Ї:
кордон |
Ї:
кордон |
Зленко: Україна підтверджує курс на НАТОКореспондент.net 10 грудня 2002 Київ має намір рухатися шляхом євроатлантичної інтеграції, реалізуючи положення Плану дій Україна-НАТО і Цільового плану на 2003 рік, прийнятих у Празі. Про це заявив міністр закордонних справ України Анатолій Зленко під час зустрічі зі співголовою комітету США з питань НАТО Брюсом Джексоном у вівторок, 10 грудня, передає “Інтерфакс-Україна” . У той же час, американський представник засудив відсутність дій на підтвердження задекларованої Україною ініціативи. Співрозмовники обмінялися думками щодо поточної ситуації у відносинах України з Альянсом і США. На спільну думку сторін, участь України в Празькому самміті була важливою і необхідною для розвитку колективної системи безпеки в євроатлантичному просторі, інформує прес-служба МЗС України. Разом з тим, за повідомленням Української служби Бі-бі-сі, відвідавши Україну, Брюс Джексон розкритикував ситуацію зі свободою слова, поширенням корупції й обвинуваченнями в нелегальному продажу радарних установок "Кольчуга" Іраку, закликавши українське керівництво докласти зусиль для того, щоб "виправдати надії мільйонів українців, які прагнуть приєднатися до євроінтеграційних процесів". "Погіршилося ставлення до ЗМІ і з'явилося більше повідомлень про цензуру. Це не відповідає ні критеріям Хельсінкі, ні правозахисним стандартам. Тобто ми говоримо не про європейську демократію, а про конкретну форму автократизму. Зараз Україна перебуває далі від Європи, ніж 23 травня, коли було оголошено курс на НАТО", - констатував Брюс Джексон. "Ми сподівалися перейти до інтенсивнішого діалогу між Україною і НАТО. Мова могла йти навіть про план дій щодо вступу до НАТО. У нас був намір обговорити з керівниками Євросоюзу питання про можливість руху до асоційованого членства в ЄС і про паралельні кроки з Альянсом у цьому процесі. Але ми проґавили всі ці ініціативи і хочемо виправити становище. Але ми не бачимо політичного плюралізму, на який сподівалися. Ми не побачили відмови від політичної корупції", - додав він. Нагадаємо, що Україна і НАТО на засіданні спільної комісії, яке пройшло в межах Празького самміту Альянсу 21-22 листопада, прийняли План дій і План цілей на 2003 рік. У Брюсселі розпочинаються засідання Військового комітету Україна-НАТОForUm 2-4 грудня в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (Бельгія) триватимуть засідання Військового комітету Україна-НАТО та Військового комітету євроатлантичного партнерства на рівні начальників генеральних штабів. Українську делегацію на цих заходах очолює начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-полковник Олександр Затинайко, повідомляє прес-служба Міноборони України. Передбачається, що на засіданнях ітиметься про покращення ефективності та перспективи військового співробітництва у світлі рішень, прийнятих на Празькому саміті НАТО. Учасники розглянуть також низку інших питань, зокрема, поглиблення співробітництва в протистоянні тероризму та іншим можливим загрозам у галузі безпеки, розвитку процесу планування та оцінювання сил, розширення Альянсу тощо. Очікується, що під час перебування в Брюсселі Затинайко проведе робочі зустрічі із заступником голови об’єднаного комітету начальників штабів збройних сил США генералом Пітером Пейсом, із начальниками генеральних штабів збройних сил ФРН, Російської Федерації, Королівства Бельгія і Люксембургу. Україна в НАТО буде накачувати “стальні руки- крила”Володимир Шкідченко ForUm Збройні сили України можуть запропонувати НАТО свої можливості військово-транспортної авіації, що може стати майбутньою спеціалізацією України в альянсі. Про це, як повідомляє кореспондент ForUm’y, заявив сьогодні міністр оборони генерал армії України Володимир Шкідченко. За словами міністра відповідний меморандум щодо використання цих можливостей завершує своє відпрацювання з боку України і альянсу. Це, зазначив Шкідченко, на сьогодні перша і поки що єдина пропозиція, яку ми можемо висловити країнам НАТО, які при вирішенні військових завдань дотримуються принципу спеціалізації країн. Шкідченко зазначив, що авіаційна транспортна кампанія Міністерства оборони вже здійснила два таких перевезення на замовлення країн НАТО, коли перекидала до Афганістану миротворчі підрозділи Словаччини і Литви. Шкідченко підкреслив, що замовників влаштували і умови перевезення і результат: “Ми виконали ці завдання без зауважень”, додав міністр. У той де час за словами Шкідченка ця пропозиція не пов’язана ні з планами операції з боку США проти Іраку, ні зі створенням альянсу сил швидкого реагування. “У нас поки що нема стратегічної авіації: нема бомбардувальників типу В-2, В-1. На сьогодні в збройних силах України є лише один авіаційний полк, озброєний літаком – ТУ-22. Тому наші сили швидкого реагування не розглядаються як елемент сил швидкого реагування НАТО”, зазначив міністр. Gazeta wyborcza sobota-niedziela 23-24 listopada 2002 Пауль Квільс, колишній міністр оборони Франції, голова Комісії оборони Народних зборів Франції Думаємо про НАТОНАТО все більше стає організацією з політичною метою і все більше стає видно, що погляди американців та європейців на майбутнє цієї організації різняться. Домініка Пщолковська: Що означає розширення НАТО для Франції? Пауль Квільс: На мою думку, природа цього розширення політична, а не військова. Сім держав, які входять до НАТО роблять це бо вважають, що це гарантує їм захист США. Чи це змінить позицію Франції в альянсі? Адже, як ви сказали. вони шукають захисту від Вашингтону. Побачимо, що вони отримають насправді. Франція, звичайно ж, виступила за прийняття цих держав до складу НАТО. Це наблизить їх до трансатлантичного співтовариства, а відтак, сподіваюсь, і до Європи. Разом з тим, розширення НАТО не розв’язує проблеми європейської оборони, а саме ці проблеми я вважаю ключовими. Німеччина чи не вперше висловила свою незгоду зі Сполученими Штатами, коли останні спробували зініціювати військову кампанію проти