ЄС зашкодить Україні?

Наша держава може втратити від розширення на Схід 370 мільйонів доларів США

Львівська газета, 18 листопада 2003 (№ 294)

УНАСЛІДОК розширення Європейського Союзу і приєднання до нього нових членів, зокрема східноєвропейських країн – сусідів України, наша держава щороку зазнаватиме збитків, які фахівці Українського міжнародного центру перспективних досліджень оцінюють у 350-370 мільйонів доларів.

Основною причиною таких збитків експерти центру вважають зміну торговельно-економічної політики основних торгових партнерів України – Польщі, Словаччини, Угорщини, Литви, Латвії й Естонії, які після вступу до Євросоюзу будуть змушені змінити механізми своєї торговельної діяльності відповідно до норм і вимог ЄС. Ідеться, зокрема, про можливі антидемпінгові розслідування проти українських експортерів продукції металургійних підприємств, посилення контролю дотримання санітарних норм при експорті вітчизняної сільськогосподарської продукції й обмеження на імпорт українських товарів до цих країн.

Натомість позитивним фактором розвитку торговельних стосунків України з новими членами Євросоюзу експерти вважають зменшення митних тарифів на вітчизняні товари та зменшення нетарифних обмежень. Це, у свою чергу, може збільшити експортні надходження, але лише на 5 мільйонів доларів на рік.

На думку експертів, мінімізувати ризик збитків від розширення Євросоюзу на Схід може лише вступ України до Світової організації торгівлі й отримання статусу держави з ринковою економікою. Аналітики Міжнародного центру перспективних досліджень стверджують, що в разі покращання позицій України на зовнішніх ринках уже через три роки наша держава може щороку отримувати до 60 мільйонів доларів додаткового прибутку. Якщо ж ситуація погіршиться, то з 2006 року Україна втрачатиме на зовнішніх ринках до 150 мільйонів доларів на рік.

Схоже, що українські владоможці лише нещодавно почали задумуватися над негативними економічними наслідками, які матиме для України процес розширення Євросоюзу на Схід. Річ у тому, що теперішній статус стосунків України та ЄС не передбачає жодних компенсацій за денонсування угод про вільну торгівлю з Україною країнами – кандидатами на вступ до Євросоюзу, частка яких у зовнішньому товарообігу нашої держави становить лише 11%. Минулого тижня під час перебування в Києві це підтвердив і представник Європейської комісії Крістофер Паттен. “Нині у стосунках Євросоюзу з Україною існує статус максимального сприяння, який не передбачає якихось компенсацій”, – заявив він.

Тим часом держави Балтії, вступ яких до Євросоюзу мав би завдати Україні найбільших збитків, попри вже зроблені або підготовлені заяви про денонсацію угод про вільну торгівлю відповідно до вимог ЄС, серйозно зацікавлені у продовженні торговельної співпраці з нашою державою. Це, на думку експертів, сприятиме виробленню певного компромісного рішення в цій справі. Радник першого віце-прем’єр-міністра Миколи Азарова Віталій Лук’яненко заявив, що український уряд саме займається пошуком можливих варіантів домовленостей із країнами Балтії, які захищали б вітчизняні торговельні контакти і водночас не суперечили вимогам до кандидатів на вступ до Євросоюзу. За його словами, такими варіантами можуть стати угоди про прикордонну співпрацю та створення зон вільної торгівлі. Віталій Лук’яненко стверджує, що свої напрацювання Кабінет Міністрів оприлюднить уже до кінця 2003 року, аби встигнути до 1 квітня 2004-го року обговорити їх зі своїми торговими партнерами, що вступають у ЄС.

Максим Камінецький