Ї:
кордон Німецька Хвиля, 18.12.2004
Ян Вірсма: Євросоюз розробить нову стратегію щодо України
БОНН. Одразу ж після виборів 26 грудня Євросоюз почне розробляти нову стратегію щодо України. Про це в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” повідомив депутат Європарламенту Ян Вірсма. Розповідає Тетяна Карпенко: За словами Яна Вірсми, з початком нового року, коли вже буде з”ясовно ситуацію в Україні, буде розпочато дебати про те, що нового може запропонувати Україні Європейський союз. ”Це буде більше, ніж статус сусіда, більше, ніж план дій. Учора Європейська народна партія заявила, що з Україною слід налагодити відкритіші відносини. Я не думаю, що ми можемо просто заплющити очі на те, що нині відбувається в Україні. Ми, звичайно, не можемо продовжувати ту ж політику, що була за часів Кучми”, - сказав Вірсма. Поки що ж Європейський союз не переглянув своє ставлення до України. У заяві, що її було ухвалено на саміті ЄС у Брюсселі, йдеться про вже давно узгоджений план, який було розроблено задовго до президентських виборів в Україні і до ”памаранчевої революції”. Під час саміту просто не було часу для детального розгляду українського питання, сказав Ян Вірсма. ”Уявіть, їм потрібно було домовлятися щодо Туреччини. Це дуже складне питання. Вони мали прийняти рішення про майбутній вступ Болгарії та Румунії та про початок переговорів з Хорватією. Тому чекати, що ЄС одразу презентує й нову політику щодо України у світлі того, що сталося, було не варто. І я думаю, це зрозуміло”, - сказав Ян Вірсма. Втім, керівники ЄС все-таки пообіцяли більш тісну співпрацю з Україною, якщо президентські вибори відбудуться чесно.
Рада Євросоюзу затвердила План дій Україна-ЄС
14.12.2004
Рада Європейського Союзу затвердила План дій Україна-ЄС, однак вирішила передати його раді із співробітництва з Україною після переголосування другого туру виборів Президента України. Про це говориться в повідомленні прес-служби нідерландського головування в ЄС, сповіщають «Українські Новини».
«Рада погодилася із змістом плану дій», - зазначається в повідомленні.
Рада ЄС схвалила плани дій Євросоюзу з 7 країнами (Ізраїль, Йорданія, Молдова, Марокко, Палестинська автономія, Україна) і всі інші вирішила передати радам із співробітництва з цими країнами, щоб ті підготували рекомендації щодо практичного виконання планів.
Тим часом Рада Євросоюзу вирішила не передавати План дій Україна-ЄС, а зачекати результатів виборів Президента України.
«Винятком є Україна: важливо, щоб ця країна одержала зараз позитивний сигнал від Ради, тому добре, що Рада погодилася зі змістом плану дій. Однак Рада вирішила зачекати результатів нового другого туру президентських виборів, перш ніж цей план може бути переданий раді із співробітництва», - сказано в повідомленні.
Як повідомлялося, 9 грудня Єврокомісія затвердила План дій Україна-ЄС і направила його Раді Євросоюзу з рекомендацією передати План на підписання після проведення демократичних виборів Президента України.
21 вересня Україна і Євросоюз на експертному рівні погодили спільний План дій на наступні 3 роки. Євросоюз заявив тоді про готовність підписати План до кінця 2004 року, однак утримався від прогнозів з приводу дати підписання.
План дій передбачає, зокрема, спільні дії з наближення законів України до стандартів ЄС, а також з дотримання прав людини, впровадження ринкової економіки, стабільного розвитку. Він також передбачає збільшення фінансової допомоги Євросоюзу Україні.
Німецька Хвиля, 04.11.2004
Нова польсько-німецька ініціатива: поглиблення відносин ЄС з Україною та Білоруссю
Минулого четверга в Польщі знову говорили про європейські перспективи України. Одним з питань сьомих німецько-польських урядових консультацій, що пройшли в Кракові, був розвиток спільної ініціативи Варшави та Берліна щодо поглиблення відносини Європейського союзу з Україною та Білоруссю. На думку німецьких експертів, Україна з президентом Ющенком має більше перспектив поглибити свої відносини з ЄС.
Польща й Німеччина ближчі до України, ніж, скажімо, Іспанія, що радше готова відстоювати в Євросоюзі інтереси південних сусідів спільноти. Варшава вже неодноразово наголошувала на ролі адвоката свого східного сусіда в ЄС. Німеччина ж є одним з найтісніших економічних партнерів України. Тому не дивно, що саме ці дві країни, започаткували спільну ініціативу, що покликана підняти інтерес до співпраці з Україною в Європейському союзі. Розповідає Томаш Домбровський, експерт варшавського Центру міжнародних відносин:
«Сама ініціатива виникла ще в червні цього року під час зустрічі міністрів закордонних справ обидвох країн Фішера та Цімошевича. Мова йшла про те, щоб перш за все як Польща, так і Німеччини визнали Україну партнером, з яким варто співпрацювати, стабільною державою на східному кордоні ЄС».
У рамках німецько-польських урядових консультацій, які пройшли в Кракові в четвер, і у яких взяли участь канцлер Німеччини Ґергард Шредер та прем'єр-міністр Польщі Марек Белька, йшлося про поглиблення діалогу щодо розвитку цієї ініціативи. Як пояснює Томаш Домбровський, німецько-польська ініціатива має на меті переконати інші держави ЄС, що під час формування східної політики треба враховувати те, що Україна, поруч з Росією, повинна займати особливе місце. Томаш Домбровський:
«Польща, як і Німеччина вважає Україну дуже важливим партнером, без якого не мають сенсу будь-які дискусії щодо розвитку східної політики ЄС. І, звичайно, тут виникає потреба підтримати в Україні стабільність, реформи. Необхідно, щоб стратегічне партнерство, яке виникло на осі Україна-Польща було перенесено на загальноєвропейську площину».
Результатом реалізації спільної німецько-польської ініціативи має стати нова стратегія відносин ЄС з Україною, пояснили «Німецькій хвилі» в міністерстві закордонних справ у Берліні. Поки що, як зауважив польський експерт Томаш Домбровський, якісь пункти цієї ініціативи не реалізовано. За його словами, зараз проводиться діалог в межах ЄС про те, у яких галузях можна поглиблювати співпрацю з Україною: економіка, юриспруденція, безпека, оборона чи підтримка громадянського суспільства.
У німецькому МЗС нас запевнили, що реалізація польсько-німецької ініціативи не залежатиме від президентських виборів в Україні. Адже ініціатива виникла як річ довготермінова. Цю думку підтверджує й польський експерт Томаш Домбровський:
«Остаточні результати виборів в Україні, які пройдуть за три тижні, не зможуть дуже вплинути на подальший розвиток цієї ініціативи. Польща намагається довести країнам-членам ЄС те, що Україна є серйозним партнером. І навіть, якщо там виникають певні проблеми з демократією та правопорядком, треба її підтримувати. ЄС не повинен відвертатися від цієї країни».