Іраку. Цей крок Берліна якимось чином вплине на створення європейської системи оборони та формування спільної зовнішньої політики? Варто подумати, що необхідно зробити для того, щоб в майбутньому зовнішня політика ЄС була більш скоординованою, щоб не було таких ситуацій як зараз, коли Британія виразно дистанціюється від решти Європи у питанні Іраку, а Німеччина дистанціюється від Сполучених Штатів. Берлін і Париж у цьому питанні знаходяться на подібних позиціях. Парадоксально, але європейська оборонна політика сформувалася не завдяки Німеччині, а завдяки французам і британцям, які на зустрічі в Сан Мало в грудні 1998 року прийняли рішення про створення перших європейських збройних сил. Франція може скористатися з позиції Німеччини у справі Іраку? З цієї позиції може скористатися вся Європа. Ця позиція полегшить створення спільної європейської політики. Держави ЄС, якщо йдеться про оборонну політику сьогодні діляться на три групи. Перша група це Франція і Німеччина, які вважають, що потрібно якнайшвидше створювати європейські сили оборони. До другої групи належить Англія, яка вагається між традиційною вірністю до США та бажанням будувати спільну Європу. Третя група це, в основному, держави півночі, які загалом є прихильниками нейтралітету і не відчувають потреби у творенні оборонних сил у Європі. Ця остання група вважає, що НАТО цілком вистачає. Для чого потрібні європейські сили оборони за рамками НАТО? Ми створили спільну Європу, бо маємо спільні цінності, які хочемо захищати. Можна захищати їх словами, але у сучасному світі, на жаль, часом потрібна зброя. Якщо один з нас зазнає нападу інші зобов’язані з ним солідаризуватися і відповідно зреагувати. Ті самі принципи можна застосувати і щодо НАТО. Звичайно, НАТО має реагувати в таких ситуаціях. Проте, практично реагують лише американці та британці, трохи французи. На близькому сході, в Іраку, у діях проти так званих бандитських держав вирішальною є політика і стратегія США. Можливо, вона не є поганою, але це безсумнівно не є європейська політика. Ми мало що вирішуємо. Члени НАТО, які не бажають будувати європейську оборонну систему ризикують опинитися в небезпечній ситуації. Безумовно, потрібна буде тісна координація між НАТО та європейськими силами оборони. Проте, альянс дедалі більше стає організацією з політичними рисами та цілями (це видно, наприклад, з позиції США щодо Туреччини) і дедалі більше стає видно, що погляди американців та європейців різняться. Я вже п’ять років закликаю до створення „білої книги” європейської оборонної політики в якій ми би окреслили що ми захищаємо, для чого і як. Зараз ми у Франції робимо велику помилку – програмуємо розвиток нашої армії на найближчі шість років, не враховуючи, як це вписується у європейський контекст. Але ж в Європі ніхто крім Франції не має намірів серйозно збільшувати видатки на оборону. Це не є технічна чи фінансова проблема. Це проблема політична. 15 років тому коли ми говорили про євро всі сміялися. Але ж все вдалося. Чому? Бо була політична воля і ми не ставили на перше місце технічні проблеми. Так будується Європа. Чи буде така політична воля для того, щоб створити спільну європейську оборонну систему? Сьогодні такої політичної волі немає, але є люди, які про це дискутують. Думаю, що формування цієї волі це питання найближчих п’яти років. Розмовляла Домініка Пщолковська Підписано план дій між НАТО і УкраїноюForUm 22 листопада 2002 По завершенні роботи комісії Україна-НАТО у Празі в рамках саміту НАТО було підписано план дій між Україною і Альянсом. Заступник Генерального Секретаря НАТО Алєсандро Різзо сказав на брифінгу після завершення зустрічі, що план дій виводить відносини України з НАТО на якісно новий рівень. “Головний тягар лягає на Україну, але НАТО буде продовжувати допомогу реформам”, -- сказав Різо. Серед ключових реформ він назвав, зокрема, політичні, економічні реформи та реформи військової галузі та сектору безпеки. Заступник Генерального секретаря НАТО сказав, що починаючи з 2003-го року кожного року буде визначатися новий план конкретних кроків стосовно широкого плану дій між Україною й Альянсом. Український міністр Зленко заявив, що новий план дій буде стратегічною рамковою угодою, яка за його словами, може допомогти Україні виконати критерії, поставлені перед країнами, які уклали з НАТО план дій щодо перспективного членства. А.Зленко сказав, що тепер настав час для початку практичної підготовки до членства України в НАТО: “Україна - цілковито віддана своєму євроатлантичному вибору”, -- сказав він. Під час засідання комісії Україна-НАТО також порушувалося питання можливого продажу радарних систем Кольчуга Іракові, повідомляє Бі-бі- сі. Анатолій Зленко висловив розчарування висновками британських і американських експертів і сказав, що Україна - відкрита для подальших інспекцій, за винятком інформації і документації щодо військових поставок до інших країн. “Ми дуже розчаровані висновками і вважаємо ці звинувачення безпідставними. Ми б хотіли і надалі співпрацювати, щоб зняти усі сумніви”, -- сказав Зленко. Держсекретар США Колін Пауел відразу після початку засідання комісії Україна-НАТО залишив залу, відзначає Бі-Бі-Сі. Він вибачився і пояснив, що має їхати до аеропорту у зв’язку з тим, що президент Буш відлітає до Росії на зустріч з Владіміром Путіним. Тим часом український президент Леонід Кучма має взяти участь у засіданні Ради євроатлантичного партнерства. До НАТО запрошено сім країн Східної Європи
