Ї:
кордон |
Ї:
кордон |
Більшість українців висловлюються за вступ до Євросоюзу27.12.2002 61,3% громадян нашої країни переконані, що Україні потрібно вступити до Європейського Союзу. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень ім.О.Разумкова з 16 по 24 грудня 2002 р. Опитано 2010 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України. Як повідомили УНІАН у Центрі Разумкова, проти вступу – лише кожен шостий (16,5%), а 22,2% опитаних не визначили свого ставлення до цієї проблеми. За словами директора міжнародних програм УЦЕПД Валерія ЧАЛОГО, протягом 2002 року спостерігається певне зростання симпатій населення України до євроінтеграції. Так, за результатами опитування, проведеного в лютому 2002 р., 57,6% респондентів підтримували ідею вступу України до ЄС. Проти вступу – 16,2%, а 26,2% утримались від відповіді. На думку В.ЧАЛОГО, в суспільстві існує значний потенціал підтримки кроків, спрямованих на зміцнення європейського курсу України, однак ставлення громадян буде визначатися, насамперед, успішністю внутрішніх перетворень та конкретними результатами співробітництва України з ЄС. Нещодавній вислів Голови Європейської Комісії про те, що новозеландці почувають себе європейцями так само, як і українці вже став крилатим Славко Волинський Брюссель, 16 грудня 2002 - Цей вислів минулої п’ятниці у Копенгаґені по завершенні саміту глав-держав ЄС повторив і комісар Єврокомісії з питань зовнішньої політики Кріс Паттен, коли в нього запитали про перспективи зміцнення взаємин з найбільшим майбутнім сусідом ЄС - Україною. Наш брюссельський кореспондент Славко Волинський попросив прокоментувати речника Кріса Паттена, Емму Едвін в чому криються причини такої помітної зміни в ставленні ЄС до України. На зв’язку Брюссель. Говорить Емма Едвін. “Я не думаю що це цілком вірно казати, що до України збоку ЄС змінилось ставлення. Ми просто тривалий час продовжуємо говорити, що існуюча угода про партнерство і співробітництво досить добра. Тут інше. Тривогу викликає те, що Україна цю угоду ще не імплементувала. А для того щоб розпочинати діалог про майбутню структуру взаємин ЄС з Україною, то Україні слід впоратись передусім з виконанням існуючої угоди. Проте в Копенгаґені, як вам відомо, щойно завершився самміт глав-держав ЄС під час якого Європейська Комісія одержала завдання підготувати пропозиції стосовно того якими повинні бути взаємини Євросоюзу з новими сусідами і як це відбиватиметься на відносинах з їх іншими периферійними сусідами. Тут Україні відводиться особлива роль, оскільки після розширення ЄС Україна буде прямим і найбільшим сусідом Євросоюзу. Ми сподіваємось, що пропозиції стосовно взаємин з майбутніми сусідами Європейського Союзу будуть підготовлені Європейською Комісією через три місяці. Слід також зрозуміти, що в історії ЄС відбудеться найбільше розширення. І Євросоюз повинен перетравити в першу чергу цю подію, хоча водночас ми повинні думати й про добрі взаємини з сусідами. Тому нині експерти ЄС міркують над тим які привілеї надати цим сусідам у взаєминах з ЄС. Але звісно не асоційований статус про членство, а щось менше.” Нещодавно голова Єврокомісії Романо Проді у своїй промові, зауважила Емма Едвін, заявив, що сусідам не слід обіцяти членство в ЄС, але й не треба казати, що колись ці країни не зможуть вступити до Європейського Союзу. Окрім цього ЄС буде будувати відносини з Молдовою, Білоруссю та Україною цілком диференційовано. С.Волинський: Пані, Едвін! Чимало політиків та журналістів в Україні кажуть що Україна заблокувала прогресивне просування взаємовідносин з Європейським Союзом ще на першому параграфі договору про партнерство і співробітництво, в якому зазначено що ЄС будуватиме добрі стосунки лише з тими країнами, які дотримуються принципів демократії? На це речник ЄС Емма Едвін відповіла, що це не стосується специфічно лише України, ці вимоги: верховенство закону, дотримання прав людини, свобода засобів масової інформації відносяться до всіх третіх країн з якими Євросоюз співробітничає. Вона навела приклад з Білоруссю, лідерам якої ЄС заборонив в’їзд на територію усіх країн Європейського Союзу. Україна як сусідка ЄС: не набагато ближча, ніж Нова Зеландія…Сергій Драчук Прага, 13 грудня 2002 - Європейський Союз “твердо дотримується позиції - уникнути нових ліній розподілу в Європі”. Таким реченням визначено ставлення ЄС до його майбутніх, після розширення, близьких сусідів - України, Росії, Білорусі й Молдови - в заяві, яку ухвалили сьогодні на зустрічі в Копенгаґені керівники країн Євросоюзу. Але вступити до ЄС Україна має стільки ж шансів, як і Нова Зеландія, - прокоментував сьогодні ж комісар Євросоюзу з зовнішніх узаємин Крис Паттен. А нинішній фактичний голова ЄС, міністр закордонних справ Данії Пер Стіґ Мелер на сьогоднішній прес- конференції в Копенгаґені пояснив майбутні взаємини між Європейським Союзом і Україною так: “Керівництво (мається на увазі Данія, яка головує зараз у ЄС) започаткувало спеціяльну ініціятиву - так звану Ініціятиву щодо нових сусідів, - особливо зосереджену на Україні, Молдові й Білорусі. Це не означає, що ми забули про інших - але саме з цими трьома країнами ми мусимо зміцнити й поглибити наші взаємини й піднести ці країни - так, щоб ми не мали проблем по сусідству”. Отже, Україна - в одній групі з Молдовою й Білоруссю. У Євросоюзі розуміють, що таке групування дещо штучне. Пер Стіґ Мелер далі: “Ми маємо допомогти їм стабілізувати їхні економіки, допомогти їм розвинути чи усталити їхні демократії, і ми маємо різні плани для них, бо вони дуже різні - становище в Молдові, Україні й Білорусі зовсім інакше, і це означає, що ми повинні мати окремі стратегії для кожної з цих країн”. За словами міністра закордонних справ Данії, йдеться, серед іншого, про економічну співпрацю з цими країнами й економічну допомогу їм, щоб там зросло суспільне життя, поліпшилися системи освіти, інфраструктура, щоб могли зрости економіки цих країн - таким чином ЄС сподівається водночас поліпшити в них і становище з демократією й правами людини. Причина проста: особлива увага до України, як і до інших двох згаданих держав, - не через власну важливість України, а через її “сусідське” географічне розташування й проблемність: “Якщо ці країни не розвиватимуться, то, звичайно, в нас виникне ще одна проблема - бо ж будуть люди, які намагатимуться дістатися через кордони, організована злочинність, наркотики - все те, що стається, коли бідні країни намагаються вижити по сусідству з багатими країнами”. Ось таку позицію Європейського Союзу щодо України висловив міністр закордонних справ Данії Пер Стіґ Мелер: співпраця - задля того, щоб не мати ще більше мороки на свою голову, - і особливий статус сусіда попід тином. Тільки от тин намагатимуться не називати вголос “новою лінією розподілу”… Україна не встигає на потяг до Європи
Голова Європейської комісії Романо Проді вважає, що розширення Євросоюзу “не може тривати до нескінченності”. Про це він заявив у Брюсселі, виступаючи на конференції “Мир, безпека і стабільність”. “Нам у Європі треба обговорити і вирішити, де проходять її кордони, щоби вони не визначалися десь в іншому місці”, – сказав Проді з явним натяком на тиск з боку США, які хочуть прискорити прийняття в ЄС Туреччини. “Інтеграція Балкан у Європейський Союз завершить об’єднання континенту, і ми обіцяємо таку перспективу цим країнам”, – сказав керівник Єврокомісії напередодні рішення про прийом до Спільноти десяти країн Центральної та Східної Європи і Середземномор’я. “Жодній країні, що відповідає Копенгагенським критеріям (1992 року), не буде відмовлено в перспективі вступу до ЄС. Але збереження такої перспективи не означає обіцянки обов’язково прийняти її в Союз”, – заявив Романо Проді. Говорячи про інші країни, зокрема Україну та Росію, він зазначив, що хотів би бачити “коло друзів навколо Союзу і його найближчих європейських сусідів – від Марокко до Росії”. “Ми повинні бути готові запропонувати сусідам більше, ніж партнерство, але менше, ніж членство, не відкидаючи його категорично”, – сказав він. На думку Романо Проді, не виключено, що цей процес приведе до ситуації, коли ЄС і сусіди матимуть усе спільне, крім керівних інститутів. Мета – “поширити на них набір принципів, цінностей і стандартів, які визначають сутність ЄС”. Чільне місце у запропонованій “політиці зближення” має зайняти спільний ринок, який передбачає ЄС і партнерів: вільна торгівля, відкритий режим інвестицій, зближення законодавств, об’єднання комунікацій і використання євро як резервної валюти для взаємних транзакцій. Але ЄС не може обмежитися цим і хоче також співробітництва у боротьбі проти злочинності, тероризму, нелегальної міграції, екологічних загроз. “Безперечно, становище України, Молдавії та Білорусі дуже відрізняється від становища, скажімо, Норвегії. Утім, ми мусимо бути готовими запропонувати їм розумну міру зближення, котра зумовить надалі питання