Дипломатично-атмосферні пошуки

№37 27.02.2003 «День»

Віктор Зам'ятін, “День”

Візит до Києва польської делегації на чолі з директором Бюро національної безпеки Мареком Сівєцем мав два виміри. Один з них стосувався шістдесятої річниці трагічних подій на Волині — за домовленостями між Президентами двох країн, триває підготовка до відзначення цієї дати в липні у Волинській області. Інший вимір умовно можна б назвати загальнополітичним — він стосувався початку роботи міжпарламентської асамблеї, обговорення пропонованого Польщею “Східного виміру” майбутньої політики Європейського Союзу після його розширення наступного року. Об’єднує ці два виміри те, що обговорення їх триває на найвищому політичному рівні, і отже, проблема історичної пам’яті теж великою мірою є політичною.

Проблема Волині загрожує стати каменем спотикання в двосторонніх відносинах ще більшою мірою, ніж нещодавні скандали наколо цвинтаря Орлят у Львові — хоча переважній більшості українців насправді мало що відомо про волинські події, а більшість поляків або не знає, або не згадує, що під час цієї трагедії загинуло й чимало українців.

Марек Сівєц часто повторює, що після того, як Президент Польщі Кваснєвський вибачився за акцію “Вісла” (примусове переселення етнічних українців з “кресів” на Сході Польщі після війни), для Варшави було б бажаним вибачення Президента України перед жертвами подій на Волині. Ніде, однак, при цьому не згадується, що вибачення польського Президента насправді не було — йшлося про те, що минулого року Президент Польщі Кваснєвський підписав листа, в якому говорилося: “Акцію “Вісла” і все нелюдське ставлення влади до українців треба однозначно засудити. Від імені Польщі хочу висловити слова вболівання всім тим, котрі зазнали терпінь внаслідок ганебних дій” І з інших поглядів — зокрема, через те, що 60 років тому йшла війна, події на Волині не можуть вважатися політикою української держави, що виникла наприкінці ХХ століття тощо — ця пропозиція не надто добре сприйнята в різних українських колах. Як стало відомо “Дню” з дипломатичних джерел, після візиту делегації на чолі з Сівєцем, до якої входили й прихильники твердої лінії, залишається неясним, чи буде взагалі зроблено спільну заяву Президентів, і якщо буде — то як вона виглядатиме.

Вже повідомлялося, що в тому, що стосується парламентського виміру цієї проблеми, теж іще не все ясно. Спікер Верховної Ради Володимир Литвин після зустрічі з Сівєцем заявив, що необхідно вирішувати, чи заява стосовно подій на Волині буде зроблена на рівні двох парламентів, чи як спільна заява двох парламентів, чи на рівні голів парламентів, чи на рівні міжпарламентської асамблеї.

Відомо також, що після зустрічі з керівником адміністрації Президента України Віктором Медведчуком Марек Сівєц висловив бажання наступного місяця побувати на Волині, побачити ситуацію на власні очі, переговорити з людьми, відчути атмосферу, і вже тоді робити подальші кроки. Представники української дипломатії при цьому нагадують, що наслідки ситуації навколо львівського цвинтаря вдалося подолати, і сподіваються, що зараз буде зроблене все можливе, щоб проблема подій на Волині не затьмарила існуючі відносини між двома країнами.

Що стосується українсько-польської міжпарламентської асамблеї, то її українську частину, як повідомляється, буде затверджено найближчими днями, і співголовою від України буде віце-спікер Олександр Зінченко. Сейм Польщі свою частину, як вказував Сівєц, планує затвердити на початку березня.

Під час свого візиту Сівєц схвалив ідею направлення українського батальону радіохімічного і бактеріологічного захисту до регіону Затоки, запевнив у польській підтримці намірів України приєднатися до НАТО і ЄС. Як може витікати з виступу Президента Польщі Кваснєвського на нещодавній міжнародній конференції у Варшаві, поки що ніщо не вказує на можливі зміни в загальному кліматі двосторонніх відносин. Кваснєвський, зокрема, говорив, що з розширенням ЄС не повинно утворюватися жодної завіси, “навіть оксамитової”, не можна забувати про сусідів і відгорожуватися від них, але потрібно їх підтримувати на шляху, який навіть складніший за вже подоланий Польщею. Наскільки можна судити сьогодні, загалом у Києві позитивно сприймають розроблені Варшавою пропозиції до “Східного виміру” політики ЄС, які, як очікується, буде взято до уваги в Брюсселі.