Архів повідомлень 2004

Ї: кордон

Про НАТО без передвиборної лихоманки

День, №210, 18 листопада 2004

Результати президентських виборів не вплинуть на прагнення України стати членом НАТО. Про це вчора заявив один iз останніх «діючих євроатлантистів», помічник президента з питань національної безпеки — голова Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції Володимир Горбулін.

Він зазначив, що в разі перемоги на виборах президента країни кандидата на цю посаду, лідера блоку «Наша Україна» Віктора Ющенка цей процес був би прискорений. «Віктору Януковичу, як представнику східного регіону, як прем’єр-міністру, який внаслідок браку часу займався політичними питаннями, треба буде переглянути свої погляди на НАТО і роль НАТО у створенні колективної безпеки в Європі», — додав В. Горбулін. Він також вважає, що якихось уповільнень процесу інтеграції України до НАТО не станеться.

Крім того, Володимир Горбулін вважає, що євроатлантичні прагнення України не приведуть до руйнування вітчизняного військово-промислового комплексу. «Навпаки співпраця з НАТО дозволить вийти у кількох напрямах на вищі технологічні характеристики. Ми ще не змогли знайти правильні підходи до роботи з НАТО як з організацією. І мені здається, що треба йти іншим шляхом: працювати не лише з НАТО як з організацією, а працювати з військово-промисловим комплексом країн-членів НАТО, які створюють сьогодні найбільш високотехнологічні озброєння», — процитував слова В. Горбуліна Інтерфакс-Україна. На думку помічника президента, найперспективніші напрямки такої роботи лежать у сфері військово-транспортної авіації, ракетно-космічної техніки, високоточної зброї. В. Горбулін вважає, що потенційними партнерами України можуть бути такі країни як Франція, Німеччина, тобто ті країни, з якими підтримуються контакти в цій сфері.

Учора ж стало відомо про те, що під час засідання військового комітету Україна — НАТО на рівні начальників генеральних штабів у Брюсселі було підписано робочий план Україна — НАТО на 2005 рік. Як повідомляє прес-служба Міністерства оборони України, «учасники засідання проаналізували хід виконання робочого плану військового комітету України — НАТО в поточному році, обговорили стан і перспективи двостороннього військового співробітництва».

Стриманий оптимізм Пентагону

Сергій Солодкий, «День»

Україна повинна вступити до НАТО. Про це заявив під час свого перебування у Польщі перший заступник міністра оборони США Пол Вульфовіц.

Фактично це перша публічна заява керівництва Сполучених Штатів, в якій чітко йдеться про необхідність включення України до Організації Північноатлантичного договору. Раніше подібна можливість у кращому випадку просто не виключалася або ж лише вітався намір Києва рухатися у напрямку членства в НАТО. Особливо звертає увагу той факт, що заява представника Пентагону пролунала під час внутрішньої передвиборної дискусії в Україні про доцільність вступу або невступу до Альянсу. Одним із аргументів тих, хто виступає проти приєднання держави до НАТО, слугує твердження, мовляв ніхто в військово-політичному об’єднанні 26 розвинутих держав Європи та Америки не чекає на Україну. Пол Вульфовіц був першим, хто подібну тезу спростував.

«Особливо важливо поширювати цінності, на яких стоїть НАТО, на всю Європу», — заявив заступник глави Пентагону під час виступу у Варшавському університеті. «Наша мета — створення єдиної і вільної Європи — не буде досягнута, допоки Україна не стане її повноправним членом», — продовжив пан Вульфовіц. Він нагадав, що президент США Джордж Буш ще кілька років тому під час свого перебування у Польщі закликав «простягнути Україні нашу руку (підтримки. — Авт. ) так само, як це вчинила Польща». Представник військового відомства США також висловився за «продовження зусиль із наведення мостів з Білоруссю, населення якої досі позбавлене свободи авторитарним диктатором».

До речі, «зовнішньополітичні» сигнали лунають з-за кордону не лише у контексті інтеграції України до НАТО. Зокрема, новий посол Швеції Йон-Крістер Оландер під час зустрічі з Президентом Леонідом Кучмою заявив «про беззастережну підтримку євроінтеграційних устремлінь України». «Швеція хоче бачити Україну в Європейському Союзі», — процитувало слова посла агентство Інтерфакс-Україна. Про підтримку курсу Києва на отримання членства у Світовій організації торгівлі, НАТО і Євросоюзі також заявило цими днями керівництво Латвії. Міністр закордонних справ цієї колись радянської республіки (а нині — члена НАТО і ЄС) Артіс Пабрікс повідомив, що Рига дуже добре розуміє проблеми, які постали перед Україною на шляху до Євросоюзу, а тому його країна готова й надалі ділитися досвідом, отриманим під час європейської і євроатлантичної інтеграції.