про членство в ЄС”, – підкреслив Романо Проді. УНІАН Конференція з питань співробітництва Української Митної Служби з Європейською комісією та Світовою Митною Організацією у БрюсселіСлавко Волинський Брюссель, 5 грудня 2002 - Цього четверга в Брюсселі відбулася конференція з питань співробітництва Української Митної Служби з Європейською комісією та Світовою Митною Організацією. Сторони обговорили, в якому стані знаходиться нині Митна Служба України, перспективи вдосконалення її роботи за допомоги програми ТАСІС, а також учасники цього форуму говорили про роль українських митників у прискоренні вступу України до Світової Організації Торгівлі. Українські митники приїхали до Брюсселя не з порожніми руками, а з різноманітним науковим матеріалом: це буклети, брошури, відеофільми, де засвідчено вияв митниками спроб перевезення партій зброї на переході Чоп, сигарет на Волинській митниці, автомобілів та великих партій наркотиків, героїну в чистому вигляді і кокаїну, змішаного з оливковим листом, предметів антикваріату та багато чого іншого. Слід відзначити, що відеозаписи були зроблені досить професійно і нагадували фрагменти з голівудівських “екшен-фільмів”. Проте, я поцікавився у голови Митної Служби України Миколи Каленського, чи можна пропустити якийсь відсоток контрабанди, котра все таки перетинає кордони України? На це Микола Каленський відповів, що, звісно, на жаль не все вдається затримати українським митникам і кількість порушень з контрабанди зростає. На запитання, чи Україна врешті-решт долучилася до Міжнародної Конвенції про гармонізацію тарифів і кодування товарів, що є однією із передумов вступу України до Світової Організації Торгівлі, пан Каленський відповів, що ця міднародна угода набере чинності у 2004 році. Співголова конференції представник Європейської Комісії директорату оподаткування і митної діяльності Марінос Деграф зазначив, що розвиток Митної Служби України здійснюється досить ефективно і він сподівається, що після розширення ЄС співробітництво між Митною Службою України і Європейським Союзом буде ще більш стабільним. З боку Європейської Комісії пролунала також і критика на адресу української Митної Служби. Це стосувалося того, що Європрейський Союз визначив суму технічної допомоги на наступний рік. Однак, Україна зі свого боку ще не представила учасників та проектів для тендеру, аби одержати цю допомогу. Голова Євромитниці - це субструктура Єврокомісії, Мартін Браун піддав критиці розвідувально пошукову інфраструктуру української митниці, сказав про поганий менеджмент на митних пунктах, що підриває авторитет українських митників у населення. Також представники Європейської Комісії зауважили, що на західних кордонах України Митна Служба працює більш якісно, ніж на кордонах колишинього СРСР. Зокрема, погано ведеться робота на кордонах з Росією, Придністровською республікою та Молдовою. Хто штовхає Україну в бік Росії: Ян Вірсма про відносини Україна-ЄСРадіо Свобода Прага, 3 грудня 2002 - Європейський Союз не повинен зачиняти двері перед Україною. Про це сказав Радіо Свобода голова парламентської комісії ЄС-Україна Ян Марінус Вірсма. Так він відреагував на слова президента Європейської комісії Романо Проді, який минулого тижня в інтерв‘ю голландській газеті заявив, що не бачить місця України в розширеному ЄС. Новозеландці також можуть вважати, що вони у Європі, зазначив Проді. Оглядачі висловлюють побоювання, що такі різкі слова з вуст чільних європейських урядовців лише підштовхують Україну в бік Росії і Ян Вірсма поділяє таку стурбованість. Він розповів про те, що був у Білорусі, коли вперше прочитав заяву Проді і відразу ж надіслав листа до Європейської комісії зі своїми застереженнями. Ян Вірсма: "Ми не повинні робити таких висновків до того як проведемо дебати про наші майбутні відносини з такими державами як Україна. Європейська комісія, наскільки мені відомо, має підготувати звіт з цього питання і на початку року його будуть обговорювати також в Європейському парламенті. Тому гадаю, що Проді поспішив із висновками. По-друге, нам потрібно бути обережними, бо, як Ви самі сказали, все що ми робимо - позитивне чи негативне - має безпосередній вплив на орієнтацію таких держав як Україна, Молдова чи Білорусь, нам потрібно пам‘ятати про свою відповідальність. І я поділяю побоювання, що коли ми зараз зачинимо двері перед Україною, то це безперечно зіграє на руку прихильникам співпраці з Росією, але також зміцнить позиції тих, хто стравиться до демократії несерйозно, бо саме через співпрацю з ЄС можна зміцнити позитивні сили в Україні і сприяти більшій відкритості." Ян Вірсма також відкинув критику, яка лунає з України, про те, що ЄС не готовий до рівноправного діалогу і лише дає вказівки Україні, що робити. Представник Європейського парламенту звертає увагу на те, що Київ сам стукає в двері ЄС. Ян Вірсма про головні проблеми України: "Вся політична система не функціонує дуже добре. Це стосується відносин між парламентом і президентом, того як формують парламентську більшість. Не думаю, що нинішній український уряд справді віддзеркалює результати виборів. Є величезна проблема корупції, дивне переплетіння бізнесу і політики. Є дуже багато проблем, про які я можу сказати і власне говорю під час зустрічей з українськими колегами. Все це має змінитися і це залежить від них, а не від нас. Парламенті і уряд в Києві мають визначитися. Якщо вони справді серйозно налаштовані на вступ до ЄС, то мають здійснити всі ці реформи." Під час нашої розмови Ян Вірсма також фактично визнав, що ЄС і Сполучені Шати мають різний підхід до скандалу довкола "Кольчуг." Офіційний Вашингтон вважає, що вже сама розмова, в якій президент України дає згоду на продаж зброї до Іраку, підриває довіру до лідера, який обіцяє вести свою країну на Захід. Ян Вірсма обережніший: "Це справді погано, але є і заперечення, що ці радарні системи таки потрапили до Іраку і поки не буде прямих доказів, ми не повинні йти під повними парами проти президента Кучми. Американці наразі не можуть довести, що Кольчуги є в Іраку, хоч є багато тривожних даних. Коли ж це буде доведено, то це створить серйозні проблеми для президента Кучми і для України." Глава Еврокомиссии не исключает возможности вступления Украины в ЕСКиев. 2 декабря. ИНТЕРФАКС-УКРАИНА - Глава Европейской комиссии Романо Проди заявляет, что не против потенциального вступления Украины Євросоюз. Как сообщает радиостанция "Немецкая волна", комментируя свое недавнее заявление о том, что не видит в принципе Украину в ЕС, Р.Проди пояснил, что он не исключил вступления Украины в Евросоюз, а только "очень четко отметил", что Европа должна открыть дебаты о европейских границах. По его словам, после этого можно будет решать, "где могут пролегать границы расширенного Европейского Союза". Р.Проди также подчеркнул, что ЕС должен "заботиться о хороших отношениях с новыми соседями". Korrespondent.net Україні немає місця у розширеному ЄС
ForUm 28.11.2002 Президент Європейської Комісії Романо Проді в інтерв’ю голландській газеті “Фольксрант” заявив, що Україні немає місця у розширеному Європейському Союзі. Туреччина, за його словами, є офіційний кандидатом на вступ, але немає підстав вести мову про потенційний вступ Марокко, України чи Молдови. Проді наголосив на потребі визначити критерії розширення, бо той факт, за словами Проді, що українці чи вірмени почуваються європейцями, нічого для нього не означає, бо так само європейцями почуваються новозеландці. Заторкнувши майбутнє Європи після прийняття до ЄС нових 10 країн, серед яких три балтійські держави колишнього радянського простору, Романо Проді сказав, що балканські держави з часом вступлять до Євросоюзу, бо належать до Європи. Як передає Бі-Бі-Сі, Романо Проді в інтерв’ю “Фольксрант” сказав також, що під час нещодавнього візиту до Брюсселя російський президент Владімір Путін поцікавився шансами Росії на членство у ЄС. Романо Проді, за його словами, одразу ж чітко відповів російському президентові:"Ні, ви надто велика країна”. Українське керівництво, виявляється, досі не зрозуміло, що таке “європейські стандарти”
ForUm 28.11.2002 Україна звернулася до Євросоюзу з проханням визначити, що треба зробити Києву, щоб спростити українським громадянам в"їзд до країн ЄС. Про це йшлося на засіданні комітету із співпраці між Україною та Євросоюзом. Було також парафовано угоду про співпрацю в галузі охорони ядерних матеріалів. Представники України та ЄС обговорювали, як мають співпрацювати Київ і Брюссель у питаннях юстиції та внутрішніх справ. Державний секретар МЗС України Олександр Чалий повідомив “Німецькій хвилі”, що українські учасники зустрічі попросили європейських колег визначити, яким критеріям має відповідати Україна, щоб вийти із чорного списку країн, громадяни яких не можуть їздити до Євросоюзу без віз. За словами Чалого, нині обговорюється можливість безвізового в"їзду до країн ЄС для власників дипломатичних паспортів. Згодом мова може піти про подорожуючих у службових справах, про туристичні групи, про молодь, що виїжджає на навчання. На засіданні комітету говорили також про можливе підписання з Києвом угоди про відправку на батьківщину нелегальних мігрантів. Переговори на цю тему розпочалися між Україною та Євросоюзом десять днів тому й, на думку Чалого, важко сказати, коли саме Київ і Брюссель підпишуть документ про відправку нелегалів на батьківщину. Прозорість кордонів України з ЄС залежить від успіху українських реформ, вважає МЗС
