№113 26.06.2002 «День»

Реанімація проблеми

Віктор ЗАМ’ЯТІН, “День”

“Україні потрібно визначитися з базуванням Чорноморського флоту, оскільки за критеріями НАТО країна, на території якої знаходяться іноземні військові формування, не може бути членом Альянсу”, – сказав у розмові з журналістами заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергій Пирожков. Заяву було зроблено під час конференції “Україна та регіональне співробітництво в сфері безпеки: погляд у майбутнє”, організованої Центром європейських і міжнародних досліджень. Пирожков також відзначив, що конкретні переговори ще не почалися, а лише стоять у плані. Особливою сенсаційною новиною ця заява не стала, хоча й зроблена вона була в режимі “без прямого посилання” – тобто поширення її було небажаним з огляду на політичні мотиви. Проте в ефірі ТСН у понеділок цій заяві було надано невмотивовано сенсаційного характеру. У Москві відразу ж відповіли, що “Командувач ЧФ адмірал Комоєдов в курсі заяви заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Сергія Пирожкова про наміри Києва ініціювати переговори з Москвою щодо подальшої долі Чорноморського флоту, але не має намірів її коментувати. Заява представника української сторони є політичною й не несе за собою жодних наслідків для флоту”, – так Інтерфаксу відповіли в прес-службі ЧФ. Сенсації немає, оскільки важливість вирішення проблеми базування Чорноморського флоту вже відзначалася після ухвалення рішення РНБОУ про розробку стратегії, метою якої є приєднання до системи безпеки, яка базується на НАТО. “Реакція з боку Росії вже була. Вони не хочуть цих переговорів, а хочуть продовження терміну оренди, оскільки нічого не робиться для створення нової бази для розміщення ЧФ”, – говорив Пирожков, і це також не є новиною. Російські дипломати і експерти, з якими “День” спілкувався, були переконані, що це питання для Росії на порядку денному не стоїть – на відміну від України. “Коли справа дійде до того, щоб подавати заявку на вступ до НАТО, це буде одним із серйозних питань, яке потрібно буде врегулювати, – говорили “Дню” в МЗС України. – Це питання постійно опрацьовується, і зараз іде робота над приведенням тимчасового базування ЧФ Росії у відповідність до духу й букви угоди”. Щоправда, є i голоси, котрі радять виходити з нових відносин між НАТО і Росією, а також з того, що база ЧФ є фактично союзницькою для обох сторін. Наскільки можна зрозуміти, такі пропозиції при розробці політики не враховуються. У Києві, таким чином, знову виходять з того, що базування російського флоту – тимчасове, а реакція Москви на це для української дипломатії не є несподіваною. Є й третя сторона – НАТО. “Вирішення проблеми Чорноморського флоту залежатиме від того, які на той час відносини з НАТО і Заходом матиме Росія”, – говорив “Дню” директор Інституту Національних стратегічних досліджень Національної військової академії США Стівен Фланаган. Таким чином, можна припустити, що для НАТО, принаймні для США як для ключового члена Альянсу проблема сьогодні також не стоїть, і Україні доведеться її вирішувати самотужки. У засадничих документах НАТО немає прямих посилань на те, що на території країн-аспірантів не можуть знаходитися військові бази іноземних держав. Можливо, тому, що військові бази союзників можуть знаходитися на території країн-членів Альянсу. Інші варіанти досі просто не розглядалися. Загалом сюжет “ЧФ – проблема на шляху в НАТО” зараз виглядає як, можливо, неусвідомлена провокація, що цілком може загострити відносини з Москвою, в яких Київ сьогодні не має ініціативи. А також, за відповідної “роботи” Москви, надати привід Брюсселю заявити, що спочатку Україна повинна вирішити всі свої спірні питання на двосторонньому рівні. І тим самим Київ знову ризикує упустити шанс. Москва не має намірів ставати членом НАТО, що іще раз повторив на своїй прес-конференції президент Росії Володимир Путін. У той же час він дав зрозуміти (на прикладі Естонії), що Москва не чинитиме перешкод для вступу до Альянсу інших країн. Можливість (у майбутньому) вступу до НАТО України сьогодні в Москві сприймається спокійно. Водночас у МЗС України вказують, що Росія “не сказала нам – ідіть”. Реакцію Москви не можна трактувати як зміну позиції. Росія не може змінити ситуацію – і вона обирає конструктив, вона сьогодні обирає ту політику, яку Україна обрала ще 1993 року. Очевидно, що справжнім каменем спотикання тією чи іншою мірою проблема Чорноморського флоту стане пізніше. Сьогодні йдеться про те, чи сприйме НАТО українське бажання форсувати відносини, і яким може бути це сприйняття. Зокрема, Майкл МакФол, представник Фонду Карнегі, вважає, що членство України в НАТО є далекою перспективою, і Вашингтон намагатиметься розтягнути цей процес. Під “розтягуванням”, сказав МакФол, він розуміє розширення відносин України з НАТО як особливого партнерства, а не як члена. Українські експерти вважають, що досить говорити про унікальність України, вона повинна мати ті ж самі можливості, що й будь-яка інша європейська країна. Зараз Україна, за словами Сергія Пирожкова, підготує до саміту Україна–НАТО проект додаткового документу на розширення Хартії про особливе партнерство, який може бути підписано на саміті НАТО в Празі. Документ має визначати формат відносин у контексті приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО (Membership Action Plan). Підписання такого документу, за його словами, означатиме прийняття рішення про приєднання, а не саме приєднання. Поки що з усіх п’яти позицій Плану готується державна програма. Але ці наміри повинні отримати сприятливу зустрічну атмосферу. А з нею можуть бути проблеми – принаймні, якщо загострювати проблему тимчасового базування ЧФ в Криму. КОМЕНТАР Радник Посольства РФ В’ячеслав ДУХІН: – Зараз діє відповідний договір і цілий ряд документів, якими зумовлені усі питання, пов’язані з Чорноморським флотом. Правова база безперервно удосконалюється – є спеціальна підкомісія з ЧФ на міжурядовому рівні. Ми збираємося зберігати правову основу в цьому питанні, яка свідчить про цивілізованість та передбачуваність у відносинах. Якогось офіційного звернення з української сторони з цього приводу не поступало. Щодо можливості початку таких переговорів (про нові терміни базування ЧФ у Криму. – Ред. ) – це гіпотетичне запитання, на яке неможливо дати відповідь.