На думку німецьких експертів, Європейський союзу точно не відвернеться від України, якщо її очолить демократично й чесно обраний президент. На наше питання, хто з нинішніх двох кандидатів краще опікуватиметься перспективою наближення України до ЄС, експерт Європейської академії в Берліні Тобіас Бауманн відповів:
”З яким з президентів Україна йтиме шляхом до Європи, здається цілком зрозуміло. Звичайно з президентом Ющенком. Я переконаний, що якщо пан Ющенко виграє, то він вже незабаром звернеться до Брюсселя й буде домагатися отримати реальну перспективу наближення України до Євросоюзу”.
Тобіас Бауманн переконаний, що таку перспективу Україна цілком може отримати. Щоправда, це не буде одразу перспектива вступу. Швидше, мова могла б йти про привілейоване партнерство, що надало б Україні статус більший за той, що передбачений нинішньою політикою ЄС щодо сусідів. Однак для досягнення такої перспективи майбутньому президенту доведеться також багато що змінити в Україні, каже Тобіас Бауманн. Передусім треба побороти панівне становище кланів та олігархів і ліквідувати ту ”сіру зону”, що утворилася між політичними та господарськими елітами в Україні, які розглядають державу як поле для своїх ігор.
Любомир Петренко, Леся Юрченко
Країни ЄС погодилися дати Україні "європейську перспективу"
11 Жовтня 2004
Одинадцять європейських країн закликали ЄС поглибити відносини з Україною і, нарешті, дати їй "європейську перспективу", щоб "тримати її ближче до ЄС", повідомило джерело в дипломатичних колах Євросоюзу.
Таку заяву було зроблено за підсумками зустрічі країн-учасників ЄС у неділю, 10 жовтня.
За словами джерела, на зустрічі було прийняте рішення "про необхідність розвивати відносини з Україною" і про те, що необхідно зміцнювати проєвропейські сили у країні.
З необхідністю таких дій погодилися 11 країн – Естонія, Латвія, Литва, Данія, Фінляндія, Швеція, Австрія і "вишеградська четвірка"* у складі Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини.
На зустрічі були присутні кілька міністрів закордонних справ, зокрема глава польського МЗС.
Зустріч мала неформальний характер і передувала переговорам міністрів закордонних справ ЄС 11 жовтня, на яких, як очікується, глави зовнішньополітичних відомств Євросоюзу також будуть закликати до "більш тісного співробітництва з Україною" і необхідності "дати їй європейську перспективу, щоб тримати ближче до ЄС".
Раніше офіційні особи ЄС уже заявляли про те, що Європейський союз повинен хоча б утримати на своєму боці Україну, однак чітких "європейських перспектив" Україні поки не обіцяли.
Крім "українського питання" на зустрічі в неділю, 10 жовтня, також обговорювалася можливість вироблення єдиної політики ЄС стосовно Росії.
За словами джерела, учасники погодилися з тим, що "у ЄС немає спільного погляду на Росію". 11 листопада в Гаазі Євросоюз проведе черговий самміт стосовно Росії.
*Вишеградька група, створена в 1991 році, є політичним і культурно-громадським форумом Чехії, Угорщини, Польщі і Словаччини.
Підготовлено за матеріалами EUbusіness.
Німецька Хвиля, 05.10.2004
Євросоюз ухвалить плани дій з країнами-сусідами
БРЮССЕЛЬ. Європейська комісія має ухвалити в наступні кілька тижнів плани дій з країнами-сусідами, в тому числі з Україною. Як повідомив комісар ЄС з юстиції й внутрішніх справ Антоніо Віторіно, важливою частиною планів стане співпраця в галузі міграції й надання притулку. Передає Наталя Вікуліна:
У плани дій Євросоюзі із сусідніми державами буде включено такі питання, як міграція робітників, зміцнення зв”язків між діаспорою і країнами її походження, надання притулку та інші питання міграції. Про це заявив комісар Віторіно, виступаючи на конференції в Європейському центрі політики. Він назвав своєчасним початок нової програми Євросоюзу, завдяки якій треті країни отримають технічну й фінансову допомогу для контролю за міграцією. Віторіно повідомив, що Єврокомісія ще розмірковує над пропозицією створити в Північній Африці центри для шукачів притулку. Нагадаю, що в таких таборах пропонується утримувати людей, чиї прохання про надання притулку розглядатимуться в тій чи іншій країні Євросоюзу. За деякими даними, подібний табір може бути створено і в Україні. На думку комісара, при розгляді таких пропозицій Євросоюз має залишатися вірним своїй ідеї захисту прав людини.
Німецька Хвиля, 05.10.2004
Майбутній комісар ЄС з розширення Рен поки не бачить перспективи членства для України
БРЮССЕЛЬ. Майбутній комісар Європейського союзу з питань розширення Оллі Рен не підтримує перспективу членства в ЄС для України та Білорусі на даному етапі. Про це він заявив у понеділок, виступаючи перед депутатами Європарламенту. ”Нам не варто вбивати надію, але й не варто давати фальшиві сподівання”, - цитує слова політика інформагентство ”Рейтер”. Рен, який офіційно обійме посаду в Єврокомісії в листопаді, виступив за розбудову політики сусідства з Україною та Білоруссю. Метою своєї діяльності до 2009 року майбутній комісар проголосив членство в ЄС Румунії та Болгарії, початок переговорів з Туреччиною та підготовку до інтеграції з західнобалканськими країнами
«Комітет українського іміджу»
Наталя ВІКУЛІНА, Брюссель
У Брюсселі відбулося перше засідання Комітету Європарламенту зі зв’язків з Україною. Головою комітету став Марек Сівец, колишній глава Польського бюро з національної безпеки. Його першим заступником призначено британського консерватора Чарльза Таннока. Вiн відомий в європейських інститутах як великий любитель України. До керма влади в комітеті потрапив ще один поляк: Філіп Адвент став другим заступником голови. Усього в комітеті нараховується 16 осіб.
Незабаром після обрання Сівец сказав, що намагатиметься змінити імідж України в Європі. «Зазвичай ситуацію в Україні описують у чорних і білих тонах. Реальність же десь посередині між чорним і білим, тобто сіра», — багатозначно заявив новоспечений голова комітету зі зв’язків з Україною. До речі, діалогом з Україною в Європарламенті відтепер займатиметься окремий комітет — раніше «український» комітет був ще за сумісництвом «білоруським» і «молдавським». За словами Сівеца, новий комітет не має наміру робити революцію в діалозі з Києвом, однак свіжі ідеї та дружні відносини Україні забезпечені. Більшість членів комітету стали європарламентаріями вперше, але при цьому вони мають чималий життєвий і політичний досвід.
Одним із перших рішень комітету стало спостереження за президентськими виборами в Україні. Спостерігати за першим і другим турами виборів до України вирушать щонайменше п’ять депутатів Європарламенту, можливо, делегація буде більшою. «Я не вірю в те, що збільшення кількості з п’яти до семи щось продемонструє. Ми хочемо відправити більше спостерігачів тільки тому, що члени нашого комітету виявляють зацікавленість, вони приходять і запитують: як ми можемо стати спостерігачами», — сказав Сівец. Він досить обережно дає оцінки тому, що відбувається в Україні, підготовка до виборів, за його словами, триває нормально. Саму Україну Сівец вважає дуже важливою країною, яка має значення для Європи. Схоже, що польський депутат буде прищеплювати в Європарламенті любов до України: позначаються довгі роки роботи в команді українського адвоката в Європі, президента Польщі Олександра Квасневського.