Леся Соловчук, ForUm Майбутні кордони України з країнами, які незабаром стануть членами Європейського Союзу, будуть залежати від рівня реформ в галузі політики та економіки всередині України. Про це, як передає кореспондент ForUm’y, заявив сьогодні журналістам Держсекретар МЗС України Олексанр Чалий під час перерви засідання Україна- трійка ЄС на рівні держсекретарів. Чалий зазначив, що якраз на цьому будується диференційований підхід у визначенні кордону та нового співробітництва, який буде застосовувати ЄС до країн-сусідів групи Україна-Молдова-Білорусь. На його думку Україна у цій трійці має значні переваги, адже експерти ЄС будуть брати до уваги і цілі цих країн. “Наша ціль на євроінтеграцію підтримується всіма гілками влади”, підкреслив Чалий. За його словами конкретні інструменти співрбітництва між оновленою ЄС та Україною ще будуть допрацьовуватися. Чалий також зазначив, що “сьогоднішні консультації, під час яких обговорювалися питання пропозицій стосовно майбутніх стосунків ЄС з новими сусідами, дають йому можливість робити висновок, що сьогодні не існує документів, які б виключали європейську перспективу України чи знімали українське питання з порядку денного”. “Думаю, стосунки між Україною та ЄС на рівні стратегічного партнерства будуть продовжуватися”, запевнив держсекретар МЗС. Олександр Піддубний Польща готова й надалі сприяти євроінтеграційним намірам УкраїниГромадське радіо 26 листопада 2002 Польща - єдина країна, що допомагає Києву порозумітися із Європою. Таку думку більшість польських та частина українських політиків висловила на українсько-польському форумі "Європейські устремління України". На форум до Варшави запрошували представників усіх політичних сил України, але присутність українців обмежилася опозицією, "Нашою Україною" і одним представником фракції "Трудова Україна". Головне питання - про європейську інтеграцію України, трансформувалося у те, чому Київ не може робити кроків до Брюсселя. Поляки розчаровані ступенем прагненн Києва до Європи і доказом вважають склад української делегації: представники блоку Юлії Тимошенко, соціалісти, "Наша Україна". Втім, Варшава готова продовжувати діалог і сподівається на розуміння влади. І для цього першим кроком називає зміну ставлення до українців. Екс-міністр закордонних справ України Борис Тарасюк вважає: "У 50% поляків Україна і українці викликають негативні асоціації. Саме над цим, я думаю, нам потрібно працювати спільно. Отже, обом нашим народам і обом елітам треба долати стереотипиі взаємні образи і доводити своєю поведінкою нашу європейськість". Однією з ознак цивілізованої влади у Варшаві називають вільну пресу і належне представлення опозиції у владі. Сама ж українська опозиція по-різному бачить шлях до зміни влади. Блок Юлії Тимошенко - через акції протесту, соціалісти - через конституційні зміни, а "Наша Україна" - через інтегрування до Європи і потім підтягування до її стандартів. Варшава зацікавлена у сильному східному сусідові, втручатися у внутрішні справи не буде, і дала чітко зрозуміти, чого чекає від українських політиків. Посол польського Сейму Богдан Осадчук стверджує: "Захід не підтримає ніколи в світі позапраламентарної демократії. Західна Європа вже пройшла це в 1960-тих роках. Сьогодні при владі оті, що кидали камінням на американців і казали: геть з Європи – Шредер, Йошка Фішер і так далі. Вони ніколи не підуть на те, щоб підтримувати позапарламентарні методи в Україні". У 2004 році Польща стане членом Європейського Союзу. Поруч із Німеччиною та Францією ця країна матиме найбільше голосів у ЄС. Депутати польського Сейму досить обережно висловлюються про шанси Києва порозумітися із Брюсселем. Барометром польської політики є впливові засоби масової інформації. А вони здебільшого пишуть про Україну, де керують клани та криміналітет. Кінах на прощання штовхнув Україну до Євросоюзу
ForUm 15 листопада 2002 Україна розглядає самміт глав уряду країн - учасниці Центральноєвропейської ініціативи, який триває зараз в Македонії, як крок до отримання статусу асоційованого члена Європейського Союзу. Про це заявив прем’єр-міністр України Анатолій Кінах у п’ятницю в інтерв’ю українським журналістам в Скоп’є. Він додав, що самміт ЦЄІ є також етапом для підписання між Україною та ЄС угоди про вільну торгівлю. При цьому Кінах особливо наголосив, що сьогодні напрями євроінтеграції сприймаються як основа подальшого розвитку Європи, причому не тільки в контексті розширення ЄС, але й у контексті синхронізації дій усіх держав європейського континенту. Кінах зазначив, що держави, представлені сьогодні на самміті, “однозначно” визначилися з приводу того, що розширення ЄС та НАТО не повинно погіршувати умови співпраці країн Європи з Україною. 14-15 листопада Кінах перебуває в Македонії, де проходить Щорічний самміт глав уряду країн - учасниць Центральноєвропейської ініціативи і V Економічний форум, повідомляють “Подробиці”. У ЦЄІ входять 17 країн. Метою цієї організації, яка була створена в 1989 році, є налагодження багатосторонньої співпраці в політичній і соціально-економічній сферах та сприяння на цій підставі стабільності та безпеці в Центральній і Східній Європі. Крім того, це об’єднання має за мету забезпечення підготовки країн-учасниць до їх майбутнього вступу в Європейський Союз. В “Європейському довідникові” Україна – фактор ризику і виклик для Європи
ForUm 15 листопада 2002 Німецька фундація Бертельсманна презентувала книжку під назвою “Європейський довідник”, в якому аналізується розвиток європейських країн і їхні відносини з Євросоюзом. Автор статті про Україну зазначає, що цю країну представники ЄС часто бачать насамперед як фактор ризику і вважає Україну викликом для Європи й особливо для ЄС. Дослідниця з університету в Мюнхені Іріс Кемпе є автором кількох наукових робіт про Україну, передає “Німецька хвиля”. В щойно опублікованому виданні Кемпе пише, що українська політика хоча й орієнтована на Західну Європу, але водночас ні в якому разі не можна сказати, що європейські устремління вже серйозно втілюються на практиці. Авторка зазначає, що публічні конфлікти між “реформаторами” і так званими “реставраторами” лише завуальовують боротьбу за владу. Німецька дослідниця говорить, що політичні, економічні й банківські еліти в країні переплелися надзвичайно міцно, й Україна відповідно належить до держав із дуже високим рівнем корупції. За словами Іріс Кемпе, корупційні звинувачення проти високопоставлених українських політиків складають довгий перелік. Науковець згадує про репресивні підходи влади щодо редакцій мас-медіа й окремих журналістів. Кемпе вважає, що Україна є фактором ризику і викликом для Європи й особливо для ЄС. За словами авторки, Польща є свого роду адвокатом України й тому після вступу Варшави до ЄС відносини Києва з Євросоюзом можуть урівноважитися. Взаємини Україна-ЄС на рівні міністрів юстиції
Славко Волинський Брюсель, 11 листопада 2002 - Міністр юстиції Данії Лене Есперсен та Європейська Трійка з якою цього понеділка в Брюселі зустрівся міністр юстиції України Олександр Лавринович вважають, що міністерство юстиції України успішно впроваджує реформи в сфері юстиції, аби вивести її на рівень стандартів і вимог Європейського Союзу. Під час зустрічі міністри юстиції України та Європейської Трійки обговорили питання, які стосуються судової реформи в Україні, питання віз, боротьби з нелегальною іміграцією та іміграцією легальною, обговорили правила реадмісії, тобто видачі нелегальних імігрантів. В даному випадку йдеться лише про видачу нелегальних імігрантів– українців з ЄС в Україну, бо поки що не зафіксовано жодного випадку нелегала-імігранта з країн Євросоюзу в Україну. Сторони продовжили розроблення спільних механізмів у боротьбі з відмиванням брудних грошей; як європейських шахраїв через українські банки, так і шахраїв українських котрі прокручують брудні гроші через банки західної Європи. До попередньо узгоджених питань співробітництва між Україною і ЄС Київ виніс додаткове питання, яке стосується надання преференцій у видачі довгострокових і багаторазових віз водіям, що перевозять цінні вантажі по країнах Європейського Союзу. В народі таких водіїв називають “дальнобійниками”. Під час завершення зустрічі Українська та Європейська сторони підписали спільну заяву з програмою і графіком наступних дій в сфері юстиції.