Утім, поки що заяви західних політиків, дипломатів не завжди збігаються зі справами. Так, під час червневого Стамбульского саміту НАТО не підтримало побажання Києва підвищити рівень співпраці. Цим, зокрема, пояснюється внесення правок до Воєнної доктрини України, з якої було вилучено положення про «кінцеву мету» країни — членство в НАТО. Проте позитивний розвиток подій у відносинах з Альянсом цілком реальний уже під час міністерської зустрічі держав-членів НАТО і України, яка запланована на грудень. У цьому сенсі остання заява Пола Вульфовіца виглядає досить символічно. Цілком очевидно, що подібні слова не виголошуються випадково і їхній адресат у цьому випадку — ті, хто налаштований песимістично щодо приєднання України до НАТО. Песимізм у питаннях зовнішньої політики може бути виправданий хіба що в контексті намірів Києва приєднатися до Євросоюзу, де Україні поки що реально не можуть пообіцяти не більше, як співпрацю в рамках політики сусідства. Однак існування хоча б кількох симпатиків повної євроінтеграції України серед членів ЄС (про що свідчать останні заяви) — також не менш важливий сигнал.

День, №180, четвер, 7 жовтня 2004

Німецька Хвиля, 27.07.2004 http://www2.dw-world.de/ukrainian

З Військової доктрини вилучено слова про вступ до ЄС та НАТО

КИЇВ. Президент України Леонід Кучма вніс зміни до національної Вйськової доктрини. З документа вилучено слова про вступ до Євросоюзу та НАТО як кінцеву мету євроатлантичної інтеграції держави. Повідомляє Захар Бутирський:

Із Військової доктрини вилучено ключове положення. У ньому йшлося про те, що гарантією військової безпеки України є курс на євроатлантичну інтеграцію, кінцева мета якої – вступ до ЄС та НАТО. У новій редакції формулювання обмежується словами ”євроінтеграційний курс”. Експерт з питань оборони Вадим Гречанінов висловився з цього приводу так: ”Сьогодні, коли змінилась ситуація і коли ми прибрали ці положення, політично ми залишаємося позаблоковими і незрозуміло, куди і навіщо йдемо.” Указ датований 15 липня, хоча був оприлюднений лише у день зустрічі президентів Кучми та Путіна в Ялті. Безпосереднім приводом для цих зовнішньополітичних змін була поїздка українського лідера на саміт НАТО у Стамбул. ”Ми не відмовляємося від євроатлантичної інтеграції, однак усвідомлюємо, що ставити завдання про вступ є нереальним”, - так пояснив заступник директора Інституту проблем міжнародної безпеки Анатолій Гуцал. За його словами, Україна лише повторила те, що їй довго намагались пояснювати раніше натівські колеги.

НАТО дбає про Україну

Ростислав Коваль

Поступ, 9 червня 2004 р. http://postup.brama.com

Парламентська Асамблея НАТО на своїй весняній сесії ухвалила спеціальну заяву, яка стосується України. У ній зазначено, що ПА НАТО підтримує прагнення України приєднатися до альянсу, двері якого залишаються відчиненими для всіх держав, що відповідають критеріям членства. Та водночас наголошено, що наступні президентські вибори в Україні стануть "найважливішим тестом щодо прогресу України на шляху до демократії". Про те, якої уваги ПА НАТО надає нашим виборам, свідчить і те, що заяву так і названо "Президентські вибори в Україні 31 жовтня 2004 року".

Як повідомив голова постійної делегації Верховної Ради в ПА Олег Зарубінський, таку заяву було схвалено на весняній сесії організації, яка відбувалася з 28 травня до 1 червня 2004 року в Братиславі. Він наголосив, що Асамблея закликала українських чиновників забезпечити чесні, справедливі й прозорі вибори та якомога більшу участь у них міжнародних спостерігачів.

До того в прес-комюніке Асамблеї НАТО стосовно затвердженої заяви однозначно стверджують, що президент Кучма має залишити свою посаду після закінчення його другого мандата у жовтні цього року. Так НАТО засумнівався рішення Конституційного Суду України, який своїм рішенням 2003 року з двох термінів чинного президента зробив один і дав йому легітимну можливість пролонгувати свої президентські повноваження до 2009 року.

У прес-комюніке також висловлено стурбованість щодо стану ЗМІ, яким всіляко перешкоджають вільно працювати. У заяві йдеться про те, що на тлі численних останнім часом фактів закриття незалежних та опозиційних ЗМІ й контраверсійних пропозицій стосовно конституційної реформи, офіційна влада може вдатися напередодні виборів до придушення критики нинішнього керівництва, що є неприйнятним для демократичних країн.

Не оминула увагою ПА НАТО й безпосередній процес виборів, тобто день голосування, протягом якого спостерігачі від ПА НАТО будуть контролювати як проходять вибори. Саме із цією метою організація вирішила скерувати своїх спостерігачів на президентські вибори.

За словами Зарубінського, "важливе" місце в роботі сесії було відведено взаємодії альянсу з Україною та визначенню перспектив поглиблення двостороннього співробітництва в контексті формування нової хвилі поповнення членства в Організації Північноатлантичного договору.

Зокрема про це говорив голова ПА НАТО Даглас Беройтер, який відвідав Україну напередодні форуму. Він наголосив, що, попри сприятливе ставлення ПА НАТО до рішення України стати повноправним членом альянсу, досягнення нашою країною відповідності критеріям НАТО цілком залежить від українських урядників, які мають забезпечити належний результат реформ у політичній, економічній і військовій сферах.

Голова Асамблеї зазначив, що найважливішими для подальшого розвитку взаємовідносин України із Заходом мають стати демократичні перетворення, при цьому застерігши українську владу від повторення "численних проблем" попередніх виборів, зокрема й під час останніх місцевих виборів.