Новий комітет із зв’язків з Україною планує налагодити контакти з усіма українськими політичними силами — незалежно від того, до якого табору вони належать. Відповідальною за проведення виборів Сівец назвав українську владу. За його словами, для Європарламенту важливішим є те, як відбудуться вибори, а не їхні результати. Президентські вибори Сівец вважає певним тестом для України. «Це як іспит. Чи змінюється студент, складаючи іспит? Ні. Але іспит є своєрідним підтвердженням того, що знає студент. Так і Україна, яка не зміниться внаслідок виборів, але вибори стануть каталізатором процесів, змін», — сказав польський євродепутат.
День, №170, 23 вересня 2004
Поступ, 22 вересня 2004 р.
План дій Україна -- ЄС
Ростислав КОВАЛЬ
Україна та Європейський союз на експертному рівні погодили спільний план дій на наступні 3 роки. Про це повідомив керівник представництва Європейської комісії в Україні Іен Боуг.
"Ми разом із Україною, наголошую разом, погодили спільний план дій... Ще раз наголошу, що його погодили обидві сторони. Це не є чимось, що б нав'язував Євросоюз", -- сказав Боуг.
План дій Україна -- ЄС передбачає застосування нової політики сусідства ЄС до України. За словами Боуга, цей документ можуть підписати вже до кінця цього року. І це залежатиме від того, наскільки успішно план дій заслухають у європейському парламенті, та від того, коли українська влада буде готова підписати документ.
Цей документ передбачає спільні дії щодо наближення законів України до стандартів ЄС, а також щодо дотримання прав людини, розвитку ринкової економіки та стабільного розвитку.
Боуг переконаний: наближення законодавства України до стандартів ЄС збільшить можливості прямого інвестування країн Євросоюзу в економіку України, а це наблизить державу до європейського ринку. Крім того, план дій передбачає участь громадян України в міжнародних, зокрема освітніх, програмах ЄС.
Моцик не бачить альтернативи ЄС
14.09.2004
Заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик вважає, що курс України на європейську інтеграцію безальтернативний. Таку думку він висловив, виступаючи сьогодні в ході Дня уряду у Верховній Раді, присвяченого новим напрямкам співробітництва України і ЄС, повідомляє кореспондент «proUA».
Моцик зазначив, що в цьому Україну підтримують усі її сусіди і рано чи пізно вона досягне своєї поставленої мети.
Водночас, за словами заступника міністра, на даний момент у рамках Євросоюзу поки що відсутній консенсус щодо надання Україні чіткого сигналу про членство. На нинішньому етапі, за його словами, діалог Україні з Європейським Союзом обмежується тільки підготовкою спільного плану дій про співробітництво в галузі юстиції і внутрішніх справ, а також співробітництві в сфері європейської політики і безпеки.
Заступник міністра нагадав, що єдиним документом на якому ґрунтується співробітництво України з ЄС є договір про партнерство і співробітництво. У той же час, він наголосив, що в ряді галузей рівень взаємин України з ЄС перевищив рамки цього договору. У зв’язку з цим, наголосив він, необхідно виходити на якісно новий рівень відносин з ЄС і правовою основою цих відносин має стати так званий посилений договір. На думку Моцика, можливість підписання Україною такого договору буде оцінюватися на основі виконання чинного договору про партнерство і співробітництво.
Заступник міністра звернувся з проханням до парламенту об’єднати зусилля з урядом «у такий важливій складовій договору, як адаптація законодавства».
Говорячи про спільний план дій Україна-ЄС, заступник міністра зазначив, що існує досить правових підстав для таких європейських країн, як Україна, щоб претендувати на вступ до Євросоюзу «за умови виконання визначених умов і досягнення відповідних критеріїв».
Моцик також нагадав, що на сьогоднішній день відбулося п’ять раундів перемовин із представниками Європейської комісії щодо підготовки зазначеного плану, а його зміст і концепція обговорювалися на найвищому політичному рівні під час останнього самміту Україна-ЄС. «У результаті погодженої і цілеспрямованої роботи вдалося вийти на заключну стадію узгодження проекту «План дій»», – сказав він.
Україна на околиці Європи
Ростислав КОВАЛЬ
Поступ, 10 серпня 2004 р.
Як би не старалась Україна, але після розширення Європейського союзу вона стала лише його околицею. Таку точку зору висловив німецький політолог Александр Рар у статті "Україна більше, ніж буфер", яку опублікували в німецькому виданні Die Welt.
На його думку, найбільшим побоюванням для України є те, що вона може опинитися на узбіччі магістралі, яка веде до Європи. Цьому може посприяти утворення енергетичного альянсу між Росією і ЄС, внаслідок чого Україна остаточно втратить своє транзитне значення. Як пояснив Рар, Німеччина та Росія планують збудувати гігантський трубопровід через Балтійське море, який не проходитиме через території центральноєвропейських держав, зокрема, і через Україну. До того ж останній саміт НАТО у Стамбулі, за словами Рара, не виправдав очікувань українських чиновників щодо зближення з військовим союзом.
Проте це, за словами Рара, ще не всі перепони для України на шляху до Європи. Він вважає, що наша держава попри економічний ріст немає перспективи потрапити у ЄС через відсутність відповідних державно-правових умов. Не викликають довіри у європейців і зовнішньополітичні кроки України, пов'язані з її участю у створенні ЄЕП. Так, зокрема, Захід вже висловив своє негативне ставлення до наміру України приєднатися до угоди про Єдиний економічний простір.
Александр Рар також висловив переконання, що подальшу долю євроатлантичних устремлінь України вирішать президентські вибори.
"Якщо результати президентських виборів в Україні не відповідатимуть побажанням Заходу, чи продовжуватимуть тоді ЄС та НАТО роботу із стабілізації європейського континенту з металургійними та вугільними магнатами Східної України, наприклад, у сфері боротьби з транзитом наркотиків на східному кордоні країни, або ж покинуть Україну", -- запитав він. І одразу ж сам відповів: "ЄС, очевидно, наразі займатиметься собою. Водночас у причорноморському та прикаспійському реґіонах розвивається такий геополітичний процес (достатньо пригадати Грузію), який змусить ЄС діяти".
