№80 30.04.2002 «День»

Президент запропонував НАТО запросити Україну

Віктор ЗАМ’ЯТІН, “День”

Схоже на те, що Київ готовий порушити питання про нові акценти у відносинах між Україною і НАТО. Ця тема, як можна здогадатися зі спільної прес-конференції Леоніда Кучми і президента Польщі Александра Квасневського, була однією з головних під час їхньої зустрічі в Івано- Франківській області в суботу. І висновки з заяв двох президентів — недвозначні. Недвозначною виглядає й висловлена польським президентом підтримка набуття Україною асоційованого членства в Європейському Союзі. Нарешті, чітко заявлено, що цвинтар Орлят у Львові, з приводу якого було стільки дискусій, буде відкрито 21-го травня, в день п’ятої річниці підписання декларації про примирення, за участі обох президентів. Дата відкриття меморіалу неодноразово переносилася, і ситуація, як припускала преса, очевидно, дійсно потребувала втручання на найвищому рівні. Щодо відносин України й НАТО, то, як передає Інтерфакс-Україна, польський лідер висловився так: “Думаю, політичне співробітництво розвиватиметься, й настане момент, коли питання вступу України до НАТО буде питанням дня”. В перспективі Україна може стати членом НАТО, вважає Квасневський. Щодо вигод членства своєї країни в Альянсі вин висловився так: “Ми почуваємо себе в більшій безпеці, відчуваємо, що наша сила виросла”. Разом iз тим, за словами Квасневського, Польща відчуває й обов’язки. На уточнююче запитання преси — чи буде готова Україна вступити до НАТО, якщо її запросять, Леонід Кучма, як повідомив Інтерфакс-Україна, відповів — “запрошуйте”. Настільки прямо українське керівництво з цього приводу ще не висловлювалося. Президент України знову підтвердив, що Україна готова до співробітництва з НАТО до тієї межі, на який погодиться сам Альянс. Україна добре розуміє роль і місце цієї структури в Європі, сказав Президент Кучма. Говорячи ж про те, що ставлення до НАТО в Україні різне, він це назвав природнім, оскільки “ми більше комунізм будували, ніж у Польщі”, а також, на його думку, на ставлення українців до НАТО вплинула операція Альянсу в Югославії. Але “життя йде, ситуація в Україні змінюється на краще”. За словами Кучми, Україну не запрошують до більш тісного співробітництва з НАТО, побоюючись образ iз боку сусідів, зокрема, Росії, і відповів на це: “Я думаю, що Росія не образиться”. Кучма також заявив, що на зустрічі з Квасневським висловив готовність запросити керівників сусідніх країн, а також Сполучених Штатів і Канади на засідання комісії Україна— НАТО, яке відбудеться 9 липня в Україні. Засідання буде присвячене п’ятій річниці підписання Хартії про особливе партнерство Україна—НАТО, передбачається участь у засіданні генерального секретаря Альянсу лорда Джорджа Робертсона. Менш оптимістично Президент України говорив щодо перспектив європейської інтеграції. “Давайте прямо скажемо — саму Україну практично витиснули з цього процесу — європейського руху”, — сказав він, і послався на подвійні стандарти (на його думку, сьогодні ситуація в Україні, з точки зору демократичних і економічних процесів, краща, ніж у деяких країнах-кандидатах). З іншого боку, Леонід Кучма заявив також, що не може бути й мови про жодний вступ до ЄС, якщо кордони з Росією і Білоруссю не будуть захищені від нелегальної міграції і транзиту злочинності. Тут, за словами Президента, “нам потрібно припинити декларувати й почати працювати”. Він також нагадав, що українське керівництво ніколи не заявляло, що дата вступу України до ЄС — 2011 рік. За словами Президента, йдеться про завдання досягти цього року стандартів, необхідних для вступу. Він відзначив, що це — завдання передусім самих українців. Президент Квасневський заявив, що вітає прагнення України стати асоційованим членом ЄС у 2004 році, і підтримуватиме її на цьому шляху — “з точки зору Польщі, це було б дуже добре”. Але це “нелегко, а іноді дорого коштує, однак зробити це варто”. Іще польський президент сказав, що Польща iз задоволенням сприймає декларацію Леоніда Куми про незмінність стратегічного вектора України після виборів. Квасневський сказав також, що на початку червня спочатку на рівні прем’єрів, а також і президентів пройдуть консультації з питання будівництва польської ділянки нафтопроводу Одеса—Броди—Гданськ. Отже, у справі повернення України до європейської політики можна очікувати якісних змін. Навряд чи Квасневський говорив лише від свого імені — але сигнал він доніс чіткий: Україну вислухають. Якщо українці переконають, що їх потрібно слухати. І не все буде просто, навіть за найбільшого польського заступництва.