22.11.2002 ПРАГА: Запрошення вступити до НАТО отримали сім східноєвропейських країн - Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Болгарія та Румунія. Про таке рішення Північноатлантичного альянсу оголосив на празькому саміті НАТО генеральний секретар організації Джордж Робертсон. Крім того учасники форуму домовилися створити сили швидкого реагування НАТО. До їхнього складу увійде 21 тисяча військовослужбовців. З Праги повідомляє Наталя Вікуліна: Рішення НАТО запросити у свій клуб країни Східної Європи не означає, що вони зможуть стати членами альянсу автоматично. Ці країни мають ще досягти стандартів НАТО й тоді влітку 2004 року сім східноєвропейських країн, вірогідно, увійдуть до альянсу. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон нагадав, що двері до альянсу залишаються відкритими й для інших країн. Канцлер Німеччини Герхард Шредер пообіцяв запрошеним країнам допомогу німецького уряду. Прем"єр- міністр Данії Андерс Фог Расмуссен назвав дуже примітним те, що до НАТО вступатимуть три країни колишнього Радянського Союзу - Литва, Латвія й Естонія. Президент Польщі Александр Квасьнєвський уважає дуже символічним те, що розширення НАТО схвалено саме в Празі - місті, де 1968 року країни Варшавського договору за допомогою зброї припинили прагнення Чехії провести демократичні реформи. Зленко про НАТОСергій Згурець Київ, 31 жовтня 2002 – “Немає кризи у відносинах України та НАТО. Є певні колізії у відносинах із одним із членів альянсу”. Так заявив увечері 31 жовтня міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. Він виголосив позицію офіційного Києва після того, як Північноатлантична рада ухвалила рішення скасувати свої попередні наміри і відмовитися від проведення саміту Україна–НАТО з запрошенням до Праги президента України. Рішення Північноатлантичної ради не запрошувати до Праги на саміт НАТО президента України, а обмежитись присутністю міністра закордонних справ, стало досить неприємною новиною для Києва. Хоча після підозр із боку США і Британії, що Україна поставила зброю до Іраку, це було досить прогнозоване рішення. За такого розкладу міністр закордонних справ України Анатолій Зленко вимушений був пояснювати, як саме надалі збирається Україна поєднувати недовіру до Києва з боку НАТО зі своїми гаслами про євроатлантичну орієнтацію. Він сказав, що зараз Київ вивчає причини та наслідки такого рішення. Разом із тим, за словами Зленка, “особливе партнерство України з альянсом є невід’ємним елементом європейської безпеки, тому позитивна основа наших відносин залишається незмінною. Від цього курсу ми не відмовляємося. Кризи у взаєминах України з НАТО не існує. Є певні колізії з одним із членів НАТО. Але це тимчасове. Колізії минуть. А партнерство залишиться і буде прогресувати”. Зленко сказав, що подальший характер узаємин України з НАТО буде залежати від змісту тих документів, які готуються до обговорення та ухвалення в Празі на засіданні комісії Україна–НАТО. Міністр також визнав, що саме позиція США зіграла вирішальну роль у скасуванні саміту Україна–НАТО на найвищому рівні: “Переконаний, що непорозуміння у взаєминах України та США мають тимчасовий характер. Бо за цим стоїть короткозора, недалекоглядна і незрозуміла для нас політика”. Зленко визнав, що існує виразний зв’язок між розслідуванням у справі “Кольчуг” і останніми підходами НАТО до України. Причому, за його словами, скасування попередніх планів сталося ще до того, як були оприлюднені висновки британських та американських експертів, які працювали в Україні і досліджували можливість продажу зброї з України до Іраку, – що є “незрозумілим”. А сам скандал навколо “Кольчуг” Зленко назвав таким, що використовується як піарівський захід. За словами міністра закордонних справ України, від рішення Північноатлантичної ради у підсумку не виграє ні НАТО, ні Україна, – і що ще не ухвалено рішення, чи буде міністр закордонних справ України брати участь у роботі комісії Україна–НАТО, якщо альянс не хоче вести діалог із офіційним Києвом. Остаточне рішення буде ухвалюватись на підставі низки чинників, які міністр не деталізував. Разом із тим, на його думку, “ця ситуація є однозначно програшною і для НАТО, і для України. Боюсь, що після рішення НАТО по Україні празький пиріг матиме гіркий присмак”, – сказав Анатолій Зленко. Північноатлантична Рада вирішила провести засідання спільної комісії НАТО – Україна під час майбутнього празького саміту на рівні міністрів закордонних справСлавко Волинський Брюссель, 30 жовтня 2002 – Цієї середи, як повідомив речник НАТО Ів Бродер, Північноатлантична Рада вирішила провести засідання спільної комісії НАТО – Україна під час майбутнього празького саміту на рівні міністрів закордонних справ. Це рішення, зазначив Ів Бродер, було ухвалене з тією метою, аби й надалі розвивати добрі взаємини з Україною та далі втілювати вже ухвалені плани співпраці. Після того, як речник НАТО Ів Бродер офіційно оголосив, що Північноатлантична Рада в середу остаточно вирішила не запрошувати на празький саміт НАТО президента України Леоніда Кучму, постало запитання, як вийти з цього складного становища. Адже, вважають тутешні політологи, не запросити Україну на саміт НАТО взагалі означає покласти в домовину всі досягнення в галузі політичного та військового співробітництва з Україною. Врешті-решт був запропонований віртуозний, як кажуть деякі дипломати, компромісний варіант – не скасовувати засідання спільної комісії Україна – НАТО взагалі, а перевести його в інший формат, тобто у формат міністрів закордонних справ. На запитання кореспондента Радіо Свобода, чи нинішнє рішення НАТО не пов’язане з аферою можливого продажу Україною “Кольчуг” до Іраку, Ів Бродер відповів: це є однією з обставин, чому празьке засідання спільної комісії Україна – НАТО переводиться у формат зустрічі міністрів, а не глав держав. Проте більшість місцевих оглядачів переконана, що саме скандал із імовірним продажем Україною зброї до Іраку, який Леонід Кучма санкціонував особисто, якраз і є головною причиною того, що НАТО воліє вести діалог із Україною в особі Анатолія Зленка, а не з президентом Леонідом Кучмою. 28 жовтня 2002 Україна на Празькому саміті планує підписати спільний план дій з НАТОНа Празькому саміті НАТО Україна планує підписати Спільний план дій з Альянсом. Про це повідомив сьогодні в інтерв'ю журналістам заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергій Пирожков у ході засідання спільної робочої групи Україна-НАТО з питань військової реформи. Як передає кореспондент УНІАН , за його словами, цей документ тісно пов'язаний з Планом дій щодо членства, який при вступі до НАТО підписують країни-претенденти. "Ми сподіваємось, що цей документ (Спільний план - УНІАН ) буде проміжною фазою для підписання Україною Плану дій щодо членства в НАТО", - сказав С.