хвиля, 17.03.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Серед європарламентарів зростає скепсис щодо розширення ЄС

CТРАСБУРГ / БОНН. Європарламентарі закликали Європейську комісію до кінця року чітко визначити межі розширення ЄС. Про це йдеться у звіті, ухваленому Європарламентом у четвер у Страсбурзі. З подробицями Христина Осташевська: Європейський парламент хоче сповільнити темпи майбутнього розширення Євросоюзу. Окрім окреслення меж майбутньої спільноти, європарламентарі уповноважують Єврокомісію до кінця року чітко визначити географічні кордони Європи. Згідно зі звітом, країни-кандидати повинні ще до вступу в ЄС втілити основні європейські принципи – демократичні норми, права та свободи людини, основи правової держави. Україна згадується серед держав, яким пропонуватимуться „тісні багатосторонні відносини” з можливістю долучитися до європейського економічного простору. Нова програма розширення ЄС не впливатиме на вступ Румунії та Болгарії до спільноти в 2008 році, проте може стати на заваді таким потенційним країнам-членам, як Туреччина, Хорватія та інші балканські держави.

Німецька Хвиля, 14.03.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Європарламент пропонує бажаючим приєднатися до ЄС "перехідний етап"

БЕРЛІН. В Європейському парламенті обговорюється ініціатива, яка передбачає створення спільноти держав, що прагнуть у майбутньому долучитися до Євросоюзу. Відповідний проект резолюції у понеділок в німецькій столиці представив голова комітету Європарламенту з закордонних справ Ельмар Брок (Фракція Європейської народної партії). За словами парламентаря, документ, який буде розглянуто на у четвер у Страсбурзі, вже отримав попередню згоду в лавах провідних фракцій. Майбутня спільнота, до якої на початку могли би увійти країни західних Балкан і Україна, за задумом парламентарів, має стати своєрідним „проміжним етапом”, який передуватиме можливому повноправному членству цих країн у ЄС. Передбачається, що учасники спільноти об’єднуватимуть свої зусилля для зближення з Євросоюзом.

Німецька Хвиля, 13.03.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Німецькі політики все більш скептично дивляться на розширення ЄС

БЕРЛІН. У Німеччині делалі більше політиків виступають за надання реформуванню Європейського союзу пріоритету перед його розширенням. Уповноважений фракії Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів у Бундестазі з питань європейської політики Маттіас Вісманн привітав відповідну колективну заяву депутатів Європарламенту від Соціал-демократичної партії Німеччини. Розповідає Володимир Медяний:

Висловлючи своє ставлення до стратегії Комісії ЄС в питанні розширення, депутати Європарламенту від СДПН пропонують поставити прийом нових членів у залежність від забезпечення дієздатності Європейського союзу. Голова європейського комітету в Бундастазі, член фракції ХДС/ХСС Матіас Вісманн схвально відгукнувся про такі міркування. Таким чином дедалі більше німецьких політиків виступають за те, щоб спочатку ухвалити Конституцію Європейського союзу, забезпечити фінансування ЄС, а вже потім говорити про перспективу членства таких країн як, скажімо, Україна. Як наголосив Вісманн, християнські партії також дотримуються думки, „що внутрішній розвиток ЄС є важливішим за його розширення”. Німецькі політики застерігають також перед послабленням у майбутньому критеріїв прийому до Євросоюзу. В п”ятницю канцлер Німеччини Анґела Меркель планує виступити в Бундестазі із заявою, присвяченій європейській політиці. Вона представить німецьку позицію на наступному саміті ЄС, який має відбутися наприкінці березня в Брюсселі.

Німецька Хвиля, 12.03.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Міністри закордонних справ ЄС: Двері спільноти відкриті для балканських країн

ЗАЛЬЦБУРГ. Європейський союз залишає свої двері відкритими перед Балканськими країнами, із такою заявою виступили міністри закордонних справ країн ЄС на завершення дводенної зустрічі у Зальцбурзі. Євросоюз підтверджує довгострокову європейську перспективу Хорватії, Македонії, Боснії, Албанії, Сербії та Чорногорії з метою стабілізувати цей регіон.

Європа надалі інтегрується

Львівська газета, 24 січня 2006 № 12 (819) http://www.gazeta.lviv.ua

Попри труднощі та перешкоди, які з’явилися минулого року, держави Європейського Союзу продовжують інтегруватися.

Чергового успіху в цьому процесі досягнуто у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки.

Відтепер на території Європи діє спільна військова поліція, повідомляє ВВС. Проект реалізували п’ять держав Євросоюзу: Іспанія, Італія, Нідерланди, Португалія та Франція, а базуватиметься нова структура на території італійської провінції Віченца. Крім того, час від часу до участі в діяльності європейської військової поліції залучатимуть представників інших держав-членів Європейського Союзу.

