Ї:
кордон |
Ї:
кордон |
Міноборони України, співпрацюючи з НАТО, переслідує дві мети15.12.2003 Співробітництво спрямоване на досягення двох головних цілей Міністерства оборони України: реалізації за допомогою альянсу усіх задач з реформування ЗСУ, а також на підготовку особового складу до можливого співробітництва із підрозділами альянсу Про це, як передає кореспондент ІА "Обозреватель", заявив у понеділок на брифінгу начальник управління Євроатлантичного співробітництва Генштабу ЗС України генерал-майор Леонід Голопатюк. Кажцчи про специфіку взаємин між Україною та НАТО, Голопатюк зазначив, що сьогодні українські військовослужбовці вийшли на такий рівень співробітництва із силами альянсу, що можуть відчувати себе "більш ніж партнерами". За словами Голопатюка, питання співробітництва України та НАТО у сфері безпеки та оборони обговорювалося на засіданні комісії Україна–НАТО (КУН) на рівні міністрів оборони. Засідання КУН відбулося 2 грудня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Під час засідання були підведені підсумки спільної діяльності 2003 року, визначено пріоритети й задачі на 2004 рік. Особливу увагу було приділено цільовому плану дій на 2004 рік, що припускає спільне здійснення 207-ми заходів, за 52 з яких нестиме відповідальність Міністерство оборони України. Учасники засідання, серед яких були представники країн, запрошених до приєднання до НАТО, схвалили успішне закінчення спільного проекту Україна–НАТО з утилізації 400 тис. протипіхотних мін у Донецьку. У зв'язку із цим вони домовилися продовжити реалізацію проекту утилізації ще 133 тис. тонн зайвих боєприпасів та 1,5 млн. одиниць стрілецької зброї і легкого озброєння. На засіданні КУН було дано високу оцінку діям українських миротворців на Балканах та в Іраку. У своєму виступі міністр оборони України Євген Марчук назвав ключовими задачами у сфері безпеки та оборони України структурну перебудову ЗС, проведення оборонного огляду впровадження цивільно-військових відносин та демократичного цивільного контролю над військовою організацією, відзначив також необхідність подолання негативних наслідків військової реформи — зокрема, стосовних соціальних питань, — а також екологічних проблем, що виникли під час реформи. За словами Голопатюка, заходи цільового плану на 2004 рік було розписано до деталей; однак, зазначив він, "виконання цього плану не є гарантією прийому України до альянсу". "Рішення про прийняття держави до НАТО приймається на базі аналізу всіх аспектів — і політичного в тому числі", — сказав генерал-майор. На питання журналістів про те, чи не чинитимуть негативного впливу на перспективи вступу України до НАТО проблеми Чорноморського флоту, Голопатюк відповів: "Тему Чорноморського флоту як головну проблему вступу України до НАТО взагалі не слід розглядати". П'ять років до НАТОПідготував Андрій ДАВИДЕНКО Поступ, 10 грудня 2003 р. Незалежний британський експерт Джеймс Шерр заявив, що Україна може стати членом НАТО вже через 5-8 років. Шерр тут виявився набагато більшим оптимістом, ніж міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який нещодавно сказав, що членами НАТО і ЄС наша держава може стати в середньоісторичній перспективі. Щоправда, британський експерт вважає, що членом Північноатлантичного альянсу Україна стане за умови виконання плану дій "Україна-НАТО" і прозорого проведення президентських виборів у 2004 році. Водночас Шерр нагадав, що в процесі євроатлантичної інтеґрації України "є й інше гальмо -- дисбаланс усередині самого НАТО". "У НАТО майже розкол щодо адміністрації Буша, війни в Іраку, заяви Франції. Є протиріччя між старою та новою Європою", -- зазначив він. У зв'язку з цим, зауважив Шерр, для України важливо поглиблювати відносини не тільки з НАТО загалом, але й у двосторонньому форматі з країнами-учасницями цієї організації. Незалежний британський експерт також вважає, що Європейській комісії варто визнати за Україною можливість повноправного членства в Євросоюзі, якщо наша країна виконає всі потрібні критерії. Однак, на його думку, це станеться нескоро. Німецька Хвиля 03.12.2003 Марчук: інтеграція України в НАТО може бути загальмованаБРЮССЕЛЬ. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон закликав Київ продовжити реформи в українській армій. Про це він заявив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн Північноатлантичного альянсу й України. Водночас глава українського оборонного відомства Євген Марчук визнав, що президентські вибори можуть уповільнити інтеграцію України в НАТО. Розповідає Наталя Вікуліна: Український міністр оборони Євген Марчук повідомив, що від його колег з країн НАТО пролунала на зустрічі низка критичних зауважень. Як зазначалося, попри прогрес у реформуванні армії, Україні слід зробити ще багато - аби знову не втратити досягнуте. Глави оборонних відомств країн НАТО погодилися, що й надалі підтримуватимуть реформу українських збройних сил, які матимуть більший цивільний контроль. Виступаючи в Брюсселі, Євген Марчук визнав, що з огляду на внутрішньополітичну ситуацію Україна може зменшити темпи інтеграції в НАТО. "Гостра політична боротьба під час президентських виборів активізовуватиме і прихильників, і особливо противників євроатлантичної інтеграції, і головним чином у парламенті",- сказав український міністр оборони. Він висловив побоювання, що в деяких питаннях співпаці з НАТО Росія вже випередила Україну. Відбулася осіння зустріч міністрів оборони НАТОНімецька Хвиля 02.12.2003 БРЮССЕЛЬ. Нова оборонна політика Європей ського союзу викликала гостру дискусію на зустрічі міністрів оборони країн НАТО. Генеральний секретар альянсу Джордж Робертсон та міністр оборони США Дональд Рамсфелд висловили побоювання, що незалежна від НАТО структура військового планування дублюватиме Північноатлантичний альянс. Повідомляє Наталя Вікуліна: Глави оборонних відомств європейських країн НАТО намагалися переконати Робертсона і Рамсфелда, що нова оборонна політика Євросоюзу не спрямована проти Північноатлантичного альянсу. Нагадаю, що цими днями Німеччина, Великобританія і Франція оголосили про створення в Європі нової оборонної структури. Дональд Рамсфелд висловив сподівання, що проект нового союзу не створить конкуренцію НАТО й не дублюватиме його функції. На це ж указав і генеральний секретар альянсу Джордж Робертсон. На зустрічі в Брюсселі міністри говорили також про ситуацію в Іраку та про розширення місії альянсу в Афганістані. Крім того, сторони домовилися про початок формування спеціального батальйону НАТО з захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної зброї. Чисельність батальйону становитиме 500 осіб. Перші півроку його очолюватиме Чехія. Представники силових