До Євросоюзу — «років через 15-20»

№187 15.10.2002 «День»

Вадим РИЖКОВ, «День»

«Одним з головних геополітичних завдань України» на найближче майбутнє назвав отримання асоційованого, а потім і повноправного членства в Європейському Союзі міністр економіки Олександр Шлапак, виступаючи на громадському читанні з проблем європейської інтеграції, що відбулося у Дніпропетровську. Ця тема в основному обговорюється не пересічними громадянами в регіонах країни, а «політичним бомондом» у Києві. Виправити це упущення Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції за підтримки міжнародних організацій намагається серією громадських читань, до участі в яких запрошено представників громадськості, місцевих органів влади, а також пресу.

«Сьогодні для України, — сказав О. Шлапак, — Європейський Союз є зразком того, як треба жити. Поки пострадянський простір дробився, ЄС демонстрував успішний економічний розвиток та інтеграцію». Цей приклад багато в чому привабливий, хоч би тому, що середній європеєць має прибуток у 23 тис. доларів на рік, а середній українець — 700— 800 доларів.

Зрозуміло, сказав О. Шлапак, ЄС висуває жорсткі критерії як для повноправного, так і для асоційованого членства, виконати які вельми непросто — необхідна стабільність цін, певні розміри державного боргу, дефіцит бюджету, інфляції і темпів економічного зростання. Україна, яка першою серед країн СНД уклала угоду про партнерство і співпрацю з ЄС, ще у червні 1994 року, на думку міністра, багато чого досягла на цьому шляху. Наприклад, протягом останніх трьох років демонструвала найвищі в Європі темпи зростання, приборкала інфляцію й активно розвивала торгівлю з європейськими країнами. Якщо в 1996 році зовнішньоторговельний обіг України з країнами ЄС становив всього 4,1 млн. доларів США, то в 2001 — 7,2 млрд. доларів, що на 19,2 відсотка більше, ніж у 2000-му. Нинішнього року товарообіг збільшився ще на 11,2 відсотка, а обіг послуг — на 9,3 відсотка.

За даними міністра економіки в Україні в останні роки істотно покращилося й багато інших показників — швидко зростають вклади населення у банках — на 36,1 відсотка в 2001 році і на 40 відсотків — у 2002- му. На 25 відсотків за останній рік збільшилися внутрішні валютні резерви, а зовнішній борг не перевищує параметрів, встановлених у ЄС. Загалом, вважає О. Шлапак, макроекономічні показники України сьогодні або відповідають вимогам ЄС, або темпи їх зростання такі, що вони досягнуть потрібного рівня до того часу, коли реально постане питання про асоційоване або повноправне членство.

Проте, міністр не приховував і тієї обставини, що реальні доходи населення, м’яко кажучи, залишають бажати кращого, і для України, яка прагне в ЄС, існують «дві фантастичні проблеми» — рівень розвитку економіки, що не дозволяє забезпечити «євростандарти» у соціальній сфері — добробуті, освіті, медицині, культурі, а також її неготовність до реальної конкуренції та відкриття кордонів. Відповідаючи на запитання журналістів і учасників читання, міністр економіки поскаржився, що у певному значенні слова Україна знаходиться в штучній ізоляції від Європи. «Наша країна, — зазначив він, — в останні роки зарекомендувала себе краще, ніж нас оцінюють».

Утім, на думку міністра економіки, в України є достатньо шансів для того, щоб укластися в строки плану інтеграції до ЄС — до 2004 року пройти всі процедури зі вступу до СОТ, у 2007 стати асоційованим членом, а «років через 15—20» і повноправним учасником ЄС.

Говорячи про необхідність розширення процесів інтеграції і підключення до них галузевих міністерств і органів місцевої влади, багато експертів вказували на нерозвиненість інтеграційної інфраструктури, а також на відсутність інформаційної кампанії в Україні, яка донесла б до пересічних громадян усі переваги і необхідність європейського вибору. Як виявилося, в Україні через слабке фінансування досі не переклали державною мовою основну масу європейських законів, при тому, що іноземними мовами володіє лише невелика частина державних службовців і підприємців. Завидний приклад інтеграції «у зворотному напрямку» продемонстрував керівник Центру інформації і документації НАТО в Україні Мішель Дюре, який під аплодисменти присутніх виголошував свою промову українською мовою.

Як би там не було, але, за даними соціологів дніпропетровської філії Академії державного управління, за останні 5 років у суспільній свідомості наших громадян відбулася істотна зміна орієнтирів. За європейський вибір та інтеграцію до ЄС тепер висловлюються вже не 20%, а 51% опитаних.