08.11.2002 Україна хоче в 2011 році вступити до Європейського союзу. Брюсель ставиться до цього скептично.Коментуючи перебування президента України Леоніда Кучми з візитом у Відні, австрійська газета ВІНЕР ЦАЙТУНГ зауважує: Метою дводенного візиту президента України Леоніда Кучми до Австрії, який розпочався сьогодні, є не лише поглиблення двосторонніх економічних відносин, а й поступове зближення з ЄС. Тут Кучма демонструє надзвичайно великі амбіції. На його думку, Україна має стати членом Європейського союзу вже 2011 року. ... Але головна мета Кучми сьогодні - зближення з НАТО, де персона українського президента нині менш ніж бажана. Його заява про намір побувати на саміті Північноатлантичного альянсу в Празі 21 листопада, куди він не був запрошений, викликала здивування у дипломатів. Причиною відмови йому в запрошенні стали темні справи у торгівлі зброєю України з Іраком. Крім того, йому роблять закиди щодо авторитарних методів правління. ВІНЕР ЦАЙТУНГ продовжує: З огляду на політику Кучми негативне ставлення представників країн-членів ЄС до спроб українського президента наблизитися до них не викликає подиву. Уповноважений ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав"єр Солана вибрав незвично жорсткі слова, коментуючи політику Кучми. Він наголосив, що українське керівництво помиляється, коли думає, що йому зійде з рук порушення принципів притаманних міжнародним домовленостям про нерозповсюдження зброї масового знищення. Далі політик критикував український уряд за те, що він грає не за правилами демократії, а використовує їх у власних інтересах. Він зауважив, що політична система України підтвердила свою схильність до корумпованості і доки тут нічого не зміниться ця колишня радянська республіка немає жодного шансу на вступ до ЄС. Незважаючи на таку нищівну оцінку, Європейський союз все ж має інтерес до співробітництва з Україною. Хоча б тому, що після вступу Польщі в ЄС вони стануть найближчими сусідами, пише австрійська газета ВІНЕР ЦАЙТУНГ. Український президент заперечує продаж зброї до Іраку та шукає підтримки Австрії на шляху до ЄС
Марія Щур Прага, 6 листопада 2002 – На початку свого офіційного візиту до Австрії Президент України Леонід Кучма зробив низку різких заяв стосовно його звинувачення у продажі зброї Іраку. Він ще раз заперечив свою причетність до продажу радарної системи “Кольчуга” та заявив, що вважає недоцільним обговорювати питання співпраці України і НАТО у зв’язку з недовірою Україні Північноатлантичного альянсу. Хоча Австрія і не є членом НАТО, останні тертя між Україною та Північноатлантичним Союзом все ж затьмарили офіційний візит до Відня українського президента. На спільній прес-конференції з президентом Австрії Томасом Клестілем Леонід Кучм знову повторив, що він не торгував зброєю з Іраком. “Ми ніякої зброї взагалі до Іраку не постачали”, - сказав Леонід Кучма в Австрії, згідно з повідомленням його прес-служби. Він також зауважив, що недоцільно обговорювати питання розширення співпраці України і НАТО за відсутності довіри Альянсу до України. Деякі оглядачі вважають, що останню заяву можна розцінити як спробу президента України зменшити негативні наслідки для його іміджу від того факту, що його не було запрошено на самміт НАТО, який розпочнеться наступного тижня в Празі. Також вони наголошують, що Австрія, як країна, що не входить до НАТО, була добрим місцем для подібної заяви. Крім того, Київ і Відень зв’язують добрі стосунки і австрійці, очевидно, пам’ятають, що тоді, коли сама Австрія опинилася у дипломатичній ізоляції після того, як до уряду увійшла крайньоправа партія, саме український міністр закордонних справ одним з перших відвідав Відень. Повертаючись до теми “Кольчуги”, у Відні Леонід Кучма заявив, що Україна готова запросити експертів з Австрії чи Росії для додаткового розслідування інформації про те, що Україна нібито постачала радарні установки “Кольчуга” до Іраку. Президент України також нагадав, що Україна звернулася з проханням розібратися у цій проблемі до Ради Безпеки ООН. Леонід Кучма наголосив, що Україна більше за всіх прагне з’ясувати це питання. Крім цього у Відні також обговорювалися проблеми інтеграції України з Європейським Союзом. Австрійський президент Томас Клестіль сказав, що його країна готова підтримати рух України до ЄС. “Я будь-яким чином підтримаю прагнення України до ЄС”, - сказав австрійський президент на спільній прес-конференції. Проте місцеві оглядачі вважають, що цю заяву австрійського президента не слід сприймати буквально, бо про реальний вступ України до ЄС можна буде говорити ще не скоро. “Це надто рано, мені здається. Це буде ще за 20-30 років. Але коли буде така ситуація, я переконана, що Австрія може допомогти Україні”, - сказала в інтерв’ю Радіо Свобода директор Інституту Славістики при Віденському Університеті Юліана Бестерс- Ділґер. Вона також зазначила, що візит українського президента значною мірою був затьмарений його негативним іміджем. “Тут всі знають, що є чутки, що Кучма має зв’язки з українською мафією, і ми чули історію про Ґонґадзе, і це є причина, чому Кучма тепер є трохи у політичній ізоляції”, - сказала Юліана Бестерс-Ділґер, яка автором книги “Україна в Європі”. До Праги на запрошення чеського міністра закордонних справ Циріла Свободи прибули глави дипломатичних місій 10 країн- кандидатів до вступу до ЄС
Оксана Пеленська Прага, 22 жовтня 2002 - Мета зустрічі – координації дій на завершальному етапі інтеграції. Празьку зустріч організатор – Чеське міністерство закордонних справ - назвало “круглим столом”, наголошуючи таким чином, що шанси та умови вступу десяти країн до Європейського Союзу рівні. Чеський міністр закордонних справ Циріл Свобода все ж не міг обійти увагою й інший незаперечний факт: кожна з країн має свої національні інтереси, а тому процес проведення переговорів з ЄС так трохи нагадує змагання десятьох держав між собою за найкращі умови вступу. Особливістю празької зустрічі міністрів закордонних справ якраз і є те, щоб ці гострі кути і розбіжності згладити, щоб, як відзначив чеський міністр, “визначити певне коло спільних для всіх проблем, а йдеться передусім про галузі сільського господарства і проблеми кошторису.” Саме ці дві проблеми є найуразливішим місцем переговорів усіх країн – кандидатів із Європейським Союзом. Котра з країн отримає першою фінансову підтримку, якою вона буде, - зрозуміло, чим вищою, тим краще, - за яких умов країни – кандидати можуть на дотації розраховувати – ці проблеми є справжнім каменем спотикання. Як показав досвід, відстоювання національних інтересів кожною з країн досі не дало бажаних результатів. Знають це і в Чеській Республіці. Наприклад, чеські фермери вже погрожують страйками в разі, якщо ЄС не надасть їхній країні таких самих дотацій, що їх мають повноправні члени 15-тки. Міністри закордонних справ, що зібрались у Празі, сподіваються, що вдасться виробити єдину лінію, яка надасть усій десятці країн-кандидатів рівні й сприятливі умови вступу. Членами Європейського Союзу ймовірно вже у 2004 році стануть Польща, Угорщина, Словаччина, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Кіпр, Словенія та Мальта. Міністрів закордонних справ “десятки” сьогодні у своїй резиденції на празькому Граді прийняв чеський президент Вацлав Гавел. У Празі проведуть також окрему зустріч і міністри країн Вишеградської четвірки. Солана пояснив Кучмі, куди той веде УкраїнуForUm “Дорога, якою зараз йде Україна, не наближає її до Європи, а навпаки - віддаляє. Це я сказав Леоніду Кучмі і під час зустрічі”. Про це заявив Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана на спільній прес-конференції з Президентом України Леонідом Кучмою і Президентом Польщі Олександром Кваснєвським, коментуючи результати їх сьогоднішньої трьохсторонньої зустрічі у Варшаві. Як передає “Оглядач”, Х. Солана вважає, що Україні треба “змінити курс”. При цьому він зазначив, що “ми готові допомагати”. Солана підкреслив, що “ми цінуємо Україну і хочемо бачити її в Євросоюзі”. Також, на думку Х. Солани, в Україні існує можливість ефективного діалогу з представниками опозиції.
Українські прикордонники радяться з ЄвросоюзомСлавко Волинський Брюсель, 25 вересня 2002 – Проблема нелегальної іміграції та торгівлі людьми продовжує непокоїти Європейський Союз, і головним союзником у цій боротьбі, вважає представник Єврокомісії Анне Чірі, повинні бути прикордонні служби. І з огляду на це в середу в Брюсселі відбулась нарада експертів Європейського Союзу та України в рамках центру збору і аналізу інформації щодо посилення ролі прикордонних служб у боротьбі з нелегальною іміграцією, торгівлею людьми, нелегальним перевезенням наркотиків та зброї. Українську делегацію очолив голова управління безпеки українських кордонів Державного Комітету з охорони кордонів України Віктор Чумак. Із Віктором Чумаком зустрівся наш брюссельський кореспондент. У розмові Віктор Чумак, зокрем,а зазначив, що Держкомітет з охорони кордонів є ключовою ланкою в боротьбі з нелегальною іміграцією, торгівлею людьми та торгівлею зброєю. Однак, на думку Віктора Чумака, необхідно трансформувати Держкомітет з охорони українських кордонів для більш повного і ефективного виконання завдань Держкомітету, – а саме перетворити прикордонні війська України з військової структури на спеціальний правоохоронний орган, а саме на Державну Прикордонну Службу з новими автономними субструктурами розвідки, контррозвідки, управління міжнародних зв’язків тощо… Це необхідно зробити тому, що прикордонні війська України виконують військові функції, а не проводять дізнанння, оперативно- розслідувальну роботу по злочинах на кордонах. У Верховній Раді вже є відповідний законопроект про Державну Прикордонну Службу, і ми чекаємо, – продовжив Віктор Чумак, – що найближчим часом цей законопроект буде схвалено і він набере чинності. На запитання, що привело Віктора Чумака до Брюсселя і які робочі зустрічі були проведені у бельгійській столиці, мій співрозмовник відповів: “Це вже не перший контакт українських прикордонників із Європейською Комісією, оскільки вона зацікавлена тісно співпрацювати з Україною в цій галузі. Адже незабаром західні кордони України стануть межувати з кордонами розширеного Європейського Союзу. Мабуть, тому саме Україна була першою запрошена в постійну роботу програми Єврокомісії – “Центру збору і аналізу інформації щодо злочинів, які відбуваються на зовнішніх кордонах ЄС”. На запитання, чи Європейський Союз дотримується своїх обіцянок і зобов’язань перед Україною надати українським прикордонникам необхідне технічне обладнання, Віктор Чумак відповів, що до нині Євросоюз дотримується своїх слів. Безвізові дискусії в Криниці ГурськійПоступ 7 вересня 2002 р. Любов Виткович У четвер у польському місті Криниця Гурська почав свою роботу ХХ Міжнародний
економічний форум. В рамках форуму посадові особи України та Польщі активно
обговорювали свою зовнішньоекономічну політику, адже вже 2004 року Польща
планує стати членом Європейського Союзу, а така “честь” зобов’язує не
лише її, а й усі країни, з якими вона межує і співпрацює, пристосовуватися
до європейських стандартів. Польща не дасть з’явитися «залізній завісі» між Східною Європою і ЄС