структур обговорили в Одесі Цільовий план Україна-НАТО27.11.2003 Поширення правдивої інформації про роботу і діяльність НАТО стало головною метою семіінару "Інформаційні й освітні аспекти реалізації цільового плану Україна - НАТО в збройних силах і структурах спектра безпеки в цілому", що відбувся сьогодні в Одесі. Семінар пройшов в Одеському інституті Сухопутних військ, повідомляє кореспондент "Обозревателя". Обмінятися інформацією про діяльність Північноатлантичного альянсу зібралися представники понад 50 представників силових структур і відомств південного регіону. За словами директора Центра інформації і документації НАТО в Україні Мішеля Дюре, основним завданням учасників повинне стати позбавлення від стереотипу ворога, що склався щодо НАТО в старшого покоління силових структур України. У цьому, вважає Дюре, допоможе відкритий діалог сторін. Семінар став третім заходом, присвяченим інформаційним і освітнім аспектам реалізації Цільового плану Україна - НАТО. Конференції з аналогічних тем раніше пройшли в Києві і Львові. Чотири роки до НАТОАндрій ДАВИДЕНКО Поступ 15 листопада 2003 р. Голова делегації Верховної Ради в Парламентській Асамблеї НАТО Олег Зарубинський заявив, що на сьогодні в ПА НАТО немає жодної делегації, яка б негативно ставилася до вступу України в Альянс. За словами Зарубинського, членом Північно-Атлантичного альянсу Україна може стати вже у 2007-2008 році. Такі оптимістичні заяви Зарубинський зробив учора під час прес-конференції, присвяченої підсумкам 49-ї щорічної сесії ПА НАТО. Водночас він сказав, що парламентські делегації в ПА НАТО відзначили, що для вступу в НАТО наша держава повинна провести не тільки військові реформи, але й внутрішні перетворення. На думку Зарубинського, якщо ці реформи вдасться провести найближчим часом, то членом Альянсу Україна може стати вже в 2007-2008 році. Голова української делегації підкреслив, що ймовірність даного процесу насамперед залежить від зусиль самої України. Зокрема він нагадав, що Україна повинна виконати Цільовий план на 2003 рік в рамках плану дій Україна-НАТО, що зробити навряд чи вдасться. За словами Зарубинського, 250 пунктів, котрі визначені в цьому плані, не можуть бути виконані не тільки в якісному вигляді, але й у кількісному. З 22 законопроектів, затвердження яких було визначено в цільовому плані на 2003 рік, парламент ухвалив тільки сім. Чотири законопроекти, за його словами, перебувають на розгляді в парламентських комітетах, низка ухвалена в першому читанні, а деякі навіть не внесені на розгляд ВР. Відтак Зарубинський підкреслив, що як виконавчій, так і законодавчій гілкам влади протягом 1,5 місяця, що залишилися до кінця року, необхідно плідно попрацювати, аби максимально виконати цільовий план на 2003 рік. Він також нагадав, що на даний момент у Брюсселі знаходиться проект цільового плану на 2004 рік у рамках плану дій Україна-НАТО. Зарубинський також вважає, що після 2004 року Україні необхідно розробити план щодо її членства в Альянсі. За його словами, "це вже фінішна пряма на шляху до НАТО". До речі, Зарубинський також сказав, що Конгрес США розробив проект резолюції стосовно суперечки України та Росії за острів Тузла. У проекті, внесеному сенатором від штату Пенсільванія Куртом Велдоном, говориться, що США визнали і продовжують визнавати свої обов'язки щодо незалежності і територіальної цілісності суверенної України. У проекті також підкреслюється, що "Росія повинна утриматися від будь-яких дій, що можуть порушити територіальну цілісність і кордони України, а всі розбіжності, що виникають між Україною і країнами-сусідами, й зокрема Росією, повинні вирішуватися відповідно до принципів суверенної рівності і взаємної поваги без застосування погроз і використання сили". Зарубинський сказав, що цей проект підтримала низка конгресменів (тридцять, за твердженням Степана Хмари), однак, коли його розгляне конгрес США, йому невідомо. Прощання генсекаДмитро САВА Поступ 21 жовтня 2003 р. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон констатував потепління відносин між Північноатлантичним альянсом і Україною після Празького саміту альянсу 2002 року. Про це він сказав учора в Києві, де перебував із прощальним візитом, останнім на посаді генсека НАТО. Генеральний секретар НАТО зазначив, що Україна рано чи пізно все одно приречена на входження до демократичної спільної Західної Європи, в тому числі й НАТО. Погоджуючись із цим, прем'єр-міністр України Віктор Янукович під час зустрічі з Робертсоном заявив, що курс Києва на євроатлантичну інтеґрацію залишається незмінним і головне місце у ньому займає вступ України до НАТО. Прем'єр також нагадав, що Україна послідовно виконує План дій "Україна-НАТО", прийнятий у листопаді минулого року на засіданні комісії Україна-НАТО, що пройшли в рамках Празького саміту альянсу, а на зараз відпрацьовують новий план дій Україна-НАТО на 2004 рік. Особливу увагу під час зустрічі Робертсона із Януковичем було приділено питанню реформування української армії. План реформування армії передбачає, що до кінця 2005 року її кількість зменшиться до 200 тис. чол., близько 70% з яких будуть цивільні, а решта -- контрактники. Янукович підкреслив, що Україна і НАТО тісно співпрацюють у реформуванні ЗСУ, а Кучма особисто пообіцяв генсеку надавати достатнє фінансування міністрові оборони Євгену Марчукові для модернізації армії. Робертсон зі свого боку зауважив, що НАТО готове сприяти Україні в реформуванні ЗСУ. Він також подякував за участь українських військових у миротворчих місіях у світі. Генсек висловив неабияку зацікавленість НАТО у використанні української транспортної авіації, тобто стратегічних літаків серії "АН". Він закликав український парламент якомога швидше ратифікувати меморандум про взаєморозуміння у використанні українських транспортних літаків. Водночас він заявив, що вважає ситуацію навколо будівництва Росією греблі в Керченській протоці питанням двохсторонніх відносин між РФ та Україною. Таким чином, він фактично відмовив Києву у міжнародній підтримці з боку альянсу, що пояснюється небажанням створювати ситуацію, що гіпотетично може призвести до конфлікту з Росією. Робертсон також повідомив, що в перший тиждень грудня поточного року в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі пройде чергове засідання комісії "Україна-НАТО" на рівні міністрів закордонних справ і міністрів оборони, під час якого буде обговорюватися стан виконання Україною Цільового плану "Україна-НАТО" на 2003 рік. НАТО підтримує оборонну реформуСергій СОЛОДКИЙ, «День» №185 16.10.2003 «День» «Ми будемо заохочувати Україну до створення меншої за чисельністю армії, але більш мобільної», — наголосив журналістам помічник