Ї:
кордон Проді та Берлусконі прагнуть повернути Україну на європейський курс
Том Уорнер, Financial Times
7.10.2003
Романо Проді та Сільвіо Берлусконі сьогодні повинні прибути в Ялту для напружених переговорів із президентом України Леонідом Кучмою, який грозиться припинити спроби інтегруватися з Європейським союзом і проводити більш тверду внутрішню політику.
У ряді недавніх промов Кучма заявив, що йому набридло чекати від ЄС звісток про те, чи одержить Україна коли-небудь можливість подати заявку на вступ до Євросоюзу. За словами Кучми, тепер він бачить, що більш прямі вигоди принесе зміцнення зв'язків із Росією.
"Ніхто, жоден навіть із рядових бюрократів, ніколи не говорив, що Україну хочуть бачити в ЄС", - відзначив Кучма на недавній прес-конференції.
У вересні Кучма підписав договір про економічний союз з Росією, Білорусією й Казахстаном, який, якщо його виконають у повному обсязі, стане найсерйознішою з моменту розпаду СРСР спробою реінтегрувати колишні радянські економіки.
Він також домігся компромісу між своїми союзниками, центристами й комуністами в парламенті по новій конституції, яку ЄС вважає відходом від демократії.
Рух убік Росії продовжився на минулому тижні, коли правління української державної нафтопровідної компанії погодилося повернути нещодавно побудований нафтопровід, щоб доставляти російську нафту до Чорного моря.
Недавно ЄС направив Кучмі листа, намагаючись переконати його використовувати нафтопровід, як спочатку планувалося, для транспортування каспійської нафти до Центральної Європи.
Перед головою Єврокомісії Проді та Берлусконі, уряд якого в даний час є президентом ЄС, стоїть делікатна задача: спробувати повернути Кучму на попередній, європейський курс. У саміті будуть брати участь також комісари ЄС Кріс Паттен, Хав'єр Солана і Гюнтер Ферхойген.
Проді й Берлусконі вже оголосили про свої позиції. Проді заявив, що, на його думку, Україна й інші республіки колишнього СРСР можуть у майбутньому створити митний союз з ЄС, але ніколи не стануть його членами, тоді як італійський прем'єр-міністр сказав, що ЄС повинен розширюватися і, зрештою, включити в себе навіть Росію й Ізраїль.
Лінія представників ЄС проходить десь посередині: знаходячись у Європі, Україна формально має право подати заявку на вступ до ЄС, але Євросоюз не готовий сказати, чи зможе він коли-небудь схвалити цю заявку.
Ферхойген, що відвідав Україну у вересні, говорив тоді, що ЄС не може дати Кучмі те, чого він найбільше хоче: назвати дату, коли ЄС буде готовий підписати "угоду про асоціацію", визнавши Україну кандидатом на вступ до Союзу.
Однак, незважаючи на серйозні застереження, що стосуються авторитарного правління Кучми, європейські дипломати в Києві стверджують, що ЄС може дати йому якусь позитивну відповідь про шанси України на вступ до Союзу до кінця року, коли Кучма повинен піти зі своєї посади.
За словами європейських дипломатів, Кучма домігся деякого прогресу у відносинах з ЄС, особливо у сфері торгівлі. Нещодавно підписана угода різко знизить взаємні торговельні тарифи після того, як Україна вступить до Світової організації торгівлі, що Кучма прагне зробити до майбутнього року.
Але нещодавно Кучма відступив від цієї мети, оскільки промислові групи, що підтримують його в парламенті, наполягають на більш пізньому вступі.
На думку дипломатів, економічний договір з Росією, якщо він приведе до зниження цін на газ, теж може стати перешкодою вступу до СОТ.
Один з дипломатів заявив, що головне занепокоєння ЄС викликають наміри змінити конституцію, що, за його словами, було б "рівносильне державному перевороту" і привело б до ослаблення зв'язків з ЄС. За останнім проектом Кучми, що, як очікується, буде поставлений на голосування майбутнього року, до обрання нового президента влада передається прем'єр-міністрові.
Український посол у ЄС Роман Шпек заявив, що рішення по нафтопроводу не є остаточним, а будь-які зміни конституції будуть робитися відповідно до "європейських і демократичних стандартів".
Переклад Inopressa.RU