Для кого Європа відкрита?

Київ і Брюссель наближаються до спрощення візового режиму

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
http://www.day.kiev.ua №30, 24 лютого 2006

Цей тиждень виявився «багатим» на неочікувані заяви представників Євросоюзу щодо України. Спочатку було поширено цитату віце-президента Єврокомісії Гюнтера Ферхойгена про те, що країни пострадянського простору не стануть членами ЄС. Згодом інший «єврочиновник» Франко Фраттіні закликав членів Союзу не заключати «виняткових» візових угод із іншими країнами (насамперед це стосувалося України, яка має преференційні візові домовленості з Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Литвою). Крім того, стало відомо, що з наступного року подорожчають удвічі візи до ЄС. Чи не позначиться це на переговорному процесі Києва й Брюсселя щодо спрощення візового режиму? На якому етапі взагалі перебуває підготовка угоди з цього приводу? Iз цими запитаннями «День» звернувся до директора департаменту консульської служби МЗС України Бориса БАЗИЛЕВСЬКОГО.

— Чи мають під собою підстави очікування, що вже через тиждень під час засідання Україна — Трійка ЄС буде укладено угоду про спрощений візовий режим?

— Графік переговорів дуже інтенсивний. Сьогодні відбудуться чергові консультації на експертному рівні, під час яких будуть обговорюватися ті питання, щодо яких в обох сторін були питання, аби 27 лютого в Брюсселі вийти на визначений варіант угоди. Сподіваємося, що ми завершимо цей етап і 3 березня відкриються можливості для початку процесу підписання угоди. Треба враховувати, що ЄС — досить складний механізм. Тому, як свідчить наш досвід цих переговорів, коли Єврокомісія не може визначитися з приводу того чи іншого положення угоди, то їх погоджують самі держави ЄС на так званих референдумах.

— Отже, ми вийдемо лише на початок процесу підписання угоди. Скільки може тривати цей процес до остаточного узгодження?

— Усе залежатиме від того, наскільки добре буде підготовлено цей документ, скільки буде положень, які вимагатимуть погодження на згаданих референдумах, наскільки складною буде процедура погодження після візування документу. У нас цей процес відбуватиметься швидше: відповідні відомства, причетні до цієї сфери, висловлять свої рекомендації. У ЄС усе дещо складніше.

— Чого досягнуто під час переговорного процесу? I на що ще сподівається українська сторона?

— Загалом погоджена більшість статей угоди та її основні принципи: ми повинні рухатися у бік спрощення процедур із надання віз. Ми досягли того, аби ці процедури були уніфіковані в усіх консульських установах країн-членів ЄС. Щодо конкретики, то, наприклад, ми домовилися, що в разі відмови надання візи українському громадянину пояснять причини. Серед інших, не менш важливих домовленостей є положення про те, що певна категорія громадян матиме змогу користуватися безвізовим режимом. Iнша категорія матиме можливість отримувати п’ятирічні багаторазові візи. А певна категорія матиме трирічні багаторазові візи. Зокрема, остаточно узгоджено, що п’ятирічні візи зможуть отримувати журналісти, бізнесмени, батьки тих громадян України, які мають право на постійне місце проживання в країнах ЄС. Трирічні візи зможуть отримувати науковці, спортсмени, студенти. Ми наполягаємо на тому, аби сума консульських зборів була мінімізована, а одноразові візи були взагалі безкоштовними. У цьому, на жаль, є деякі проблеми.

— Особливо в контексті недавньої заяви Єврокомісії про збільшення вартості віз до країн ЄС із наступного року вдвічі. Чи позначиться це на переговорах із Україною?

— Це додасть певних нюансів нашим переговорам. Але подорожчання віз до країн ЄС пояснюється тим, що впроваджуватиметься нова процедура з оформлення в’їзної документації з біометричними даними. Тому питання максимального здешевлення консульських зборів поки що стоїть на порядку денному.

— Як відомо, ми маємо низку двосторонніх угод із нашими сусідами, які, входячи до ЄС, видають безкоштовні візи для українців. Чи не зміниться ця ситуація?

— Угоди щодо дуже сприятливих умов для отримання віз Україна має з Угорщиною, Словаччиною, Польщею, Литвою. Ми ведемо переговори про те, аби набуття чинності угоди з ЄС не погіршило тих домовленостей, які досягнуті зі згаданими країнами.

— Віце-президент Єврокомісії Франко Фраттіні цими днями саме говорив про те, аби країни ЄС не укладали виняткових візових угод із іншими країнами...

— Але ми наполягаємо, щоб така винятковість була збережена.

— Після заяви Ф. Фраттіні ви не очікуєте радикального повороту в переговорному процесі?

— У мене не складається такого враження. Ми знаходимося на фінальний стадії переговорів. Представники ЄС висловлювали різні заяви в різні часи. Колись узагалі можна було почути вислови, що Україну не можна вважати європейською державою. Але життя диктує інші умови, які породжують нові оцінки.