«Третій сектор» — локомотив до ЄС?

Варвара ЖЛУКТЕНКО, «День»
№200 06.11.2003 «День»

Як допомогти українцям зрозуміти, що таке Євросоюз, а Євросоюзу пояснити, що таке Україна? Це питання було одним з ключових, що обговорювалися на конференції «Співпраця польських і українських позаурядових організацій після розширення ЄС», проведеній у Києві Посольством Республіки Польща. Представники польського «третього сектору» мають досвід популяризації євроатлантизму в своїй країні, а також гідного представництва Польщі в ЄС та НАТО. «На запитання про те, по який бік кордону ми опинимося після розширення Євросоюзу, відповіддю має бути постійна робота з підвищення власної кваліфікації, освіти, професіоналізму й відповідності суспільства демократичним стандартам», — сказав один із учасників дискусії, пан Єжі Рейт з варшавського фонду «Інституту східних досліджень».

Провідна роль у розбудові громадянського суспільства належить саме недержавним організаціям. Якщо урядові структури повинні бути «залізобетоном» у конструкції стабільного демократичного суспільства, то цеглинами в цій конструкції мають стати організації «третього сектору», — вважає заступник міністра закордонних справ України Ігор Харченко. У зовнішньополітичних відомствах України й Польщі давно зрозуміли, що зважати потрібно на різні рівні дипломатії. Тому при міністерствах закордонних справ обох країн було створено спеціальні ради з питань співпраці з недержавними організаціями. Польська рада брала безпосередню участь у виробленні східної політики Варшави. Інтенсивно працює Польсько-американсько-українська ініціатива про співпрацю (PAUCI), за останні роки в її рамках налагоджено співпрацю між понад 320 українськими та польськими НДО. (Можливість залучення до проектів партнерів зі США та Західної Європи — ще один аргумент на користь спільної роботи з польськими громадськими організаціями). Про те, що партнерство триватиме й далі, свідчить, зокрема, той факт, що 40—50% іноземних стипендіатів, які вчаться в Польщі, становлять українці, переконаний Ігор Харченко.

Як показали виступи учасників конференції, сфер для взаємодії українського й польського «третього сектору» безліч: від спільної роботи над відродженням одного з несправедливо забутих багатств України — коней гуцульської породи — до реформування вугільної промисловості. Серед найпріоритетніших галузей співпраці також надання консультативної юридичної допомоги українцям, якi працюють у Польщі, запозичення польського досвіду контролю суспільства за владою, досвіду роботи польських профспілок і, звичайно, інформування громадян України про процеси, що відбуваються в Європі, реалії та стандарти Євросоюзу. Так, за словами представника люблінського фонду «Новий Став» Яна Федірка, мер Луцька обіцяв підтримати створення центру євроінформації в цьому місті.

Примітно, що польські учасники конференції відзначали необхідність проведення більшої кількості спільних заходів — тренінгів, семінарів тощо на території України. «Тоді б поляки ліпше зрозуміли Україну й могли б не тільки передавати, а й запозичувати досвід», — переконаний пан Федірко. «Якщо в роки напередодні та відразу після відновлення незалежності України важливим був сам факт співпраці українських НДО з польськими, то сьогодні вже головне — вирішення конкретних проблем», — сказав Ігор Добко з львівського «Товариства Лева». Українські учасники конференції свідомі того, що насамперед потрібно самим працювати над реформами, підтримувати колег із інших недержавних організацій, єднатися в Україні, не ділити її на Східну та Західну. Тільки тоді «третій сектор», (як і «перший», і «другий»), сприятиме гідному життю громадян і поступу на шляху країни до євроінтеграції.

ДО РЕЧI

Європейська Комісія офіційно попередила десять країн, які вступають до Євросоюзу навесні наступного року, про необхідність терміново вирішити решту проблем. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, у серії опублікованих доповідей Комісії найменше готовим до вступу кандидатом названо Польщу. Крім того, Брюссель виніс суворий вердикт Румунії та Болгарії, які розраховують вступити до Євросоюзу 2007 року. Варшаві ж наказано, у власних же інтересах, терміново вжити заходів у найбільшому секторі економіки — аграрному. Польща запізнюється зі створенням комп’ютерної системи обліку та розподілу колосальних субсидій, які повинні отримувати польські фермери з моменту вступу до ЄС. Крім того, Європейська Комісія стурбована неприпустимо низьким рівнем контролю за безпекою продовольчої продукції. Брюссель попереджає, що відсутність серйозних зрушень у цій сфері вже наступного року може призвести до заборони на експорт польської яловичини та свинини до Європи.