Німецька Хвиля, 04.08.2004
Януш Онишкєвіч вважає, що Польща й надалі повинна підтримувати західноєвропейську орієнтацію України
ВАРШАВА. Віце-президент Європейського парламенту Януш Онишкєвіч вважає, що Польща й надалі повинна підтримувати західноєвропейську орієнтацію України. Зміну військової доктрини колишній міністр оборони Польщі пов”язує з передвиборною боротьбою. Водночас Онишкєвіч застеріг від виведення українського військового підрозділу з Іраку. Розповідає Ярослав Юнко:
Незалежно від того, хто стане українським президентом, Польща і Україні повинні бути зацікавлені в прозахідній орієнтації Києва, - сказав Януш Онишкєвіч в інтерв’ю для однієї з польських радіостанцій. Він наголосив, що зміни нових акцентів у військовій доктрині та останнього повернення України в бік Росії не можна не дооцінювати. Водночас він назвав ці факти елементом виборчої гри. ”Українські лідери приходять і знову йдуть, а у зв’язку з цим нам треба подбати, щоб Україна не загубила своєї прозахідної орієнтації”, - сказав Онишкєвіч. Колишній міністр оборони Польщі, сьогодні заступник голови Європейського парламенту вважає, що Польща повинна вивести свої війська з Іраку тоді, коли іракці будуть спроможні самі дбати про власну безпеку. Онишкєвіч сподівається також, що цю думку розділяє і Україна. Він наголосив, що якби Київ вирішив забрати своїх солдатів з Іраку, це було б поганим сигналом для терористів.
Німецька Хвиля, 28.07.2004
Представник Єврокомісії: ЄС не планує відхилятися від плану дій щодо співпраці з Україною
КИЇВ. Європейський Союз і надалі слідуватиме плану дій Україна-ЄС. Про це ”Німецькій хвилі” заявила політичний аналітик представництва Єврокомісії в Україні Розалія Поліні, коментуючи рішення української влади відмовитись від стратегії вступу до НАТО та ЄС, що з”явилися в новій Військовій доктрині. Детальніше – Олена Гмирянська:
Для Європейської комісії зміни у зовнішній політиці України не стали ані сенсацією, ані причиною для посилення чи уповільнення співпраці. Розалія Поліні зазначила, що для ЄС відносини з Україною цілком зрозумілі, тому спільнота не планує відхилятися від окресленого плану дій. За її словами, новий документ про двосторонню співпрацю, який нині перебуває у стадії підготовки, як і передбачалося раніше, не визначатиме термінів вступу України до Європейського союзу. Відсутність часових орієнтирів щодо можливого членства України в євроатлантичних структурах, за поясненнями міністерства закордонних справ, і стало причиною корегування Військової доктрини. Втім, Розалія Поліні каже, що зміна умов співпраці якщо і відбудеться, то лише після успішного виконання Україною Плану дій, розрахованого на наступні три роки. Очікується, що остаточно цей план буде узгоджено до вересня.
Україні в Євросоюзі дали завдання на два роки
www.ПРАВДА.com.ua, 22.07.2004
Пріоритетом спільних дій Євросоюзу та України на найближчі два роки стане адаптація українського законодавства до європейського.
Про це повідомив заступник міністра юстиції Василь Мармазов за результатами п’ятого раунду узгодження плану дій Україна-ЄС, який відбувся 20 липня у Брюсселі.
За його словами, остаточно план дій Україна-ЄС, має бути затверджений восени 2004 року.
Окрім сфери юстиції та внутрішніх справ, план дій включає в себе співробітництво у сфері політики та безпеки, економічне співробітництво (торгівля, економічні реформи, регіональний розвиток, технічне регулювання, конкурентна політика, інвестиції тощо) та секторальне співробітництво (енергетика, транспорт, екологія, телекомунікації тощо).
Як відомо, на саміті Україна-ЄС у Гаазі було наголошено, що адаптація українського законодавства до європейського є "основним завданням в сфері євроінтеграції, що стоїть перед Україною сьогодні".
На сьогодні Україна має привести у відповідність до європейських 300 законодавчих актів на 52 тисячах сторінок у 17 пріоритетних галузях.
"Українська Правда"
Німецька Хвиля, 09.07.2004
Саміт Євросоюз-Україна
ГААГА. Питання економічної співпраці, взаємодії у юридичній та правоохоронній сферах, а також вироблення спільної політики безпеки обговорювались на саміті Україна-ЄС у Гаазі. Після зустрічі український президент Леонід Кучма висловив задоволення її ходом, зазначивши, що проведені розмови були хоч і жорсткими, але конструктивними. Детальніше – Любомир Петренко: Ключовою темою гаазької зустрічі була розробка плану дій Україна-ЄС, який має бути завершений не пізніше листопада цього року. Українська сторона зазначила, що план не повинен бути простою систематизацією вже існуючих напрямків співпраці, а має відкрити реальні перспективи поширення на Україну чотирьох свобод, які діють в ЄС: свободи руху товарів, капіталів, послуг і людей. На саміті розглядалися перспективи відносин України і Європейського союзу в контексті програми сусідства, запропонованої Брюсселем. Коментуючи цю програму, Леонід Кучма підкреслив: «Пропозиція Єврокомісії про укладення європейської сусідської угоди не відповідає інтересам України. Навіть за своєю назвою така угода ґрунтується на географічному принципі, а не визначає змісту і мети співпраці». На переконання Кучми, така угода закріпить нинішній статус України, що радше призведе до замороження відносин з ЄС, аніж до їхнього розвитку. На зустірчі сторонам вдалося знайти консенсус у такому наболілому питанні як надання Україні статусу держави з ринковою економікою. Кучма висловив надію, що вирішити цю проблему вдасться ще за часів головування Нідерландів у ЄС, тобто до кінця поточного року. Сторони також домовилися продовжити роботу над створенням транспортних коридорів, спільним розвитком енергетчних та інформаційних інфраструктур.
Німецька Хвиля, 08.07.2004
Україна-ЄС: Статус сусіда чи перспектива членства?
На саміті ЄС-Україна, що відбувся в четвер у Гаазі, президент Леонід Кучма знову назвав вступ України до ЄС стратегічною метою. Водночас прем”єр-міністр головуючих у Євросоюзі Нідерландів Ян-Петер Балкененде ще раз підкреслив, які вимоги ЄС мусить виконувати Україна.
Сьомий щорічний самміт, очевидно, останній, на якому Україну представляв президент Леонід Кучма. Президентські вибори, що відбудуться восени, – гарна нагода, щоб показати, що в Україні дотримуються демократичних правил, вважають представники ЄС. Вони з полегшенням сприйняли те, що Кучма, якого Захід неодноразово гостро критикував, не балотуватиметься втретє, як дехто побоювався. Це було б суперечливим з конституційно-правової точки зору рішенням. Говорить Ян-Петер Балкененде, прем»єр-міністр Нідерландів:
“Міжнародна спільнота зараз дуже прискіпливо спостерігає за Україною, щоб пересвідчитися, чи функціонує демократія. Демократія не приходить сама по собі, її не можна просто проголосити. Тобто йдеться про те, щоб знайти правильні методи, можливо, навіть запозичити їх з-за кордону. Як друзі ми кажемо: це мусять бути вільні та відкриті вибори.”
Європейський союз робить ставку на наступника президента Кучми. Це була прощальна зустріч, каже один з дипломатів ЄС, а тому не слід було очікувати значних результатів. Президент Кучма, методи правління якого на Заході сприймаються як занадто автократичні, іронічно посміхаючись, подякував за відкриті і критичні висловлювання представників ЄС і додав:
”У мене складається враження, ніби Україна проводить перші в своєму житті вибори. Але ви ж знаєте, що це вже третій президент, і не останні парламентські вибори. У декого на Заході складається враження, що якщо не переможе представник опозиції, то це нечесні вибори. Я переконаний, що спостерігачів за президентськими виборами в Україні буде більше, ніж самих виборців. Ми запросили всіх – всі міжнародні організації і всі країни. З одним проханням – про об”єктивність і неупередженість.”
