Ї:
кордон
"Залізна завіса" переїде на західний кордон України
www.ПРАВДА.com.ua , 31.07.2002
Поки Україна кидає літаки на голови своїх громадян, готується до великого походу до Європи, власне Європа найближчим часом абсолютно свідомо готується відгородитися від України "залізною завісою". Саме до такого висновку дійшли деякі спостерігачі після переговорів Польщі та Європейського Союзу, що завершилися у вівторок.
Як відомо, наш західний сусід є одним із найперспективніших кандидатів на вступ до ЄС. На сьогоднішній день Варшава виконала 26 із 30 обов'язкових умов для євроабітурієнтів, і передбачається, що зимою вона отримає запрошення стати повноцінним учасником Євросоюзу. Всі формальності, вочевидь, будуть улагоджені вже до 2004 року.
У вівторок, під час переговорів польської сторони з керівництвом ЄС, нарешті було вирішено одне з найболючиших питань - облаштування східного 1200-кілометрового кордону Польщі, який тепер автоматично стає східним кордоном Європейського союзу. Не секрет, що Брюссель з кожним роком все більше непокоїть кримінальна хвиля, що накочує на Європу зі Сходу, - наркотики, нелегальні емігранти, жриці кохання, зброя тощо. Тому одна з умов прийому до ЄС для східноєвропейських країн - це зміцнення кордонів, які б могли припинити цей потік.
Все виглядає цілком логічно та природно, якщо не задумуватися про те, що по той бік залишається не тільки Росія та Білорусь, але й Україна. Останній, як відомо, було обіцяно статус "спеціального сусіда", однак це аж ніяк не заважає Євросоюзу відділяти її від себе за допомогою "нової Берлінської стіни". Саме так вже називають прикордонну політику ЄС експерти.
Зараз польські кордони охороняють прикордонні війська, екіпіровані вертольотами та транспортними засобами, що обладнані приладами нічного та термобачення. Крім того, на кордонах Польщі розташовано 156 застав, відстань між якими варіюється від 20 до 30 км.Згідно з новими домовленостями Варшава погодилася до 2006 року збільшити кількість прикордонників до 18 тисяч, причому серед них вже не буде призовників, а на їх місце прийдуть спеціально підготовлені для роботи на кордоні професіонали. На прикордонних пунктах буде працювати і близько тисячі цивільних осіб.
Протягом найближчих 6 років Польща також планує розщедритися на на сім нових гелікоптерів вартістю 25 мільйонів євро та два літаки вартістю 6,5 мільйонів євро. Буде скорочена до 20 км відстань між прикордонними заставами. Загалом, вже зараз зміцнення східних кордонів Польщі оцінюється в 16 мільйонів євро.
Багато українців, що часто відвідують Польщу, знають, що з наступного року для в'їзду на територію цієї країни знадобиться віза, яка, як очікується, коштуватиме 14 євро. Тому ще одна з нових задач Варшави - влаштувати в Росії, Білорусі та Україні консульські служби, що забезпечують видачу віз.
Проте, як відзначають фахівці, звичайні поляки принади вільного перетину кордонів західних країн відчують не раніше 2007 року, коли Польща приєднається до Шенгенської зони. А до цього часу, їм, як і раніше, доведеться піклуватися про свої паспорти.
Як може позначитися новий кордон ЄС на країнах, що залишилися за межею? Європейські експерти кажуть, що жорсткі та безпечні кордони Євросоюзу можуть привести до того, що його східним сусідам не залишиться нічого іншого, як жити в бідності та політичній нестабільності. Так, наприклад, обмеження, що вводяться на перетин кордонів, очевидно, негативно вплинуть на економіку регіонів, прилеглих до Польщі. Не зайвим буде зазначити, що ще декілька років тому більш-менш вільні кордони зі східними сусідами чимало допомогли в економічному плані східним регіонам власне Польщі.
На думку Джоанни Епап, старшого наукового співробітника Центру вивчення європейської політики, яке наводить Independent, після створення нової Берлінської стіни країни, що залишилися на іншій стороні, будуть маргіналізовані. "Ми ризикуємо тим, що в результаті ці країни втратять мотивацію рухатися уперед. Більш того, вони можуть відмовитися від співпраці з правоохоронними органами в області безпеки", вважає вона.
Крім Польщі, на членство в ЄС в найближчому майбутньому претендують ще 9 країн: Кіпр, Естонія, Словаччина, Литва, Латвія, Чехія, Угорщина, Словенія та Мальта. Кожна з них виконала принаймні 25 вимог Євросоюзу. Однак, попереду поки ще переговори з досить складних питань, пов'язаних із сільським господарством та формуванням бюджету. Керівництво ЄС планує провести їх після того, як пройдуть вибори в Німеччині, оскільки саме ця країна є основним джерелом коштів для бюджету Євросоюзу.
За матеріалами Financial Times, Independent, Guardian