НАТО дбає про Україну

Ростислав Коваль

Поступ, 9 червня 2004 р. http://postup.brama.com

Поступ, 8 червня 2004 р. http://postup.brama.com

Батіг і пряник НАТО

Роман РАК

Учора у Варшаві відбулось спільне засідання міністрів оборони країн НАТО та України. Основною темою для обговорення, як запевняли загальноукраїнські медіа, мало стати рішення про використання натівцями українських літаків "Руслан". Сталося по-іншому: основною темою під час зустрічі вкотре стали українські проблеми із розвитком демократії та дотриманням свободи слова.

Говорячи про можливості вступу України до НАТО, генеральний секретар альянсу Яап де Гооп Схеффер сказав, що перед вступом Україні потрібно зміцнити свої демократичні установи. Громадянське суспільство і верховенство права -- ще два фактори, які, за словами Схеффера, необхідно створити, аби вступити в НАТО. Він також зазначив, що вся міжнародна спільнота нині пильно стежить за приготуваннями до президентських виборів в Україні.

Окрім того, учора таки підписали спільний натівсько-український меморандум, згідно з яким альянс зможе використовувати українську транспортну авіацію. Після підписання меморандуму між Україною і НАТО щодо взаєморозуміння з питань стратегічних авіаперевезень Україна взяла на себе зобов'язання щодо здійснення передислокування військового персоналу та військової техніки країн - членів НАТО повітряним шляхом, зокрема й на випадок несподіваного варіанту, -- повідомляє інформаційна аґенція УНІАН. Однак міністр оборони України Євген Марчук наголосив: меморандум не означає, що для українських фірм створені якісь ексклюзивні умови, оскільки все, відповідно до міжнародного законодавства, визначатиме тендер. Схоже, йдеться власне про українські літаки, які згідно з анонсами та прогнозами мали б стати першою темою. Тож натівці своє зробили -- вигідний їм меморандум підписали, а українська сторона, як завжди, не спромоглась отримати із зустрічі дивіденди.

Згладити таке враження від переговорів намагався міністр оборони Польщі Єжі Шмайдзінський, який заявив, що НАТО все ж має потребу в Україні, так само, як і Україна має потребу в альянсі. "Альянс потребує демократичної України, проте варто зазначити, що й Україна робить значний вклад у зміцнення стабільності та безпеки в євроатлантичному реґіоні", -- заявив Шмайдзінський.

До речі, раніше на весняній сесії НАТО ухвалили заяву, в якій йшлося про те, що альянс підтримує прагнення України приєднатися до Північноатлантичного альянсу, двері якого залишаються відчиненими для всіх держав, що відповідають критеріям членства. Тож члени НАТО закликали українську владу забезпечити чесні, справедливі і прозорі вибори, а також якомога ширшу участь у них міжнародних спостерігачів.

Цікавим є і той факт, що у прес-комюніке асамблеї НАТО щодо заяви окремим пунктом виділено твердження, що президент Кучма повинен залишити свою посаду після закінчення його другого мандата цьогоріч у жовтні.

Німецька Хвиля, 28.05.2004 http://www2.dw-world.de

Президента України запросили на саміт НАТО

КИЇВ. Помічник президента Володимир Горбулін не очікує якихось змін у відносинах України з НАТО після саміту цієї організації в Стамбулі. У четвер директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре повідомив, що до Стамбула, де 27-28 червня відбудеться саміт альянсу, буде запрошено й президента України. Повідомляє Захар Бутирський:

За словами Мішеля Дюре, в рамках стамбульського саміту буде проведено засідання комісії "Україна-НАТО" на найвищому рівні. Помічник президента Володимир Горбулін в інтерв‘ю ”Німецькій хвилі” підкреслив, що вже зараз Україна нічим не відрізняється від потенційного члена НАТО. Цільовий план дій на 2003-2004 рік аналогічний плану дій зі вступу до цієї організації. Водночас помічник президента не очікує змін відносин з альянсом після стамбульського саміту: ”Я впевнений, що нам не запропонують план дій щодо членства.” Тим часом, представник Генштабу Ярослав Сахно підкреслив, що необхідно вже зараз готувати базу офіцерів, які зможуть працювати в альянсі. За його словами, з наступного року Національна військова академія вивчатиме термінологію НАТО.

Україна — НАТО: «зміст випереджає формат»

Дмитро ЖИРЕНКО
№74 24.04.2004 «День»

«На сьогодні українські вояки — основні контрибутори міжнародної миротворчої діяльності», — підкреслив під час учорашнього спілкування з журналістами заступник міністра оборони Ігор Тимофєєв (на фото праворуч). За обсягом завдань, що вже стали надбанням історії та виконуються на сучасному етапі, Україна увійшла до першої двадцятки найбільш активних держав-миротворців. Так, зараз 3129 українських військовослужбовців виконують завдання з підтримання миру у складі 11 місій на територіях 9 країн світу. За словами заступника міністра, ця діяльність є важливою складовою міжнародного співробітництва і має особливе значення для розвитку власне Збройних сил України. Основна мета — створення й поширення в світі образу України як надійного партнера з прогнозованою політикою. Це також допоможе ЗСУ швидше досягти сучасних європейських вимог, що дуже суттєво для подальшого поглиблення стосунків iз НАТО.

