«Вступ Угорщини в ЄС створює кращі торговельні умови для України»

№81 15.05.2003 «День»

Степан ВАШ, Будапешт

В Україні часто можна почути побоювання з приводу розширення Європейського Союзу. Зокрема, про можливість виникнення нової «залізної завіси» на кордоні із західними країнами. Очевидно, що очікуваний у 2004-му році вступ Угорщини до Євросоюзу внесе певні зміни і в українсько-угорські торгово-економічні відносини. Якими вони будуть? Як уникнути негативних наслідків від розширення? Що для цього робиться? Про це в інтерв’ю із заступником голови державного секретаріату з інтеграції і торгівлі міністерства закордонних справ Угорщини доктором Іштваном МАЙОРОМ.

— Наскільки нинішній рівень співробітництва в економічній сфері між Україною і Угорщиною відповідає можливостям країн?

— Перехід на доларові розрахунки у взаємній торгівлі, ліквідація колишніх виробничих зв’язків призвели до того, що обсяг взаємних поставок скоротився до мінімуму. Якщо взяти до уваги, що у період розвалу Радянського Союзу обсяг поставок в угорсько- українському відношенні сягнув суми за $2 млрд., а за 1992 рік зовнішньоторгоовельний обіг склав ледь більше $350 млн., то очевидним стає, що згадані вище зміни поставили у важке становище учасників зовнішньоекономічної діяльності обох країн. Хоч із огляду на дані товарообігу останніх десяти років можемо говорити про тенденцію росту. У 2002 році вартість взаємних поставок перевершила 733 млн. доларів, на 34,6% більше, ніж у позаминулому році. Попри це можна визнати, що нинішній рівень взаємного товарообігу не відповідає нашим можливостям. Водночас багатообіцяючою є тенденція зростання, яка намітилися в останні роки, особливо у 2002. Структура товарообігу є сприятливою. Визначальним у нашому експорті є продукція переробки, машини і машинне обладнання, а в імпорті — основні матеріали, енергоносії і сировина. Що стосується балансу двостороннього товарообігу, то в останні три роки він характеризується значним пасивом для Угорщини. Наш інтерес полягає у поліпшенні збалансованості товарообігу шляхом росту темпів експорту. Аналіз економічних і політичних процесів в Україні засвідчує, що українська економіка розвивається. Гостра конкуренція за платоспроможного покупця, збереження чи посилення конкурентоздатності вимагають від угорських підприємців підвищених зусиль.

— Майбутній вступ Угорщини до Євросоюзу і його наближення до кордонів України вимагають відповідних коректив і в торгово-економічній сфері. Адже Угорщина повністю переходить на «євросоюзні» норми. Що слід зробити для мінімізації негативів розширення ЄС?

— Від приєднання Угорщини до Євросоюзу, того, що Україна наблизиться впритул до Євросоюзу, ми очікуємо кардинальних змін і в двосторонніх торговельно-економічних зв’язках. Розширений, величезний ринок, складовою частиною якого стане і Угорщина, створює для всіх нас нові умови. Розраховуємо на те, що наші зовнішньоекономічні зв’язки будуть розвиватися ще з більшою інтенсивністю. Тому, зокрема, бо в результаті нашого приєднання до ринку ЄС нинішній митний промисловий рівень Угорщини знизиться до значно нижчого промислового митного рівня Євросоюзу. Цим самим створяться кращі торговельні умови для проникнення українських товарів на угорський ринок. З другого боку, Угорщина, будучи в Євросоюзі, робитиме все необхідне, аби формування спільної торговельної політики та засоби розвитку торгівлі спрямувати у напрямку найсприятливішого впливу на наші зв’язки. Те, що Угорщина стане складовою частиною єдиного Євросоюзу, буде випробуванням і для українських підприємців. Завезені в Угорщину товари можна буде вільно реалізовувати у всьому Євросоюзі. Цьому сприятимуть сформовані досі й нарощувані тепер логістичні й перерозподільчі системи. Вважаю, що слід якнайкращим чином використати пропоновані можливості.

— Київ і Будапешт значну увагу приділяють прикордонному співробітництву. Чи задоволені дві країни нинішнім рівним прикордонних контактів?

— Ще торік у жовтні на проведеному у Львові «Економічному Форумі» всі його учасники однозначно висловили наміри про поглиблення регіонального співробітництва. Тоді я підкреслював, що для прийняття сприятливих рішень у справі залучення для транскордонного співробітництва євросоюзної фінансової підтримки більший вплив матимуть угорсько-польсько-словацькі спільні дії. Між Угорщиною і Україною ще раніше досягнуто угоду про формування спільної концепції розвитку прикордонних регіонів. Ця робота розпочалася, і ми позитивно оцінюємо досягнуті результати регіонального співробітництва між Саболч-Сатмар-Березькою і Закарпатською областями. Це важливо ще і тому, бо спільними зусиллями, змістовними проектами матимемо більше шансів отримати і «євросоюзну» підтримку у їх реалізації. У сфері транспортного співробітництва двох країн транспортні зв’язки — всеохоплюючі, і ми зацікавлені у розвитку всіх їхнiх складових. З числа транспортних артерій «Схід- Захід» з точки зору Угорщини має виняткове значення П’ятий пан’європейський транспортний коридор. Ми дуже зацікавлені у тому, щоб якомога більша частина товару, яка рухається у східно-західному напрямку, транспортувалася саме по цьому коридору. Для нас надзвичайно важливо, щоб існуючі у регіоні Загонь-Чоп потужності перестановки і логістичний сервіс були максимально використані. У суттєвому зростанні вантажних автоперевезень важливого значення набуде завершення будівництва автомагістралі М3, а також реалізація українських капіталовкладень. Важливо, щоб обидві сторони чимскоріш домовилися про точку перетину кордону цією автомагістраллю.