№115 09.07.2003 «День»

«Кращі адвокати вступу України до НАТО та ЄС — самі українці», — вважає директор Центру інформації та документації Альянсу в Україні Мішель ДЮРЕ

  Микола СІРУК, Detence Express, спеціально для «Дня» Україна повинна робити все можливе для досягнення загального рівня НАТО. Це краще, ніж думати про конкретні дати вступу країни до Альянсу. Таке переконання директора Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішеля Дюре. У Києві він працює вже понад рік, брав безпосередню участь у підготовці Плану дій і Цільового плану Україна — НАТО на 2003 рік. Про досягнення, зауваження й перспективи євроатлантичної інтеграції України в Альянс в інтерв’ю з Мішелем ДЮРЕ.

— Минуло більше ніж півроку з того часу, як Україна розпочала виконання Плану дій Україна — НАТО та Цільового плану на 2003 рік. Як ви можете оцінити дії українського уряду з їхнього виконання?

— Спостерігається рух у виконанні цих документів. Ми можемо відчути це на всіх рівнях: не тільки на урядовому, а й на суспільному. Все це означає, що у різних сферах українського суспільства існує велика цікавість до цієї теми. Мені здається, підписання Плану дій створило критичну масу для руху вперед. Хоч через шість місяців ще рано обговорювати у всіх деталях виконання цього документа, оскільки офіційне обговорення результатів відбудеться наприкінці цього року. Проте перші шість — сім місяців його виконання було дуже активним. Настільки активним, що було важко всім — як з боку України, так і НАТО. Імплементація Цільового плану передбачає засідання, зустрічі спільних робочих груп Україна-НАТО. Буквально нещодавно відбулося засідання Спільної робочої групи з питань науки та захисту навколишнього середовища. У травні в Брюсселі відбулося засідання спільної робочої групи з питань економічної безпеки. У жовтні повинне відбутися засідання Спільної робочої групи з питань військової реформи на високому рівні. Незабаром до України приїдуть експерти у рамках підготовки засідання Спільної робочої групи з питань озброєнь.

— В Україні визнають, що у ході останньої зустрічі міністрів закордонних справ та оборони країн — членів НАТО і партнерів були зауваження щодо якості виконання Цільового плану Україною. Про які саме зауваження йдеться?

— Ми вважаємо, що при виконанні Плану, особливо у тому, що стосується євроатлантичної інтеграції, найважливішою є якість. Досягти якості не завжди просто, оскільки мало часу на виконання документа. Знадобляться кілька місяців, щоб вивчити уроки після першого Плану і підготувати другий на 2004 р. Слід враховувати також і те, що цей документ не є обов’язковим, його підписано на пропозицію України. План стосовно отримання членства у НАТО (Membership Action Plan) обговорюють групи експертів НАТО, і він є обов’язковим для виконання. Головне не у тому, щоб поставити хрестики напроти відповідних пунктів — це зроблене, це зроблене… Слід зрозуміти, яким чином це було зроблене й обговорити, яких помилок припустилися і чому, враховувати ці помилки для виконання інших поставлених цілей.

— Як би ви прокоментували призначення Євгена Марчука міністром оборони?

— Ми ніколи офіційно не коментуємо призначення міністрів у будь-яких міністерствах. Я думаю, що це внутрішнє рішення країни. Можу сказати, що ми давно працюємо з паном Марчуком і знаємо його, а він нас. Думаю, коли обидві сторони добре знають одна одну, це завжди допомагає.

— Коли, на вашу думку, для України може настати момент переходу від Плану дій до Плану з отримання членства в НАТО?

— Тут багато залежить від якості та від іміджу виконання, що Україна продемонструє країнам- членам НАТО. Я повторю те, що кажуть усі представники країн- членів НАТО і генсек НАТО. Досі Україна ще не подала заявки на вступ до НАТО. Необхідно концентруватися на виконанні прийнятих документів і обговорювати проблеми, які виникають під час цього виконання, щоб зрозуміти, як можна досягти загального рівня НАТО. Це краще, ніж думати про конкретні дати.

