http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 14 червня 2005 № 671 (105)

“Процес інтеграції України в Європу – це не тільки рух в одному напрямку”

Розмова з Янушем Тотом, Надзвичайним і Повноважним Послом Угорщини в Україні

Угорщина стримано оцінює зміни, які відбулися в українській економіці після президентських виборів. З одного боку, зазначив посол Угорської Республіки в Україні Януш Тот, спостерігаємо зменшення рівня корупції , з іншого – угорський бізнес прикро вражений змінами правил гри, особливо тих, що стосуються вільних економічних зон.

– Чи змінилася інвестиційна привабливість України з приходом нової влади?

– У нас гарні ділові стосунки. Переворот в економічних відносинах між Україною й Угорщиною стався десь 1998 року. Відтоді товарообіг між нашими державами подвоївся, інвестиції зросли втричі. Загалом на українській території діють 253 спільні угорсько-українські підприємства. Звісно, в цьому процесі були важкі періоди, а настануть іще важчі. Пам’ятаю часи, коли в Україні були проблеми з енергопостачанням. Угорські фірми, надто ті, які прагнули серйозно працювати, мусили простоювати через відімкнення світла або відсутність газу. Було й таке, коли сьогодні не знали, що буде завтра – так швидко змінювали українське законодавство, інколи навіть заднім числом. Слава Богу, нині ці часи вже минули.

Ті зміни, які відбулися в Україні наприкінці минулого – на початку цього року – помаранчева революція, – укріпили державні позиції, збільшили довіру наших інвесторів до цієї країни. Але я не даремно сказав, що інвестиційний процес є тривалим. Ми відчуваємо, що проблем стало трохи менше. Звісно, є завдання щодо створення інфраструктури: дороги, зв’язок, для певних територій – проблема енергозабезпечення. Проте найбільше нас хвилює людський фактор. В Україні важко знайти добрих фахівців. Йдеться не про те, що немає кому виконувати ручну роботу. Інвесторам потрібні кваліфіковані робітники, які б якісно виконували роботу. Врешті, це проблема Угорщини також.

– Можете оцінити перші кроки українського уряду щодо залучення інвестицій?

– Після політичних змін в Україні  стало трохи менше корупції, бюрократизованості. І це я вважаю прямим наслідком помаранчевої революції. Проте, аби вибити зі свідомості всю цю негативну практику,  можливо, не вистачить зміни одного покоління.

Щоправда, була цьогоріч проблема, яку я вважаю дуже небезпечною для української економіки, – це зміни в законі про Державний бюджет на 2005 рік. До 1 січня цього року ті інвестори, які ввозили обладнання, машини в основний фонд, могли зробити це без сплати ввізного мита та ПДВ. Після проголосованих змін до бюджету їх зобов’язали сплачувати ці платежі. Постає питання – підприємець інвестує кошти, створює робочі місця, привозить сучасну техніку, новітні технології, а за це мене змушують додатково сплачувати ще 30 відсотків. Можу навести конкретні приклади тих збитків, яких завдало економіці України таке рішення.  У Закарпатській області декілька фірм призупинили свою діяльність, хоча спільні підприємства вже створено. Решта – скоротили свою виробничу діяльність. Ще три угорські фірми, які цьогоріч уже завершили підготовчу фазу з налагодження виробництва  й хотіли вкласти у економіку України приблизно 100 млн. дол., що створило б 4,5 тисячі робочих місць в Закарпатській області, наразі простоюють. Саме через ту причину, про яку я сказав. Це дуже небезпечно. Для інвесторів ситуація  може змінюватися в майбутньому, але не можна змінювати її заднім числом. Закон про вільні економічні зони передбачав певні правила гри на 30  років, і їх не можна було різко змінювати.

– В який регіон України Угорщина вкладає найбільше інвестицій?