Те, що Україна буде не тільки споживачем, а й активним донором європейської безпеки, заступник міністра оборони України назвав принциповою позицією нашої держави. «Це означає для України єдиний можливий вибір, — наголосив Ігор Тимофєєв, — ствердження себе як впливової регіональної держави через збільшення внеску в регіональну і глобальну безпеку. Водночас це дає Україні змоги зменшити власний воєнний потенціал до мінімального рівня, який є достатнім для попередження кризових ситуацій, а у разі виникнення воєнного конфлікту — для його блокування та припинення в рамках колективної оборони».

Що ж до співробітництва з Організацією Північноатлантичного договору, то, як сказав начальник управління Євроатлантичного співробітництва Генштабу ЗСУ генерал-майор Леонід Голопатюк (на фото лiворуч), «період юнацького романтизму у відносинах iз НАТО закінчився, зараз розпочався процес реальної євроатлантичної інтеграції України». З цього погляду великі надії покладаються на Стамбульський самміт, за результатами якого очікується вихід на новий рівень співробітництва та активізація процесу щодо вступу України в НАТО. «Існуючий рівень стосунків з НАТО набагато випереджає за своїм змістом формат плану дій щодо членства», — зазначив генерал-майор. Головне тут — реальне співробітництво та досягнення таких стандартів, коли ЗСУ стануть більш мобільними, взаємосумісними та готовими до виконання оперативних завдань. Леонід Голопатюк вважає, що вже в травні буде підписаний Меморандум про використання української військово-транспортної авіації між Україною і НАТО. Думку ж про те, що підписання меморандуму і його подальша ратифікація нібито означає в майбутньому розташування військових баз НАТО на території України, Л.Голопатюк назвав «повною нісенітницею», нагадавши, що це рамковий документ, який не суперечить Конституції.

Поступ, 16.04.2004 http://postup.brama.com

Секретні переговори Марчука

Андрій ДАВИДЕНКО

Міністр оборони Євген Марчук у середу побував у брюссельській штаб-квартирі НАТО, де він подав експертам альянсу так званий "Стратегічний оборонний бюлетень", в якому викладено засади майбутніх змін в українській армії. За інформацією радіо "Свобода", під час цього візиту Марчук взяв участь у роботі спільної комісії у справах реформування Збройних сил України на рівні експертів оборонного планування. Він поінформував експертів НАТО про перебіг військових реформ і подав їм "Стратегічний оборонний бюлетень".

"Свобода" зазначає, що Марчук "категорично відмовився" давати будь-які коментарі чи пояснювати мету свого візиту до Брюсселя журналістам. Щоправда, натівські джерела повідомили "Свободу", що основна ціль приїзду Марчука до Брюсселя -- це представлення експертам військового планування "Стратегічного оборонного бюлетеня" і пояснення фахівцям НАТО, чим є цей документ. Представник НАТО розповів "Свободі", що "Стратегічний оборонний бюлетень", який містить перелік реформ Збройних сил України до 2015-го року, -- це взагалі новий вид документа в українській військовій теорії і практиці.

Згідно із інформацією представника альянсу, українські військові вважають, що 2015 року Україна буде готовою приєднатися до НАТО і що її військо на той час цілком відповідатиме натівським стандартам. Зокрема це дозволить збільшити видатки на оборону до 2015 року до сімнадцяти мільярдів гривень.

Коментуючи "Свободі" "не зовсім традиційний екстраординарний" візит Євгена Марчука до Брюсселя, експерт у справах оборони НАТО Ніколас Фйоренз зазначив: "Я маю дві версії. Перша -- це те, що така зустріч надзвичайно важлива для України, але з іншого боку, я був здивований дисбалансом рівнів зустрічі, тобто з боку України це міністерський рівень, а з боку НАТО -- експертний".

Варто нагадати, що в Брюсселі пильно стежать за процесами, які відбуваються із реформуванням українського війська. Щоправда, водночас зазначають, що позитивні тенденції у оборонній сфері треба супроводжувати кроками в напрямку демократизації суспільства, та запевняють, що здебільшого саме від цього, а не від оборонної реформи, залежатимуть темпи просування України до НАТО. 19 квітня Яап Де Хооп Схеффер має відвідати Україну, і саме тоді, на переконання аналітиків, він порушить питання і оборонної реформи, і демократії в Україні.

Підтвердження курсу

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№67 15.04.2004 «День»

Учора в штаб-квартирі НАТО відбулося спільне засідання політичного та військово-політичного комітетів Альянсу та спільної робочої групи України—НАТО з питань військової реформи високого рівня. Українську делегацію очолював міністр оборони Євген Марчук. Керівник оборонного відомства представив на розгляд учасників проект Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2015 року. Цей документ є так званою «білою книгою», в якій дається оцінка стану Збройних сил України та визначаються напрями їхнього реформування на період до 2015 року. У Міноборони відзначають, що «Стратегічний оборонний бюлетень є реалізацією задекларованого Україною наміру про європейську та євроатлантичну інтеграцію». Важливим елементом цього документу є прогнозні показники видатків на оборону з їхньою максимальною деталізацією. Зокрема, у 2015 році видатки на оборону мають становити 17,186 млрд. гривень проти нинішніх 5,658 млрд. Крім того, документ передбачає скорочення ЗС України до 2006 року з 355 до 200 тисяч чоловік, а також подальше скорочення до 2015 року. Про результати презентації бюлетеня в Брюсселі учора телефоном розповів «Дню» заступник голови Генштабу ЗСУ, начальник управління євроатлантичного співробітництва Леонід ГОЛОПАТЮК.