Європейський Союз знову відмовився визнати Україну країною з вільною ринковою економікою. Лише маючи цей статус Україна може стати членом Світової організації торгівлі й отримати захист у антидемпінгових процесах щодо своєї металургійної промисловості. Можна додати ще дві обставини, каже нідерландський прем”єр Ян-Петер Балкененде:
“Є ще дві перешкоди: питання неплатоспроможності та вільних і прозорих ринкових ціноутворень без державного впливу. Якщо ці два питання будуть залагоджені, Україна отримає статус країни з ринковою економікою. А ми надаватимемо всіляку можливу технічну допомогу.”
Президент Єврокомісії Романо Проді наголосив на тому, що Україну тісніше залучатимуть до нової євросоюзівської політики сусідства. Президент Кучма, як завжди на зустрічах найвищого рівня, підкреслив, що його стратегічною метою є повне членство в ЄС. Він зауважив, що статус сусіда виключає можливість майбутнього членства і тому йому вже навіть сама назва програми не до вподоби:
”Ми не готові – ні з політичної, ні з економічної точок зору – претендувати на вступ України до Європейського союзу. Але це наша стратегічна мета, й ми від неї не відмовляємося. І головне для нас – робити внутрішні реформи, які б відповідали нашим цілям руху до Європейського союзу. Наша головна співпраця сьогодні з Євросоюзом і Єврокомісією – в часі визначитися. Ми хочемо в часі мати перспективу.”
Утім, сторони не змогли погодити план дій, який по-новому врегулював би сусідські стосунки та співпрацю. Зважаючи на те, що Україна завдяки своєму розташуванню коло Чорного моря та завдяки тому, що є транзитною країною для нафтопроводів, відіграє важливу геостратегічну роль, ЄС не хоче сильно ображати керівництво в Києві. Однак про недостатній розвиток демократії, правової держави та свободи преси було сказано дуже чітко.
Етапи зближення України з ЄС
Андрій ДАВИДЕНКО
Поступ, 11 червня 2004 р.
Австрійська газета Die Presse написала про спільну ініціативу Австрії та Угорщини про зближення України та Євросоюзу. Вона містить одержання Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ до Всесвітньої торговельної організації, перехід на умови угоди про вільну торгівлю.
Ці пропозиції "знайшли своє місце також у плані дій ЄС стосовно України", -- пише газета. І нагадує, що цей план мають підписати під час саміту Україна -- ЄС у липні в Ґаазі.
Посол Мартін Сайдик, що опікує в Міністерстві закордонних справ у Відні питання відносин з ЄС сказав газеті: "Іншого шляху немає: треба продовжувати працювати з українцями". Водночас він наголосив: "Ми, зрозуміло, не говоримо в нашій ініціативі про вступ України до ЄС. Та це не означає, що перспективи для вступу не існує".
У Києві сподіваються, що після затвердження цього плану наступні кроки мають бути такими: реалізація плану в наступні два-три роки, потім підбиття підсумків досягнутого, і якщо всі пункти плану дій буде виконано, то асоційоване членство в союзі.
Однак, очевидно, багато що в реалізації цього плану залежатиме від того, наскільки чесними й прозорими будуть наші президентські вибори. В будь-якому разі про це неодноразово наголошували в Євросоюзі.
Німецька Хвиля, 03.06.2004
Конференція ”Майбутнє України в розширеній Європі”
БРЮССЕЛЬ. У бельгійській столиці відбулася конференція ”Майбутнє України в розширеній Європі”. Українські учасники заходу наполягали на тому, що Брюссель має надати Києву перспективу членства в Євросоюзі. Представники ЄС зазначали, що Україні спочатку слід провести реформи. Докладніше – Наталя Вікуліна:
Дискусія на брюссельській конференції розгорнулася в основному навколо одного питання – чи мусить Євросоюз пообіцяти Україні перспективу отримати членський квиток у ЄС. Один із представників Єврокомісії заявив, що таку перспективу справді виключати не можна. Водночас, за його словами, Україна ще перебуває в перехідному періоді, удосконалює законодавство і намагається усунути бар”єри для розвитку торгівлі з країнами ЄС. Чиновник уважає, що коли Україна зробить значний прогрес на шляху до Євросоюзу, тоді й постане питання членства цієї країни в ЄС. Українські учасники конференції заявляли, що до Євросоюзу має право вступати будь-яка європейська країна, а для Києва перспектива членства в ЄС була б дуже важливою – мовляв, це б надало Україні додаткового стимулу в досягненні європейських норм і стандартів. Конференція проходила за зачиненими дверима, її організаторами виступив інститут ”Схід-Захід”, фундація Бертельсманна, організація ”ЄвроРегіо Україна” та інститут ”Відкрите суспільство”.
Німецька Хвиля, 17.05.2004
В Комісії ЄС не виключають можливості надання Україні перспективи членства в Євросоюзі
БРЮССЕЛЬ. Європейська комісія зможе запропонувати Києву перспективу членства в Євросоюзі, якщо Україна дедалі більше розділятиме європейські цінності. Про це в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” заявив прес-секретар Комісара ЄС з питань розширення Жан-Крістоф Філорі. Повідомляє Наталя Вікуліна:
Україні слід нині зосередитися на модернізації економіки й суспільства, сказав речник Філорі. За його словами, майбутній план дій України і ЄС буде основано на повазі до спільних цінностей – демократії, прав людини, верховенства права. Говорить Жан-Крістоф Філорі: ”Чим більше наші партнери й сусіди бажатимуть розділяти такі цінності, тим більше ми бажатимемо запропонувати їм перспективи вступу до Євросоюзу. Це – ясна річ”,- сказав прес-секретар Комісара ЄС з питань розширення. Він зазначив, що Євросоюз не може зачиняти двері перед Україною, оскільки кожна європейська країна має можливість вступити до ЄС. Він уважає, що Київ уже отримав нині дуже чіткий сигнал від Єврокомісії, яка запропонувала Україні й іншим сусідям нові перспективи співпраці, серед яких - частка на спільному ринку, співпраця в галузі юстиції і внутрішніх справ, екології, участь у загальноєвропейській мережі телекомунікацій і транспорту.
17 травня 2004
У Брюсселі розглянуть питання про спрощення візового режиму між Україною і ЄС
У ході засідання Ради з питань співпраці між Україною і Європейським Союзом, яке відбудеться 18-19 травня в Брюсселі, буде розглянуто, зокрема, питання співпраці між Україною і ЄС у сфері юстиції і внутрішніх справ. Про це повідомили в прес-службі Мін’юсту.
Планується обговорення певних розбіжностей у поглядах щодо шляхів боротьби з нелегальною міграцією і щодо спрощення візового режиму між ЄС і Україною. За словами міністра юстиції Олександра Лавріновича, співпраця з Європейським Союзом у сфері юстиції і внутрішніх справ є одним з основних аспектів європейської інтеграції України.