Місія правоохоронців із п’яти європейських держав передбачає участь у миротворчих місіях у будь-якій точці планети. “Європейська жандармерія” складається з 800 осіб, яких упродовж 30 днів можуть доправити в постконфліктний регіон. Військова поліція має на меті забезпечувати стабільність громадського порядку на території країни, яка ще не встигла оговтатися від певної кризи. Така необхідність полягає у проблемному переході від військових до цивільних операцій у постконфліктній зоні. І саме нова структура ЄС мала б забезпечити плавний перехід до мирного життя в тій чи іншій країні.

Створення європейської військової структури стало черговим кроком у контроверсійній сфері військово-оборонної інтеграції Європейського Союзу. Критики цієї політики звинувачують європейські держави в спробах створити альтернативу Північноатлантичному альянсу. Натомість міністри оборони держав, які створили “європейську жандармерію”, запевняють, що нова структура буде не суперником, а додатковим фактором до відповідних операцій НАТО й ООН. Водночас реалізація такого проекту ознаменувала посилення ролі європейських держав у царині НАТО, а також прагнення до активізації співпраці між державами Старого континенту.

Тарас Бик

Німецька Хвиля, 19.01.2006 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Європарламент відхилив проект бюджету ЄС на наступні п’ять років

СТРАСБУРГ. Європарламент відхилив у середу проект бюджету ЄС на 2007-2013 роки. Після тривалих дебатів фінансовий компроміс було досягнуто на грудневому саміті Євросоюзу. І от тепер європарламентарі, що мали останнє слово в бюджетній суперечці, переважною більшістю голосів відхилили цей проект як незадовільний. На їхню думку, грудневий компроміс не забезпечував ні добробуту, ні конкурентоспроможності. Голова Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу застеріг перед негативними наслідками, якщо до кінця року не буде досягнуто згоди щодо бюджету. Зокрема, ЄС не зможе виплачувати структурну допомогу новим членам спільноти.

У ЄС стає тісно

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 16 січня 2006 № 6 (813)

Виступ міністра внутрішніх справ Франції виявився не надто втішною звісткою для європейських аспірацій України.

Ніколя Саркозі, який, як очікується, невдовзі стане важливим гравцем на європейській арені, закликав призупинити подальше розширення Європейського Союзу.

Минулого тижня у своєму новорічному зверненні французький міністр оприлюднив плани реформ у країні. На думку одного з ключових потенційних кандидатів на наступних президентських виборах, глава держави має брати активнішу, ніж досі, участь в управлінні, а роль прем’єр-міністра потрібно обмежити до урядового координатора. Варто зазначити, що президентські повноваження у Франції є одними з найширших і найміцніших у Європі. Водночас Ніколя Саркозі зробив своєрідний закид у бік нинішнього глави держави Жака Ширака, який іще не відкинув можливості балотуватися на третій термін. На думку міністра внутрішніх справ, це положення законодавства Франції слід змінити, обмеживши право обиратися на чільну посаду до двох термінів.

Ніколя Саркозі висловив своє бачення процесу подальшого розширення Євросоюзу. Як вважає французький міністр, саме розширення ЄС стало одним з основних факторів, який у травні минулого року змусив французів зупинити процес ратифікації Конституції ЄС. Ніколя Саркозі пропонує надавати державам, які прагнуть приєднатися  до ЄС, статус стратегічних партнерів.

– Провал референдумів у Франції та Нідерландах частково спричинено ворожістю населення до ідеї Європи без кордонів, – цитує пана Саркозі інформагентство ВВС. – Прикро, що європейські лідери не врахували цього. Переконаний, треба зупинити будь-яке подальше розширення, доки не буде створено нові інституції. Я маю на увазі Хорватію, Македонію, Балкани й Україну. Звісно, з Румунією та Болгарією справи надто просунулися, тому їхнього вступу не зупинити.

Водночас французький міністр закликає налагодити стратегічне партнерство між найбільшими країнами  Євросоюзу – Великобританією, Іспанією, Німеччиною, Польщею та Францією, які, за його словами, мають відігравати свою “істинну роль двигуна ЄС”.

Успіх французького міністра на президентських виборах навесні 2007 року може ускладнити подальший розвиток Європейського Союзу, оскільки його погляди суттєво відрізняються від думок багатьох нинішніх лідерів європейських держав. Окрім того, перемога Ніколя Саркозі не сприятиме й євроінтеграційним намірам України, якій Євросоюз лише нещодавно почав подавати перші сигнали відкритості.

Тарас Бик