— Учасники зустрічі особливо відзначили той факт, що отримали відкриті, транспарентні матеріали. Представниками НАТО було підтверджено, що сам формат зустрічі — перший в історії Альянсу, коли провели засідання одразу політичний, військово-політичний комітети Альянсу та спільна робоча група Україна—НАТО з питань військової реформи високого рівня. Наша делегація відчула абсолютну підтримку, лунали дуже позитивні відгуки. Водночас були поставлені професійні питання, які стосувалися реалізації наших планів щодо військової реформи. А саме — про фінансове, ресурсне забезпечення. Виконаній нами роботі була дана дуже висока оцінка представниками США, Польщі, Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Туреччини... Усі були надзвичайно вражені тією аналітичною роботою, яку провели українські експерти. Для відносин країн-партнерів і членів НАТО — це далеко не буденна подія. Представники держав Альянсу заявили, що цим кроком Україна підтвердила свою прихильність євроатлантичному курсу. Позитивно сприйняли те, що ми до деталей прорахували всі наслідки військової реформи. Делегація дала чіткі пояснення з прикладами щодо соціальних гарантій, а також, як Україна планує здійснювати ліквідацію техніки й боєприпасів. Крім того, питання стосувалися демократичного контролю. Учасники зустрічі позитивно оцінили не лише детально розроблений нами документ, але й аргументовані і переконливі пояснення. Було підкреслено, що Україна вперше приїхала до штаб-квартири такою потужною командою — представники Міністерства оборони, Генштабу, Ради нацбезпеки та оборони, Міністерства закордонних справ, Міністерства фінансів, Національного центру євроатлантичної інтеграції. Сам факт приїзду такої високоповажної і підготовленої делегації підтверджує відданість України євроатлантичному курсу. Дуже важливо, що лунала не стільки критика, скільки дружні побажання, які свідчать про спільну зацікавленість у реалізації викладених планів.

Німецька Хвиля 30.03.2004 http://www2.dw-world.de

Наймасштабніше розширення НАТО

У понеділок офіційно відбувся процес вступу до НАТО семи нових членів - держав колишнього комуністичного блоку. Цей день можна вважати історичним, оскільки він ознаменував собою наймасштабніше розширення Альянсу за 55 років від часу його створення.

"Ласкаво просимо у найпотужніший і найуспішнійший військовий альянс в історії людства!", -- так привітав держескретар США Колін Пауел у Вашингтоні глав урядів та міністрів оборони Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Румунії, Словаччини і Словенії. За його словами, вступ до НАТО семи нових членів дозволить розширити європейський регіон свободи та безпеки до Балтики та Чорного моря. Північноатлантичний альянс відтепер зросте з 19 до 26-ти членів. У п'ятницю на флагштоках брюссельської штаб-квартири з'являться ще сім нових прапорів.

Учасників церемонії привітав також генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схефер. У своїй промові він підкреслив:

"НАТО завжди було й залишається унікальним політичним форумом трансатлантичних відносин. НАТО має єдину в своєму роді інтегровану військову структуру. І ми повинні використовувати це максимально. Всі ці елементи чинні тепер не менше, аніж у час створення НАТО".

Президент США Джордж Буш прийняв від прем'єр-міністрів семи нових членів НАТО ратифікаційні грамоти. Зразу ж після цього бойові літаки Альянсу розпочали патрульні польоти над територією нових держав-членів.

Румунія - найбільший з нових членів НАТО внесе в "загальну військову скарбничку" понад 90-тисячну армію та оборонний бюджет - 1 мільярд американських доларів. Армії решти шести нових держав-членів разом становлять 100 тисяч військовиків.

Зрозуміло, що наближення НАТО впритул до російських кордонів не викликає захоплення в Москві. Росія й нині продовжує сприймати розширення Альянсу на Схід, а особливо вступ до НАТО колишніх республік Радянського Союзу - Литви, Латвії та Естонії - як провокацію. Радник президента Володимира Путіна з питань безпеки Сергій Ястржембський у інтерв'ю "Німецькій хвилі", зокрема, заявив:

"Принципова, базова точка Росії на розширення НАТО не змінювалася ніколи. Можливо, змінюються нюанси, оскільки змінюється геополітика. Тож ми, як і раніше, не погоджуємося з розширенням НАТО, бо ми не бачимо реальних причин, для чого це робиться. Адже всі розуміють, що ворога, заради якого створювався блок НАТО, більше не існує".

Головна проблема, якою стурбовані експерти з питань оборони в Москві: чи має намір НАТО споруджувати в балтійському регіоні нові військові бази. З російської точки зору - це недопустимо.

