Тимчасовий дискомфорт
Яким буде місце України в розширеній Європі?

Дарина КУЧЕРУК
№219 03.12.2003 «День»

Майбутні відносини між Польщею та Україною після розширення Європейського Союзу, вплив євроінтеграційних процесів на розвиток України та її відносин з Брюсселем — ці питання стали одними з центральних на семінарі «Україна та Польща в геокультурному просторі Європи, що розширюється, — можливості та перспективи співпраці», що відбувся у польському посольстві в Києві.

Представник Європейського центру WSEI в Любліні Ярослав Подольські відзначив, що протягом двох останніх років співробітництво між Києвом та Варшавою стало інтенсивнішим у різних сферах. Однак, на його думку, європейські інтеграційні процеси призводять до деякого «дискомфорту» в українсько-польських відносинах. Наприклад, це стосується запровадженого нещодавно Польщею візового режиму (на цьому наполягали чиновники із Брюсселя). Утім, як зазначив пан Подольські, Варшава змогла виробити у відносинах із пострадянськими країнами індивідуальний підхід. Для України, за словами польського експерта, цей підхід найбільш привілейований. Відомо, що українці на противагу росіянам або білорусам отримуватимуть безкоштовні візи для в’їзду до Польщі. Такий режим перетину кордону для громадян України Варшава обіцяє зберегти аж до приєднання Польщі до Шенгенської угоди (а це може статися лише через 3 — 5 років).

Поляки також вважають, що не має постраждати через розширення ЄС торговельно- економічна співпраця України та Польщі, яка останнім часом почала набирати обертів. Тільки за перші вісім місяців нинішнього року товарообіг між двома країнами збільшився на 64% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року та склав $1016 млн. Зростає інтерес до України й у польських інвесторів. Станом на 1 липня 2003 року загальний обсяг польських інвестицій в українську економіку склав майже $133 млн., сьогодні в Україні зареєстровано понад 800 підприємств з польськими капіталовкладеннями. Західні експерти стверджують, що після наближення ЄС до кордонів України цікавість закордонного інвестора до нашої держави лише зростатиме. Не в останню чергу це стосується польських бізнесменів. Причини цього зрозумілі: якщо зі вступом до Євросоюзу польським компаніям доведеться боротися з потужними європейськими корпораціями за збереження існуючої частки на внутрішньому ринку, то в Україні за всіх труднощів їхня діяльність не мала б зазнати суттєвих змін. Неабияку зацікавленість Європи сьогодні викликає український нафтопровід Одеса — Броди, який має бути добудовано до польського міста Плоцьк.

Хоч зараз Україна не розглядається навіть як кандидат на вступ до ЄС, це не означає, що з часом не поглиблюватимуться відносини Києва та Брюсселя. Співробітник Інституту відкритої політики Максим Стріха вважає, що вступ Польщі до Євросоюзу «реальний і чи не останній шанс для України зачепитися за вагон європейського потяга». Утім, існують й інші думки. Політолог Олександр Шморгун із Інституту світової економіки переконаний, що «сподівання, ніби при вступі в ЄС усі проблеми зникнуть — ілюзія». «Сам ЄС далеко не бездоганний. Система Євросоюзу нагадує сонячну систему, де Польща займає периферію навіть географічно». На переконання Шморгуна, існує досить серйозна небезпека розпаду Європейського Союзу впродовж наступних 20 — 30 років. Думка про хитке майбутнє ЄС висловлюється вже не перший рік. Європейські мас- медіа не без іронії порівнюють єврооб’єднання зі старим будинком, який під своїм дірявим дахом ще хоче прихистити нових мешканців. Фундамент ЄС, на думку експертів, остаточно дав тріщину після війни в Іраку, що призвела до політичного розколу Євросоюзу. Так, позиції Польщі, яка не лише підтримала війну проти деспотичного режиму Саддама Хусейна, а й сьогодні бере активну участь у відбудові післявоєнної країни, розходяться з політикою двох важливих гравців європейського континенту — Франції та Німеччини.

Яким буде місце України в нових умовах? За великим рахунком це залежатиме від самого Києва, хоч і не виключає спроб ключових фігур на міжнародній арені вплинути на український вибір. Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає: сьогодні існує загроза того, що «Україна може бути розплющеною, розтягнутою між новими центрами впливу». На думку Карасьова, для власної ж безпеки Україна має притримуватись позиції «динамічного нейтралітету», тобто, як і раніше, брати участь у всіх геополітичних проектах, але активніше. Прагнучи до зближення з Росією, «не огороджуватися при цьому парканом, а інтегруватися до Європи інтенсивніше», оскільки й Москва намагається налагодити тісніші контакти із Заходом.