Українську делегацію на сьомому засідання Ради з питань співпраці між Україною і Європейським Союзом очолюватиме Прем’єр-міністра Віктор Янукович. З європейської сторони в засіданні Ради візьмуть участь представники Європейського Союзу і Європейської комісії.
Рада з питань співпраці між Україною і ЄС створена відповідно до Угоди про партнерство і співпрацю між Україною та Європейським співтовариством і його державами – членами. Рада стежить за виконанням Угоди і розглядає будь-які інші двосторонні і міжнародні питання, які представляють взаємний інтерес.
Україна, Йорданія та Марокко найкраще готові стати "друзями ЄС"
www.ПРАВДА.com.ua, 4.05.2004
Україна разом з Іорданією та Марокко більше інших країн відповідає критеріям для приєднання до програми Євросоюзу "Розширена Європа".
Про це з посиланням на думку дипломатів пише англійська The Times, аналізуючи ситуацію після розширення Євросоюзу.
Видання відзначає, що на наступному тижні Європейська комісія (виконавчий орган ЄС) оприлюднить стратегічний документ, що буде містити деталі ефективного розширення ЄС протягом декількох десятиліть на всі середземноморські мусульманські країни від Марокко до Сирії, а також на Ізраїль, Ліван і всі колишні частини Радянського Союзу на європейському континенті, включаючи Росію.
"Вони сподіваються, що подібно тому, як розширення ЄС, що відбулося на минулому тижні, допомогло зміцнити демократію в 8 колишніх комуністичних країнах, нова політика, відома за назвою "ініціатива Розширена Європа" або "Нова політика добросусідства, стабілізує велику частину арабського світу, а також усе ще неспокійні регіони на сході Європи", - пише The Times.
Згідно з "Новою політикою добросусідства", такі країни, як Єгипет, Алжир, Лівія, Україна і Росія, можуть стати повноправними членами єдиного ринкового простору, з відкритими кордонами для торгівлі й інвестицій, а їхні громадяни одержать повне право жити і працювати в ЄС. Ця політика одержала принципове схвалення урядів усіх країн-учасниць ЄС, відзначає видання.
"Однак ці країни зможуть приєднатися до єдиного ринку, тільки якщо стануть демократичними, поліпшать ситуацію з дотриманням прав людини, створять ринкову економіку на основі комерційних законів у західному дусі", - пише The Times.
"За словами європейських дипломатів, Йорданія, Марокко й Україна найближче підійшли до дотримання цих критеріїв, однак більшості країн Північної Африки і Близького Схід на це може знадобитися 10-20 років, якщо не більше", - відзначає The Times.
Нові країни-спільниці стануть частиною єдиного європейського ринку, однак їм буде відмовлено в членстві в інститутах, що приймає рішення – в Єврокомісії, Раді міністрів і Європарламенті.
Як відомо, глава Єврокомісії Романо Проді в заяві з приводу розширення ЄС відзначив, що місця в Євросоюзі практично не залишилося й Україна немає шансів коли-небудь, стати його членом.
Янукович не хоче у ЄС
Ростислав КОВАЛЬ
Поступ, 5 травня 2004 р.
Прем'єр-міністр України і кандидат від влади на посаду президента Віктор Янукович вважає, що членство в ЄС для України не є принципово важливим. На думку Януковича, пересічному українцю має бути байдуже, чи є його держава членом ЄС, чи ні. Натомість пріоритетним прем'єр вважає досягнення європейського рівня життя у державі. Про це прем'єр-міністр України сказав у інтерв'ю радіо "Свобода".
Колишній єдиний кандидат від влади запропонував подивитися на вступ у ЄС з іншого боку. За його словами, структура цієї організації також передбачає деякі відмінності між державами-учасницями. "Є багаті -- Німеччина, Франція, Великобританія. Є бідні, яких уже називають територією класу Б", -- пояснив Янукович.
Тому Янукович запропонував збудувати Брюссель десь у Донецьку або Львові, щоб не їхати до цієї європейської столиці у вагоні третього класу. Для досягнення європейського стандарту Україна повинна "підвищити рівень життя наших громадян, побудувати надійну систему безпеки, закласти надійні фундаменти громадянського суспільства", -- зазначив прем'єр. Він вважає, що треба бути реалістом і для досягнення такої мети "необхідно дуже багато зробити і дуже наполегливо працювати". "Я впевнений, що Європа лише тоді побачить Україну, коли Україна збудує у себе Європу", -- сказав Янукович.
Віктора Януковича повинні були б заспокоїти слова президента Європейської комісії Романо Проді, який заявив у Дубліні, що Україна не має жодних шансів будь-коли стати членом Європейського союзу. Проді сказав, що місця в ЄС практично не залишилося. За його словами, у майбутньому до ЄС приймуть Болгарію, Румунію і Туреччину, а також західнобалканські країни на зразок Сербії та Хорватії. Що ж до України й Білорусі, то у них перспективи стати членами ЄС нема, -- сказав президент Єврокомісії. Натомість він передбачив створення так званого кола друзів ЄС, до якого, можливо, ввійде і Україна.
За словами Проді, це буде зона співпраці, що простягнеться від Балтійського моря через Близький Схід до Північної Африки. ЄС буде інтенсивно співпрацювати з країнами цієї зони у сфері економіки, а також у галузі імміґрації. Проді наголосив, що друзі ЄС не матимуть свого представництва ні в Європейському парламенті, ані в Європейській комісії.
Проте така заява Проді не розчарувала президента Леоніда Кучму, як і не надихнула вона Януковича. Президент України оптимістично заявив, що "Україна завжди вітала процес розширення ЄС як логічну та невід'ємну складову зміцнення загальноєвропейських цінностей, поширення на європейському континенті простору стабільності, безпеки, добробуту та демократії". "Водночас ми переконані, що масштабний проект під назвою "Єдина Європа", який сьогодні реалізують, не матиме логічного завершення без України", -- зазначив президент.
Німецька Хвиля, 05.05.2004
Єврокомісія представить стратегічний документ щодо європейської політики сусідства
СТРАСБУРГ/БРЮССЕЛЬ. Наступного тижня Єврокомісія представить стратегічний документ щодо європейської політики сусідства. У ньому, зокрема, йтиметься і про відносини з Україною. Про це заявив Комісар ЄС з питань розвитку й гуманітарної допомоги Поул Нільсон, виступаючи у вівторок в Європарламенті. Докладніше – Наталя Вікуліна:
Політика ЄС щодо сусідів ще не означає, що та чи інша країна вступить до Євросоюзу, нагадав комісар Нільсон: ”Хоча ми не зачиняємо двері, європейська політика сусідства не передбачає подальшого розширення, тому її призначено для сусідів, які нині не мають перспектив вступу”,- заявив комісар. За його словами, Євросоюз продовжуватиме працювати із сусідніми країнами на основі вже існуючих угод. Нільсон зазначив, що політика ЄС щодо сусідів не передбачає нав”язування політичних та економічних реформ і що успішна співпраця може будуватися лише на взаємних інтересах. Комісар Євросоюзу сказав, що до кожної з країн-сусідів Брюссель застосовуватиме різний підхід. Це буде відображено в нових планах дій, які враховуватимуть особливості сусідніх країн і їхніх відносин з Євросоюзом. Такі плани дій має бути розроблено влітку цього року.