Штаб-квартиру в Брюсселі в першу чергу цікавлять можливості забезпечити за допомогою нових союзників радіолокаційне спостереження регіону. З території балтійських держав, за наявності відповідного устаткування можна контролювати досить велику частину російського повітряного простору. Альянс вже запланував збудувати в Литві потужну радіолокаційну станцію, яку обслуговуватимуть чотири літаки-АВАКС. Такий розвиток подій у Кремлі розглядають не інакше, як загрозливу "наступальну військову доктрину" з боку Північноатлантичного Альянсу.

Москва не бариться з відповіддю. Російські військовики вже встановили на території свого союзника - Білорусі - системи протиповітряного захисту С-300. Водночас міністр оборони Росії Сергій Іванов у відповідь на розширення НАТО заявляє про плани змінити оборонну доктрину держави, розширивши сферу застосування "атомних компонентів у системі військового планування і стратегії".

Любомир Петренко

Генсек НАТО їде до Києва

Поступ, 24 березня 2004 р. http://postup.brama.com

Генеральний секретар НАТО Яаап де Хооп Схеффер має намір відвідати Україну з візитом 19 квітня. Про це аґенції Українські Новини повідомив заступник міністра закордонних справ України Олег Шамшур.

Це буде перший візит Схеффера в Україну після його призначення на посаду Генсека НАТО в січні. Схеффер планує зустрітися з президентом Леонідом Кучмою, прем'єр-міністром Віктором Януковичем, міністром оборони Євгеном Марчуком та міністром закордонних справ Костянтином Грищенком. Дипломат назвав візит Схеффера в Україну ознайомлювальним. У січні Грищенко і Схеффер обговорили співробітництво України з альянсом. Україна заявила про намір вступити в НАТО, і зараз вона з альянсом працює за спільним планом дій, відповідно до якого має наблизитись до стандартів НАТО. Схеффер планує розвивати відносини альянсу з Україною і Росією.

Цікаво, що планують відвідати Україну і кілька політиків зі США. Про це повідомив голова неурядової організації "Американський комітет НАТО" Брюс Джексон в інтерв'ю каналу УТ-1. Причиною візитів, за словами Джексона, є те, що в уряді США ретельно стежать за подіями в Україні. Приїхати до України мають намір заступник держсекретаря США Річард Армітедж, колишній секретар національної безпеки Збігнєв Бжезінський та високопосадовці з сенату. Джексон сказав, що дуже радий такій увазі Вашинґтона до України, адже цей рік є дуже важливим, зважаючи на вибори.

НАТО пустили в Україну

Андрій КОЖУШОК

Поступ, 18 березня 2004 р. http://postup.brama.com

Верховна Рада України надала Збройним силам НАТО право швидкого доступу на територію країни, ухваливши відповідний Меморандум. Меморандум визначає правові засади підтримки Україною проведення військових або миротворчих операцій НАТО в межах угоди "Партнерство заради миру".

Як повідомляє аґенція Інтерфакс-Україна, за ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України, штабом Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Атлантиці та штабом Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі щодо забезпечення підтримки операцій альянсу з боку України проголосували 237 народних депутатів. Проти висловилися комуністи та деякі соціалісти, не брала участі в голосуванні фракція БЮТ.

Документ передбачає, що Україна надаватиме технічну, інформаційну, медичну та іншу допомогу військовим підрозділам НАТО під час виконання військових операцій і навчань. Види та засоби підтримки Україною операцій НАТО визначатимуть окремі угоди.

Меморандум визначає, що така допомога мають оплачувати. При цьому буде встановлено режим звільнення господарських операцій від оподаткування та інших обов'язкових зборів.

Документ надає Збройним силам НАТО право швидкого доступу на територію України, якщо це потрібно, аби реалізувати загальну політику альянсу. В документі зазначено, що військова техніка Збройних сил НАТО за потреби може пересуватися територією України на підставі загального дозволу.

11.03.2004 http://www.obozrevatel.com.ua

У 2003 році ВС України взяли участь у 220 заходах у рамках програми НАТО "Партнерство заради миру"

У 2003 році Збройні Сили України взяли участь у 220 заходах військового співробітництва в рамках програми НАТО "Партнерство заради миру". Відповідно до індивідуальної програми партнерства України з НАТО на 2003 рік було виконано 152 заходи, ще 68 - проведені додатково. Усього, без урахування чисельності підрозділів, до них були залучено понад 350 представників ВР України, повідомили агентству ІНФА в прес-служба Міноборони.

Потенціал військового співробітництва в рамках зазначеної програми був використаний на підтримку процесу реформування і розвитку ВР України.

Значна увага була приділена удосконаленню професійної підготовки офіцерського складу ВР України. Понад 40% загальної чисельності проведених заходів склали курси НАТО з різної тематики, на яких навчалися українські військові.

Курси дозволили підвищити рівень професійної і мовної підготовки військовослужбовців, накопичити цінний досвід і знання, а також забезпечити досягнення взаємосумісності підрозділів, призначених для участі в операціях з підтримки миру.

У 2004 році планується більш активно залучати військовослужбовців до навчання на різних курсах з метою нарощування рівня взаємосумісності підрозділів ВР України і НАТО, а також більш ретельно готувати військовослужбовців, яких планується задіяти для роботи в багатонаціональних штабах.

НАТО у Львові

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 2 березня 2004 (№ 363)

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко та Генеральний секретар ОБСЄ Ян Кубіш відкрили вчора у Львові зимову академію НАТО під назвою “Євроатлантична інтеграція: засіб безпеки”. У ній беруть участь представники євроатлантичних структур і 55 студентів-міжнародників із восьми країн колишнього СРСР і Польщі.