Польща після свого вступу в Європейський Союз збирається «вписати в сторінки» стратегії розвитку ЄС свої інтереси співпраці з східноєвропейськими країнами, зокрема, з Україною та Росією, заявив прем’єр-міністр Польщі Лешек Міллер, виступаючи в четвер на 12-у Економічному форумі «Криниця-2002». Як передає , при цьому польський прем’єр відзначив, що його країна хотіла б співпрацювати з східноєвропейськими державами, зокрема, в енергетичному секторі, транспорті, інших сферах економіки. Л. Міллер підкреслив, що після вступ в ЄС Польща буде вживати всіх можливих заходів, щоб східний кордон цього союзу «не став новою залізною завісою, новою берлінською стіною, яку треба розвалювати, щоб забезпечити контакти людей і бізнесу». При цьому він зазначив про необхідність, щоб цей кордон став «жорсткою перешкодою тільки для злочинності і нелегальної міграції». Польський прем’єр також вважає за необхідне, щоб країни ЄС відійшли від підходу до співпраці з східноєвропейськими країнами, зокрема з Україною і Росією, як «з країнами-постачальниками ресурсів, зокрема, енергетичних». «Це величезні ринки, які мають великі можливості для співпраці в багатьох галузях, і це треба використати», - наголосив він. За словами Л. Міллера, необхідно також балансувати обсяги торгівлі між країнами ЄС і східноєвропейськими країнами. Він відзначив, що на нинішньому засіданні глав уряду Вишеградської групи (Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина), яке пройшло в рамках форуму, сторони обговорювали питання, пов’язані з тим, яку можливу допомогу можна надати східноєвропейським країнам, а також як «забезпечити взаємовигідні контакти». Як очікується, Польща стане членом ЄС у 2004 році. Польща збирається ввести сприятливий вiзовий режим з Україною пiсля вступу до ЄС5 вересня 2002 Прем'єр-мiнiстр Польщі Лешек Мiллер пiдтвердив офiцiйну позицiю Варшави про намiр ввести максимально сприятливий вiзовий режим для громадян України пiсля вступу його країни до Європейського Союзу - повідомляє "Інтерфакс". Нинi польська сторона вивчає питання можливостi введення для українських громадян багаторазових i недорогих вiз. З цiєю метою, зокрема, в Одесi i Луцьку польська сторона збирається вiдкрити свої консульськi установи. Україна стане першим “спецсусідом” Євросоюзу3 вересня. Україна й Молдова мають стати першими країнами, яким буде запропоновано підписати так звану угоду про європейське сусідство. Як стало відомо , це запропонували верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки Хав"єр Солана та комісар ЄС з питань зовнішніх відносин Кріс Паттен. Наприкінці вересня в Брюсселі зберуться міністри закордонних справ Євросоюзу, які серед іншого говоритимуть і про відносини ЄС з майбутніми сусідами - Україною, Молдовою, Білоруссю. Однак, від цієї зустрічі не варто очікувати рішень щодо співпраці з Києвом. Дипломатичні джерела в Євросоюзі повідомили "Німецькій хвилі", що нині Євросоюз тільки аналізує, якою має бути нова політика щодо України. Так, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки Хав"єр Солана й єврокомісар з питань зовнішніх відносин Кріс Паттен звернулися цими днями з листом до міністрів закордонних справ ЄС, де виклали думки щодо співпраці Євросоюзу з його сусідами. У листі сказано, що прогрес у відносинах Києва й Брюсселя великою мірою залежить від адміністративної й правової реформи в Україні. Солана й Паттен пропонують, аби угоди про європейське сусідство з Україною й Молдовою містили конкретні цілі та передбачали справжній політичний діалог. Відповідь Євросоюзу: Процедура надання українській економіці ринкового статусу може бути завершена протягом одного року
Славко Волинський Брюссель, 3 вересня 2002 - Ми вже повідомляли про те, що президент України Леонід Кучма під час Всесвітнього саміту в Йоганесбурзі звернувся до голови Європейської Комісії з проханням надати Україні статус держави з ринковою економікою. На це Романо Проді відповів, що протягом наступних півроку Єврокомісія вивчатиме це питання і лише через шість місяців зможе дати якусь відповідь Києву. На прохання Радіо Свобода назвати, які вимоги повинна виконати Україна, аби набути статус країни з ринковою економікою, речник Європейської Комісії у торговельних справах Асанча Гонзалес заявила: як такого списку передумов, які повинна виконати Україна, щоб зватися державою з ринковою економікою, немає. Європейська Комісія в першу чергу вивчатиме, як функціонує загальновідома система і правила ринкової економіки в Україні. Це свобода виробників самостійно встановлювати ціни на свою продукцію, свобода встановлення цін постачальників, структура вартості підприємств, свобода в підборі виробничих кадрів підприємствами, самостійне визначення умов і цін при продажі продукції. Тобто йдеться про те, щоб система промисловості була вільною від впливу держави, а головне, щоб державні підприємства за рахунок дотацій з бюджету не перешкоджали законам вільної конкуренції. Це не повний перелік ознак ринкової економіки, додала Асанча Гонзалес і завершила: вивчення системи української економіки займе щонайменше півроку, і якщо вона відповідатиме ринковим критеріям, то процедура надання економіці України ринкового статусу може бути завершена протягом одного року. "ЄС може пожертвувати інтересами України, щоб утихомирити Росію"BBC News 02.9.2002 Депутат європарламенту Чарльз Таннок у своєму листі до "Файненшл таймс" пише, що нове зближення Росії та Заходу навряд чи покращить шанси України на європейську інтеграцію. Він також вважає, що Україні потрібно надати місце у процесі розширення ЄС після 2004 року. Пан Таннок у своєму листі-відповіді на статтю про Україну за 21 серпня пише: "Це нова незалежна держава, яка раніше не існувала в рамках своїх сьогоднішніх кордонів і має чудовий досвід мирного співіснування етнічних меншин. У статті пана Вагстила не згадано про співпрацю України на Балканах та її участь у боротьбі з тероризмом під проводом США. Україна покращує безпеку на своїх ядерних станціях і розслідує звинувачення щодо продажу зброї до Іраку. Україна вдарила по виробництву піратських компакт-дисків та касет. Новий генеральний прокурор розпочав розслідування справ про корупцію в вищих ешелонах влади, а слідча комісія розслідувала провали в організації авіа-шоу, що призвели до трагедії у Львові. Нещодавно було прийнято зміни до законодавства, які криміналізували торгівлю людьми. Незважаючи на це в липні 2002 року на саміті Україна-ЄС не було зроблено жодного визнання довготривалого прагнення України інтегруватися до Євросоюзу. Міністр закордонних справ Великої Британії Джек Стро запропонував "статус сусідньої держави", ставлячи Україну в ряд з такими країнами, як Молдова, що знаходиться майже в стані руїни, та Білорусь із її практично диктаторським режимом. ЄС не готовий на більше, ніж угоду про співпрацю та партнерство - те саме, що він пропонує таким країнам, як Казахстан. Я не погоджуюсь, пише депутат європарламенту, що нове зближення Росії та Заходу покращить шанси України на європейську інтеграцію, тому що ЄС, здається, має наміри пожертвувати інтересами України для того, щоб задовольнити Росію, котра, своєю чергою, чинить на Україну величезний тиск, щоб та вступила до євроазійського економічного співтовариства, контрольованого Росією. Якщо Туреччині дозволяють бути кандидатом на членство в ЄС при всій суперечливості того, що там відбувається, то, безумовно, Україні також треба надати місце у процесі розширення після 2004 року".
ЄС готує індивідуальний підхід до УкраїниForUm На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Європейського Союзу, яка починається сьогодні в датському місті Ельсинорі, будуть обговорюватися відносин ЄС з Україною, Білорусією і Молдовою. Представники ЄС хочуть розробити індивідуальний підхід до цих трьох країн. Посол Данії при ЄС Поул Скітте Крістофферсен зазначив в четвер в Брюсселі, що в Євросоюзі розуміють, наскільки відрізняються Україна, Білорусія і Молдова в питаннях співпраці з ЄС. Дипломат зазначив, що зараз з цих трьох країн Брюссель реально співпрацює тільки з Україною. Однак, додав він, з Києвом ЄС не має такої розвиненої співпраці, як з іншими сусідами - країнами Середземномор’я, Балканами, Туреччиною, Росією. На зустрічі в Ельсинорі міністри закордонних справ ЄС обговорять шляхи розвитку торгової співпраці з Києвом, Мінськом і Кишиневом. За словами Крістофферсена, глави зовнішньополітичних відомств ЄС також обговорять питання контролю на кордонах України, Білорусії і Молдови і прикордонної співпраці Євросоюзу з цими країнами. Як повідомляє “Німецька хвиля”, представники ЄС не сподіваються на підписання в Ельсинорі важливих угод. Разом з тим, зустріч розглядають як черговий етап на шляху до розширення Євросоюзу. Польща підтримує Україну«Польща рішуче підтримує надання Україні статусу асоційованого члена
Європейського Союзу» – заявив під час проведеного в середу в Сеймі обговорення
праці Конвенту ЄС державний секретар проф. Тадеуш Івінський. Наше слово № 32, 11 серпня 2002 року Інтеграція Польщі може відштовхнути Україну від Європи, застерігають західні експертиПольські прикордонні війська екіпіровані гелікоптерами та транспортними засобами, що обладнані приладами нічного та термобачення. На кордонах Речі Посполитої розташовано 156 застав, відстань між якими варіюється від 20 до 30 км. Нещодавно Варшава вирішила до 2006 року збільшити кількість прикордонників до 18 тисяч, причому серед них уже не буде призовників, на їхнє місце прийдуть спеціально підготовлені для роботи на кордоні професіонали. На прикордонних пунктах будуть працювати і близько тисячі цивільних осіб. Протягом найближчих шести років Польща також планує закупити сім нових гелікоптерів вартістю 25 мільйонів євро та два літаки вартістю 6,5 мільйонів євро. Буде скорочена до 20 кілометрів відстань між прикордонними заставами. Вже зараз зміцнення східних кордонів Польщі оцінюється в 16 мільйонів євро. З наступного року для в’їзду на територію цієї країни для українців знадобиться віза, яка, як очікується, коштуватиме 14 євро. Тому виникла ще одна задача для Варшави – влаштувати в Росії, Білорусі та Україні консульські служби, що забезпечуватимуть видачу віз. Але західний кордон Польщі буде відкритим не раніше 2007 року, коли країна приєднається до Шенгенської зони. Європейські експерти кажуть, що жорсткі та безпечні кордони Євросоюзу можуть привести до того, що його східним сусідам не залишиться нічого іншого, як жити в бідності та політичній нестабільності. Обмеження на перетин кордонів, очевидно, негативно вплине на економіку регіонів, прилеглих до Польщі. Ще кілька років тому більш-менш вільні кордони зі східними сусідами чимало допомогли в економічному плані східним регіонам власне Польщі. На думку Джоани Епап, старшого наукового співробітника Центру вивчення європейської політики, яке наводить Independent, після створення “нової Берлінської стіни” країни, що залишилися на іншій стороні, будуть маргіналізовані. “В результаті вони позбудуться мотивації рухатися вперед. Більше того, вони можуть відмовитися від співпраці з правоохоронними органами в області безпеки”, – вважає вона. Крім Польщі, на членство в ЄС в найближчому майбутньому претендують ще 9 країн: Кіпр, Естонія, Словаччина, Литва, Латвія, Чехія, Угорщина, Словенія та Мальта. Кожна з них виконала принаймні 25 вимог Євросоюзу. Однак, попереду ще переговори з досить складних питань, пов’язаних із сільським господарством та формуванням бюджету. Керівництво ЄС планує провести їх після того, як пройдуть вибори в Німеччині, оскільки саме ця країна є основним джерелом коштів для бюджету Євросоюзу. Про українсько-польські взаємини та їх відображення в Закарпатті читайте в ексклюзивному інтерв’ю для “Старого Замку” Генерального консула Республіки Польща у Львові пана Кшиштофа Савіцького в найближчих номерах газети. Інф. “Старого Замку” Польща зміцнює кордон з УкраїноюМар’яна Драч RadioSvoboda.ORG Прага, 31 серпня 2002 - Поляки обіцяють надіслати на рубежі з Україною
і Білоруссю тисячі додаткових прикордонників і купити нову військову техніку.
