Обіцянки-цяцянки для України

Богдан БАЧИНСЬКИЙ

Поступ 6 жовтня 2003 р. http://postup.brama.com

Ми не прийматимемо Україну в ЄС, доки ваша країна не буде готова до реформ. А чинна керівна верхівка в Україні не зацікавлена в цих реформах, оскільки не хоче позбутися своїх посад і грошей. Справжні реформи, істинна демократія їх не цікавлять", -- заявив голова делегації Європарламенту зі зв'язках з Україною, Білоруссю та Молдовою Ян Вірсма.

Нагадаємо, що сьогодні в Ялті розпочне свою роботу сьомий саміт "Україна -- ЄС", що є певною формою політико-економічних консультацій на найвищому політичному рівні. На саміті будуть присутні Хав'єр Солана, комісар ЄС з питань зовнішньої поітики і безпеки, депутати Європарламенту та інші представники Євросоюзу. Україну представлятимуть Леонід Кучма, заступник голови МЗС Олександр Чалий, голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк та міністр Європейської інтеграції Валерій Хорошковський.

Основними темами для обговорення будуть запропонований комісаром ЄС з питань розширення Гюнтером Ферхойгеном документ щодо розробки за піврічний термін документу про участь України в Єкономічних структурах ЄС, а також пропозиція Чалого про надання Україні компенсації за збитки через вступ її сусідів до євроспільноти. Звичайно, політики також не залишать осторонь питання ЄЕПу та повної інтеграції України в євроатлантичні структури, однак, на думку більшості експертів, ці розмови не матимуть серйозного значення і залишаться лише у звуковому вигляді.

У коментарі для "Поступу" член парламентського Комітету з питань європейської інтеграції Ігор Осташ заявив, що навряд чи Україна може очікувати на якісь серйозні результати від цього саміту, адже наразі ЄС обрала вичікувальну щодо євроінтеграційних сподівань Києва позицію. На його думку, майбутні президентські вибори накладуть сильний відбиток на майбутні переговори з ЄС. Зокрема, велика увага приділятиметься формі їх проведення, рівню демократичності, прозорості та результатам.

Окрім того, делегати євроспільноти уважно слідкуватимуть за конституційним процесом, підписанням угоди щодо ЄЕПу, а також перебігом демократичних перетворення в країні та становленням ринкової економіки.

Водночас Осташ зауважив, що Україна має простір для прориву у переговорах з ЄС в економічному напрямі. Хоча в цілому європейці будуть дотримуватися жорсткої позиції щодо демократичних перетворень в Україні, але обережно даватимуть обіцянки щодо інтеграції. Депутат також нагадав про рішення Ради Європи щодо продовження моніторингу України, який фактично виражає незадоволення Радою ситуацією в країні і матиме наслідки на переговорах у Ялті.

Припущення Осташа цілком підтверджується словами Вірсми, котрий заявив в інтерв'ю тижневикові "Дзеркало Тижня", що "Україна не може вважатися наразі незалежною державою у повному розумінні цього слова, оскільки "її керівна верхівка не в змозі нічого зробити для незалежності вашої країни і не здатна чинити опір тискові Росії, а також розвивати міцну демократію з міцною ринковою економікою, забезпечити прозорість політики для суспільства, залучити іноземних інвесторів".

Вірсма також вважає, що українська "керівна верхівка повинна якимось чином подати сигнал у бік Брюсселя про те, що вона справді готова здійснити реформи: "Мені здається, що ми намагаємося залишити для України двері в Європу вічиненими. І я думаю, що для України було б краще йти шляхом, який обрала для себе Польща". На думку Вірсма, якщо ця короткострокова політика поглиблення економічних і політичних зв'язків з Росією й іншими країнами "буде шкодити більш віддаленим перспективам торгівлі і економічним відносинам з Євросоюзом, то Україна зробить велику помилку".

До речі, про рівень зацікавлення ЄС сьогоднішнім самітом може свідчити хоча б той факт, що офіційний вісник Єврокомісії "ЄС оглядач" не подає жодної інформації про його проведення, на відміну від інших, менш значних переміщень членів єврокомісії Європою.

Тим часом Президент Польщі Олександр Кваснєвський під час підписання Протоколу про приєднання до НАТО семи центральноєвропейських країн висловив надію, що ще до кінця свого перебування на президентському посту зможе бути учасником церемонії підписання Протоколу про приєднання України до НАТО. Що, за його словами, матиме велике значення для Європи.

Аналізуючи результати попередніх самітів України з ЄС, варто відзначити, що всі вони мали декларативний характер. Жоден з них поки що не дав підстав для того, щоб його можна було назвати проривом на шляху наближення України до ЄС. Можна також стверджувати, що розвиток відносин України з ЄС продовжує реалізовуватися на основі двосторонніх угод та односторонніх документів, які мають комплексний характер: УПС, Спільної стратегії ЄС щодо України, Програми інтеграції України до Європейського Союзу. Жоден з цих документів навіть теоретично не визначає, коли й за яких умов можуть розпочатися переговори з надання Україні статусу асоційованого члена ЄС і тим паче -- переговори про вступ України до ЄС в процесі розширення цього союзу на Схід.