Генерального секретаря НАТО з питань оборонного планування Джон Колстон. Учора завершився його перший візит до Києва, де він провів ряд зустрічей в Міноборони, Верховній Раді, Адміністрації Президента. «У мене склалося дуже гарне враження від того, як в Україні налаштовані здійснювати реформи в оборонній сфері», — підкреслив представник НАТО. Він розповів, що Брюссель готовий допомогти Україні в реалізації «дуже амбітних планів як в питанні скорочення чисельності армії, так і в питанні строків», однак в Альянсі прагнуть знати, — «як саме». Відповідаючи на запитання «Дня», пан Колстон сказав, що «НАТО може поділитися досвідом, отриманим упродовж багатьох років під час оборонного реформування в інших державах». Водночас помічник генсека Альянсу зауважив, що Україна «може пишатися своєю участю у миротворчих операціях у світі». Відповідаючи на запитання щодо відправки Україною вояків до Іраку, пан Колстон підкреслив: «Чимало партнерів НАТО поводять себе так, що їхній приклад можуть наслідувати навіть члени Альянсу. Однак ми будемо заохочувати Київ змінювати структуру Збройних сил, щоб у миротворчих операціях могла брати участь більша кількість вояків». План дій України-НАТО на 2004 рік буде узгоджено до середини листопада7.10.2003 Цільовий план дій України-НАТО на 2004 рік, як очікується, остаточно буде узгоджено на експертному рівні не пізніше 13 листопада цього року, повідомив голова Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції Володимир Горбулін. «Проект Цільового плану-2004, на нашу думку, набув рис оптимальності і відповідності сучасному стану внутрішньої і зовнішньої політичної обстановки», - сказав він у вівторок у Києві під час спільного засідання великої групи політичного комітету і міжпарламентської ради України-НАТО. В. Горбулін повідомив, що на початку вересня цього року проект Цільового плану України-НАТО на 2004 рік був переданий в штаб-квартиру Альянсу. За його словами, на сьогодні, за рахунок виконання заходів щодо окремих цілей і більш зваженого походу до процесу їх планування значна кількість запропонованих заходів скоротилася з 256 до 235 в проекті Цільового плану на 2004 рік. У проекті також конкретизовані і зведені до мінімуму терміни його виконання. В. Горбулін також зазначив, що за повідомленнями місії України при НАТО до 10 жовтня міжнародний секретаріат Альянсу планує знести пропозиції країн-членів альянсу по проекту Цільового плану України-НАТО на 2004 рік. «Переговорний процес щодо узгодження документа буде тривати в робочому режимі до остаточного узгодження на експертному рівні, не пізніше 17 листопада», - повідомив В. Горбулін. За його словами більш ніж піврічна практика імплементації Цільового плану дій України-НАТО на 2003 рік «виявило його певну недосконалість», яка і було основною причиною дублювання і невиконання деяких заходів, зміни їх назв і змісту, перенесення термінів реалізації, неузгодженості і нескоординованості дій, відсутності фінансування, фінансового забезпечення деяких із заходів. В. Горбулін наголосив, що ці недоліки були враховані фахівцями Національного центру з питань Євроатлантичної інтеграції при розробці проекту цільового плану Україна - НАТО на 2004 рік. В. Горбулін також зазначив, що за останній рік Україна «набагато далі просунулася» по шляху євроатлантичної інтеграції, ніж за останні 5 років, після підписання хартії про співпрацю між Україною та НАТО. За його словами, активізація і поглиблення співпраці між Україною та НАТО свідчить про те, що воно позбавлене декларативності і набуває рис практичної діяльності. Зокрема, це підтверджується діяльністю спільних робочих груп України і НАТО з питань військової реформи. Крім того, створена спільна робоча група у сфері озброєння. Завдяки роботі, якою реалізовується ряд проектів, зокрема, що стосуються утилізації озброєння. В. Горбулін також наголосив, що в Україні вже почався процес реформування державної прикордонної служби. Президентом Леонідом Кучмою були визначені нові завдання служби безпеки України, почалася структурне переформування Міністерства внутрішніх сил. У своєму виступі, В. Горбулін подякував парламентові за його роботу, наголосивши, що на попередній сесії парламенту було ухвалено 27 необхідних законів, зокрема про демократичний цивільний контроль над збройними силами, про національну доктрину Національної безпеки. В. Горбулін також зазначив, що відповідно до цільового плану дій на 2003 рік розроблено більше 90 законопроектів, 50 з яких вже передані в парламент. ForUm Україна активно реалізує цільовий план співробітництва з НАТО07.10.2003 Представники країн-членів Північноатлантичного альянсу відзначають істотний прогрес у виконанні нашою країною цільового плану Україна-НАТО. Про це, передає кореспондент "Обозревателя", у вівторок в інтерв'ю журналістам у ході спільного засідання Політичного комітету і Міжпарламентської ради Україна-НАТО заявив глава делегації України в парламентській асамблеї НАТО Олег Зарубінський. Він відзначив, що представники країн-членів НАТО й асоційованих членів альянсу приїхали до Києва, щоб ознайомитися з ходом практичного виконання Україною цільового плану Україна-НАТО на 2003 рік. За його словами, хоча і є значний прогрес, однак на сьогоднішній день низка пунктів плану залишаються не виконаними. Зарубінський відзначив, що одними з пріоритетних етапів цільового плану на 2003 рік є реформування ЗСУ, енергетична безпека української держави і проведення адміністративної реформи. Зі свого боку, виступаючи в ході спільного засідання Політичного комітету і Міжпарламентської ради Україна-НАТО, глава підкомітету з питань Центральної і Східної Європи Маркус Мекель відзначив, що нині одним з важливих питань обговорення між Україною і НАТО є питання безпеки у світовому масштабі. За його словами, безпеки у світі можна досягти тільки тоді, коли Україна і країни-учасниці НАТО будуть активно співробітничати. Він підкреслив, що на сьогоднішній день країни-учасниці НАТО до кінця не знають, якою буде структура альянсу найближчим часом. У той же час він відзначив, що нині не настільки важливо піднімати питання про членство України в НАТО, скільки обговорити реальні питання, пов'язані з нацбезпекою. Мекель відзначив, що країни-члени НАТО зацікавлені в поглибленні і розвитку відносин з Україною. Він переконаний, що в Україні необхідно створити низку структур, які б безпосередньо сприяли співробітництву нашої країни з НАТО. Німецька Хвиля 01.10.2003 Генеральний секретар НАТО про реформу армії в УкраїніБРЮССЕЛЬ. Реформи української армії потребуватимуть жорстких політичних і військових рішень. Про це заявив генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон після зустрічі з міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком. Розповідає Наталя Вікуліна: Керівник Північноатлантичного альянсу вважає, що відносини НАТО з Україною перебувають нині в дуже хорошій формі. Він нагадав, що альянс зробить усе можливе, аби допомогти в модернізації української армії, що закладено в плані дій Україна-НАТО та у щорічному цільовому плані. Джордж Робертсон зауважив, що основний тягар роботи має виконати сама Україна. Відповідаючи на запитання "Німецької хвилі", генеральний секретар НАТО заявив: "Процес реформ почався, він іде добре, але міністр Марчук ще має ухвалити багато жорстких рішень, аби українські збройні сили зрівнялися із стандартами, яких потребують нині люди в Україні. НАТО просто надає допомогу й поради, однак впровадження оборонної реформи - це питання, яке має бути вирішено українцями і заради українців. Але нереформовані збройні сили є просто витратою для національного бюджету і для платників податків",- зазначив Робертсон. Він підкреслив, що проведення оборонної реформи є в інтересах самої України. 23.09.2003 У НАТО буде новий Генеральний секретарБРЮССЕЛЬ. Новим генеральним секретарем НАТО стане міністр закордонних справ Нідерландів Яап де Хооп Схеффер, який заступить на посаду з 1 січня 2004 року. Таке рішення ухвалила Північноатлантична рада НАТО. Докладніше повідомляє Наталя Вікуліна: Нідерландцю Схефферу в боротьбі за крісло керівника НАТО вдалося обійти кількох конкурентів, серед яких найсерйознішим був канадський віце-прем"єр-міністр Джон Менлі. 55-річного голландця підтримували насамперед США, які відіграють в альянсі провідну роль. Схеффер влаштовував Вашингтон через підтримку дій Сполучених Штатів на іракській території. Окрім того, генеральним секретарем альянсу, за традицією, завжди був представник європейської країни. Від нового генерального секретаря НАТО чекають, що він зможе вирівняти протиріччя в альянсі, викликані війною в Іраку. Дипломати кажуть, що нідерландський міністр виступає за модернізацію альянсу. Нинішній керівник НАТО Джордж Робертсон заявив, що Схеффер вразив усіх колег своєю розсудливістю і розумінням справи. Робертсон уважає, що знайдено "правильну людину", за якої НАТО залишиться найуспішнішим у світі оборонним альянсом. Наступним етапом інтегрування України до НАТО стане самміт Альянсу в 2004 році - Марчук15.09.2003 Міністр оборони України Євген Марчук вважає, що наступним етапом інтеграції України до НАТО стане самміт країн-членів Альянсу, що запланований на 2004 рік. "Наступний етап - це самміт 2004 року, самміт країн НАТО на вищому рівні. Я думаю, що на той час ми повинні вийти на План щодо набуття членства (PARP). Якщо нам удасться переконати переважну більшість членів НАТО, і вони проголосують за те, щоб ми вийшли на режим PARP, у якому уже визначаються терміни, то це буде вважатися великим успіхом", - сказав Марчук у прямому ефірі на телеканалі ICTV. Глава оборонного відомства вважає, що "головними труднощами" модернізації української армії за стандартами НАТО є "головним чином" фінансування. Міністр підкреслив, що Альянс не жадає від України переходу на стандарти організації в озброєнні. "Якщо автомат Калашникова - відмінна стрілецька зброя, НАТО не говорить - переходьте на М-16. Якщо в нас гарні танки, НАТО не змушує нас переходити на "Леопарди" або "Ле Клерки". І тому в майбутньому сумісність має куди більше значення. Це - сумісність професійної мови, не лінгвістики, а способу мислення. І Ви знаєте, що мені сказав Безлущенко, командир п'ятої бригади в Іраку, коли я запитав його - у чому проблема? Він говорить - проблема в тому, що в нас і в поляків уже різні технології управління. У поляків уже НАТОвська, у нас - ще наша, і нам складно зараз стикуватися, і ми на ходу цьому переучуємося", - сказав Марчук. Розроблено структуру головного командування українських ВМС, яка відповідає стандартам НАТО 25.07.2003 СЕВАСТОПОЛЬ. Експерти НАТО та представники військово-морських сил України розробили структуру головного командування українських ВМС, яка б відповідала стандартам альянсу. Детальніше про це повідомляє наш кореспондент Микола Савченко: За твердженням начальника відділення військово-політичних питань стратегічного командування НАТО в Атлантиці капітана 1-го рангу Томаса Ернста, запропонована структура головного командування військово-морських сил України повністю відповідає вимогам сумісності зі структурою командування альянсу. В ній представлені усі відповідні підрозділи, оптимізовано кількісний склад персоналу. У рамках програми створення нової структури головного командування ВМС України здійснюватиметься пілотний проект, що має на меті підготувати фахівців для управління процесом трансформації нової структури головного командування українського флоту. Сплановано також програму підготовки, ресурсне забезпечення та заходи підтримки з боку НАТО. У вересні минулого року представники стратегічного командування об'єднаних збройних сил НАТО в Атлантиці вже розробили документ, в якому визначено завдання та структура військово-морських сил України, яка б відповідала стандартам НАТО з описом поточних бойових можливостей. Спостерігачі вважають, що український флот має усі можливості першим у збройних силах України розпочати реформу в своїх лавах. За вісім років співпраці з НАТО в рамках програми "Партнерство заради миру" флот взяв участь у понад 20 навчаннях і вже працює на маневрах за єдиним з НАТО документам. ДО НАТО не пускає... незнанняНаталія ТРОФІМОВА, “День” Паралельно з тим, як наші сусіди — поляки — на референдумі визначалися стосовно вступу своєї країни до Європейського Союзу, Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з компанією “Тейлор Нельсон Софрез Україна” проводили “референдум” щодо євроатлантичних намірів українців. Не можна сказати, що його підсумки виявилися несподіваними, але замислитися соціологів (а йдеться, природно, про соціологічне опитування) примусили. Так, наші громадяни, як і поляки, у більшості своїй виступають за вступ України до Євросоюзу (54% опитаних, якби референдум із таким запитанням відбувся найближчої неділі, проголосували б за євроінтеграцію, проти — 14%, 12% — не брали б участі у такому референдумі). Але українці поки що не готові до вступу України до НАТО (за приєднання до Альянсу висловилися 28% респондентів, проти — 35%, 14% — не брали б участі у референдумі). Всього в опитуванні брали участь 1200 респондентів, які представляють доросле населення країни. Як прокоментував ці дані директор Фонду “Демократичні ініціативи” Ілько Кучерів, парадокс сьогоднішньої дійсності полягає у тому, що, незважаючи на бажання наших співгромадян бачити Україну членом ЄС, реально ця справа не менше нiж на 10 років, тоді