№220 04.12.2003 «День»

Наступна зупинка — ПДЧ. Якщо...

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»

Нинішній тиждень України на зовнішньополітичній ниві можна по праву вважати тижнем НАТО. Саме впродовж цих днів у Брюсселі підбиваються підсумки щодо виконання Україною зобов’язань, взятих під час Празького саміту минулого року, а також вирішуватиметься, які кроки Київ має ще вжити для зближення з Альянсом, результатом якого має стати повноправне членство в організації.

Зараз завдання-максимум української сторони — досягнути згоди Брюсселя на приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Про це, зокрема, наголошував міністр оборони України Євген Марчук і під час зустрічі зі своїм американським колегою Дональдом Рамсфельдом, і під час засідання Комісії Україна—НАТО на рівні глав оборонних відомств. Детально на цю тему Євген Марчук також говорив із помічником Генерального секретаря Альянсу Джоном Колстоном. У прес-службі Міноборони України повідомили, що під час зустрічі вони обговорили результати діяльності України в рамках Цільового плану на нинішній рік, що розглядається керівництвом держави як підготовка до нового формату відносин з Альянсом. «У цьому контексті, — наголосив Євген Марчук, — підтримка наших зусиль з боку Міжнародного секретаріату та керівництва НАТО є визначальною для можливого приєднання до Плану дій щодо членства в НАТО під час Стамбульського саміту». Сам по собі документ ПДЧ не гарантує вступу до Альянсу (що чітко в ньому фіксується), однак, як показує досвід інших держав-кандидатів, його реалізація є завершальним етапом на шляху повної інтеграції в НАТО. Наприклад, у балтійських державах виконання ПДЧ зайняло п’ять років. На саміті НАТО у Стамбулі, який відбудеться в червні наступного року, ці держави разом із ще чотирма центральноєвропейськими будуть оголошені новими членами Організації Північноатлантичного договору.

Офіційної реакції з Брюсселя щодо прагнення України в питанні ПДЧ поки що не лунало. Хоч в цілому на різних рівнях висловлювалися позитивні оцінки як реформування Збройних сил держави, так і вклад України у світову безпеку. Генсек Альянсу Джордж Робертсон, зокрема, наголосив: «НАТО продовжує розглядати Україну як стратегічного партнера у досягненні миру і висловлює вдячність Україні за вклад у стабільність. Маю на увазі присутність на Балканах та в Іраку, а також інші операції, до яких залучені українські мировторці». У свою чергу Євген Марчук відзначив, що Україна за своїми контингентами та персоналом загальною чисельнiстю 2800 військовослужбовців входить до десяти найбільших світових контрибуторів безпеки. Окрему увагу міністр приділив питанню реформування в Збройних силах України. Він згадав про початок Оборонного огляду, сучасне прозоре оборонне планування, подальше впровадження демократичного цивільного контролю над вiйськовою організацією держави. Міністр також наголосив, що проведення Оборонного огляду не означає, що Україна припинила поступове скорочення Збройних сил. Євген Марчук нагадав: «Нами розроблено амбіційний варіант скорочення на 155 тис. протягом 2004— 2005 років із завданням вийти на кінець 2008 року на чисельність Збройних сил, яка становитиме 200 тис. військовослужбовців».

Підсумовуючи, можна сказати, що «оборонний грунт» для нового формату відносин України з НАТО є. Однак перехід до ПДЧ реальний тільки в тому разі, якщо внутрішньополітичний процес в Україні утримуватиметься в демократичних рамках. Ще один передвиборний скандал, подібний до донецького, — і можна сміливо прогнозувати, що армійський паровоз не витягне репутацію української держави ані в Брюсселі, ані у столицях країн-членів Альянсу.

Говорили на зустрічах, між тим, не лише про здобутки. Так, один із недоліків, за визнанням міністра оборони України, — недостатній поки що рівень громадської підтримки євроатлантичних прагнень держави. «Але, незважаючи на всі проблеми, ми залишаємось послідовними у реалізації двох ключових завдань євроатлантичної інтеграції у сфері безпеки і оборони: реформування Збройних сил, а також підготовку сил та засобів для внеску до колективної безпеки НАТО у майбутньому», — підкреслив глава українського оборонного відомства.

Завтра ж у Брюсселі має відбутися ще одне засідання Україна—НАТО, але на рівні міністрів закордонних справ. Очевидно, що делегація українських дипломатів так само намагатиметься заручитися підтримкою членів НАТО для підвищення рівня співпраці з Альянсом (на цьому етапі до формату ПДЧ). Утім, не виключено, що помітним результат роботи представників України стане не раніше наступного року.