|
Німецька Хвиля, 10.05.2006 Камо грядеши, Європо?Куди прямує Європейський союз? У дні Європи це питання стояло на порядку денному багатьох європейських форумів. Своє бачення майбутнього ЄС у середу в Брюсселі представив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. Між риторикою політичних дебатів та реальністю зяє прірва, констатує голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу: „Ми повинні провадити конкретну політику. Громадяни вимагають результатів”. Дебати навколо майбутнього Європи, за словами Баррозу, надзвичайно важливі, але необхідно просуватися вперед. Навіть якщо це доведеться робити без французів та голландців, які рік тому на всенародному референдумі висловилися проти спільної європейської конституції. „Просування вперед” для Єврокомісії означає розширення її повноважень, переміщення головних важелів європейської політики до Брюсселя. Зокрема спільних кроків ЄС дуже потребує галузь боротьби зі злочинністю, стверджує Жозе Мануель Баррозо: „Люди вимагають об’єднати зусилля Європи в боротьбі з тероризмом та організованою злочинністю. Вони знають: належна відповідь цій боротьбі – європейська відповідь.” На практиці все виглядає значно складніше. Коли доходить до справи, як, приміром, обмін інформацією між спецслужбами країн-членів ЄС, уряди цих держав не поспішають відкривати свої карти. „Просування по-європейськи”, зазначає Баррозу, стосується не лише боротьби з тероризмом, але й таких галузей, як спільний ринок. Говорить Баррозу: „Що стосується енергетичної політики, оплати банківських послуг чи роумінгу – тут внутрішній ринок поки що недосконалий. Можна зробити навіть ще більше - щоб громадяни ЄС могли, приміром, укладати страхові угоди в будь-якій країні спільноти.” На заваді загальноєвропейській політиці в цих галузях стоять окремі держави-члени ЄС, надто коли йдеться про гроші: „Я запитую в країн-членів: ви погоджуєтеся з нашими цілями? І якщо так, то чи даєте нам засоби, щоб досягти цих цілей?” Найновіша ідея Баррозу: 25 членів ЄС, Європарламент та Єврокомісія повинні урочисто проголосити, що вони серйозно ставляться до європейських переконань: „Цю декларацію слід підписати в березні наступного року - до 50-річного ювілею Римського договору.” Дискусія щодо майбутнього Європи розгорілася цими днями також у Німеччині. У четвер канцлер ФРН Анґела Меркель представить у Бундестазі своє бачення європейської політики. Її головна теза: „По-перше, Європа краща за свою репутацію. По-друге, Європа ще має куди поліпшуватися. І по-третє, Європа мусить і може стати ще кращою”. Кращою Європа стане, на думку Меркель, тоді, коли спільнота визначиться зі своїми остаточними кордонами та коли держави-члени ЄС ухвалять єдину конституцію. Президент Європарламенту Хосе Борель вимагає від держав-членів ЄС уже в червні цього року дійти згоди щодо тексту майбутньої конституції ЄС. Щоправда, багато європарламентарів вважають таку вимогу передчасною, мовляв, варто дочекатися президентських виборів у Франції та Нідерландах наступного року, населення яких не підтримало на референдумах ідею єдиної конституції, а тоді провести тут повторне голосування. Прихильником того, щоб не йти на поступки окремим країнам й залишити текст конституції таким, яким він був дотепер, є, зокрема, канцлер Австрії, яка головує нині в ЄС, Вольфганг Шюссель: „Нехай мені хтось спершу покладе на стіл ліпшу модель або ліпші ідеї - тоді мене буде легко переконати. Але поки що я ще не зустрічав кращого проекту.” Питання єдиної конституції Євросоюзу обговорюватимуть цього місяця міністри закордонних справ ЄС, які зустрінуться на батьківщині Шюсселя. Представник Німеччини, Франк-Вальтер Штайнмайєр, сподівається, що ця дискусія принесе бажані плоди. Німці особливо зацікавлені в досягненні прогресу в цьому питанні, адже вони головуватимуть у Раді ЄС у другій половині 2007 року, тобто тоді, коли вибори у Франції та Нідерландах вже відбудуться і в цих країнах можна буде проводити повторний референдум. Клаус Боффо, Христина Осташевська |