Пирожков. За його словами, Спільний план дій України з НАТО готувався в Україні й зараз проходить спільне доопрацювання в Політичному комітеті НАТО. С.Пирожков висловив сподівання, що "найближчим часом ми отримаємо узгоджений проект цього документа". С.Пирожков додав, що, на його думку, Спільний план дій України та НАТО буде підписано під час Празького саміту на засіданні Комітету Україна- НАТО. (Саміт НАТО в Празі відбудеться 22 листопада - УНІАН ). Україна -- Македонія: разом до НАТООльга МАЦКО Поступ 24 жовтня 2002 р. Україна не рветься до НАТО та ЄС, а йде тим шляхом, який намічений для вступу до цих структур, -- зазначив президент України Леонід Кучма після переговорів із президентом Македонії Борисом Трайковським. За словами українського президента, успіх інтеграції до євроструктур багато в чому залежить від самих українців. Водночас українська опозиція підкреслює нелогічність візиту Кучми до Македонії напередодні празького саміту, адже саме продаж зброї Македонії викликав суперечності між Україною та Альянсом. Натомість македонський лідер упевнений, що як Македонія, так і Україна є серйозними претендентами на вступ до ЄС та НАТО. Борис Трайковський також уважає, що спільна позиція України та Македонії у питанні євроалантичної інтеграції стане основою для ефективного розвитку стосунків. Наразі жодних офіційних документів між лідерами двох країн не підписано, а український президент після Македонії відвідає Хорватію. Нагадаємо, що Верховний комісар ЄС Хав'єр Солана під час варшавської конференції зазначив, що Україна не стільки наближається до Європи, як віддаляється від неї, та закликав до змін у політичному курсі Києва. А голова Європейської комісії Романо Проді взагалі висловив упевненість, що Україна ніколи не стане членом НАТО. №194 24.10.2002 Діалог про головнеСергій СОЛОДКИЙ, «День» Учора в Україні відбувся перший масштабний діалог щодо євроатлантичної інтеграції нашої держави. Відносини України з НАТО і перспективи вступу до Альянсу обговорювалися на парламентських слуханнях. Пролунало чимало гострих думок: «за» і «проти». Першим із цього питання виступив секретар Ради національної безпеки та оборони України Євген Марчук. Він наголосив, що сьогодні, аби приєднатися до НАТО, замало реформувати Збройні Сили, адаптувати їх до системи НАТО і приєднатися до Плану дій щодо членства в Альянсі. Як зазначив секретар РНБО, крім оборонної сфери і запровадження ринкової економіки, країна має гарантувати свободу слова, діяльність незалежних ЗМІ і дотримання прав людини. Марчук підкреслив, що останнім часом Альянс значно розширив вимоги до країн-кандидатів на вступ до НАТО, перш за все акцентуючи увагу на розвитку демократичного суспільства. Аби в майбутньому ставити питання про вступ до НАТО «в практичній площині», на його думку, Україні потрібно пройти складний шлях трансформації суспільства, щоб країна не просто відповідала стандартам європейського суспільства, а щоб у ній було створено такі умови, які б унеможливлювали повернення минулих часів або прихід до влади сил, здатних «розвернути розвиток країни на 180 градусів». «Майбутні члени НАТО мають бути передбачувані», — наголосив Марчук, і водночас сказав, що цей процес не може бути антиросійським. Адже «НАТО — це клуб, який не прийме тих, у кого є конфлікти із сусідами, а також тих, хто має невирішені проблеми зі своїми кордонами», — сказав він. На думку Марчука, Росія показала Україні приклад, зробивши «ривок у співпраці з НАТО». «Україні треба докласти чимало зусиль, аби досягти такого рівня співпраці з Альянсом», — сказав він. За підсумками вчорашніх слухань депутати мали схвалити рекомендації до Президента України та уряду. На жаль, проект документа було відхилено на доопрацювання. Повернутися до нього було вирішено через три тижні. Проте Є. Марчук, оцінюючи вчорашню подію, зазначив, що сам факт відкритих і вільних слухань у парламенті є важливим для суспільства. «Виступили всі — і тверді прихильники, і опоненти зближення з НАТО, і представники неурядових організацій», — сказав секретар РНБОУ. Є. Марчук підкреслив, що хоча рішення буде прийняте в майбутньому, важливим є те, що центр обговорення відносин із Альянсом змістився із виконавчої до законодавчої влади. Українська делегація все ж таки поїде на самміт НАТОForUm 21 жовтня 2002 Заступник глави Адміністрації президента Анатолій Орел переконаний, що українська делегація візьме участь в самміті НАТО, який відбудеться на початку листопада у Празі. Про це він заявив сьогодні на брифінгу в АП, передає кореспондент ForUm’у. “Формат самміту готується, і я переконаний, що ми в цьому заході візьмемо участь”, -- сказав Орел, додавши, що участь делегації України відповідає, як інтересам нашої країни, так і інтересам інших країн. При цьому заступник глави АП не уточнив, буде очолювати українську делегацію Леонід Кучма, чи хтось інший. Як повідомлялося, останнім часом Захід різко критикував політику Леоніда Кучми в світлі обвинувачень в поставці Україною зброї в Ірак. На недавній конференції в Варшаві з питання щодо перспектив України в світлі розширення ЄС і НАТО Верховний представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Хав’єр Солана, заявив, що країна, яку підозрюють в поставках радарного обладнання Іраку, “дуже помиляється”, якщо вважає за необхідне порушувати міжнародні правила. У сьогоднішньому номері англійської газети “Файненшл таймс” говориться про те, що доказів проти Білорусії і України відносно незаконної торгівлі зброєю з Іраком стає “все більше”, а у президента Кучми “друзі залишилися хіба що в Багдаді”. №190 18.10.2002 “День” На шляху до ПрагиУ штаб-квартирі НАТО в Брюсселі пройшло чергове засідання комісії Україна — НАТО на рівні послів під головуванням Генерального секретаря Альянсу Джорджа Робертсона. Про це Інтерфакс-Україна повідомили в місії України в НАТО. Співрозмовник агентства підтвердив, що на засіданні буде обговорюватися питання підготовки до Празького саміту Північноатлантичного альянсу (21 — 22 листопада) і засідання комісії Україна — НАТО у рамках цього саміту. Також розглядатиметься проект плану дій України — НАТО, який, як очікується, буде затверджено у Празі. Як стало відомо агентству, під час засідання також обговорюватиметься питання відносин України з НАТО у світлі останніх подій. За словами спікера Альянсу Іва Броде, “зміни стосовно участі України у саміті не оголошувалися, однак питання відносин Альянсу з Україною є дуже серйозним”. DW-WORLD.DE 11.09.2002 Україна запросила НАТО на парламентські слуханняБРЮССЕЛЬ. У штаб-квартирі НАТО делегація депутатів українського парламенту передала у вівторок запрошення представникам альянсу взяти участь у жовтневих слуханнях у Верховній Раді, присвячених відносинам України та Північноатлантичного блоку. Про це "Німецькій хвилі" заявив голова парламентського Комітету з питань Європейської інтеграції Борис Тарасюк. Передає Наталя Вікуліна: Під час першого візиту депутат Верховної Ради нового скликання до штаб-квартири НАТО обговорювалось, як альянс планує співпрацювати з українським парламентом. Говорить член делегації Борис Тарасюк: "Зокрема, це стосується здійснення військової реформи - не заради того, щоб вступити в НАТО, а заради того, щоб привести наші Збройні сили у відповідність із сучасними реаліями, сучасними викликами", - сказав Борис Тарасюк. За його словами, багато ідей, висловлених на зустрічах з представниками НАТО, стосувалося громадської думки в Україні - йдеться про роз"яснення для пересічного українця, що становить собою альянс. Тарасюк повідомив, що делегація познайомила представників НАТО із законодавчими ініціативами Верховної Ради - серед іншого із планами внесення й подальшого прийняття законопроекту з цивільного контролю над Збройними силами. Чи готові у Верховній Раді ділитися таємницями з НАТОМар’яна Драч RadioSvoboda.ORG Прага, 5 вересня 2002 - Генеральний секретар НАТО закликає Верховну Раду
України ратифікувати угоду про безпеку між Україною та альянсом. У листі
до голови Верховної Ради Володимира Литвина Джордж Робертсон просить поінформувати
його про проходження цього документу через парламент. Водночас він подякував
за цікаві зустрічі з українськими парламентарями під час свого візиту
в Україну у липні цього року. Що ж криється у документі, про який турбується
Робертсон, і чому українські законодавці досі не поспішали з його ухваленням?
Ось що розповів Радіо Свобода голова парламентського комітету з питань
європейської інтеграції Борис Тарасюк:
Складено розклад співпраці з НАТОДержавна міжвідомча комісія з питань співпраці України з НАТО схвалила в четвер план основних заходів співпраці країни з альянсом на друге півріччя 2002 року. Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі Ради національної безпеки і оборони, в ході засідання в четвер члени комісії обговорювали питання виконання органами виконавчої влади України рішень СНБО від 23 травня про поглиблення відносин України з НАТО, розглядали результати візиту Північноатлантичної ради разом з генеральним секретарем НАТО Джорджем Робертсоном до України 8-10 липня. Члени ДМК обговорили також стан виконання програм співпраці з альянсом в окремих сферах, які були заплановані на перше півріччя 2002 року державною програмою співпраці України і НАТО на 2001-2004 роки. Учасники засідання дійшли висновку про необхідність активізації подальшої роботи органів виконавчої влади в сфері поглиблення відносин з НАТО. Засідання провів секретар СНБО, глава комісії Євген Марчук. У ньому брали участь народні депутати, глави парламентських комітетів із закордонних справ - Дмитро Табачник і з питань національної безпеки - Георгій Крючков.
Керівники НАТО спокійно сплять і без української заявки про вступ до альянсу НАТО не надає принципового значення тому, чи подасть Україна заявку на вступ до альянсу під час празького саміту НАТО в листопаді. Про це заявив “Німецькій хвилі” один з представників альянсу. За його словами, набагато важливішим є те, щоб Київ і НАТО посилити практичну співпрацю. Чиновник Північноатлантичного альянсу вважає, що подача заявки України на вступ до НАТО не є надто принциповою, оскільки Київ і так уже фактично заявив про свою політичну волю бути членом альянсу. За словами одного з речників НАТО, під час візиту в Україну в генерального секретаря альянсу Джорджа Робертсона й Північноатлантичної Ради склалося враження, що українське керівництво прагне наблизитися до НАТО не на словах, а на ділі. Представник альянсу підкреслив, що для цього Україна має забезпечити високоякісну роботу відповідних структур - Міністерства закордонних справ, Міноборони, адміністрації президента, Ради національної безпеки й оборони, Місії України при НАТО. "Ми маємо на увазі, що в цих структурах мають працювати висококваліфіковані кадри", - сказав чиновник НАТО. За його словами, важливу роль у наближенні Києва до альянсу має відігравати преса. Водночас посол Франції при НАТО Бенуа д’Абовіль заявив "Німецькій хвилі", що нині деякі українські мас-медіа не зовсім розуміють, що являє собою альянс.
09-07-2002 15:13] Отношения Украины и НАТО вступают в новую, динамичную фазу, однако в настоящее время речь не идет о присоединении республики к Союзу, - заявил сегодня в Киеве Генеральный секретарь НАТО Джордж Робертсон. Украинские официальные лица впервые заявили о намерении страны вступить в НАТО два месяца назад. С 1997 года Украина участвует в натовской программе "Партнерство во имя мира". Сегодня по итогам заседания комиссии Украина-НАТО был подписан меморандум о поддержке Украиной операций Союза. В документе предусматривается, в частности, более тесное военное сотрудничество сторон в борьбе с международным терроризмом.