Польща стала десятою державою серед-країн-кандидатів на вступ до Європейського
Союзу, яка офіційно підписала всі домовленості про кордон з Брюсселем.
ПРЕЗИДЕНТЫ США И ПОЛЬШИ ПОДДЕРЖАТ УКРАИНУ В ЕЕ СТРЕМЛЕНИЯХ США и Польша договорились совместно поддерживать Украину "в ее стремлении в европейские структуры и проведении демократических реформ". Об этом заявил Президент США Джордж Буш на пресс-конференции в Вашингтоне. В ходе совместной пресс-конференции Президентов США Джорджа Буша и Польши Александра Квасьневского по итогам проведенных 18 июля переговоров, стороны заявили, что тема сотрудничества США, Польши и Украины стала едва не основной темой их беседы. В ходе пресс-конференции Дж. Буш сказал, что он обсудил со своим польским коллегой вопрос военного сотрудничества Польши и США, расширение НАТО на Восток, а также проблему борьбы с терроризмом. По словам Президента США, в этих всех процессах играют важную роль такие государства, как Украина и Россия. США и Польша, отметил Дж. Буш, договорились совместно поддерживать Украину "в ее стремлении в европейские структуры и проведению демократических реформ". В свою очередь, Президент Польши Александр Квасьневский заявил, что "Украина сегодня должна играть куда более важную роль в Европе и регионе, и мы будем поддерживать всяческие попытки поддержать украино-американские и польско-украинские отношения", отметив, что "имея стратегические планы на будущее, нам нельзя не видеть 50-миллионное государство в сердце Европейского континента". Об этом сообщает УНИАН.
Євросоюз надасть Україні статус країни з ринкової економікою Євросоюз допомагатиме Україні отримати статус країни з ринкової економікою та сприятиме її якнайскорішому вступу до Світової організації торгівлі (СОТ). Про це йдеться у спільній стратегії Євросоюзу щодо України. Цей робочий план ЄС на найближчі півроку має бути затверджено в понеділок Радою міністрів закордонних справ Євросоюзу. У документі сказано, що Євросоюз визнає бажання України бути ближчою до Європи. Водночас ЄС зазначає, що для цього Україна має краще виконувати свої зобов’язання перед Євросоюзом. Так, ЄС вкотре нагадує про те, що в країні має бути забезпечено свободу слова й захист журналістів, проведено правову та адміністративну реформи. У документі також наголошується, що Євросоюз продовжуватиме співпрацю з Києвом у галузі ядерної безпеки - йдеться про добудову блоків на Хмельницькій та Рівненській атомних електростанціях. Пропонується, щоб Україна збільшила прикордонну співпрацю із своїми західними сусідами, які за два роки стануть членами ЄС. Серед іншого, зазначає “УКРОП”, в документі сказано, що Євросоюз і Україна мають разом боротися з торгівлею жінками й відмиванням грошей. Сусідів не вибираютьСоня ЗЕКРI, “Зюдойче Цайтунг”, 11 липня 2002 Переклад inosmi.ru №126 17.07.2002 Сусідів не вибирають, інакше після такого вибору деяких чиновників ЄС було б звільнено. Якщо Європейський Союз буде розширятися за планом і в недалекому майбутньому прийме у свої члени нетерплячих кандидатів, починаючи з країн Балтії та закінчуючи Болгарією, тоді його безпосередніми сусідами стануть держави, які рідко привертали увагу Західної Європи, а якщо і привертали, то пов’язане це було з негативними речами: Росія вважається контрабандистським раєм. Про калінінградський анклав завжди говорили як про похмурий задній двір Росії, а зараз він затьмарює нову дружбу Путіна із Заходом, оскільки ті ніяк не домовляться про особливе урегулювання проблеми цього регіону. Білорусь після повалення Мілошевича користується сумнівною честю називатися останньою диктаторською країною Європи. Україна — демографічний і географічний важкоатлет — є, згідно з організацією “Transparency International”, однією з найбільш корумпованих країн у світі. А маленька Молдова являє собою церковну мишу Європи: її внутрішній валовий продукт не складає і половини албанського. По цей і той бік майбутнього східного кордону зростають страхи. У ЄС стурбовані з приводу очікуваного напливу мігрантів з Азії. У Білорусі, Молдові та, передусім, в Україні будь-який дружній кивок у бік Польщі чи інших перспективних кандидатів, будь-які успішні переговори, будь-який успіх на шляху до включення до шенгенської зони сприймається як передвістя остаточної маргіналізації. Те, що ЄС у квітні заговорило про здійснення в перспективі стратегії “прямого сусідства”, більшість сприймає не як обіцянку перспективи, а як втіху чи вправний трюк. Україна — країна, характер периферійного положення якої закладено в самій її назві, вважається найширшим вікном для майбутніх міграційних потоків. Вже сьогодні 1,5 мільйона українців працюють на оливкових плантаціях в Іспанії, збирають урожаї фруктів у Португалії, де вони складають третину всіх зареєстрованих мігрантів. До сімдесяти відсотків нелегальних мігрантів тримають шлях через Київ. У зв’язку з цим не дивно, що Україна значиться в “чорному списку” ЄС. Держава-парія Білорусь добре уявляє почуття ізоляції. Останнім часом охолонули попередні тісні відносини з Росією, правильніше говорити — з президентом Путіним. При цьому тільки шість років тому було створено митний союз із Росією, який робить країну такою вразливою з носової частини державного корабля. Білорусь була б бажаною для мігрантів з усіх країн СНД, із Кавказу, із Середньої Азії, з Афганістану і навіть iз Африки. Діряві кордони будуть у майбутньому, звичайно, надійніші, але з кожним новим шлагбаумом, з кожним новим метром радянського колючого дроту, зростатимуть не тільки тарифи для людей, що долають їх, а й число тих, хто вже не зможе виїхати з Білорусі, яка повинна була бути транзитною країною.
ПРОШЛА ВСТРЕЧА ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ СТРАН В-4 И УКРАИНЫ 8-9 июля в словацком городе Кошице состоялась встреча Государственных секретарей Министерств иностранных дел стран В-4 (Польша, Словакия, Венгрия и Чехия) и Украины. (укр.) На цій зустрічі були також присутні представники Європейської комісії. Делегацію України очолював Державний секретар з питань європейської інтеграції МЗС України О. О. Чалий. Сторони обмінялися думками щодо співробітництва в форматі В- 4-Україна в контексті європейської інтеграції. Серед питань, що розглядалися слід відзначити, зокрема, такі актуальні, як питання Шенгенського кордону, візового режиму та транскордонного співробітництва. Державний секретар з питань європейської інтеграції МЗС України поінформував своїх колег щодо результатів нещодавнього самміту ЄС-Україна в Копенгагені. За ініціативою української сторони було прийнято рішення щодо створення експертної робочої групи з питань юстиції та внутрішніх справ у форматі Україна-В-4. Представник України повідомив про наміри України організувати зустріч країн-кандидатів до ЄС, України та Європейської комісії, яку планується провести на рівні Міністрів закордонних справ в Україні у 2003 році. За підсумками зустрічі була підписана спільна заява. Инф. пресс-службы Министерства иностранных дел Украины.