– Нині угорські підприємці вклали в Україну понад 80 мільйонів доларів. Напевно, половина цієї суми припадає на Закарпатську область. Але це аж ніяк не означає, що ми вкладаємо лише туди. Нещодавно побували в Івано-Франківській області, де взяли участь у відкритті підприємства з виробництва комбікормів, куди угорські підприємці вклали декілька мільйонів доларів, або всі

100 відсотків капіталу. В нас є капіталовкладення в Києві, спільні підприємства в Рівному та Львові тощо. Тобто впевнено можна сказати, що наші підприємці вже перейшли через Карпати й почали працювати на іншому їхньому боці. Ми не маємо преференцій щодо регіонів, а лише ділових партнерів у всій державі.

– В Україні широко дискутують питання адміністративно-територіальної реформи. Угорщина вже пройшла шлях ліквідації радянської системи районування. Як вам тепер без районів?

– Перший крок у процесі демонтажу системи рад ми зробили наприкінці 1980 – на початку 1990 рр., коли в нас відбувалася зміна суспільного ладу. Відтак почався процес запровадження нової системи місцевого самоврядування. Наступний крок – приєднання Угорщини до Ради Європи та зобов’язання виконувати положення Хартії про місцеве самоврядування. Змістом цієї реорганізації стала ліквідація районів у нашій адміністративній системі та заміна їх органами місцевого самоврядування. Відтак маємо лише 3500 таких автономних самоуправних громад і області.  Звісно, історично так склалося, що кожен район мав  свої переваги, але запроваджена система також добре функціонує. Приїжджайте до нас, поспілкуйтеся з людьми і самі отримаєте відповідь на ваше запитання. Врешті, коли відбуваються будь-які зміни, завжди знайдуться люди, які підтримуватимуть або, навпаки, заперечуватимуть їх. 

 – Як ви вирішуєте проблему трудової міграції з України?

 – Це, перш за все, проблема для Західної Європи, бо мета таких мігрантів – Італія, Іспанія, Португалія. Вони використовують територію Угорщини як транзитну для досягнення своєї мети. Тобто для нас це не проблема. Проте ми справді щотижня затримуємо по 20-30 нелегальних мігрантів, здебільшого із Західної України.

 – А ще десь, окрім Ужгорода, плануєте відкривати консульства для наближення, так би мовити, послуг до людей?

– Найближчим часом не плануємо цього робити.  У нас є Генконсульство в Ужгороді, закарпатська філія в Берегово та диппредставництво в Києві. Єдине, що ми плануємо, то це розвивати мережу почесних консулів, які полегшуватимуть і нашу роботу, і ваше обслуговування.  Хоча наразі  не маємо жодного такого консула в Україні, але сподіваємося, що вже незабаром вони з’являться.

– Громадяни декількох держав ЄС не підтримали на референдумі Конституцію Євросоюзу. В чому тут, на думку Угорщини, полягає причина?

– Конституція Євросоюзу передбачала новий ступінь інтеграції всередині об’єднання. Після референдумів у Франції та Нідерландах, громадяни яких не підтримали Основного документа, в нашій інтерпретації це означає, що уповільнюється запровадження нового рівня інтеграції. Сам Європейський Союз продовжує існувати, працює, розвивається і готується до нового етапу,  де буде враховано інтереси всіх країн ЄС.

– Чим Угорщина могла б допомогти Україні для її швидшої інтеграції в Європу?

– З різних причин – і об’єктивних, і суб’єктивних – у питаннях євроінтеграції Угорщина опинилася трішечки попереду України. Проте це означає лише те, що ми готові поділитися з Україною цим значним досвідом просування у Європу, накопиченим за останні 10 -15 років. Наголошую, що йдеться і про позитивний, і про негативний досвід, який ми готові передати нашим українським друзям. Тим паче, що з огляду на колишню приналежність наших держав до соціалістичного табору, в нас було багато спільного.  Ми готові передати вам досвід переходу від системи рад до організації місцевого самоврядування. Проте найголовніше навіть не це. Україна – велика  нація і в інтелектуальному, і в культурному сенсі. Тому ви повинні зрозуміти, що процес євроінтеграції України – це не тільки рух в одному напрямку. Багато чого ваша держава може, навпаки, дати Європі, що буде їй цікавим. Тобто це процес взаємного збагачення. 

Підготував
Юрій Чорней, Чернівці