Поступ, 2 червня 2004 р. http://postup.brama.com

Олександр СУШКО: В Україні прийнято переоцінювати зовнішні впливи

Президента Леоніда Кучму запросили на черговий саміт НАТО, який відбудеться у Стамбулі. До того ж це запрошення для нашого гаранта є дуже приємним, оскільки на саміті Кучма сидітиме поруч із самим Генсеком НАТО Яаапом де Хоопом Схеффером. Не менш важливою для Кучми буде і зустріч з керівництвом НАТО на найвищому рівні в межах двосторонньої комісії "Україна-НАТО". Чи означає все це, що приниження, яке Україна пережила через свого керівника під час празького саміту НАТО, остаточно забуте? З'ясувати це ми спробували в Олександра Сушка, директора Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України.

-- Що означає запрошення президента Леоніда Кучми на саміт НАТО?

-- Це означає, що провідні лідери західних держав обрали тактику інтенсивного спілкування та комунікації з керівництвом України, аби не втратити вплив на Кучму напередодні президентських виборів. Адже саме від нього залежить, як саме пройдуть вибори і чи залишиться Україна у списку "відносно демократичних держав". Тому Захід ухвалив рішення, згідно із яким ізоляція чинного глави держави, незважаючи на проблеми із його репутацією, все ж є неправильним кроком, оскільки лише сприятиме погіршенню ситуації в Україні.

-- А що ще може зробити Захід для посилення впливу на Україну, окрім запрошення президента на саміт?

-- Список таких заходів великий. Вже сьогодні ми можемо говорити про значну інтенсифікацію контактів на високому рівні і про візити в Україну впливових посадовців, насамперед зі США і меншою мірою з країн Європи. Цим вони засвідчують свій інтерес до України і прагнення до того, щоб уберегти українську владу від сповзання у бік недемократичного правління.

-- Наскільки запрошення НАТО пов'язане із подіями в Іраку, і чи не може воно означати кінець ізоляції Кучми на міжнародній арені?

-- Повної міжнародної ізоляції чинного президента ніколи не було. Були лише певні кризи, пов'язані із певними підозрами -- із "касетним" скандалом і Георгієм Ґонґадзе, а потім -- щодо продажу "Кольчуг" в Ірак. Ну а після цього відбувалась лише поступова нормалізація стосунків.

У цьому контексті Ірак справді виявився величезним подарунком українській владі, яка змогла ухвалити рішення про скерування свого військового з'єднання. Тим самим наша влада змогла забезпечити себе аргументами щодо подальшого покращання стосунків з Вашинґтоном без якихось зобов'язань щодо забезпечення демократії в державі. Це був найпростіший шлях для покращання стосунків, і він був використаний.

-- Чи буде Кучма більш вільним у своїх діях на українській та міжнародній політичній арені після саміту?

-- Це прогнозувати важко, адже це було би звичайним вгадуванням, а не прогнозом, а я, на жаль, не пророк. Теоретично президент може сприйняти це запрошення і як певну індульгенцію щодо виборів, через яку можна знехтувати рекомендаціями Ради Європи, ОБСЄ та Євросоюзу, а може сприйняти це інакше.

-- А що буде на наших виборах, якщо Кучма сприйме запрошення на саміт як індульгенцію?

-- Тоді в Україні буде реалізований "адміністративно-силовий" сценарій виборів: проштовхування будь-якою ціною того кандидата, який буде визначений владою на момент виборів. Тобто "вибори без вибору" за тим чи іншим сценарієм, які вже є відпрацьовані. І саме "адміністративно-силовий" сценарій є найгіршим.

Який сценарій вибере Кучма, залежить від багатьох чинників. Аби зрозуміти це, ми не повинні мислити суто чорно-білими категоріями стосовно сценаріїв виборів. Зрозуміло, що деякі сценарії обов'язково будуть брудними і не відповідатимуть європейським нормам. Хоча багато залежить від того, що буде чесними виборами, нечесними виборами чи порівняно чесними виборами. Це непросте завдання, тим паче для прогнозу.

-- А які є фактори того, що Кучма сприйме запрошення на саміт як сигнал для демократизації України і більшого прислухання до думки Заходу?

-- Знову ж таки треба розуміти, що в Україні прийнято переоцінювати зовнішні впливи. В нас стосовно "руки Москви" і "руки Вашинґтона" вже склалась певна міфологія, за якою нашою владою просто керують зовні. Насправді це не так. Наша влада спроможна з огляду на своє розуміння пріоритетів реалізовувати їх. Тому говорити, що якийсь західний чи незахідний вплив буде вирішальним для характеру виборів, було би перебільшенням.

Крім того, гадаю, будь-який президент, обраний чи то від опозиції, чи то від влади, обов'язково дбатиме про визнання своєї легітимності на Заході. Тому зрозуміло, що все залежатиме від виборів. Якщо вибори будуть абсолютно нечесними, то така легітимність буде поставлена під сумнів.

У цьому контексті після саміту треба дивитись не на інтереси самого Кучми, а на інтереси тих кандидатів, які будуть виходити на змагання, і саме питання легітимності певною мірою буде визначати їх тактику поведінки. Через це ми не повинні переоцінювати значення Заходу і чинного президента.

-- Політолог Дмитро Видрін вважає, що після допомоги, яку Кучма надав Америці в Іраку, після саміту можливий вступ України в НАТО. А як вважаєте Ви?

-- Я думаю, що Леонід Кучма справді може поставити на саміті пропозицію про вступ в НАТО, однак йому скажуть, що Україні робити це ще зарано. Як аргумент може бути використано те, що Україна досі не виконала всіх завдань, передбачених Цільовим планом дій "Україна-НАТО" та річними планом співпраці. Тож хоча на саміті буде підтверджено, що двері НАТО для України відчинені, запрошення на вступ не буде і не буде переходу до плану набуття членства, тому що досі не виконано цільових завдань, передбачених Празьким самітом. Також я не думаю, що будуть якісь обіцянки і послаблення з боку НАТО для України.

Розмовляв Юрій ТИШКУН