Організаторами виступили Франковий університет, зокрема факультет міжнародних відносин, Центр інформації та документації НАТО, Міністерство освіти та науки України та Національна академія наук України. Конференція триватиме п’ять днів, під час яких учасники матимуть змогу відвідати виступи та подискутувати з керівним складом ОБСЄ та НАТО, експертами РНБО, представниками адміністрації президента України, головами комітетів Верховної Ради, послами іноземних держав і провідними науковцями зі Швейцарії, Нідерландів і Польщі.

На думку міністра Грищенка, цей захід допоможе молодим людям, які живуть на пострадянському просторі, зрозуміти механізми розширення євроатлантичних структур. Як повідомляє Portal.lviv.ua, він спростував твердження про те, що академія є агітацією за НАТО. “Це допоможе молодим людям краще зрозуміти, як функціонує така складна система, а також дасть можливість подивитися збоку на ті процеси, які вони нині переживають”, – підкреслив Костянтин Грищенко. За його словами, що швидше молодих лідерів залучать до таких процесів, то в більш стислі терміни вони збагнуть суть проблем, із якими доведеться працювати невдовзі. Цю ж думку продовжив і Генсек ОБСЄ Ян Кубіш: “Зараз ви зосередилися на тих проблемах, які відіграють важливу роль у загальноєвропейському та світовому масштабі – тероризм, організована злочинність і торгівля людьми, а через кілька років вам уже доведеться з ними зіткнутися в реальному житті”.

Студентів, які найкраще проявлять себе в дискусіях під час академії, нагородять поїздкою в Брюссель до штаб-квартири НАТО.

Програма перебування міністра закордонних справ у Львові була доволі насиченою. Окрім відкриття академії НАТО, Костянтин Грищенко зустрівся з генеральними консулами Росії, Польщі, Чехії, а також почесними консулами Австрії, Бразилії, Казахстану, Канади, Литви, Нідерландів і Німеччини. Як повідомляє сайт “КуПол”, під час зустрічі український міністр висловився за розширення зарубіжної дипломатичної присутності у Львові. На його думку, це сприятиме реалізації потенціалу Львова й області у здійснені зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності України. Костянтин Грищенко підкреслив, що в контексті сучасних міжнародних процесів, пов’язаних, зокрема, з розширенням Європейського Союзу, Україна надає особливе значення не лише збереженню, а й розширенню міжнародних контактів, у тому числі міжособистісних.

Пан Грищенко також мав розмову з мером Львова Любомиром Буняком і головою облдержадміністрації Олександром Сендегою.

Богдан Юрочко

Німецька Хвиля 02.03.2004 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Генеральний секретар ОБСЄ відвідав Львівщину

ЛЬВІВ. У понеділок Львівщину відвідав генеральний секретар Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) Ян Кубіш та міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Вони взяли участь у відкритті Зимової академії НАТО "Євроатлантична інтеграція: засіб досягнення стабільності". Докладніше Галина Стадник:

Як повідомив "Німецькій хвилі" директор центру інформації та документації НАТО в Україні Мішель Дюре, мета академії - це обмін інформацією на тему безпеки, що таке НАТО, роль альянсу в стабільності та співпраця з Україною. Це не пропаганда, а обговорення проблеми безпеки у країнах Європи та світу, додав Мішель Дюре. Це вперше в Україні, коли НАТО фінансує проведення такого заходу, зазначає Дюре, адже Україна є донором світової безпеки та особливим партнером НАТО. Щодо її можливого членства в НАТО, то Мішель Дюре вважає, що все залежить лише від України. "Наші двері стовідсотково відкриті, але ми сподіваємося, що Україна буде інтегруватися не лише на словах, але й діятиме в цьому напрямку", - додав Мішель Дюре. Генсек ОБСЕ Ян Кубіш зауважив, що в Україні, в рамках співпраці з НАТО, він обговорюватиме питання боротьби з торгівлею людьми, зброєю, наркотиками. Крім того, йтиметься про боротьбу з міжнародним тероризмом.

12.02.2004 http://www.obozrevatel.com.ua/ukr

Марчук: НАТО готовий допомагати Україні в інтенсифікації співробітництва з альянсом

Підсумки зустрічей на високому рівні між представниками України і НАТО, що відбулися на початку 2004 року, свідчать про підтримку Євроатлантичного курсу України з боку НАТО і готовність надавати допомогу в здійсненні Україною подальших конкретних кроків по інтенсифікації співробітництва з Альянсом. Про це заявив міністр оборони Євген Марчук за підсумками переговорів з Головою військового комітету НАТО генералом Харальдом Куйятом, повідомляє прес-служба Міноборони.

Марчук підкреслив, що позитивна динаміка відносин України з Північноатлантичним альянсом протягом останнього часу, плідна робота в рамках щорічного Цільового плану Україна-НАТО, особливо у сфері безпеки та оборони, дає об'єктивні підстави для виходу на якісно новий рівень співробітництва. "Для України - це участь у Плані дій щодо членства в НАТО. У цьому зв'язку ми сподіваємося на цілковиту підтримку штаб-квартири НАТО і країн-членів Альянсу", - заявив Міністр оборони України.