В Євросоюзі перший раз чують про намір України вступити до цієї організаціїДанський міністр у європейських справах Беттель Хаардер заявив, що не чув про бажання України стати у майбутньому членом ЄС. Він не торкнувся питання надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Коментуючи вимоги Києва від ЄС дати чіткий сигнал про можливість членства України в ЄС, данський експерт зі східноєвропейських справ Йоганнес Андерсон сказав Бі-Бі-Сі: "Я бачу розбіжність між виконанням домовленостей із ЄС та заявами президента Кучми про те, що "ми вже майже-майже вступаємо до Євросоюзу". Це нагадує ідею побудови комунізму. Замість заяв та очікувань на чіткі сигнали, як це називають в Україні, українська влада мала б перейти до виконоання домовленостей та дій у проголошеному напрямку". Тим часом шостий саміт "Україна - ЄС" відкрився в Копенгагені. Делегацію України очолює президент Леонід Кучма. На чолі делегації ЄС - президент Єврокомісії Романо Проді та данський прем’єр-міністр. Сьогоднішній саміт є першими офіційними переговорами Леоніда Кучми у західно-європейській столиці за понад рік. Напередодні саміту український парламент закликав ЄС підтримати прагнення України стати членом Євросоюзу. Однією з ознак такої підтримки українські парламентарі називають надання Україні статусу країни з ринковою економікою. У порядку денному саміту три блоки питань. У першому блоці будуть розглянуті питання європейської спільної політики безпеки та оборони, розширення Європи. Другий блок питань - партнерство та співробітництво між Україною та ЄС: подальший розвиток відносин між Україною та ЄС, співробітництво у врегулюванні кризових ситуацій, економічне співробітництво, співробітництво в галузі юстиції та внутрішніх справ.
Кучма зробив ще один важливий крок в ЄвропуСамміт "Україна-ЄС" в Копенгагені став важливим кроком на шляху подальшого розвитку більш тісних взаємовідносин і співпраці між Європейським Союзом і Україною, заснованих на спільних цінностях. Про це йдеться в спільній заяві президента України Леоніда Кучми, президента Європейської Ради Андерса Фога Расмуссена, генерального секретаря Ради ЄС Хав’єра Солани і президента Єврокомісії Романо Проді. Сторони, зокрема, підтвердили спільне бажання зміцнювати подальше стратегічне партнерство, спрямоване на зміцнення стабільності і процвітання в Європі, а також на посилення демократії, поваги прав людини, верховенства права і ринкової економіки. Л. Кучма і лідери ЄС вітали прогрес України у виконанні стандартів і вимог ОБСЄ і Ради Європи, зокрема, щодо парламентських виборів 2002 року. Вони також рішуче підтримали зобов’язання української влади зміцнювати судову систему, свободу преси, права людини і цивільного суспільства і погодилися з посиленням співпраці і допомоги зі сторони ЄС у цих сферах. Зазначивши на позитивних зсувах в економіці України, сторони погодилися, що продовження структурної, адміністративної і судової реформ є виключно важливими для розвитку країни, і заявили про намір обговорювати шляхи поглиблення подальшої співпраці для забезпечення її стійкого економічного зростання. Враховуючи розширення ЄС, президент України і лідери Євросоюзу підтвердили, що найкращим шляхом використання можливостей розширення для України є інтенсифікація роботи, спрямованої на адаптацію її законодавства, норм і стандартів до існуючих в Європейському Союзі. Вони також збираються активізувати обговорення наслідків розширення ЄС в рамках відповідних органів, створених за Угодою про партнерство і співпрацю (СПС) України з ЄС, включаючи питання, що стосуються торгівлі, пересування людей, а також віз. Для того щоб полегшити контакти між розширеним ЄС і Україною, сторони будуть співробітничати, і мають намір зробити процедуру перетину кордону громадянами України і країн-членів ЄС якомога простішою і ефективнішою. У заяві, передає "Інтерфакс-Україна", також зазначається на необхідності розвитку стратегічного партнерства між Україною і ЄС, заснованого на виконанні положень СПС. Представники ЄС ще раз підтвердили, що вітають європейські прагнення України, зазначивши на посланні президента України "Європейський вибір" зі всіма його наслідками для подальшого розвитку відносин між Україною і ЄС, а також відповідну резолюцію Верховної Ради. Л. Кучма також наголосив на бажанні України підняти її партнерство з ЄС на якісно новий рівень. Сторони погодилися, що швидкий вступ України у Всесвітню торгову організацію на комерційно обгрунтованих умовах входить в їх спільні інтереси. Тому протягом найближчих місяців вони будуть прагнути завершити двосторонні переговори про спільний доступ до ринків. У той же час Україна буде продовжувати роботу над приведенням свого законодавства у відповідність до норм ВТО, а ЄС буде допомагати їй в цьому. У заяві зазначається, що повна імплементація відповідних положень СПС і вступ до ВТО стануть основою для створення згодом зони вільної торгівлі, як це передбачене в угоді. Як зазначається в заяві, ЄС аналізує всю інформацію, яка створює основу для визнання повного ринкового статусу економіки з метою визначення того, чи досягнуті Україною критерії, які дозволили б якомога швидше ухвалити відповідне рішення. Сторони також закликали експертів якнайшвидше узгодити умови надання кредитів Євроатома і ЄБРР щодо добудування двох реакторів на Хмельницькій і Рівненській АЕС. ЄС підтвердив свої зобов’язання допомагати Україні в розв’язанні питань ядерної безпеки і подоланні соціальних наслідків закриття Чорнобильської АЕС. Сторони домовилися докласти зусиль для ефективного використання фонду "Укриття" і реалізації проекту SIP. Сторони також вітали прогрес у підготовці Угоди між Україною і ЄС про співпрацю у сфері мирного використання ядерної енергетики, створенні трьох робочих груп України-ЄС в сфері енергетики (з енергетичної стратегії, енергоефективності і транзиту газу). У заяві також підкреслена необхідність подальшої співпраці у сфері безпеки і надійності транзиту енергоносіїв. Л. Кучма і лідери ЄС висловили сподівання на проведення у Києві в 2003 році Панєвропейської конференції міністрів екології в контексті імплементації Кіотського протоколу. Сторони відзначили також прогрес і перспективи співпраці між Україною та ЄС в сферах юстиції, внутрішніх справ, транспорту, висловили сподівання на успіх переговорів щодо угоди про реадмісії і закликали всі країни регіону укласти такі договори між собою. Україна і ЄС також висловили загальну позицію на необхідність мирного розв’язання ряду конфліктів у світі, зокрема на Близькому сході, в Придністров’ї, висловили стурбованість у зв’язку із загрозою поширення зброї масового знищення.
ЛЬВОВСКАЯ ОБЛГОСАДМИНИСТРАЦИЯ ПОДПИСАЛА МЕМОРАНДУМ О СОТРУДНИЧЕСТВЕ С DFID 27-28 июня во Львове проходила международная конференция "Украино-польское партнерство и региональное развитие в контексте расширения Евросоюза". Важнейшим мероприятием в рамках конференции стало подписание председателем Львовской облгосадминистрации Мироном Янкивым и послом Объединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии в Украине Роландом Смитом меморандума о сотрудничестве между Департаментом по международному развитию правительства Великобритании (DFID) и Львовской облгосадминистрации (ОГА). Как сообщили в пресс-службе Львовской облгосадминистрации, приоритетными регионами для финансирования проектов британского правительства в Украине определены три области: Донецкая, Луганская и Львовская. Реализация проектов DFID в других областях будет прекращена. По словам Смита, Великобритания реализует в Украине проекты в сфере сельского хозяйства, помогает в процессе реформирования армии, внедрении административной реформы, на этой неделе начат важный проект по реформированию украинских СМИ. Привлечение донорских средств поможет решить вопросы перестройки пограничной инфраструктуры и упорядочить контроль над нелегальной миграцией на местном уровне и тому подобное. В международной конференции приняли участие второй секретарь делегации Европейской Комиссии в Киеве Франческо Лучиани, советник посла Республики Польша в Украине Мирослав Чешлик, госсекретарь Министерства иностранных дел Украины Александр Чалый, генеральный консул Польши Кшиштоф Савицки, представители DFID, USAID, PAUCI, UNDP. Участники конференции проанализировали последствия влияния процесса расширения Евросоюза на региональное развитие приграничных областей Украины, обсудили возможности решения проблем, связанных с вводом визового режима, а также подробно остановились на вопросе украино-польского сотрудничества в контексте расширения ЕС, сообщается на сайте "Подробности".
Посол Німеччини в Україні: “Львів є частиною Європи” Аскольд ЄРЬОМІН Дітмар Штюдеманн знайомився з містом Лева. Тут і футбол подивився. “Дуже радий, що випала нагода затриматися у Львові трохи довше, - заявив у Центрі політичного прогнозування “Високого Замку” посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн. - Адже Львів справді вартий того, аби його побачити. Це місто є частиною Європи”. Німецький уряд, заявив Дітмар Штюдеманн, вважає наш регіон надзвичайно важливим. Свідченням цього, підкреслив пан посол, є розташоване у місті Львові Почесне консульство Німеччини (його керівник Мирослава Дякович була присутньою на зустрічі) - перше почесне консульство ФРН у країнах Східної Європи. “Львів для німців - це не лише спільне історичне минуле, - заявив Дітмар Штюдеманн. - Місто є частиною Європи. Цей регіон буде незабаром межувати з Європейським Союзом. Ми вважаємо, що цей аспект буде важливим, зокрема для розвитку наших відносин з Польщею”.Посол Німеччини розповів журналістам про найбільшу інвестицію німецького бізнесу в економіку України: вкладені в розташоване у Стрию підприємство з виготовлення кабелів 40 мільйонів євро дозволять, за словами Дітмара Штюдеманна, працевлаштувати близько 4,5 тисячі українців. Загалом, упевнений посол, Львівщина має непоганий потенціал, зокрема розвинену інфраструктуру й кваліфіковану робочу силу. Пан Штюдеманн відповів також на запитання про виплати “остарбайтерам”, новий імміграційний закон, перспективи німецьких інвестицій в українські мас-медіа, стан теперішніх відносин Німеччини з її сусідами тощо. Розповів він і про свою родину… Інтерв’ю посла Німеччини в Україні Дітмара Штюдеманна ви зможете прочитати в тижневому випуску газети.… Звичайно, ми запитала пана посла - як закінчиться футбольний фінал Бразилія-Німеччина? “Я щасливий, що ми не граємо у фіналі з турками, - відповів пан Штюдеманн. - Інакше в Берліні була б війна! Бразильці мають яскравіших зірок, німці ж показали, що вони сильні колективною грою. Багато залежатиме від щастя… Гадаю, Німеччина переможе з рахунком 1:0”. Прогноз не справдився… Гостинність львів’ян, мабуть, підсолодила гіркоту поразки?
