Україна на зустрічі Вишеґрадських країн не була п’ятим колесом

http://www.radiosvoboda.org Василь Дарчук

Прага, 25 червня 2003 – Прем’єр-міністр України Віктор Янукович відвідав у середу Словаччину для участі в зустрічі керівників урядів країн “Вишеґрадської четвірки” – реґіонального об’єднання, яке складається нині з Польщі, Чехії, Словаччини й Угорщини . Cеред іншого, він почув там і такі слова: запрошення Януковичеві взяти участь у зустрічі “не означає запрошення України в асоційовані члени” цього об’єднання. Ці слова словацького прем’єра Мікулаша Дзуринди вже викликали дошкульні коментарі в Україні. У Словаччині ж, де й відбулася зустріч, до них ставляться зовсім інакше. Якщо взагалі якось ставляться…

“Україну не взяли не тільки до ЄС, але і до Вишеґрадської четвірки” – під таким заголовком оприлюднила повідомлення про зустріч у словацькому гірському містечку Тале інтернет-газета “Українська правда”.

Директор Дослідницького центру Словацького товариства закордонної політики, фахівець із українських питань Александр Дулеба не згоден із таким трактуванням: “Я не сприймав би слова словацького прем’єра так, ніби проти України є якісь застереження – всю цю зустріч, усю цю ініціятиву варто розглядати найскоріше як пошук нових завдань для Вишеґраду”. Як пригадав словацький політолог, це реґіональне об’єднання виникло, щоб допомогти його членам вступити до НАТО і ЄС; це їм удалося, і нині – вже кілька місяців тому – постало питання, що далі. Вишеґрадська четвірка проходить через період роздумів, і якщо в цих роздумах і йдеться про те, щоб розширити групу, відкрити її для інших країн, то це будуть, безумовно, членські країни ЄС – можливо, Австрія чи Словенія, вважає Александр Дулеба.

Нагадаю, що Віктор Янукович у перебігу неформального спільного обіду за участю прем’єрів країн Вишеґрадської четвірки, а потім двосторонніх розмов із головами польського й чеського урядів Лешеком Міллером і Владимиром Шпідлою поділився занепокоєнням України щодо можливих неґативних наслідків вступу країн “четвірки” до Євросоюзу. І, крім того, що Україну не прийматимуть до “четвірки”, було мовлено ще багато. Представники керівництва країн Вишеґрадської групи й України, наприклад, домовились, що буде створена спільна робоча група, яка проаналізує ці наслідки. Це реґіональне об’єднання хоче залишитися відкритим для співпраці з Україною й утримувати з нею добрі сусідські відносини і після вступу його членів до ЄС.

А словацький прем’єр Мікулаш Дзуринда до того ж запропонував Україні досвід своєї країни на шляху до ЄС і НАТО: “Знаю, які перешкоди муситиме здолати Україна, але в діялозі з Вишеґрадською четвіркою це буде легше”, – сказав Дзуринда. А ще, за його словами, “будуть теми, що стосуватимуться України і які треба буде просувати в ЄС. Дозволю собі сказати, що ніхто не зробить це кваліфікованіше, ніж словаки, поляки й мадьяри”, – наголосив словацький прем’єр – але додав, що виконання умов членства в ЄС є цілком у руках самої України.

Усі ці слова – не просто данина ввічливості, вважає словацький політолог і фахівець із українських питань Александр Дулеба: “Зацікавленість співпрацювати з Україною випливає, гадаю, з того, що Вишеґрадська четвірка має природні інтереси: три з-поміж Вишеґрадських країн сусідять із Україною, і їхній кордон з Україною стане новою межею Європейського Союзу. Із цього погляду я й розглядаю зустріч у форматі 4 + 1 на рівні прем’єрів як дуже позитивну… Водночас, гадаю, це і в інтересах України – бо ж Україна теж зацікавлена мати в межах Європейського Союзу, я б сказав, міцних і добрих партнерів. А ще й ідеться про природних партнерів, бо ж ми сусіди”.

Так, нагадаю, вважає директор Дослідницького центру Словацького товариства закордонної політики Александр Дулеба. Але він – фаховий політолог.

Пересічних словаків такі глибини стосунків із Україною не цікавлять, сказали мені колеґи зі словацької служби радіо “Вільна Європа”. Для них темою зустрічі, що відбулася в середу в Словаччині, був вступ до ЄС, а ще – суперечки між Словаччиною й Угорщиною навколо становища угорської меншини.