'Україна та ЄС перебувають у русі'

http://www.bbc.co.uk/ukrainian 28 листопада 2005 p.

Напередодні самміту Україна-ЄС, який відбудеться 1 грудня у Києві, представник Євросоюзу Хав’єр Солана дав інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі та двом українським інформаційним агенціям.

Питання: Пане Солана, чи задоволені ви станом відносин Україна-ЄС? На який прогрес ви очікуєте під час самміту?

Хав’єр Солана: Відносини між ЄС та Україною продовжують поглиблюватися. У цьому відношенні 2005 рік був дуже добрим роком. Самміт – це добра нагода підвести підсумки розвитку наших відносин, і на самміті будуть зроблені позитивні сигнали, які ви побачите.

"Дозвольте нам не бігти попереду нас самих"

Питання: Ми та інші європейські політики неодноразово відзначали, що питання щодо українського членства не стоїть на порядку денному Європи, іншими словами - «все, крім членства». Чи може ця позиція змінитися у майбутньому?

Х.С.: Партнерство ЄС-Україна поглиблюється. Це – спільні зусилля, і ми маємо загальне розуміння того, що повинно бути зроблено. Ми не повинні гаяти часу, спекулюючи на далекому майбутньому, коли так багато роботи для нас є зараз. Обидва – Україна та ЄС - перебувають у русі. Обидва розвиваються та змінюються.

Я багато разів говорив, що рівень наших відносин та їх розвиток напряму пов'язаний з рівнем української демократії та реформ. План дій (ПД) Україна-ЄС – це порядок денний для реформ, і ЄС їх підтримує. Імплементація ПД повинна бути нашим загальним пріоритетом. Разом ми повинні створювати нову реальність, яка базується на великих, малих та незворотних успіхах. Міцність цього фундаменту буде визначати наші відносини. Дозвольте нам просто не бігти попереду себе самих.

Питання: Українська сторона хоче змінити Угоду про партнерство та співробітництво, термін дії якої спливає 1 січня 2008 року, новою поглибленою угодою. З вашої точки зору, чи готова Україна до такого роду модифікації, і чи може така нова угода передбачати перспективу приєднання до європейської спільноти?

Х.С.: Робота у напрямі поглибленої угоди – ключовий пріоритет для нас обох. Ми всі уявляємо зиски від наших відносин та необхідність їх поглиблювати. Вигляд та рамки угоди будуть залежати він досягнутого прогресу у виконанні цілей ПД. Ми разом починаємо оцінювати прогрес у наступному році, і цей процес приведе нас до пошуку більш тісної нової угоди.

Питання: Сьогодні ситуація виглядає так, що Україна не буде готова бути членом СОТ до кінця цього року. Як це може вплинути на відносини Україна-ЄС, зокрема в плані майбутніх переговорів щодо створення зони вільної торгівлі?

Х.С.: Як ви знаєте, ЄС вже підтримав членство України у СОТ. Ви вже маєте двосторонній протокол (про доступ до ринків товарів та послуг) з Євросоюзом. У плані досягнення членства (у СОТ) в повинні внести деякі зміни у своє законодавство, і я сподіваюся, що Верховна Рада проголосує за це найближчим часом.

Я вже зазначив вище, якого роду моменти можуть впливати на нову поглиблену угоду. Що стосується угоди про зону вільної торгівлі, вже готується попередня оцінка, і це буде сприяти початку переговорів, коли Україна здобуде членство у СОТ.

ЄС, Росія, енегретика

Питання: Деякі країни ЄС, зокрема, Польща, прибалтійські країни, критикують російсько-німецький проект щодо будівництва Північного трубопроводу по дну Балтійського моря. Чи поділяєте ви їхні переконання, що цей трубопровід може бути використаний Росією як інструмент політичного тиску на сусідні країни?

Х.С.: Енергетика – це ключовий момент у відносинах ЄС-Росія, який також має політичний аспект. Але у підсумку, будівництво трубопроводу – це бізнес-питання. Це був би дуже високо вартісний проект, щоб використовувати його у політичних цілях. Відносини ЄС-Росія у сфері енергетики будуть зростати у важливості та цінності. Я переконаний, що всі існуючі трубопроводи, в додаток до запланованих та які будуються, будуть потрібні у майбутньому, і ми не будемо мати ситуації, коли альтернативний маршрут може бути використаний з політичною метою.

