http://www.mfa.gov.ua 24 квітня 2003

Інтерв`ю Міністра закордонних справ А.Зленка чеській газеті 'Право'

В європейських питаннях Чехія є для нас взірцем

Зі вступом Чехії та Словаччини у ЄС так званий шенгенський кордон посунеться на захід України. Як Ваша держава готується до цих важливих змін?

Для нас життєво важливо, щоб новий кордон ЄС не став новою лінією поділу між Україною і рештою Європи. Для цього потрібна добра воля обох сторін. Україна її має. А присутність в ЄС таких країн, як Чехія, дає нам надію, що аналогічну добру волю виявить і Євросоюз. Ми раді з того, що ЧР буде членом ЄС, і справді покладаємо на вашу підтримку великі надії.

Щодо підготовки до змін шенгенського кордону. Ми створюємо систему ефективного і комплексного управління кордоном України по всьому його периметру. Розраховуємо тут на допомогу сусідніх країн Вишеградської четвірки. Готуємо двосторонню угоду з ЄС про прийом і передачу осіб (реадмісію). Сподіваємося, що оптимальному вирішенню цих питань сприятиме зустріч міністрів закордонних справ України та країн-кандидатів на членство у ЄС, а також представників Єврокомісії. Ми плануємо провести її в Україні в листопаді.

Десять років тому наші країни встановили дипломатичні відносини. Як Ви оцінюєте їх сьогодні?

За десять років наші відносини набули справді партнерського характеру. Минулого року українсько-чеська торгівля досягла рекордного рівня майже півмільярда доларів (15 мільярдів крон). Україна і Чехія активно співпрацюють в реалізації ряду спільних економічних проектів. Підписано і діє кілька десятків двосторонніх договорів і угод.

Мені здається, що у вашій країні зміцнюється усвідомлення України як важливого партнера, що розділяє її євроінтеграційні прагнення, як східного форпосту нової Європи.

Чехія важлива для нас не лише як сусід, але й як взірець в європейських питаннях, як член НАТО, куди ми теж прагнемо, і як майбутній член ЄС - головного орієнтира нашої зовнішньої політики.

Україна має за своїми плечима більше ніж одинадцять років незалежності. Як Ви оцінюєте цей період з точки зору міжнародного утвердження України?

Одинадцять років - це невеликий відрізок часу навіть у житті людини. В історії країни - це взагалі початок. Але він зроблений. Ми починали, практично, з нуля. На відміну від багатьох посттоталітарних країн, які з самого початку мали всі атрибути державності, ми будували абсолютно нову державу. Попри всі складнощі і проблеми, Україна сьогодні - це загальновизнана міжнародним співтовариством країна, член багатьох важливих міжнародних і регіональних інституцій.

Звичайно, чимало ще потрібно зробити. Так само як і Чехія, своїм стратегічним курсом ми обрали інтеграцію до Європи. Ми щиро радіємо за дружню Чехію, яка вже одною ногою стоїть в ЄС. Але і ми рухаємось вперед. Переконаний: рано чи пізно Україна також стане повноправним членом ЄС.

Як би Ви оцінили економічний розвиток України за одинадцять років?

Найважливіше - те, що Україна вже не перший рік має значне економічне зростання. У 2000 році воно склало 6 відсотків, у 2001 році - 9 відсотків. Минулого року ця цифра знизилася до 4,1%, але на тлі загального спаду в Європі вона є достатньо солідною. Гармонійно розвивається промисловість, де приріст виробництва досяг більше шести відсотків. Справжній бум переживає аграрний сектор. Останнім часом Україна повернула собі втрачені колись провідні позиції серед експортів зернових.

Маючи ліберальні умови для інвестицій, розвинуту інфраструктуру і висококваліфіковану робочу силу, ми перетворюємося на вигідний інвестиційний ринок.

Президентська форма правління в Україні, як і в Росії, залишає відносно малий простір парламенту. Чи може за таких умов нормально діяти опозиція?

Президентська форма правління - це атрибут не лише України та Росії, але й таких старих демократій, як, наприклад, США. Такий устрій відповідав потребам того історичного відрізку, в якому опинилась Україна в перші роки незалежності. Але часи міняються, з ними міняється і Україна. З урахуванням нових реалій Президент Кучма запропонував провести політичну реформу. Її сенс полягає в переході від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки. Ця ініціатива є зараз предметом загальнодержавного обговорення.

Минулого року, у листопаді-грудні, в Україні вперше був сформований коаліційний уряд. І зроблено це було парламентською більшістю. Тому я не згоден з тим, що парламент має малий простір для дій. А після переходу до парламентсько-президентської форми правління цей простір стане ще більшим. Зрозуміло, що така реформа передбачає внесення змін до Конституції, а це - справа не одного дня.

Болючою проблемою у наших відносинах є працевлаштування (часто-густо нелегальне) українських громадян у нас. Яким Ви бачите шлях вирішення цієї проблеми у майбутньому?

Чехія користується великою популярністю серед українських заробітчан. Мені здається, від цього виграють обидві країни. Наскільки мені відомо, українські 'гастарбайтери' користуються в Чехії повагою як кваліфіковані та працелюбні спеціалісти. Не бачу нічого поганого в тому, що на певному етапі громадяни в пошуках заробітку виїжджають на роботу за кордон. Через це пройшли багато країн. Проблема полягає в іншому: десятки тисяч так званих 'нелегалів' з України, існують поза межами законодавства, а тому нерідко стають жертвами кримінальних структур.

Мені здається, ми всі повинні бути зацікавлені, щоб максимально спрямувати працевлаштування українських громадян в легальне русло: починаючи актуалізацією відповідної договірно-правової бази і закінчуючи рішучою боротьбою з нелегальними посередниками та кримінальними структурами.