|
Карпатський єврорегіон: перспективи та проблемиВ рамках конференції „Роль карпатського єврорегіону в посиленні безпеки та забезпеченні стабільності в країнах Центральної та Східної Європи”, яка відбувалася 23-25 листопада 2000 року Ференц Контра, керівник відділу МЗС Угорщини у своїй доповіді „Українсько-угорська співпраця” наголосив, зокрема, на наступному: „Україна – найбільший сусід Угорщини. Важливість сусідства визначається, насамперед, протяжністю кордону в 136 км. Нафтові та газові трубопроводи перетинають кордон. Це також пункт зустрічі ширших східноєвропейських та вужчих західноєвропейських залізничних шляхів, де залізничні вагони зупиняють та перевантажують. Загонь стане найбільшим залізничним вузлом майбутнього зовнішнього кордону розширеного Європейського Союзу. Незабаром п’ятий транс-європейський коридор з’єднуючий Італію, Словенію, Угорщину та Україну також пролягатиме через цей кордон. Незважаючи на труднощі в становленні співпраці, нам судилося співпрацювати. Приєднуючись до НАТО та раніше чи пізніше – ми сподіваємося, що раніше – до Європейського Союзу Угорщина залишається в тій самій географічній площині. Ми й надалі будемо сусідами України, незважаючи на альянси та міжнародні організації, до яких ми приєднаємося. Ця думка приводить нас до визнання факту необхідності покращення практичної співпраці в усіх сферах життя. Усвідомлюючи стратегічну важливість України та угорсько-українських відносин для Угорщини, угорський уряд вирішив активізувати свою політику щодо України в рамках процесів європейської інтеграції. Продовжуючи зв’язки встановлені на вищому рівні ми надаємо постійну допомогу конструктивній закордонній політиці – тій, яка співзвучна з європейськими цінностями – українського керівництва. Ми переконані, що поглиблення співпраці з Україною, за формою та змістом, успішне завершення економічних та соціальних перетворень та тісніший зв’язок української закордонної політики із Європою є спільною метою для всієї Європи. Угорщина робить все можливе для поширення європейської політики та цінностей серед усіх своїх сусідів, включаючи Україну. Нам приємно, що реакція ЄС на спільний угорсько-український проект тіснішої прикордонної співпраці булла позитивною. Пан Крістофер Патен підтвердив угорському міністрові закордонних справ бажання ЄС прийняти Україну в європейську сім’ю націй, які мають спільні завдання. В той же час він звернув увагу на проблеми реалізації Україною завдань Угоди про Партнерство та Співпрацю (УПС). Член Європейської Комісії погодився із тим, що уряд п.Ющенка зробив реальні кроки в напрямку виконання зобов’язань УПС як складової про-європейської та реформістської стратегічної політики. Угорщина надає особливої ваги майбутньому членству в Європейському Союзі. В час підготовки до вступу ми зобов’язані забезпечити юридичну гармонізацію вступу. Це означає, що Угорщина повинна буде підписати Шенгенську угоду та ввести в дію її норми на зовнішніх кордонах ЄС. В рамках дії цього процесу Угорщина вже ввела чи вводить частково обов’язковий візовий режим з країнами Співдружності Незалежних Держав. Проте, беручи до уваги особливі відносини з Україною та чисельну громаду угорців, які проживають на території України (близько 170 000), до України ці нововведення будуть застосовані найпізніше. Хоча введення візового режиму не є найпершим з усіх поставлених завдань підготовча робота повинна бути проведена до того моменту, коли угорсько-український кордон стане зовнішнім кордоном ЄС. Необхідно подбати про суворий контроль на кордоні, що змогло б перешкодити нелегальній торгівлі наркотиками та нелегальній міграції. Як свідчить міжнародна практика, візовий режим сам по собі не є серйозною перешкодою в стосунках між двома країнами. Ми не хочемо створення нової Залізної Завіси. Ми прагнемо тримати кордони відкритими для туристів, бізнесменів та всіх тих, хто перетинає кордон з добрими намірами. …Угорщина надає особливого значення покращенню співпраці з Україною. Привертаючи міжнародну увагу до спільної прикордонної зони ми прагнемо привабити інвесторів та створити нові робочі місця в цьому регіоні…Проте, на прихід західних інвесторів годі сподіватися, якщо ситуація в регіоні не зміниться. Перетин угорсько-українського кордону й досі є проблемою. Іноді вантажівки простоюють на кордоні днями. Проблеми корупції, нелегального бізнесу та бідності є нагальними. За дослідженнями Transparеncy International Україна посідає третє місце серед 90 найбільш корумпованих країн. Серед 60 країн, в яких Economic Intelligence Unit провели опитування, Україна посіла п’яте місце за найгіршими умовами для розвитку бізнесу. За індексом бідності та процвітання Україна займає 133 з 155 країн (Index of Economic Freedom). Такі показники радше відлякують, ніж привертають закордонних інвесторів. Для того, щоб створити умови сприятливі для економічного розвитку та інвестування Україні необхідно підвищити стабільність та прозорість законодавства, сприяти встановленню правової держави, затвердити новий податковий кодекс, позбутися корупції тощо. …Під час усіх зустрічей з нашими партнерами з ЄС ми привертаємо їхню увагу до стратегічної ролі України та важливості угорсько-української співпраці. Ми розцінюємо співпрацю з Україною як внесок Угорщини до політики Спільної Стратегії ЄС щодо України. Ми розглядаємо разом з Україною та нашими партнерами з ЄС усі можливі шляхи нашої співучасті в цій Стратегії.” Джерело: |