Я також хочу зазначити, що був досягнутий значний прогрес у сфері енергетичної співпраці Україна-ЄС. На саміті ми підпишемо меморандум про взаєморозуміння у сфері енергетики та поглибленні енергетичної безпеки.

Питання: ЄС говорить у переговорах з Росією щодо «чотирьох загальних просторів», один з яких – «спільна відповідальність за загальних сусідів». Що це означає для країн? Який вплив Росія може мати на відносини Україна-ЄС?

Х.С.: Україна – сусід стратегічної важливості для ЄС та ключовий регіональний гравець. Ми достатньо багато говоримо один з одним про розвиток наших спільних сусідів та тісне співробітництво. Ми також говоримо про ці ж країни і з Росією.

Країни колишнього Радянського Союзу, які є спільними сусідами як для ЄС, так і для Росії, мають ключову важливість для майбутнього Європи. Обидві сторони зацікавлені у стабільному розвитку цього регіону. Обидва – ЄС та Росія - грають тут роль, і їх дії впливають на розвиток. Обидва повинні діяти відповідально.

Що змінилося, так це те, що ми усі відходимо від способу думати, який можна визначити як «гра з нульовим рахунком». Ера «сфер впливу» минула, і прийшли ера співробітництва, яка визнає суверенітети країн – наших спільних сусідів. Ми сподіваємося побачити, що ці країни становляться сильними, зі стабільною демократією, роблять відповідальний вибір. Це і є контекст, в якому ми обговорюємо цей регіон з нашими партнерами, включаючи Росію.

Роль ЄС у Придністров'ї

Питання: З вашої точки зору, наскільки ефективним є формат урегулювання ситуації у Придністров’ї? Які нові елементи можуть внести у переговори ЄС та США? Яка позиція ЄС у плані виводу російських військ та демілітаризації?

Х.С.: Я задоволений, що ЄС на сьогодні має статус спостерігача при обговоренні урегулювання. Перша зустріч відбулася у кінці жовтня, і ЄС зміг в повному обсязі брати участь в обговоренні та відігравати свою роль. Розширення формату (переговорів) додало двох провідних глобальних дійових осіб. ЄС бажає конструктивно працювати над життєздатним урегулюванням і буде працювати у конструктивній формі до кінця.

Стосовно російських військ у Придністров’ї. Як вам відомо, ЄС постійно закликає до імплементації так званої Стамбульської угоди, закликає вивести російські війська та боєприпаси з регіону.

Ми повинні подивитися, що працює, і яка стадія процесу з урегулювання, можливо, повинна бути змінена. Я можу уявити, що ЄС може співпрацювати з Росією у пошуках правильного формату.

Питання: ОБСЄ пропонує провести моніторинг Придністровського військово-промислового комплексу з метою зупинення можливої контрабанди зброєю. Чи підтримуєте ви таку пропозицію і чи можете підтвердити факти такої контрабанди, а також факти контрабанди людьми, наркотиками, товарами?

Х.С.: Аналогічно, як наше завдання на кордоні – це проведення заходів, побудованих на довірі, так буде і з пропозицією стосовно моніторингу Придністровського військово-промислового комплексу. З цього питання був деякий рух від час останнього раунду переговорів з урегулювання за участю ЄС та США. Я тепло вітаю цей рух і підтримую ідею моніторингу.

Стосовно заяв про контрабанду - я далекий від них, але краще не коментувати доти, доки наша місія не облаштується на кордоні. Україна та Молдова взяли політичні зобов’язання з цього питання, і ЄС прийняв запрошення, прийшов на допомогу.

Питання: Як ЄС має намір реагувати та діяти, якщо парламентські вибори у Придністров’ї, які не будуть визнані світовою спільнотою, внесуть «легальний» момент у самозвані інституції?

Х.С.: Український план з урегулювання ситуації у Придністров’ї побудований на ідеї демократичних виборів у Верховний Совєт Придністров’я. Попередніх умов для таких виборів ще немає. Є надія на моніторингову місію, яка буде розгорнута для оцінки того, що необхідно зорганізувати з міжнародної сторони, щоб вибори були вільними та чесними. Україна заслужила кредит для підвищення важливості демократизації Придністров’я як елемент життєздатного урегулювання.

Ми не можемо очікувати на демократизацію за одну ніч, процес урегулювання не повинен залежати від будь-яких майбутніх подій. Ми повинні бачити рух уперед, урегулювання повинно базуватися на реальності. Якщо виникає можливість, вона повинна бути використана.

Для Бі-Бі-Сі інтерв'ю брала Ірина Сомер