|
Словаччина запроваджує євро З наступного січня Словаччина має стати 16-ю країною ЄС, що матиме в обігу спільну грошову одиницю, якій невдовзі виповнюється 10 років. Єврокомісія та Європейський центральний банк кажуть, що стан словацької економіки дозволяє країні приєднатися до єврозони. Уряд у Братиславі сподівається, що євро принесе додаткові переваги економіці країни, що стала незалежною лише 1993-го року. Новину про готовність Словаччини запровадити євро більшість її громадян сприймають з гордістю й ентузіазмом. Словаччина виявилася завзятим членом Європейського союзу і запровадження Євро має допомогти їй налагодити тісніші зв'язки з заможнішими, більшими членами організацій: автомобілебудівні фірми створили там тисячі нових робочих місць і використання євро теоретично мало би додати словацькій економіці конкурентоспроможності. Але економічне зростання Словаччини підштовхнуло вгору зарплати і ціни, що зробить інвесторів більш обережними. Єврокомісія застерігає, що уряд повинен пильно стежити за інфляцією. Відповідне рішення має ще схвалити Європейський парламент, але зараз виглядає, що з січня наступного року словацьку крону замінить євро. ЄС посилює контроль на зовнішніх кордонахEUobserver Європейська комісія працює над пакетом пропозицій щодо заходів посилення контролю на зовнішніх кордонах ЄС. 13 лютого Комісар ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні повинен представити новий законодавчий пакет на розгляд Європейської комісії. Законодавчий пакет включатиме три пропозиції, серед яких створення електронного реєстру в'їзду-виїзду громадян третіх країн, а також Європейської системи захисту кордонів з метою виявлення мігрантів, які намагаються проникнути до ЄС не через пункти перетину кордонів. Окрім того, передбачається посилення ролі Європейського агентства з управління операційною співпрацею на зовнішніх кордонах країн-членів ЄС, Фронтекс (The European Agency for the Management of Operational Cooperation at the External Borders of the Member States of the European Union, Frontex). Передбачається, що законодавчий пакет займе чільне місце в списку пріоритетних завдань на період діючого президентства Словенії в ЄС. Усі запропоновані заходи планується здійснити протягом 2012-2015 років. Наріжним каменем плану є пропозиція створення електронного реєстру, яка передбачає ведення загального для усіх 27 країн-членів ЄС обліку громадян третіх країн, які в'їжджають і виїжджають за межі спільного кордону. Європейська комісія стверджує, що хоче мати більше інформації щодо переміщення тих громадян третіх країн, яким для перебування в ЄС не обов'язково потрібно мати візи, а також вести повний облік тих громадян, які перебувають на території Союзу довше, ніж це передбачено їх візами. Єврокомісія зазначає, що таких людей тисячі, проте наразі немає можливості їх ідентифікувати. Окрім реєстру, Брюссель також пропонує закликати країн-членів ЄС до впровадження "автоматичного прикордонного контролю", який зокрема передбачає застосування нових біометричних технологій, таких як сканування ока. Німецька Хвиля, 15.01.2008 Розширення Шенгену: висновки робити зарано, але...У той час, як німецьке міністерство внутрішніх справ каже, що зарано робити якісь висновки, німецькі профспілки вказують на помітне зростання нелегальної міграції після скасування контролю на внутрішніх кордонах ЄС. Три тижні тому до шенгенського простору приєдналися нові країни. Для Німеччини це означало скасування контролю на її кордонах з Чехією та Польщею. Раніше німецькі та польські прикордонники спільно проводили перевірки на контрольно-пропускних пунктах, тепер вони беруть участь у спільних патрулях у прикордонних зонах. Висновки маловтішні: після скасування регулярного контролю зросла кількість спроб нелегального перетину кордону. Буквально вчора німецько-польський кордон нелегально намагалися перетнути 20 чеченців. Це вже п’ятий випадок з часу скасування контролю на внутрішніх кордонах ЄС, коли така відносно велика група нелегалів намагалася потрапити на територію Німеччини. Говорить представник поліцейської профспілки Ларс Вендланд: „Що стосується безпеки, то тут ситуація стала, на мою думку, напруженішою. Побільшало нелегалів. Як на мене, то побоювання, які можна було почути перед розширенням шенгенського простору, підтвердилися.” Поліцейські профспілкові лідери говорять про „серйозну ситуацію”, що склалася на кордонах, і вважають, що внутрішні кордони ЄС відкрили зарано. За непідтвердженими даними, за останні три тижні на німецько-польському й німецько-чеському кордоні затримали стільки порушників, скільки їх було затримано за весь останній рік. У федеральному міністерстві внутрішніх справ поки що мовчать. Тим часом політики дедалі частіше висловлюють занепокоєння ситуацією. Член фракції соціал-демократів у Бундестазі Фріц Рудольф Кьорпер, зокрема, зауважив: „Шенген передбачає скасування безпосереднього контролю. Але натомість проводяться перевірки в прикордонній зоні. І тут слід подумати, чи не варто зробити такий контроль інтенсивнішим”. Уряд Німеччини, однак, планує скорочення персонального складу прикордонної поліції. Очікується, що вже незабаром з прикордонних регіонів федеральної землі Бранденбург виведуть близько 800 службовців. На противагу до скасованого прикордонного контролю країни, що останніми долучилися до шенгенської зони, мали підключитися до так званої шенгенської інформаційної системи - скорочено SIS. Ця система являє собою гігантський банк даних, до якого мають доступ поліцейські з цілого шенгенського простору. У ньому зберігається інформація про підозрілих осіб, осіб-нон-ґрата, а також про викрадені авто. Друге покоління оновленої та розширеної SIS фактично мало замінити собою прикордонний контроль і повинно було стартувати одразу паралельно з розширенням шенгену на нові країни. Однак виникли технічні проблеми, які завадили цьому. Тому, розповідає депутат Європарламенту та спеціаліст із SIS Ева Кламт, було знайдено тимчасове рішення проблеми: „Взяли вже добре функціонуючу систему, яка застосовувалася усі ці роки старими країнами членами шенгенської зони. Португалія, що головувала в ЄС, запевнила, що існують необхідні потужності для того, щоб нові 9 країн мали змогу зберігати свою інформацію і передавати її у загальний банк даних у Страсбурзі.” Поки новітня шенгенська інформаційна система справді почне функціонувати, пройде, вочевидь, ще кілька місяців. Однак євродепутат Ева Кламт переконана, що і до цього моменту нові шенгенські країни зможуть активно долучитися до створення розширеного банку даних: „Я переконана, що саме нові країни-члени братимуть активну участь у цьому, аби довести, що вони можуть робити це так само добре, як і ми. Тож, я впевнена, що інформація так само оперативно надходитиме з нових країн, як і зі старих.” Водночас голова профспілки німецьких поліцейських Конрад Фрайберг не поділяє оптимізму євродепутатки: „Найбільше нас непокоїть, що передумови безпеки, про які раніше домовилися, зокрема про функціонування єдиної сучасної шенгенської інформаційної системи, не були виконані. Тому ми вважаємо, що рішення про розширення шенгену було не на часі. Ми критикуємо, не саму ідею розширення, а, власне, цей термін.” Володимир Медяний, Христина Ніколайчук |