У свою чергу Голова військового комітету Північноатлантичного альянсу генерал Харальд Куйят підтвердив рішучість НАТО надавати підтримку курсу реформ, розпочатих Збройними Силами України. "На цей рік запланований 71 загальний проект. І усі вони обіцяють дати істотні результати. Але в майбутньому ми маємо намір збільшити кількість заходів, які ще більшою міроюі будуть спрямовані на реалізацію амбіційних планів України щодо членства в НАТО", - указав Харальд Куйят.

"Українські військові пішли далеко вперед на шляху до НАТО, і якщо відбудеться відповідне фінансування реформ, вони підуть ще далі. Але необхідно, щоб всі інші структури держави вже сьогодні доганяли військових, адже в НАТО вступають не Збройні Сили, а держава, а потім, кожна окрема людина".

Елізабет ДЖОУНС: «Ми задоволені рівнем співробітництва України й НАТО»

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
№12 27.01.2004 «День»

Низку знакових заяв щодо американської політики стосовно України зробила днями заступниця державного секретаря США Елізабет Джоунс, яка взяла участь у організованій посольством США в Україні теле-прес-конференції. За словами Елізабет Джоунс, Вашингтон вважає Україну «дуже важливим партнером». «Ми охоче підримуємо євроатлантичні прагнення України, — сказала пані Джоунс. — США високо цінують внесок, який ваша держава зробила у вирішення іракського питання. Український контингент в Іраку працює дуже ефективно, що в першу чергу сприяє взаємодії військ України й країн- членів НАТО». Чим ширшим буде залучення України до врегулювання ситуації в Іраку, «тим більше шансів отримати контракти на подальший розвиток цієї країни матиме Київ», — додала заступниця Коліна Пауелла.

«Хотіла б відзначити, що ми дуже задоволені рівнем співробітництва та прозорості, що існує у відносинах України з НАТО», — сказала пані Джоунс, наголосивши при цьому, що стандарти Північноатлантичного альянсу стосуються не лише оборони та безпеки. «НАТО — не просто військове об’єднання, це організація однодумців, заснована на засадах демократії, поваги до прав людини, ефективного функціонування громадянського суспільства, відсутності корупції, процвітання завдяки вільній економіці». Країна, яка прагне стати членом НАТО, повинна демонструвати не лише успіхи в оборонній реформі, а й «спроможність проводити демократичні вибори», сказала пані Джоунс. Серед питань, що «викликають занепокоєння Сполучених Штатів», вона назвала внесення поправок до Конституції. Також у Вашингтоні стурбовані створенням при Верховній Раді комісії щодо діяльності неурядових організацій. «Неурядові організації відіграють дуже важливу роль у розбудові громадянського суспільства, і спроби якимось чином обмежити можливості їхньої діяльності можуть віддалити наближення України до Європи», — заявила Елізабет Джоунс.

Коментуючи на прохання журналістів рішення Конституційного Суду щодо можливості Леоніда Кучми знову балотуватися на вищу керівну посаду, пані Джоунс сказала: «Президент публічно заявив, а також і нам чітко сказав, що не збирається балотуватися на третій термін. Ми підтримуємо це рішення й переконані, що він його дотримуватиметься».

Елізабет Джоунс зазначила, що сьогодні «немає особливих обмежень програм допомоги США Україні». «Ми підтримуємо вільні засоби масової інформації, політичні сили, які навчаються та отримують доступ до фінансових та інших можливостей. Ці заходи мають велике значення, зокрема в контексті прийдешніх виборів у жовтні», — пояснила вона.

Коментувати розлідування справи колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, процес за якою розпочнеться 17 лютого, Елізабет Джоунс відмовилася. «Цим питанням опікується міністерство юстиції, і в нас немає компетенції для того, щоб займатися ним чи якось впливати на його вирішення», — сказала вона.

Німецька Хвиля 05.01.2004 http://www2.dw-world.de/ukrainian

До штаб-квартири НАТО прибуває новий генсек альянсу

БРЮССЕЛЬ: У понеділок до штаб-квартири НАТО прибуває новий генеральний секретар альянсу Яап де Хооп Схеффер, який донедавна був міністром закордонних справ Нідерландів. Від Схеффера очікують розв"язання кризи, яка виникла в НАТО через війну в Іраку. Повідомляє Наталя Вікуліна:

55-річний нідерландець переймає керівництво Північноатлантичним альянсом у важкий для НАТО час. Країни-члени альянсу сподіваються, що досвідчений дипломат Схеффер, який має хороші зв"язки з урядом США, продемонструє свою відому здатність залагоджувати конфлікти. На нового генсека чекають і інші завдання - розширення місії НАТО в Афганістані, співпраця організації з Євросоюзом, керування військами в Косово й Боснії та Герцеговині. У червні Схеффер уперше головуватиме на зустрічі керівників країн НАТО в Стамбулі, на якій до альянсу увійдуть сім нових членів. Схоже на те, що новий генеральний секретар НАТО розпочинає роботу в досить напруженому графіку. В січні він має здійснити багато зарубіжних поїздок, у тому числі до Сполучених Штатів і на Балкани. У найближчий час Схеффер має відвідати всі столиці країн-членів НАТО.