Німецька Хвиля, 04.05.2004
Президент Єврокомісії не бачить перспектив України в ЄС
ЛОНДОН. Президент Європейської Комісії Романо Проді заявив у Дубліні, що Україна не має жодної перспективи будь-коли стати членом Європейського Союзу. Про це в понеділок повідомила британська газета ”Файненшл Таймс”. Детальніше – Євген Некряч:
Заява Романо Проді у столиці Ірландії з приводу розширення Європейського Союзу на Схід є невтішною для України. Проді сказав, що місця в ЄС практично не залишилося. Буде прийнято ще Болгарію, Румунію і Туреччину, а також західно-балканські країни на зразок Сербії та Хорватії. Однак і це – справа неблизького майбутнього. Що ж до України й Білорусі – то в них перспектив членства в ЄС нема, сказав президент Єврокомісії. Натомість він передбачив створення так званого ”кола друзів” ЄС. Це така собі зона співпраці, що простягнеться від Балтійського моря через Близький Схід до Північної Африки. ЄС буде інтенсивно співпрацювати із країнами цієї зони в економіці, а також в галузі імміграції. Проді особливо підкреслив, що ”друзі ЄС” не матимуть свого представництва ні в Європейському парламенті, ані в Європейській комісії. Залишається невідомим, наскільки думка президента Європейської комісії, який залишає цю посаду у жовтні, відображає настрої у верхівці ЄС. Якщо цю позицію поділяє більшість керівників Євросоюзу, то європейське майбутнє України виглядає досить похмуро.
Німецька Хвиля, 30.04.2004
Економіст застерігає від створення ”шенгенської стіни”
ЛОНДОН. Головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Віллем Байтер застеріг розширений Євросоюз від створення нової, тепер вже ”шенгенської”, завіси. Повідомляє Євген Некряч: Віллем Байтер занепокоєний долею України, Білорусі і Молдови після 1 травня. Він вважає, що ці країни, які мають важливих торговельних партнерів саме в сусідніх із ними державах-кандидатах на вступ до ЄС, можуть опинитися в ізоляції. Байтер наголошує, що Україні, Молдові й Білорусі слід забезпечити доступ на ринки розширеного ЄС, зокрема в сферах сільського господарства, текстильної та сталеливарної промисловості. Якщо Європейський Союз не буде обережним, попереджає головний економіст Європейського банку, то одержить у себе на східних кордонах країни з великими економічними труднощами. Це стане проблемою для самого нового ЄС, коли з цих бідних країн у великих обсягах піде контрабанда наркотиків, зброї і людей. Якщо Європа заблокує Україні доступ до спільного ринку, то в результаті утвориться те, що Байтер називає ”шенгенською завісою”. Це така собі м”якша заміна для ”залізної завіси”, прибрати яку, власне, і було головною ідеєю, що стояла за розширенням ЄС.
Німецька Хвиля, 29.04.2004
Євросоюз допомагатиме на нових засадах
БРЮССЕЛЬ: Від успішності реформ в Україні та інших сусідах розширеного Євросоюзу залежатиме розмір допомоги Єврокомісії цим країнам. Про це заявила Комісар ЄС з питань бюджету Міхаелле Шрайер, яка представила проект бюджету Євросоюзу на 2005 рік. Розповідає Наталя Вікуліна: Близько 540 мільйонів євро планує виділити Єврокомісія новим сусідам розширеного ЄС і центральноазійським країнам 2005 року. Більшу частину коштів передбачено виплатити східноєвропейським сусідам Євросоюзу, включаючи Україну. За словами комісара Шрайер, Єврокомісія дивитиметься, як та чи інша країна зуміла розпорядитися грошима – від цього залежатиме, як Брюссель надаватиме подальшу допомогу. Міхаелле Шрайер вказала і на інший критерій надання коштів: ”У нашій політиці щодо нових сусідів ми розробляємо стратегічні документи й, звичайно, реформи відіграватимуть дуже важливу роль для визначення фінансових перспектив”,- заявила Шрайер, відповідаючи на запитання ”Німецької хвилі”. За словами комісара, у проекті бюджету на 2005 рік Єврокомісія ще використовувала старі правові інструменти. Починаючи з 2007 року допомога сусіднім з ЄС державам визначатиметься тим, як ці країни впроваджують реформи – саме такий принцип закладено в політиці Євросоюзу щодо нових сусідів.
Німецька Хвиля, 23.04.2004
Депутат Європарламенту: участь України в ЄЕП може ускладнити відносини Києва з Європейським союзом
БРЮССЕЛЬ. У Європейському союзі скептично сприйняли ратифікацію Угоди про створення Єдиного економічного простору між Росією, Україною Казахстаном та Білоруссю. Як заявив в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” голова Комітету Європарламенту із зв”язків з Україною Ян-Марінус Вірсма, участь в ЄЕП може ускладнити відносини Києва з Європейським союзом. Докладніше – Наталя Вікуліна:
Співпрацю з країнами на кшталт Білорусі, яка має в Брюсселі погану репутацію, європарламентарій Вірсма назвав політичним вибором Києва. Депутат від Нідерландів уважає, що Україна тим самим хоче сидіти на двох стільцях: ”Політичний сигнал є таким: з одного боку Україна хоче наблизитися до Євросоюзу й веде дискусію про можливе членство в ЄС, і водночас вживаються технічні заходи, аби підсилити співпрацю зі Сходом - з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Нас це спантеличує”,- сказав Вірсма. На його думку, відносини України з ЄС можуть ускладнитися, якщо співпраця Києва з країнами-учасниками Єдиного економічного простору збільшуватиметься, якщо в рамках ЄЕП буде створено митний союз. Парламентарій Вірсма сумнівається в тому, що між Україною, Росією, Білоруссю та Казахстаном буде створено справді вільну економічну зону. Як зауважив депутаи, ці країни не є членами СОТ і не застосовують принципи справжньої вільної торгівлі. Несумісною з правилами СОТ парламентарій назвав, приміром, енергетичну політику Росії.
Німецька Хвиля, 21.04.2004
Бюджетний комітет Європарламенту пропонує збільшити кредити новим сусідам Євросоюзу
СТРАСБУРГ/БРЮССЕЛЬ. Бюджетний комітет Європарламенту пропонує збільшити кредити для України, Росії, Білорусі й Молдови з 300 до 800 мільйонів євро. Цю та інші пропозиції щодо кредитів Європейського інвестиційного банку новим сусідам Євросоюзу було затверджено на сесії Європарламенту. Докладніше – Наталя Вікуліна:
Європарламентарі без жодних змін затвердили пропозиції бюджетного комітету з надання кредитів новим сусідам Євросоюзу, повідомили ”Німецькій хвилі” у прес-службі Європарламенту. Пропонується на півмільярда євро збільшити позики Україні, Росії, Білорусі й Молдові. Ці гроші має бути використано не пізніше лютого 2007 року. Розмір кредитів визначатиметься Єврокомісією для кожної країни і залежатиме від того, як Київ чи Мінськ виконують реформи, передбачені політикою ЄС щодо нових сусідів. Окрім того, Україні й іншим трьом країнам СНД пропонується надати кредити на 300 мільйонів євро, які мають піти на проекти з ядерної безпеки й захисту екології. Кредити від Європейського інвестиційного банку можуть отримати також кавказькі й центральноазійські країни СНД – бюджетний комітет пропонує надавати їм позики з 2008 року.