як більш оптимістична перспектива вступу до НАТО українців, на жаль, не приваблює. У негативному ставленні до НАТО, зі слів соціолога, досі “спрацьовують стереотипи часів комуністичної пропаганди й холодної війни”. Про це свідчать дані спеціального опитування противників вступу до НАТО. Вони свою позицію здебільшого аргументують тим, що НАТО є агресивним військовим блоком, який “сам провокує воєнні конфлікти”, що Україна не має достатніх коштів для вступу до НАТО, що вступ України до Альянсу зіпсує відносини з Росією, повідомив І. Кучерів. Сильним ударом по довірі українців до Альянсу, на думку соціолога, стала воєнна кампанія США в Іраку, яку багато хто сприйняв як війну, розпочату НАТО. “Проблема у тому, що громадяни України досить мало обізнані з тим, що таке НАТО та ЄС”, — зауважив з цього приводу Ілько Кучерів, відзначивши, що 23,8% не можуть відповісти нічого визначеного на питання про вступ до НАТО. Тому є всі підстави вважати, що просвітньої роботи стосовно НАТО — ще непочатий край. 01.07.2003 Росія не збирається вступати до НАТОРосія у доступному для огляду майбутньому не збирається вступати до НАТО. Про це заявив на прес-конференції у Києві міністр оборони Російської Федерації Сергій Іванов, передає кореспондент агентства "Обозреватель". "Росія не збирається вступати до НАТО, в нас немає у доступному для огляду майбутньому планів щодо цього. В нас (Росії — Об.) є певні протиріччя з НАТО як військовою організацією, про що ми відкрито кажемо", — сказав Іванов. У той же час, як повідомляє кореспондент агентства "Обозреватель", Іванов зазначив, що Росія активно співробітничає із НАТО. На сьогоднішній день представники міністерства оборони РФ працюють у більшості комітетів альянсу. "Росія будує свої відносини з НАТО більше як з організацією, що повинна боротися з реальними загрозами та викликами, такими насущними проблемами як боротьба з тероризмом, непоширення зброї масового знищення, — зазначив Іванов. — З цих питань у Росії та НАТО наявна єдність поглядів". У свою чергу міністр закордонних справ України Анатолій Зленко зазначив: попри те, що Росія не ставить перед собою задачі євро- та євроатлантичної інтеграції; однак "практично цей процес йде у трохи іншому вимірі у контексті забезпечення присутності Росії в європейських структурах". НАТО хвалить, але перевіряє14 червня 2003 р. Іван СМІШКО 17-18 червня в Україні з візитом буде перебувати голова об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США генерал Річард Майєрс. 17 червня він зустрінеться з міністром оборони України Володимиром Шкідченком. Військовики обговорюватимуть стан і перспективи двосторонніх відносин в галузі оборони. Того ж дня відбудеться зустріч голови Об'єднаного комітету начальників штабів ВР США з начальником генерального штабу Збройних Сил України, генерал-полковником Олександром Затинайком. Про зустріч у Києві українські та натівські чиновники, вочевидь, домовилися під час засідання комісії Україна-НАТО, яке відбулося в четвер увечері у штаб-квартирі Північно-Атлантичного Альянсу НАТО у Брюсселі. У засіданні, зокрема, взяли участь міністр оборони Володимир Шкідченко та генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон. Як повідомляє ВВС, на зустрічі було підбито підсумки виконання Україною Плану дій та Цільового плану на 2003 рік -- документів, які визначають основні елементи співпраці Києва з альянсом. Представники НАТО привітали зусилля Києва, спрямовані на виконання цього плану. "Наша країна та НАТО домовилися про формат співробітництва, що базується на Плані дій НАТО -- Україна та Цільовому плані-2003. Зобов'язання українських Збройних Сил, пов'язані з цим планом, ми розглядаємо як пріоритетні на шляху створення сучасних Збройних Сил за європейською моделлю", -- сказав під час зустрічі Володимир Шкідченко. Міністри країн-членів НАТО, що брали участь у зустрічі, привітали співпрацю України у створенні українськоо-польського батальйону, а також рішення про надсилання стабілізаційного контингенту до Іраку. Генсек НАТО Джордж Робертсон також підбадьорив українського міністра оборони прихильною заявою. "Головною метою нашої роботи, -- сказав Джордж Робертсон, -- буде підбити підсумок звіту України з питань реформи в галузі оборони. Як колишній міністр оборони, я добре знаю, як важко скласти такий звіт. А тому, пане Шкідченко, ви можете заручитися нашою цілковитою підтримкою на цьому шляху, адже реформи в галузі оборони та безпеки є фундаментальними засадами для досягнення Україною її стратегічної мети -- євроатлантичної інтеґрації". Допомогти виконати натовські вимоги Україні зголосилися кілька міністрів оборони країн-членів альянсу, серед яких Польща та Велика Британія. Ця допомога виявлятиметься в навчанні військових експертів, стандартизації та організації міжнародних конференцій. Речник НАТО Роберт Пшель в інтерв'ю BBC cказав, що Україну вважають добрим кризовим менеджером: "Ми помітили та дуже позитивно відзначили активний і конкретний внесок України в ситуаціях, які вимагали кризового менеджменту: це Балкани, сили підтримки в Кувейті, а також недавнє рішення допомогти Польщі зі спрямуванням стабілізаційних сил до Іраку". Щоправда, брюссельські чиновники згадали й про недоліки у виконанні військової частини плану -- недостатність виділених коштів, обмеженість кваліфікованих кадрів, незнання військовими іноземних мов та необхідність реформ. НАТО обрало "Руслан"Іван СМІШКО 13 червня 2003 р. Український літак АН-124 "Руслан" обрано для військово-транспортних перевезень у 12 країнах НАТО -- в більшості європейських країн Альянсу і Канаді. США і Британія участі в цьому проекті не беруть. Таке рішення було ухвалено на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. У зустрічі брали участь і представники українського керівництва. Зокрема, у середу до Брюсселя прибув міністр закордонних справ Анатолій Зленко, а в четвер міністр оборони Володимир Шкідченко. Окрім очікування на вибір представників НАТО щодо літака, метою нашої делегації були політичні переговори. Анатолій Зленко, до прикладу, зустрівся з комісаром ЄС з міжнародних зв'язків Хав'єром Соланою. Однак ця частина візиту була не такою успішною. Хав'єр Солана не відгукнувся на ініціативу Анатолія Зленка після закінчення строку дії угоди про партнерство і співробітництво перейти до виконання робочого плану з перспективою асоційованого членства в ЄС. А єдиним питанням, в якому дипломати одразу дійшли згоди, стала участь України в європейській політиці безпеки, яку регулюватимуть угодою про використання української транспортної авіації в Європі. Щодо "Русланів", то вони перебуватимуть на службі НАТО до 2010 року, коли буде введено в експлуатацію європейський "Аеробус". Як повідомив BBC прес-аташе німецької делегації Райнера Зюльцера, яка була причетна до вибору літака, окрім АН-124, можливо, будуть використовувати також американські літаки С-17. Рішення натівських керівників було цілком логічним. Високі експлуатаційні характеристики Ан-124-100, вантажопідйомністю 120 тонн, підтверджені більш ніж 10-річною успішною експлуатацією літака не лише на світовому ринку перевезень великогабаритних вантажів, а й (що мало б стати вирішальним при виборі керівництва НАТО) при виконанні миротворчих місій, зокрема в інтересах військового відомства Німеччини. За оцінками експертів НАТО, Ан-124 поступається єдиному на цей час конкурентові -- американському С-17 -- лише в тому, що має велику довжину розгону-пробігу. Зате 10-річний лізинг 12 літаків С-17 оцінюється в 3 млрд. дол., а 6 літаків Ан-124-100 -- в 1 млрд. доларів, відзначають фахівці. До речі, цілком імовірно, що першим завданням, яке виконають позичені Альянсом "Руслани", стане у передислокації міжнародних контингентів до Іраку. Принаймні, про це згадувала німецька Frankfurter Allgemaine Zeitung: "Можна з великою часткою впевненості говорити: Україна відіграватиме важливу роль у транспортуванні військових й озброєння до Іраку". Польща і Великобританія допоможуть Україні виконати вимоги НАТО13.06.2003 Як заявили міністри оборони альянсу на конференції в Брюсселі, допомога полягатиме в навчанні військових експертів, стандартизації й організації міжнародних конференцій. У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі в четвер відбулося засідання комісії Україна-НАТО, у якій взяли участь міністр оборони України Володимир Шкідченко і генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон. Як передає Бі-бі-сі, Джордж Робертсон заявив про підтримку України в євроатлантичній інтеграції. "Головною метою нашої роботи, - сказав Джордж Робертсон, - буде підведення підсумків звіту України з питань реформи в сфері оборони. Як колишній міністр оборони, я добре знаю, як важко скласти такий звіт". Він заявив про повну підтримку України на цьому шляху, тому що реформи в галузі оборони і безпеки є "фундаментом для досягнення Україною її стратегічної мети - євроатлантичної інтеграції". Допомогти Україні виконати вимоги НАТО погодилися декілька міністрів оборони країн-членів альянсу, серед яких - Польща і Великобританія. Така допомога виразиться в навчанні військових експертів, стандартизації й організації міжнародних конференцій. Спікер НАТО Роберт Пшель сказав, що Україну вважають гарним кризовим менеджером: "Ми помітили і дуже позитивно відзначили активний і конкретний внесок України в ситуаціях, що вимагали кризового менеджменту; це Балкани, сили підтримки в Кувейті, а також недавнє рішення допомогти Польщі з відправкою стабілізаційних сил до Іраку". Міністри країн-членів НАТО, що брали участь у зустрічі, вітали співробітництво України в створенні українсько-польського батальйону, а також рішення про відпрвку стабілізаційного контингенту до Іраку. Поширення НАТО на східВасиль Дарчук Прага, 4 травня 2003 – У рамках поширення союзу НАТО на Схід Вашингтон планує розмістити свої військові підрозділи у деяких колишніх соціалістичних країнах, зокрема балканських, які нині стали або незабаром стануть членами оборонного союзу. Ідеться передусім про румунські і болгарські військові бази, які служитимуть для американських підрозділів цілорічними тренувальними центрами. У кореспонденції з Румунії інформаційне агентство “Асошіейтед Пресс” повідомляє, що розміщення американських підрозділів у згаданих країнах – це справа не років, а найближчих місяців. Заступник командира американських військових з’єднань в Європі генерал Волд заявив у зв’язку з нинішніми планами, що розміщення проходитиме у рамках поширення НАТО на Схід. І хоча представник Пентагону у вівторок повідомив журналістам, що рішення у цій справі поки що не ухвалене, міністр оборони США Рамсфельд та інші офіційні особи вже раніше підтвердили, що Пентагон вивчає можливості розміщення американських військ у різних частинах світу у відповідь на нинішню загрозу міжнародного тероризму. Тим часом місцеві дипломати і міністри оборони Румунії і Болгарії підтвердили плани розміщення американських підрозділів на базах їхніх країн для тренувань. Міністр оборони Румунії Пашку підкреслив у зв’язку з цим, що згадані дві європейські країни стратегічно розташовані найближче до регіону, який залишається нестабільним, тобто до Перської затоки і Середньої Азії. Його колега, болгарський міністр оборони Пасі заявив кореспондентові “Асошіейтед Пресс”, що район (Балкан) добре підходить також для ведення боротьби з міжнародними терористичними групами, які можуть бути розкидані всюди в регіоні. Згідно зі згаданими планами, на військових базах двох країн будуть проходити підготовку піхотні підрозділи, тяжка і легка артилерія, а також вертолітні з’єднання. Тренування будуть тривати круглий рік, а військові підрозділи прибуватимуть сюди в ротаційному порядку. Таким чином в регіоні завжди перебуватиме приблизно 3 тисячі американських військовослужбовців. У рамках нинішніх планів командування США в Європі має намір скоротити чисельність американських 80-тисячних сил у Німеччині на 25%. До цього слід додати, що керівництво обох держав, як зрештою інших колишніх соцкраїн, радо вітає поширення союзу НАТО на Схід і прибуття туди західних військових підрозділів. Після закінчення холодної війни і розвалу радянського блоку країни, які перебували під диктатом Москви, нині намагаються якомога швидше прилучитися до західних економічних і військових структур, які гарантуватимуть їм безпеку і розвиток. НАТО заохочує Україну продовжувати реформиНімецька Хвиля 04.06.2003 МАДРИД-БРЮССЕЛЬ: НАТО заохочує Україну продовжувати реформи для інтеграції країни в євроатлантичні структури. Про це, зокрема, йшлося на зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО, яка відбулася в іспанській столиці. Окрім того, відбулося засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Розповідає Наталя Вікуліна: Керівники дипломатичних відомств країн НАТО обговорили, як альянс керуватиме миротворчими силами в Афганістані, як допомагатиме Польщі у миротворчій місії в Іраку і як має змінитися сам альянс, аби краще протистояти сучасним загрозам. На зустрічі згадувалася й Україна. Як повідомили "Німецькій хвилі" в прес-службі НАТО, представники альянсу в цілому задоволені тим, як Київ виконує цільовий і спільний плани дій з НАТО, однак Україна ще має багато зробити, аби побудувати громадське суспільство із вільними мас-медіа. В комюніке міністри закордонних справ НАТО говорять, що заохочують Україну проводити демократичні реформи, включаючи