Польща буде намагатися формувати особливі підходи до України при творенні євросоюзівської концепції стосовно нових сусідів об'єднаної Європи

Ганна Стеців

Джерело: http://www.radiosvoboda.org

Варшава, 29 квітня 2002 - Це один з результатів зустрічі президентів Александра Кваснєвського та Леоніда Кучми. Президенти також окреслили конкретні плани співпраці двох країн на перспективу після розширення Євросоюзу. Наша кореспондентка у Варшаві Ганна Стеців попросила Надзвичайного й Повноважного Посла України в Польщі Олександра Никоненка розповісти про найбільш суттєві результати зустрічі Александра Кваснєвського та Леоніда Кучми.

Ганна Стеців: Чи президенти Польщі та України обговорювали концепцію нового сусідства Євросоюзу, яка тепер твориться, і в якій Україну поставлено в один ряд із Білоруссю та Молдовою?

Олександр Никоненко: Президент України оцінив цей крок Євросоюзу як позитивний. У будь-якому разі він сприяє просуванню України вбік Європейського Союзу, вбік співпраці з ним. З іншого боку , і також на цьому наголошував президент Польщі Александр Кваснєвський, Польща виступатиме за диференціацію підходів Євросоюзу до нових сусідів. Звичайно до України повинен бути особливий підхід, оскільки вона має набагато більший економічний і географічний потенціал, підкреслював Александр Кваснєвський. Україна набагато кроків вперед “ просунулася” вбік Європи у порівнянні з Білоруссю та Молодовою. Президент Кваснєвський ще раз наголосив, що відносини з Україною є пріоритетом для Польщі, що наше стратегічне партнерство є пріоритетом для Польщі не залежно від того, чи стане (а вона стане) Польща членом Євросоюзу. Польща буде надалі підтримувати євроінтеграційні прагнення України. Тому Польща виступатиме за диференційований підхід до нових сусідів Євросоюзу, до яких нині зачисляють Україну, Білорусь та Молдову.

Ганна Стеців: Ви вжили таке окреслення, як “просунулася“ Україна вбік Євросоюзу. Так само сказав про Україну щодо її інтеграції в євроатлантичні структури заступник директора для справ стратегії міністерства оборони Франції Генрі Зіппер де Фабіані на конференції з проблем розширення НАТО, що відбувалася у Варшаві у той час, як зустрічалися президенти Александр Кваснєвський та Леонід Кучма. Де Фабіані підкреслив, що Україна більше просунулася вбік НАТО, ніж Росія. А народний депутат Верховної Ради України Борис Тарасюк, який представляв Україну на конференції, сказав, що п’ять із шести фракцій нового складу парламенту України за вступ України до НАТО. І що можливим є тепер аби Україна на празькому самміті чіткіше визначилася щодо перспективи її вступу в НАТО. Чи президенти торкалися цієї проблеми?

Олександр Никоненко: Так. І зокрема, коли президент України відповідав на запитання одного з журналістів про те, як реагуватиме Україна у разі, коли НАТО запросить її до вступу , то сказав одне, але дуже переконливе слово : “ Запрошуйте”. Тобто, Україна очікує від НАТО відповідних кроків, які підтвердили б, що Україну чекають, що вона може розраховувати на гідне її місце в Північноатлантичному Союзі. І думаю, що процес має бути синхронний: з одного боку НАТО має робити більш конкретні кроки щодо залучення України до блоку. З іншого – Україна має , і я думаю, буде підтверджувати, що курс на співробітництво з НАТО – це не лише гасло, а дія, підтверджена зовнішньополітичним курсом держави.

Ганна Стеців: 29 квітня у Варшаві розпочинає роботу спільна українсько-польська постійнодіюча конференція для справ інтеграції в Євросоюз. Чи Вам не здається ,що є деяка невідповідність між тим, що Євросоюз заявляє про те, що не йдеться про перспективу вступу України в Євросоюз, а Україна разом із Польщею таки активізують процес інтеграції, навіть за допомогою цієї конференції?

Олександр Никоненко: Це консультативний орган. Він покликаний для більш поглибленого взаєморозуміння сторін у питаннях євроінтеграції, в питаннях, які стосуються співпраці з Європейським Союзом. Я хочу підкреслити, що , звичайно, в євроінтеграційних процесах має бути двосторонній рух. Ми не можемо говорити,що коли Україна буде робити якісь конкретні кроки в напрямку Євросоюзу, а Євросоюз не захоче бачити Україну в своїх кордонах, то це дасть позитивний результат. Ні. Ми однозначно очікуємо, розраховуємо на те, що не лише Київ, а , прийде час, і Брюссель буде робити необхідні кроки назустріч. Сьогодні це тим більше актуально, з огляду на нову хвилю розширення Євросоюзу і на те,що кордони Євросоюзу межуватимуть з кордонами України, і Україна при цьому не зможе й захоче залишатися поза процесом оформлення нової архітектури сучасної Європи. Тому ці питання ми ставимо на порядок денний спільної польсько-української конференції для справ інтеграції. Ця конференція має сприяти, аби голос України був почутий в Брюсселі. І послідовні кроки України вбік Євросоюзу , не зважаючи на все, будуть реалізовані , і сподіваюся, врешті-решт будуть зрозумілі Євросоюзові. Тим більше, що президент Польщі неодноразово наголошував, що він виступає за синхронізацію процесу інтеграції України в Євросоюз і за набуття Україною статусу асоційованого члена ЄС.

Ганна Стеців: Що означає цей термін , вжитий Александром Кваснєвським стосовно України. Що це значить “ синхронізувати процеси”?

Олександр Никоненко: Це означає не що інше, а те, що Польща хотіла б бачити сусідню з нею Україну в Європейському Союзі. У всякому разі , це моє переокнання. І воно ґрунтується на тому, що Польща вже робить і буде робити так, аби Україна набула асоційованого членства в ЄС. Польща розуміє, що потенційно Україна сильніша навіть від тих країн, які вже є асоційованими членами. І ця думка, яку постійно підкреслює президент Кваснєвський, є ще одним аргументом на користь того, що Україна не залишиться поза євроінтеграційними процесами і врешті-решт перейде рубікон... Прийде час, коли будуть створені належні умови для того, аби Україна стала членом Європейського Союзу,- сказав Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Олександр Никоненко.