НАТО відмовилося визнати Україну кандидатом на вступ до альянсу “НАТО підтримує і вітає заяви України про намір інтегруватися в НАТО. Альянс з розумінням ставиться до цих прагнень, але йдеться про довгостроковий процес. І Україні необхідно зосередитися на практичному поглибленні співпраці України й альянсу до нашого самміту в Празі”. Про це, як передає кореспондент ForUm’у, заявив сьогодні на прес-конференції у Києві Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон.
Кучма підписав указ “про НАТО” Президент України Леонід Кучма підписав 8 липня указ про набрання чинності рішення РНБО від 23 травня, згідно з яким проголошувалася стратегія на вступ України в НАТО. Про це, як передає кореспондент ForUm’у, повідомив сьогодні на круглому столі, присвяченому питанням співпраці України з Альянсом, заступник керівника управління по роботі з представництвами України та міжнародній інформації Головного управління з питань зовнішньої політики України Адміністрації президента України В‘ячеслав Яцук. За його словами, указ буде обнародуваний найближчими днями.
Любко ПЕТРЕНКО Щонайменше чотири країни мають шанс потрапити до НАТО в наступній хвилі розширення; не виключено, що пестунчиками долі можуть стати аж десять держав; утім, радше за все, їх буде саме семеро. Приблизно такою кабалістикою цифр забивали собі голови учасники Ризького саміту країн-кандидатів на вступ до Північноатлантичного Альянсу. Привітні слова на свою адресу з уст політолога Збіґнєва Бжезінського почула там і Україна, яку репрезентував секретар РНБО України Євген Марчук. Про (більш примарні, аніж реальні) шанси України реалізувати свої євроатлантичні прагнення в нас буде нагода поміркувати після нинішнього засідання Комісії “Україна-НАТО”, яке пройде в Києві за участі Генерального секретаря Альянсу лорда Джорджа Робертсона. А поки що розберемося з тими 4-7-10. Десятка — це Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Словенія, Румунія, Болгарія, Хорватія, Македонія й Албанія — тобто всі ті країни, які вже подали заявки на ступ до Альянсу й тепер з нетерпінням очікують листопадового саміту НАТО, аби дізнатися, кому випав щасливий квиток. На зустрічі в Ризі глави цих держав підписали остаточну декларацію, яка містить побажання до Брюсселя, аби так всіх зараз і впустили до штаб-квартири. Але одна справа — бажання, інша — конкретні успіхи на шляху виконання відповідних вимог. Тому Альянс, мило посміхаючись усім, комусь кліпне оком, а перед кимось поведе носом. Уже давно відомо, що найреальнішим кандидатом на вступ до НАТО є маленька Словенія. Ще три роки тому тодішній президент США Білл Клінтон та екс-Генсек НАТО Хав’єр Солана зійшлися на думці, що Любляну можна приймати до організації хоч уже. Наступними трьома реальними претендентами стали балтійські держави. Дивно, ще рік тому міжнародні аналітики ставили їх у кінець черги, мотивуючи свої прогнози тим, що Брюссель не забажає так одразу сваритися з Москвою за балтійський регіон, який остання ще продовжує за інерцією трактувати як сферу свого впливу. Але як це часто буває, хто був останнім, той стає першим. І розрубати “балтійський вузол” допоміг не хто інший, як бін Ладен. Саме теракт 11 вересня зсунув із мертвої точки давню суперечку між Вашингтоном і Москвою. Росія активно долучилася до антитерористичної коаліції. Апофеозом розвитку цих взаємин став Римський саміт Альянсу зі створенням Ради НАТО-Росія. А Вільнюс, Рига й Таллін, у свою чергу, отримали “зелене світло” на вступ. Отже, із четвіркою теж зрозуміло. А хто ж входить до сімки? Тут ще простіше: десятка мінус Албанія, Македонія та Хорватія. Цим державам ще треба попрацювати, аби досягнути відповідних стандартів — як економічних, так і політичних, передбачених для кандидатів. Але існує певне побоювання, що й сімка може перетворитися на шістку за рахунок Словаччини. Незабаром там відбудуться парламентські вибори, в яких реальний шанс узяти реванш має екс-прем’єр-міністр Владімір Мечіяр, відомий своєю антидемократичністю і євроскептицизмом. Якщо так і станеться, то Братислава ризикує зненацька втратити довіру Брюсселя. А загалом вступ до НАТО всієї десятки був би можливим за умови перетворення організації з військового блоку на суто політичну структуру. Але кому це потрібно? Адже існує вже ОБСЄ. “НАТО в боротьбі з тероризмом потребує максимум союзників, — заявив з цього приводу в Ризі депутат німецького бундестагу Маркус Мекель, — але прийняття купи нових членів із досить низькою обороноздатністю позбавить Альянс ефективності”. І на завершення — про Україну. Відомий політолог-українофіл Збіґнєв Бжезінський під час свого виступу на Ризькому саміті заявив, що єдина Європа не повинна обмежуватися смугою від Босфору до Фінської затоки. “НАТО повинно дбати про стратегічні інтереси й на схід від цієї лінії, аби не створити собі там нової зони нестабільності”, — зазначив Бжезінський. Продовжуючи думку, він підкреслив, що в цьому контексті “необхідно всіляко підтримувати бажання України вступити до НАТО”.
ПОДПИСАН МЕМОРАНДУМА О ВЗАИМОПОНИМАНИИ МЕЖДУ УКРАИНОЙ И НАТО В Киеве в рамках проведения заседания комиссии Украина- НАТО состоялось подписание Меморандума о взаимопонимании между Кабинетом Министров Украины и Верховными главнокомандованиями объединенных вооруженных сил НАТО в Европе и Атлантике. (укр.) 9 липня у Києві під час проведення засідання Комісії Україна-НАТО, яке відбувається з нагоди 5-ої річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору, було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Верховними головнокомандуваннями об'єднаних збройних сил НАТО в Європі та на Атлантиці. Цей типовий міжнародний документ підписали заступник Верховного Головнокомандувача Об'єднаними Збройними Силами НАТО на Атлантиці адмірал Ян Форбс та Державний секретар Міністерства оборони України з питань міжнародного співробітництва генерал-полковник Віктор Банних. Підписання Меморандуму є практичним кроком в напрямку подальшого розвитку та поглиблення співробітництва між Україною та НАТО. Даний документ, зокрема, передбачає залучення України до політичних консультацій, процесу прийняття рішень, вироблення механізмів командування та планування при реагуванні на кризові ситуації під проводом НАТО і проведенні операцій з підтримки миру, а також досягнення оперативної взаємосумісності між країнами - членами Альянсу та країнами-партнерами шляхом забезпечення підтримки проведення багатонаціональних навчань. Документ передбачає встановлення загальних принципів, засад та процедур для визначення місць та положень щодо надання оперативної та матеріально-технічної допомоги з боку України протягом проведення операцій та навчань, що проводяться в рамках Програми "Партнерство заради миру" та підготовки багатонаціональних збройних сил для участі в міжнародних миротворчих операціях. Згідно діючого законодавства, Меморандум підлягає ратифікації Верховною Радою України.