правову та оборонну, а також підсилювати контроль за експортом озброєнь і сприяти розвитку вільної і незалежної преси. Альянс обіцяє, що й надалі допомагатиме Києву в таких реформах. У порядок денний засідання не було включено розслідування причин катастрофи українського літака в Туреччині, де загинули миротворці з Іспанії. Країни НАТО позитивно оцінили розвиток особливого партнерства Україна–НАТО21.05.2003 Отримання позитивної оцінки розвитку особливого партнерства України та НАТО стало основним підсумком засідання Комісії Україна–НАТО на рівні послів, котре відбулося у середу в штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Як повідомили агентству "Обозреватель" у прес-службі МЗС України, посли країн-членів альянсу та України дали оцінку перебігу виконання Україною Цільового плану на 2003 рік й обговорили стан безпеки у Молдові. Голова місії України при НАТО посол Володимир Хандогій розповів про заходи, що їх здійснює Україна у рамках Плану дій та Цільового плану. З інтересом була сприйнята інформація про засідання Державної ради з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, а також розгляд Радою шляхів подальшого поглиблення відносин Україна–НАТО. Посли країн-членів альянсу вітали позитивний розвиток особливого партнерства Україна–НАТО на якісно новому рівні за період, що минув після засідання Комісії у листопаді минулого року в рамках Празького самміту. Члени Комісії підтвердили, що НАТО й Україна поділяють загальні цінності та загальні політичні цілі забезпечення стабільності на євроатлантичної просторі. Однак протягом дискусії відзначалася необхідність здійснення додаткових кроків із прискорення виконання заходів, передбачених Цільовим планом на 2003 рік, спрямованих на поглиблення реформ. Посли обговорили перебіг підготовки до засідань Комісії Україна–НАТО на рівні міністрів закордонних справ та оборони, що відбудуться 3 червня у Мадриді та 13 червня у Брюсселі. Сигнал для дій№80 14.05.2003 “День” Секретар Ради національної безпеки і оборони Євген Марчук вважає, що для вступу до НАТО Україна повинна пройти “досить непростий шлях внутрішньої консолідації”. Про це він заявив у прямому ефірі телеканалу ICTV у понеділок. Кажучи про консультації високого рівня у Вашингтоні 4—6 травня, Є. Марчук зазначив, що, за словами Генсека НАТО Джорджа Роберстсона, з боку Альянсу на них було “безпрецедентне представництво”. “У принципі нашу роботу оцінили позитивно з акцентом на ту величезну ділянку роботи, яку країні ще треба пройти — в оборонній реформі та питаннях сумісності”, — сказав він. Відповідаючи на запитання, чи вплинув візит до Вашингтона на “вирівнювання відносин” України зі США, Є. Марчук сказав: “Ми сподіваємося, що так”. “Ми вважаємо, що США дали нам сильний сигнал щодо можливості істотного покращання українсько- американських відносин, і ми повинні цей сигнал реалізувати”, — підкреслив він. Є. Марчук також висловив переконання, що Україна має можливість і повинна брати участь у стабілізаційних силах в Іраку. “Хоча рішення прийматимуть консолідовано Президент, РНБО, парламент, я особисто вважаю, що Україна повинна була б зараз взяти участь у силах стабілізації в Іраку”, — сказав він. Водночас, зазначив Є. Марчук, це рішення “складне — і політично, і процедурно”. Німецька Хвиля 14.05.2003 У штаб-квартирі НАТО відбулася зустріч з делегацієюУкраїниБРЮССЕЛЬ. У штаб-квартирі НАТО у вівторок відбулася зустріч начальників генеральних штабів країн-членів альянсу та України. Головною темою засідання стала реформа українських Збройних сил. З подробицями - Наталя Вікуліна: Начальник генштабу України Олександр Затинайко та його колеги з країн НАТО обговорили, як українське військове відомство збирається здійснювати реформи, обіцяні Києвом на празькому саміті альянсу півроку тому. Нагадаю, що тоді Україна й НАТО узгодили плани дій, де серед іншого передбачено, яких саме змін потребує українська армія. Як стало відомо "Німецькій хвилі", представники країн альянсу погодилися, що українське військове відомство не може самотужки впоратися з оборонною реформою, адже держава мусить виділити для цього більше коштів. Окрім того, гроші потрібні для перепідготовки офіцерів, закриття військових баз, надання житла військовим тощо. Начальники генштабів країн НАТО запропонували, щоб Київ уникав повторів у різних програмах військового співробітництва з альянсом і з його членами. Також пролунала пропозиція відправити до України фахівців з утилізації надлишків військової продукції - снарядів, патронів, ракет. Україна передумала вступати в НАТО?www.ПРАВДА.com.ua, 7.05.2003 Екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк називає "лукавством" позицію офіційних осіб України, яка досі не подали заявку на членство в НАТО. На прес-конференції у понеділок Тарасюк розкритикував заяву секретаря Радбезу Євгена Марчука, який пояснив ненадання заявки необхідністю пройти певні етапи. "Все перекручується і ставиться з ніг на голову. За словами Марчука, ми спочатку повинні виконати цільовий план, який приймається лише на рік. Потім увійти у Програму підготовки до членства (MAP, Membership Action Plan), а після того – інтенсифікований діалог. А тоді можемо подавати заявку на членство в НАТО", - зазначив Тарасюк. Тарасюк пояснив, що Марчук переставив етапи у часі: інтенсифікований діалог – це форма підготовки кандидатів на вступ до НАТО, яка стоїть перед Програмою підготовки до членства (МАР), а не навпаки, як у викладі Марчука. "Крім того, кожна країна, зокрема Центрально-Східної Європи, які є вже членами НАТО, і ті, які готуються ними стати, починали з заяв на членство, а не з інтенсивного діалогу, а потім Програми підготовки до членства (МАР)". "Що, треба пройти всі етапи, а потім визначатися: подавати заявку, чи ні? Як це можна назвати? Залишення простору для відступу?" – підкреслив Тарасюк. "Ніхто немає ніяких процедурних обмежень у подачі заявки. Подача заявки – це ознака твердості політичної волі українського керівництва. Неподача цієї заявки, спроби пояснити, чому ця заявка не подається, є якраз ознаками непослідовності і нещирості", - додав Тарасюк, який очолює парламентський комітет з євроінтеграції. Як повідомлялося, Євген Марчук стосовно дати, коли Україна може подати заявку на членство у НАТО, сказав: "Україна може подати заявку після того, як: по-перше, виконає цільовий план, потім перейде до плану дій щодо членства (МАР), потім інтенсифікований діалог, потім внутрішню процедуру, потім консенсус у себе вдома, підтримка населення не нижче 51 відсотка і далі ще ціла низка процедур, тобто це довготривалий шлях". У свою чергу генсек НАТО Джордж Робертсон повідомив у рамках конференції у Вашингтоні, що в НАТО не отримували