Ї:
кордон “Свіжою кров'ю” Україна наразі не пахне. Ані для НАТО, ані для ЄС
Ростислав Крамар, Варшава , 28.03.2003
Відразу два європейські "свята життя", котрі відбулися 26 березня у Брюсселі, обійшлися без України.
Після кількатижневих переговорів міністри закордонних справ Болгарії, Естонії, Румунії, Словаччини, Латвії та Литви підписали протоколи про вступ до НАТО. Відтак на саміт країн-членів НАТО у травні наступного року приїдуть лідери уже 26 країн.
Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон вважає, що навіть війна в Іраку та протистояння, які виникли між європейськими країнами, не стануть на перешкоді ратифікації протоколів. "Історики вважатимуть цей день переломним у будівництві нової вільної Європи", - сказав Робертсон на урочистій церемонії. Він вважає, що нові члени блоку додадуть НАТО свіжої крові та нових ідей. Вони бо добре знають ціну свободи.
Про те, чим для колишніх республік та сателітів московської імперії є вступ до НАТО, говорили міністри закордонних справ. Голова зовнішньополітичного відомства Латвії Сандра Кальнєте сподівається, що відтепер її країна ніколи не залишиться самотньою в разі агресії, так як це було у 1940-му.
Того ж самого дня Європейська комісія представила стратегічний рапорт про майбутнє Європейського Союзу. Авторський колектив рапорту очолив Вім Кок – колишній прем'єр Нідерландів, один із головних ініціаторів розширення ЄС. Збільшення євроспільноти на 10 країн у 2004-му буде винятковим, йдеться у рапорті, оскільки ще ніколи до ЄС не приймали стільки країн із вельми малим національним доходом. Середній НВП "десятки", яка входить у ЄС становить тільки 40 відсотків середнього євросоюзного.
Та попри це від розширення ЄС виграють як "старі", так і "нові" члени спільноти, стверджується у рапорті. Зокрема, у країнах "п'ятнадцятки" виникне 300 тисяч нових робочих місць (передусім у Німеччині), а в "десятці" збільшаться торгові обороти та інвестиції.
За прогнозами авторів рапорту Віма Кока, після 2011 року, коли між "старими" і "новими" членами ЄС зникнуть усі перепони, що обмежують рух громадян, у держави "п'ятнадцятки" захочуть переселитися приблизно 335 тисяч осіб, або 0,1 відсотка від усієї кількості населення ЄС. У наступні роки цей показник дещо збільшиться (до 1 відсотка), причому найбільше емігрантів прибуде до Німеччини.
Рапорт Віма Кока містить й досить сміливі як на сьогодні пропозиції щодо подальшого розширення. Хто ж на черзі після "десятки", яка віллється в "єврородину" у травні 2004-го та Румунії і Болгарії, котрим термін вступу призначено на 2007?
Отож наприкінці наступного року 25 країн розширеного Євросоюзу розглядатимуть європерспективи Туреччини. А відтак на черзі, згідно з представленим рапортом – п'ять балканських держав: Албанія, Боснія і Герцоговина, Македонія, Сербія й Чорногорія та Хорватія.
"Єдність Європи буде неповноцінною, - йдеться зокрема у рапорті, - допоки процес об'єднання не охопить її південно-східної частини, тобто держави західних Балкан, котрі можуть стати членами ЄС відповідно до індивідуально визначених їм термінів".
Єврокомісія вказує на те, що після розширення спільноти у 2004-му балканські країни стануть неохопленим євроінтеграцією анклавом усередині ЄС. У рапорті стверджується, що останніми роками в названих п'яти країнах відзначаються швидкі позитивні зміни в політичному устрої та економіці. Для подолання наслідків війни в державах, що виникли на місці Югославії, ЄС пропонуватиме свої програми стабілізації у регіоні.
Представивши рапорт, Єврокомісія запропонувала також збільшення євросоюзної допомоги Туреччині: з 170 млн. євро у цьому році до 500 млн. євро у 2006-му.
Про Україну у рапорті Віма Кока згадується лише як про державу, котра межуватиме з розширеним ЄС.