— Посол США Карлос Паскуаль нещодавно сказав, що, залежно від того, як пройдуть президентські вибори в Україні, не виключено, що вже 2006 року Київ зможе подати заявку на вступ до НАТО і вступити до Альянсу в 2008 році. Чи поділяєте ви таку думку?

— Як представник структур НАТО, які дотримуються принципу консенсусу в роботі, я не можу коментувати заяви представника країни — члена Альянсу. Кожна країна має право на власні ідеї. Я тільки можу роз’яснити інформацію, з якою згодні всі члени НАТО. Генеральний секретар НАТО підкреслив на зустрічі у Вашингтоні в травні, що НАТО підтримує намір України вступати до євроатлантичних структур і вважає, що Україна є дуже важливим партнером, з яким ми продовжуватимемо працювати і підтримуватимемо в євроатлантичних інтеграційних спрямуваннях. Це було підкреслене в комюніке після зустрічі міністрів закордонних справ у Мадриді та міністрів оборони в Брюсселі.

— Нещодавно 12 країн-членів НАТО підписали протокол про наміри стосовно використання українського літака Ан 124-100. Але чому затримується підписання Меморандуму про стратегічні авіаперевезення?

— Наскільки я знаю, сьогодні тривають переговори між експертами Альянсу й України. Затримка з підписанням відбувається тому, що необхідно уточнити деякі важливі деталі.

— Чи існують можливості співпраці українського оборонно-промислового комплексу з країнами НАТО? Якщо ні, то що заважає такій взаємодії?

— Співпраця у військово-технічній сфері базується на відносинах між країнами НАТО. Північноатлантичний Альянс у цьому не відіграє великої ролі. Проте, цього року очікується засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань озброєнь. Безумовно, буде цікаво дізнатися, до яких висновків прийдуть учасники цього засідання. Слід відзначити, що тема озброєнь з’явилася тільки цього року в Цільовому плані.

— Згідно з опитуваннями громадської думки в Україні впродовж останніх одного- двох років довіра до НАТО фактично не зросла. Це зумовлено поганою інформованістю населення України чи якимись іншими чинниками? Що повинна робити українська влада для збільшення довіри громадськості до НАТО?

— Мені здається, що довіра до НАТО зростає. Коли я читаю дані опитування Центру Разумкова, то бачу, що 24% населення підтримують вступ України до НАТО. Кілька місяців тому цей показник становив 19%. Така сама ситуація була колись у Польщі. Там опитування показували, що тільки 30% проголосували б за вступ до НАТО. Тут йдеться про політику в сфері інформації. Думаю, що кращі адвокати вступу України до євроатлантичних структур НАТО та ЄС — самі українці. Ми не хочемо пропагувати цю ідею, тому що у кінцевому результаті це буде вибір українського народу. Вступ до цієї організації — непросте рішення, це майже назавжди. Це трансформація суспільства. Наша роль полягає у тому, аби дати стільки інформації, щоб цей вибір було зроблено не з емоціями, а з аргументами. Протягом року ми збільшили інформаційні семінари, розповсюдження інформаційних матеріалів. Також збільшили переклади українською мовою, щоб дати доступ до інформації українською мовою. Ми вітаємо декларацію про створення суспільного інформаційного центру Україна- НАТО, який підтримуватимемо. Існує неофіційний консенсус громадських організацій іти в одному напрямі, реалізувати демократичний вибір. Я думаю, що роль цього центру буде рішучою у тому, щоб розповсюджувати, переконувати та показувати. Тут йдеться не тільки про слова, а й про майбутнє благополуччя українського населення і всієї Європи. Можливо, я ідеаліст, але думаю, що сьогодні йдеться про інтеграцію всіх демократичних країн, і Україна буде у цій інтеграції.