Німецька Хвиля, 09.12.2003 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Обмеження спілкування внаслідок розширення ЄС буде найважчою втратою

Нові кордони Європейського союзу на Сході не мають стати перешкодою для торгівлі, суспільного та культурного обміну, регіональної співпраці. З цією позицією Єврокомісії були згідні всі учасники дискусії, що відбулася в Берліні у Фонді Гайнріха Беля. Темою зустрічі були можливі наслідки для України входження східноєвропейських країн до Євросоюзу на прикладі українсько-польського прикордонного регіону.

За розрахунками українського уряду, входження навесні наступного року десяти нових країн до Європейського союзу матиме позитивні наслідки для економічних відносін України як з новими членами ЄС, так і з Європейським союзом вцілому. Ці позитивні наслідки у зовнішньоекономічній сфері відчуватимуться, однак, не відразу, а лише через 3-4 роки, вважають фахівці. У перші ж два роки у Києві очікують скорочення обсягів торгівлі зі східноєвропейськими країнами.

Перші ознаки цього проглядаються вже зараз після запровадження візового режиму Польщею та Угорщиною. За словами Тараса Возняка, головного редактора часопису "Ї" зі Львова малий та середній бізнес у прикордоних районах України вже відчуває перші труднощі. Східноєвропейці розширюють можливості свого пересування, але водночас обмежують ці можливості для українців, вважає Тарас Возняк. Втім, на його думку, головною небезпекою запровадження нових візових правил є обмеження спілкування суспільств по різні боки кордону. Раніше за рік україно-польський кордон перетинало 6,5 млн. людей. Запровадження ж Польщею та Угорщиною візового режиму суттєво обмежило двосторонній обмін. Говорить Тарас Возняк:

"Якщо ми втратимо найголовніше, якщо ми втратимо рівень спілкування між нашими суспільствами, між вашим, вже європйським, і нашим, неєвропейським суспільством, то це буде найважча втрата. В економічному сенсі і Україна, і Європейський Союз виживуть, але в людському сенсі, якщо ми втратимо контакт між собою, то ми його відновлюватимемо дуже довго».

Як зазначив Тарас Возняк польська та угорська влада намагаються видавати максимальну кількість віз, однак є певні, суто технічні, обмеження. Так, від початку дії нових правил перетину кордону консульство Польщі у Львові видало 90 тис. віз. Входження ж східноєвропейських країн до Шенгенської зони, ще більш ускладнить поїздки українців до сусідніх країн, вважає редактор українського часопису.

Учасник дискусії - політичний радник президента Єврокомісіі Романо Проді - Петер Птассек, закликав не драматизувати ситуації. За його словами, Євросоюз планує в найближчий час запровадити спрощений режим перетину кордону для тих, хто проживає у прикордонних районах України. А шенгенські візи для в"їзду до десяти нових країн-членів Євросоюзу будут введені не раніше 2010 р., зазначив Петер Птассек.

Надати новий імпульс відносинам ЄС із новими країнами-сусідами мала концепція, яку розробляв Європейський союз. Україна багато чого очікувала від цієї концепції. Представлена ж нещодавно стратегія відносин із сусідами під назвою "Ширша Європа", однак, викликала в Україні велике розчарування. За словами Петера Птассека, це пов"язано із тим, що в Києві очікували чіткого сигналу щодо перспективи членства України в ЄС. Такого сигналу концепція не містить, але вважає Петер Птассек, план "Ширша Європа" і не виключає можливості вступу України до Євросоюзу. Говорить Петер Птассек:

"Головне повідомлення Україні Єврокомісія зробила в березні 2003 р. Це було дуже немпряме, завуальоване повідомлення. Зміст, якщо його сформулювати відкрито полягає в тому, що двері Європейського союзу залишаються для України відкритими".

Чому про це не було сказано прямо? Політичний радник президента Єврокомісії продовжує:

"Тому що зараз кількість тих країн-членів ЄС, які б могли дати позитивну відповідь на питання: "Чи може Україна бути членом ЄС, хоча б у далекому майбутньому?", -- не становлять більшість".

Тарас Возняк зі свого боку зазначив, що розчарування в Україні відносно концепції, яка на роки, а можливо й на десятирічча визначаниме характер відносин з ЄС викликанно й тим, що в ній Україна поставлена на один щабель із країнами, які ніколи не заявляли про своє бажання вступити до Євросоюзу, наприклад Марокко, Білорусія чи Росія. В той час як Україна визначила вступ до ЄС своєю головною зовнішньополітичною метою. Представник Європейського союзу Петер Птассек вважає, що за нинішнього розподілу сил у Раді міністрів ЄС лише такий варіант концеції відносин із сусідами був можливий. Позиція Брюселю полягає в тому, що можливість Україні стати в майбутньому членом Євросоюзу залежить від самої України, від її готовності виконувати вже досягнуті домовленності та її відповідності демократичним та правовим стандартам, зазначив Петер Птассек.

Олександр РЕЙМЕР