“Україна має європейську перспективу”

http://www.gazeta.lviv.ua/2002/11/26/NewspaperArticle.2002-11-25.4908
Львівська газета, 26.11.2002

Розмова з Борисом Тарасюком, народним депутатом України

Борис Тарасюк перебував на дипломатичній службі з 1975 року. Він працював у Міністерстві закордонних справ УРСР, у представництві УРСР при ООН, головою Національного комітету України з питань роззброєння, з 1995 – Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Бельгія з представництвом у Королівстві Нідерланди та Великому Герцогстві Люксембург і водночас послом зі зв’язків України з НАТО. З 1998-го по 2000 рік Борис Тарасюк очолював Міністрерство закордонних справ нашої держави. У 2002 році його обрали до Верховної Ради за списком блоку “Наша Україна”, наразі очолює парламентський комітет з питань європейської інтеграції.
Сьогодні Борис Тарасюк – гість “Газети”.

–Нині провідні діячі Європейського Союзу говорять про те, що розширення ЄС повинно зупинитися. І, зокрема, Україна як держава з великим населенням не може увійти до ЄС. Як ви можете це прокоментувати?

–Я вважаю, що, попри будь-які песимістичні заяви з боку Брюсселя, Україна має європейську перспективу. До речі, нещодавно в Брюсселі відбулося засідання Комітету співробітництва України і ЄС. На ньому якраз відзначили намір України набути членство у Європейському Союзі. Не всі в ЄС негативно налаштовані щодо наших європейських прагнень. Урешті-решт, ми боремося за підвищення статусу, за те, щоби нас визнали в перспективі кандидатом на членство. Але якщо в нас триватиме те, що й досі, то про перспективи входження у Європейську Спільноту годі говорити. Там матимуть достатньо підстав, щоб ставити під сумнів європейськість України. І це дуже болить мені. Отже, треба вирішувати наші внутрішні проблеми, слід залагодити внутріполітичну кризу, сконсолідувати здорові політичні сили, провести реформу політичної системи, зміцнити засади інституту демократії, забезпечити повагу до прав і свобод людини, дотримуватися свободи слова. Це ті кроки, без яких нам нічого говорити про перспективи членства в Європейському Союзі. Усе це залежить більшою мірою від нас, аніж від європейських політиків.

– А як ви оцінюєте наданий Україні статус сусіда ЄС? Що це нам дає?

–Річ у тому, що в Європейському Союзі цей статус існує на рівні декларації. Тобто немає розроблено змістовної частини цього статусу, тому важко коментувати те, чого немає. Водночас я вважаю, що в тому контексті, в якому він запропонований Україні (бути разом з аутсайдерами європейських інтеграційних процесів – Молдовою і Білоруссю), такий статус є неприйнятним. Я вважаю, що від цього більше шкоди, ніж користі. І, в будь-якому разі, якщо у новому документі не буде перспективи асоційованого членства для України, чи то в якості сусіда, чи несусіда, він позбавлений будь-якого сенсу прийняття для нас.

–Пане Тарасюк, що ви думаєте про роботу українських виконавчих структур, створених для співпраці з Європейським Союзом?

–Будь-які структури виконавчої влади не лише можна, а й треба критикувати. І ми на комітеті з питань європейської інтеграції розглядали діяльність кожного відомства конкретно: Міністерства економіки і європейської інтеграції, Міністерства юстиції, інших виконавчих структур. Доходить до того, що там перерозподіляють і зменшують бюджетні кошти, спрямовані на реалізацію курсу на євроінтеграцію. Тобто у міністерствах не вважають цей напрямок роботи пріоритетним. А звідси й починаються всі проблеми. Президент закликає на рівні політичному, на рівні декларації: євроінтеграція – це пріоритет. А на рівні реального виконання функцій виконавчих структур влади – це другорядне, третьорядне завдання. Отже, проблема неузгодженості у роботі структур виконавчої влади – справжня проблема. І ми це на комітеті якраз відзначали. Значить, нам треба навести лад у структурах виконавчої влади, і парламенті також. Бо там немає механізму контролю за недопущенням законів, які можуть суперечити зобов’язанням України як майбутнього члена Європейського Союзу.

–Наскільки ми готові до прийняття acquis communautaire, узгодження нашого законодавства із загальноєвропейськими стандартами?

–Ми ж були свідками ретельної законодавчої роботи. Як наслідок – економічне піднесення, вирішення соціальних проблем урядом Віктора Ющенка. Треба пройти ще довгий шлях для наближення нашого законодавства і набуття критеріїв для того, щоб стати асоційованим членом Європейського Союзу. І за умов збереження позитивних тенденцій в економічному розвитку, подолання внутріполітичної кризи, я думаю, ми можемо сміливо говорити про те, що цей період у нас займе близько чотирьох років. Якщо ми не втратимо ці два роки, що залишилися до чергових президентських виборів.

Розмовляв Тарас Бик