жодної заявки України на вступ. Українська правда 08.05.2003 Німецька Хвиля Доступ до майбутнього Бюро військової документації Україна-НАТО матимуть виключно військовіБРЮССЕЛЬ/КИЇВ. До майбутнього Бюро військової документації Україна-НАТО матимуть доступ лише військові. Про це стало відомо "Німецькій хвилі" з джерел в альянсі. Один із співробітників НАТО повідомив, що в новій електронній бібліотеці буде представлено виключно військову, а не політичну чи економічну інформацію. Електронну бібліотеку з документацією альянсу буде створено на базі Управління євроатлантичної співробітництва генштабу Збройних сил України. Створення такого бюро є частиною програми з надання допомоги в реформуванні української армії. Документація Україна-НАТО зберігатиметься в електронному вигляді07.05.2003 На базі Управління євроатлантичного співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України буде створено Бюро військової документації Україна-НАТО На базі Управління євроатлантичного співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України буде створено Бюро військової документації Україна-НАТО. Бюро представлятиме собою електронну бібліотеку із систематизованим набором військової документації щодо співробітництва України з НАТО, повідомили "Обозревателю" у прес-службі Міноборони України. Бюро створено згідно з наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України Олександра Затинайка для ефективного використання нормативних і керівних документів НАТО в процесі імплементації Національних цілей військової реформи і визначених цілей партнерства. Начальник Управління євроатлантичного співробітництва буде координувати діяльність Бюро з відповідними структурами НАТО. Програмний і технічний супровід локальної обчислювальної мережі Бюро військової документації та її підключення до інформаційної системи управління інформацією в рамках програми "Партнерство заради миру" забезпечуватимуть фахівці Головного управління зв'язку. Німецька Хвиля 06.05.2003 Робертсон відзначив поступ України на шляху євро-атлантичної інтеграціїВАШИНГТОН/БРЮССЕЛЬ. Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон визнав, що у відносинах альянсу з Києвом були складні часи. Про це він заявив, виступаючи у Вашингтоні на конференції "Україна-НАТО". Детальніше - Наталя Вікуліна: Джордж Робертсон заявив: не є секретом те, що протягом останнього року відносини альянсу з Україною були радше складними. Як повідомила прес-служба НАТО, малося на увазі те, що для Брюсселя не завжди було ясним, як Київ підходить до співпраці з альянсом і як збирається виконувати перед ним свої зобов"язання. Втім, генеральний секретар зазначив, що неясностей стало менше після того, як український уряд доклав зусиль для євроатлантичної інтеграції. Так, керівник альянсу вважає, що в Україні стає більш прозорим оборонне планування й підготовка бюджету, збільшується демократичний контроль над армією, окрім того, наближаються стандарти збройних сил України й НАТО. Робертсон нагадав, що Україна має реформувати не тільки армію, але й прикордонні й внутрішні війська, аби краще боротися з тероризмом і організованою злочинністю. За словами керівника НАТО, нині час для політичних заяв закінчився і Україна має виконати зобов"язання, взяті під час саміту в Празі. Німецька Хвиля 05.05.2003 Конференція "Україна-НАТО" у ВашингтоніВАШИНГТОН/НЬЮ-ЙОРК. В Американській столиці цими днями проходить конференція "Україна-НАТО". Її мета - дати новий імпульс відносинам України з альянсом після Пражського саміту, на якому, як відомо українського президента Леоніда Кучму було піддано обструкції, а самі відносини - заморожено. Про перебіг конференції розповідає Валентин Лабунський: Триденну конференцію було скликано за ініціативою генерального секретаря НАТО Джорджа Робертсона. В її роботі, окрім представницької української делегації на чолі з міністром оборони Володимиром Шкідченком, беруть участь представники всіх 19 країн-членів НАТО та семеро посланців від країн, які було запрошено до альянсу на Празькому саміті. Головними темами порядку денного стало обговорення нинішнього стану відносин України з НАТО та готовність українського війська до проведення масштабної реформи. У своєму виступі міністр Шкідченко сказав, що "магістральний щлях України - це інтеграція у євроатлантичні структури" і міністерство оборони вже тепер працює над реформуванням армії, щоб підтягнути її до натовських стандартів. Відбулася урочиста церемонія підписання Протоколу про долучення до НАТО семи нових країнСлавко Волинський 26 березня 2003 року. Це Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина та Словенія. Пролунало чимало врочистих промов, поздоровлень на адресу нових країн – кандидатів у НАТО. Про нинішню подію в історії альянсу розповідає наш брюссельський кореспондент Славко Волинський. Церемонія підписання документу, який називається “Протокол про зміни в Договорі Північноатлантичного союзу”, відбулась у найрозкішнішому залі штаб-квартири НАТО. Свої підписи під Протоколом поставили посли 19-ти країн альянсу в присутності семи делегацій країн кандидатів на чолі з їх міністрами закордонних справ. Тепер підписаний документ повинен бути ратифікований парламентами держав НАТО. Експерти припускають, що на цю процедуру буде витрачено приблизно один рік. Після цього ратифікований документ (його ратифікація ні в кого не викликає сумніву) буде надісланий до Вашингтона, де 54 роки тому був підписаний Вашингтонський договір про створення НАТО. Хоча формально процедура ратифікації про зміни у Вашингтонському договорі ще не відбулась, однак підписання Протоколу фактично означає, що сім країн-кандидатів виконали всі умови для вступу в НАТО та всі необхідні формальні процедури і підняття семи прапорів перед штаб-квартирою НАТО є лише справою часу. Генеральний секретар Альянсу Джордж Робертсон висловив впевненість, що нинішній день є дуже важливим для Європи, і при цьому додав: “Я переконаний, що майбутні історики визнають, що рішення розчинити двері НАТО стало точкою відліку у розбудові об’єднаної і вільної Європи: Європи єдиної, мирної і демократичної від Балтики до Балкан, від Атлантики до Чорного моря”. Перед підписанням Протоколу про долучення до НАТО семи нових країн Джордж Робертсон, коментуючи останні події в Іраку, заявив що іракська криза не стане перепоною під час ратифікації країнами НАТО цього Протоколу, в тому числі Франція, яка виступає проти війни в Іраку, підтримує розширення альянсу. “НАТО – це не Варшавський пакт, коли одна країна ухвалювала рішення, а інші його виконували, - зауважив Джордж Робертсон, - НАТО – це демократична організація , яку об’єднують спільні інтереси”. До НАТО – через 5 років?
|