Робертсон не проти бачити Україну в НАТО УП, 9.07.2002, 10:55 НАТО вітає стратегічний вибір України на повноцінну євро-атлантичну інтеграцію і готове "просувати вперед" двосторонні відносини, заявляє генеральний секретар НАТО Джордж Роберстон. "Сьогодні наша безпека є неподільною. Україна, зробивши стратегічний вибір на повноцінну євро-атлантичну інтеграцію, вносить свій внесок у систему безпеки. Ми вітаємо цей підхід, який є ключовим для успіху", - сказав Робертсон у вступному слові на засіданні комісії України-НАТО у вівторок у Києві. Він зазначив, що його візит в Україну не є "сентиментальною подорожжю". Це ділова поїздка, під час якої будуть підведені підсумки і пророблена підготовча робота для празького самміту України-НАТО, підкреслив генсек. "Бізнес процвітає, якщо інтереси двох сторін співпадають. Історія стосунків України і НАТО - це історія великих успіхів", - сказав він. Разом з тим, відзначив Робертсон, "ми пережили і декілька спільних штормів". Такими штормами він назвав ситуацію на Балканах, боротьбу з тероризмом, оборонні реформи. "Ми повинні продовжувати йти цим шляхом", - підкреслив генсек. За словами Робертсона, обидві сторони - Україна і НАТО - підготують підсумковий огляд, який покаже "як сильно ми просунулися разом і що ще не зроблено для поліпшення". "Альянс готовий просувати вперед наші стосунки, але багато що залежить від бажання України. Ми готові йти так далеко, як може і хоче Україна", - сказав він. У ході засідання, повідомив генсек, буде підписаний так званий "звіт про досягнення", який "буде хорошою базою для плану дії". Інтерфакс-Україна
У день приїзду Робертсона Кучма визначився з орієнтацією УП, 9.07.2002, 17:16 Президент України Леонід Кучма своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони України від 23 травня про інтеграцію України до євроатлантичних структур, у тому числі до НАТО. Про це повідомив у вівторок у Києві заступник керівника управління з роботи з представництвами України і міжнародній інформації Головного управління з питань зовнішньої політики адміністрації президента В'ячеслав Яцюк. Таке повідомлення представник адміністрації президента України зробив на міжнародній конференції на вищому рівні Україна-НАТО "П'ять років особливого партнерства: досягнення і перспектив" у зв'язку з критикою, яка прозвучала на адресу президента про те, що рішення РНБО від 23 травня досі не введене в дію і не оприлюднене. "Критика була правильною, але єдина причина цього в тому, що рішення РНБО вводиться указом президента. Такий указ був підписаний президентом учора (у понеділок)", - сказав Яцюк. Як повідомлялося, 23 травня на засіданні Ради національної безпеки й оборони під головуванням президента України Леоніда Кучми було прийнято рішення почати процес вступу країни до НАТО. На засіданні був схвалений проект довгострокової стратегії, який буде доопрацьований і затверджений президентом. Раніше повідомлялося, що Україна офіційно проінформує про цей документ НАТО 9 липня у ході візиту генерального секретаря альянсу Джорджа Робертсона. Інтерфакс-Україна
ForUm 9 липня 2002 Робертсон до листопада підготує прорив на українському фронтіГенеральний секретар НАТО Джордж Роберстон сподівається, що після засідання комісії Україна-НАТО, яке відбудеться у вівторок у Києві на рівні послів країн- членів альянсу, до проведення самміту в Празі Україна і НАТО зроблять "ще більше на шляху розвитку двосторонніх відносин". "Ми вже маємо дуже добрі відносини з Україною, якій ми сприяємо в подальшому розвитку реформ. Я сподіваюся, що з сьогоднішнього дня і до проведення самміту в Празі ми зробимо ще більше на цьому шляху. Після Праги наша співпраця має продовжиться", - заявив він в понеділок в аеропорту "Бориспіль" після прибуття до Києва. Дж.Робертсон назвав візит, який почався в понеділок, важливим, оскільки він проходить в переддень п’ятиріччя Хартії про особливе партнерство. "Ми хочемо, щоб цей візит став не тільки подією для Києва, але і для всієї України", - зазначив він, підтвердивши намір послів країн-членів НАТО відвідати регіони України. Відповідаючи на питання щодо проблеми базування Чорноморського флоту Росії в Криму Дж.Роберстон сказав: "Питання Чорноморського флоту дуже цікаве. Але це питання суверенна Україна повинна вирішувати із суверенною Росією". За його словами, це питання не буде обговорюватися під час візиту. Останній раз Дж.Робертсон як генеральний секретар НАТО був в Україні в червні 2001 року. Він був призначений на цю посаду в 1999 році. Лорд Робертсон став 10-м генеральним секретарем Організації Північноатлантичного альянсу. Він змінив на цій посаді Хав’єра Солану, який очолював НАТО з грудня 1995 року. Х. Солана останній раз був у Києві як генсек НАТО на честь першої річниці підписання Хартії про особливе партнерство, в липні 1998 року. 56-літній Дж.Робертсон народився в шотландському місті Порт Еллен, повідомляє “Інтерфакс-Україна”. До призначення на посаду генсека НАТО був державним секретарем з питань оборони Великобританії.