Україна буде в ЄС у 2007 році Ох, уже ці невиправні песимісти!- коментує таку дату Віктор Кальник Степан ЮРАС Кабінет Міністрів на своєму засіданні в середу затвердив проект указу Президента про програму інтеграції України в Європейський Союз, повідомив прем’єр-міністр Ющенко в четвер, виступаючи на регіональній конференції з питань конкурентної політики країн СНД, Балтії, Центральної і Східної Європи. “Вчора була прийнята програма з підготовки України до вступу в ЄС”, – сказав прем’єр. Ющенко також відзначив, що це велика і, на його погляд, реалістична програма і що прийняття Україною такої програми свідчить про її намір прийняти всі стандарти формування ефективної конкуренції на світовому ринку.Перший заступник міністра економіки Віктор Кальник сказав, що затверджена Кабміном програма умовно розбиває період вступу України до ЄС на три етапи до 2007 року. “Затвердження програми – це наш намір вести мову про інтеграцію в ЄС. Повний цикл усіх робіт завершиться до 2007 року”, – сказав Кальник.При цьому Кальник зауважив, що 2007 рік – це песимістичний варіант. Оптимістичний же залежить від того, наскільки швидко Україна зуміє одержати статус країни з ринковою економікою і вступити в СОТ. “У нас там є досить каверзні проблеми, які поки що не знаходять вирішення в парламенті, зокрема вивізне мито на соняшник, шкури худоби, металобрухт”, – підкреслив перший заступник міністра.Кальник сказав, що програма вступу в ЄС, затверджена Кабміном, є досить докладним і об’ємним документом і включає близько 140 розділів, викладених на 300 сторінках. “Це чітко виписаний документ скаженої організаційної роботи... по адаптації законодавства, формуванню відповідних структур, у тому числі органів виконавчої влади”, – сказав Кальник. Зараз першочерговим завданням український уряд вважає вступ України в СОТ до кінця року.
ВАСИЛИЙ РОГОВОЙ: РАБОТА УКРАИНЫ И ЕС НОСИТ СИСТЕМНЫЙ ХАРАКТЕР 27 июня под председательством Премьер-министра Украины Анатолия Кинаха состоялось V заседание Украинской части Совета по вопросам сотрудничества между Украиной и ЕС. (укр.) Коментуючи засідання, Віце-прем'єр-міністр України Василь Роговий повідомив,
що на засіданні розглядався весь комплекс питань, пов'язаних із співробітництвом
України та ЄС. Обговорювався стан виконання домовленостей Ялтинського
самміту Україна-ЄС, П'ятого спільного засідання Ради з питань співробітництва
між Україною та ЄС та Четвертого засідання її Української частини. Особливу
увагу було приділено пріоритетним напрямкам та проблемним питанням співробітництва
між Україною та ЄС. Зокрема у сфері торгівлі та інвестицій, юстиції та
внутрішніх справ, в енергетичній та інших пріоритетних галузях економіки,
що становлять спільний інтерес сторін. На думку Віце-прем'єр-міністра,
налагоджена робота України та Європейського союзу, в якій задіяні як вище
керівництво держави, так і практично всі урядові структури, має системний,
а не епізодичний характер. Василь Роговий відмітив, що він пов'язує поточний
рік з однозначним визначенням курсу України на інтеграцію в ЄС. За його
словами, Послання Президента України до ВР визначає етапність роботи щодо
наближення до стандартів та вимог Європейського союзу. "Нам необхідно
крок за кроком прагматично реалізовувати все те, що визначено у Посланні
Президента України. Перш за все, це стосується економічних та правових
питань", - сказав Василь Роговий. Під час засідання було розглянуто хід
підготовки до проведення 4 липня в Копенгагені чергового самміту Україна-ЄС.
Василь Роговий висловив сподівання, що цей самміт стане важливим етапом
у стосунках та співпраці між Україною та ЄС. За підсумками засідання Української
частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС прийнято ряд
важливих рішень з метою поглиблення партнерських та взаємовигідних відносин.
В МАКЕДОНИИ ЗАВЕРШИЛАСЬ ВСТРЕЧА СТРАН ЦЕНТРАЛЬНОЙ ЕВРОПЫ Между 17 странами-участницами Центрально-европейской инициативы (ЦЕИ) практически нет открытых вопросов. Такой вывод содержится в итоговом документе министерской встречи участников ЦЕИ, состоявшейся 26 июня в городе Охрид (юго-запад Македонии). В принятом документе, который содержит 50 различных положений, подчеркивается необходимость "сокращения пути для государств центральной части Европы в их интеграции в евроатлантические институты". Участники встречи констатировали, что основным препятствием для мира в центральной части Европы остается организованная преступность, коррупция и терроризм. На встрече были обсуждены вопросы политического взаимодействия, поддержания безопасности, а также расширение Европейского союза. Участие в ней приняли все 17 государств, входящих в это международное объединение: Австрия, Албания, Белоруссия, Болгария, Босния и Герцеговина, Венгрия, Италия, Македония, Молдавия, Польша, Румыния, Словакия, Словения, Украина, Хорватия, Чехия, Югославия. Был произведен обмен мнениями о ситуации в регионе, вкладе и месте ЦЕИ после расширения ЕС, о мерах укрепления связей между членами данной инициативы и отношениях с другими региональными объединениями. Участники встречи высказались в пользу расширения регионального сотрудничества, укрепления мира и стабильности, развития демократических институтов и экономических связей. ЦЕИ - одна из наиболее влиятельных региональных инициатив, объединяющих страны Центральной и Юго-восточной Европы. Она возникла в 1992 году на основе Организации сотрудничества четверых - Австрия, Венгрия, Италия и СРЮ. Стратегическая цель организации - развитие Центральной Европы, взаимного сотрудничества в регионе, а также подготовка стран к включению в члены в ЕС. Об этом сообщает РИА "Новости".
В Євросоюзу дійдуть руки до України лише після працевлаштування всіх “третьосортних європейців”Андрій Миселюк, ForUm Бажання України стати членом Євросоюзу буде серйозно розглядатися тільки після того, як завершиться процес вступу в ЄС останньої “хвилі” держав, які подали заяви на вступ до цієї організації. Таку думку, як передає кореспондент ForUm’у, висловив сьогодні на круглому столі політиків і експертів “Україна-ЄС: перед саммітом в Копенгагені” перший секретар Представництва Європейської комісії в Україні Франческо Луччані. Він підкреслив, що за своїм характером Євросоюз не є відкритою асоціацією і задекларованого бажання вступити в цю організацію недостатньо для того, аби отримати в ній членство. “Вступ кожної конкретної країни пов’язаний з можливістю і бажанням членів ЄС бачити цю країну новим учасником організації”, – сказав Луччані. У зв’язку з цим він зазначив, що члени Євросоюзу не тільки володіють певними перевагами, але й вимушені поступатися частиною свого суверенітету, і тому “ЄС не хоче відкривати двері всім”. Однак, відмітив Луччані, це не означає, що двері ЄС перед Україною будуть весь час закриті – бажання України стати членом Євросоюзу буде серйозно розглядатися після того, як завершиться процес вступу в ЄС останньої “хвилі” держав, які подали заяви на вступ в цю організацію. Він висловив надію, що Київ з розумінням сприйматиме такі перспективи своєї інтеграції в Євросоюз. Представник Єврокомісії також висловив думку, що Україні на шляху вступу в Євросоюз необхідно посилити боротьбу з незаконною міграцією на західних та східних кордонах, торгівлею людьми, незаконним відмиванням “брудних грошей”. Коментуючи висловлювання голови парламентського комітету з питань євроінтеграції Бориса Тарасюка та інших учасників круглого стола, котрі відмічали успішне наближення України до виконання економічних вимог щодо вступу в ЄС, Луччані сказав: “В економічній сфері мало досягнень. Україна продовжує залишатися складною країною для вкладення інвестицій. Цьому є декілька причин, але факт залишається: Україна продовжує бути країною з вражаюче низьким рівнем інвестицій”.
Україна почне залучатися до системи європейської вільної торгівлі у вересніForUm Перше засідання комітету Україна – Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ) призначене на 24 вересня. Домовленість про це була досягнута під час зустрічі віце-прем’єра, глави міжвідомчої комісії з питань вступу України до ВТО Василя Рогового і генерального секретаря ЄАСТ Вільяма Росьє, яка відбулася в Женеві минулої п’ятниці, повідомив помічник віце-прем’єра Сергій Самойленко. Як передає “Інтерфакс-Україна”, В. Роговий і В. Росьє узгодили також орієнтовний перелік питань, які будуть розглядатися на засіданні. В. Росьє підкреслив зацікавленість у співпраці між Україною та ЄАСТ, зазначивши, що за кілька десятиріч існування ця організація нагромадила значний досвід у процесі лібералізації торгівлі, проведення торгових переговорів, урегулювання питань прикордонного і митного контролю. В. Роговий визначив напрями співпраці, в яких зацікавлена Україна, наголосивши, що однією з найбільш перспективних є інвестиційна співпраця. Країни-учасниці ЄАСТ є могутніми інвесторами в економіки інших країн світу, а Україна є державою, в якій створені ефективні умови для іноземних інвестицій, зазначив він. Посольство Федеративної Республіки Німеччина інформує: Німецьке та українське відомства охорони кордону працюють разом
|