УКРАИНА-НАТО: 5 ЛЕТ ОСОБОГО ПАРТНЕРСТВА Сегодня, 8 июля, в Украину прибывает делегация Североатлантического Совета НАТО во главе с Генеральным секретарем Альянса Джорджем Робертсоном. Главной целью визита, который продлится до 10 июля, является специальное заседание комиссии Украина-НАТО на уровне Послов при участии Министра иностранных дел Украины Анатолия Зленко. На заседании, которое посвящено 5-летию подписания Хартии Украина-НАТО, будут обсуждаться результаты сотрудничества и перспективы дальнейшего развития отношений Украины с Альянсом, в том числе в контексте утверждения новой стратегии Украины относительно НАТО. По результатам заседания будет принято итоговое заявление. 9-10 июля будет проведена конференция Украина-НАТО "5 лет особого партнерства: достижения и перспективы", в которой примет участие Дж. Робертсон. В ходе визита состоятся встречи представителей НАТО с Президентом Украины Леонидом Кучмой, Секретарем Совета национальной безопасности и обороны Украины Евгением Марчуком, Министром иностранных дел Украины Анатолием Зленко, Министром обороны Владимиром Шкидченко, а также с Председателем Верховной Рады Владимиром Литвиным, руководителями фракций, парламентских комитетов и народными депутатами. На 10 июля запланированы поездки членов делегации НАТО в Донецк, Львов и Харьков, в ходе которых планируется проведение "круглых столов", встреч, семинаров по вопросам сотрудничества Украины с НАТО. В Донецке Дж. Робертсон посетит предприятие, на котором будут уничтожены противопехотные мины в рамках соответствующего проекта "Украина-НАТО". В рамках этого проекта Украина получит финансовую помощь в размере $800 тыс. Это уже второй визит в Украину высшего руководящего органа Альянса. Предыдущий визит состоялся в феврале 1999 года. Инф. "ЭЛВИСТИ".
“Зміїне питання” в україно-румунських відносинах НАТО сподівається побачити вирішеним вже у вересні ForUm 28 червня 2002 У НАТО сподіваються, що питання врегулювання україно-румунського кордону буде остаточно вирішене у вересні нинішнього року на переговорах президента України Леоніда Кучми і президента Румунії Іона Ілієску. Про це заявив у п’ятницю в Брюсселі в інтерв’ю українським журналістам генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон. Як передає “Інтерфакс-Україна”, він відмітив, що НАТО сподівається, “що переговори між президентом Румунії І.Ілієску і президентом України Л.Кучмою, які пройдуть у вересні, будуть продуктивними і підведуть риску під питанням україно-румунського кордону”. Джордж Робертсон також підтвердив, що йому відомо про “дошкульність” цього питання. Як повідомлялося, восени в Празі буде вирішене питання про членство Румунії в НАТО. Разом з тим досі не підписана угода між Румунією і Україною про режим державного кордону. Згідно з критеріями НАТО, країна, яка збирається стати членом альянсу, повинна мати врегульовані відносини з сусідніми державами. Каменем спотикання між Україною і Румунією багато років є розташований в гирлі Дунаю острів Зміїний, який, згідно з Паризькому Угодою 1947 року, відійшов до України після повернення Бесарабії Радянському Союзу в 1940 році. До цього Румунія понад 20 років окуповувала територію Бесарабії. Ще в часи СРСР Румунія пред’являла претензії Радянському Союзу відносно кордонів, встановлених після Другої світової війни. Нині Румунія висуває територіальні претензії на частину островів, що знаходяться в руслі Дунаю. При цьому між Україною і Румунією підписаний базовий договір 2 червня 1997 року, який підтверджує непорушність попередніх кордонів за станом на 1961 рік, яким фактично визнані права України також і на острів Зміїний.
Україна святкує шосту річницю існування за Конституцією ForUm 28 червня 2002 Вопрос базирования Черноморского флота РФ на территории Украины не является “вопросом для переговоров с НАТО, а вопросом суверенной Украины и ее отношений с Россией”, заявляет генеральный секретарь НАТО Джордж Робертсон. “Это касается только Украины и страны, с которой заключено соответствующее двустороннее соглашение”, - сказал он в пятницу в Брюсселе в интервью украинским журналистам. Как передает “Интерфакс-Украина”, отвечая на вопрос, является ли требование об отсутствии иностранного военного формирования на территории страны, которая хочет быть членом НАТО, обязательным, генсек сказал: “Мы рассматриваем такие вопросы в отдельном порядке с каждой страной. Общего правила нет”. Вместе с тем, генсек альянса подчеркнул, что в настоящее время этот вопрос является “академическим, поскольку нет заявки о вступлении Украины в НАТО”. Дж.Робертсон также считает, что “нет связи между оживлением отношений НАТО с Россией и НАТО с Украиной”. “Фактически мы видим это как треугольник: НАТО-Россия, НАТО-Украина и Украина-Россия. Это - не конкуренция, и я не вижу противоречий между развитием хороших отношений НАТО с Россией, а также с Украиной. И тот факт, что у нас разная форма сотрудничества, только подтверждает, что Украина и Россия являются суверенными государствами”, - подчеркнул он.
Шикуйтесь на НАТО! Удосконалення структури і функцій Збройних сил Президент України Леонід Кучма назвав одним з першочергових кроків на шляху інтеграції нашої країни у НАТО. Про це йшла мова у ході зустрічі глави держави, що відбулася вчора з випускниками вищих військових учбових закладів — повідомляє Інтерфакс-Україна . Президент підкреслив необхідність приведення військових формувань у відповідність зі світовими стандартами: “Вони повинні бути мобільними, багатофункціональними, належним чином оснащеними й укомплектованими професіонально підготовленими кадрами”, — сказав Леонід Кучма. Зі слів Президента, Україна збирається провести “поетапний процес поглиблення співпраці з НАТО, кінцевою метою якого є приєднання України до Альянсу”. При цьому було відзначено, що українська держава “послідовно виступає за політичне розв’язання проблем мирним шляхом і у той же час підтримує курс світової спільноти на боротьбу з тероризмом, прагнення запобігти військовому конфлікту між державами, особливо ядерними”. |