Німецька Хвиля, 16.04.2004
Україні рекомендують не чекати на допомогу, а самій торувати шлях до Європи
БРЮССЕЛЬ. Вступ Києва до Євросоюзу виключати не можна, але Україні слід добре попрацювати над реформами. Про це йшлося на конференції Українсько-німецького форуму, що завершилася в четвер у Брюсселі. Докладніше – Наталя Вікуліна:
Україні слід не чекати на чиюсь допомогу, а самій торувати шлях до Європи, говорили учасники конференції. Карстен Мекленбург, який займається питанням України в Директораті Єврокомісії з зовнішніх відносин, сказав, що Україні не слід порівнювати себе зі сплячею красунею, яку хтось має розбудити. Посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн заявив, що Києву необхідно впроваджувати не тільки економічні, але й багато інших реформ: ”Громадянське суспільство, демократизація, солідарність, верховенство права – все це створює граматику будь-якої політичної чи економічної мови, якою розмовляють нині в Європі”,- сказав Штюдеманн. Європарламентарій від Британії, член Комітету Європарламенту зі співпраці з Україною Чарльз Таннок уважає, що Київ повинен мати більші шанси на вступ до ЄС, ніж Туреччина, яку вжє визнано офіційним кандидатом. Депутат висловив стурбованість тим, що Україна досі не отримала від Єврокомісії статус ринкової економіки. Аби з”ясувати це, Таннок звернувся із спеціальним запитом до Європарламенту. Парламентарій прогнозує, що Київ може розраховувати на членство в ЄС десь за 15 років.
Німецька Хвиля, 15.04.2004
ЄС збільшить фінансову підтримку Україні після 2006 року
БРЮССЕЛЬ. Єврокомісія збільшить фінансову підтримку країнам-сусідам, у тому числі Україні, після 2006 року. Про це заявив комісар ЄС з питань розширення Ґюнтер Фергойґен, виступаючи на відкритті конференції ”Українсько-німецького форуму” в Брюсселі. Докладніше – Наталя Вікуліна:
Комісар Фергойґен зазначив, що у співпраці з Києвом Євросоюз готовий іти далі існуючих домовленостей – серед іншого ЄС може надати майбутній сусідці Україні доступ на свій ринок. За словами Фергойґена, після 2006 року Єврокомісія може запропонувати Україні і іншим майбутнім сусідам більшу технічну і фінансову підтримку. Комісар нагадав, що у відносинах з Києвом Брюссель готовий іти далеко, але саме Україна визначатиме ”швидкість і глибину цього процесу”. Фергойґен наголосив, що Києву треба впроваджувати політичні й економічні реформи, наближати законодавство до європейських норм. Комісар ЄС з питань розширення підкреслив, що Євросоюз стежить за українськими виборами з особливою увагою. Фергойґен сказав, що Україна вже зробила значний прогрес у створенні умов для демократичних виборів, але в цій галузі ще залишаються недоліки - як це було встановлено ОБСЄ. Представник Єврокомісії не пообіцяв Україні членства в Євросоюзі, а запевнив, що відносини Брюсселя і Києва мають поглибитися – від чого виграє Україна, український народ і український бізнес.
Німецька Хвиля, 13.04.2004
Незадовго до розширення ЄС у Брюсселі пройде конференція ”Українсько-німецького форуму”
БРЮССЕЛЬ. Конференція ”Українсько-німецького форуму” відбудеться 14-15 квітня в бельгійській столиці. Представники ЄС, високопосадові чиновники, політики й промисловці України, Німеччини та інших європейських держав обговорять ситуацію в Україні та відносини Києва з Європейським союзом. Повідомляє Наталя Вікуліна:
Відносини України з розширеним ЄС будуть однією з головних тем конференції в Брюсселі, яка відбувається за два тижні до вступу нових країн до Євросоюзу. Учасники заходу говоритимуть про новий спільний кордон між ЄС та Україною, який відкриває нові можливості для співпраці. Водночас у Євросоюзі побоюються, що через майбутній кордон може піти потік нелегальної торгівлі людьми, зброєю, наркотиками. На конференції обговорюватимуть можливості України інтегруватися до ЄС, вибори українського президента цього року і перспективи створення в країні демократичних структур. Відкриватимуть конференцію керівники ”Українсько-німецького форуму” – чільний представник компанії Даймлер-Крайслер Маттіас Кляйнерт і президент Української спілки промисловців і підприємців Анатолій Кінах. Із промовою ”Відносини ЄС з Україною” виступить Комісар ЄС з питань розширення Ґюнтер Фергойґен. Серед інших промовців будуть представники Єврокомісії, посол Німеччини в Україні, депутати Європарламенту і Верховної Ради, українські дипломати й підприємці.
ЄС ПРИЗУПИНИВ ПЕРЕГОВОРИ З УКРАЇНОЮ
www.ПРАВДА.com.ua, 1.04.2004
Переговори щодо Плану дій Україна-Євросоюз припинено, повідомив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий.
Чалий пояснив це неузгодженістю положень Плану дій всередині самих країн – членів Євросоюзу.
За словами Чалого, "переговори щодо плану дій з боку ЄС припинені, оскільки вони відпрацьовують мандат серед країн-членів на майбутній раунд переговорів".
"Думаю, вони відновляться не раніше наступного місяця. Це залежить від того, наскільки швидко члени ЄС між собою відпрацюють мандат на наступний раунд переговорів", - пояснив Чалий.
"Українська делегація була готова працювати в середині березні і завершити ці переговори, але виникли певні питання щодо плану дій ЄС-Україна та щодо плану дій ЄС із іншими країнами", - сказав він.
Чалий також вкотре висловився за те, щоб у Україні в Плані дій з ЄС було вже зараз надано так званих "заохочень" на кшталт асоційованого членства.
"Спочатку такій країні, як Україна, повинні бути дані конкретні заохочення і конкретні цілі, які вона повинна досягнути, якщо вже має ці заохочення. А якщо Україна не виконує своїх обіцянок, ці заохочення можуть бути відкладені", - сказав перший заступник міністра.
За його словами, питання треба ставити "не так, як це зараз робить ЄС, що, якщо будуть прозорі і демократичні вибори, то можливо Україна отримає якийсь шанс". "Шанс для України повинен бути створений сьогодні, і якщо будуть вибори, то цей шанс залишиться з Україною", - сказав він.
Раніше представники Єврокомісії говорили про те, що останній раунд переговорів щодо Плану дій Україна-ЄС має закінчитися у березні поточного року, після чого в травні документ має бути остаточно ухваленим на засіданні Ради Україна-ЄС.
Переговори щодо Плану дій Україна-Євросоюз припинено, повідомив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий.
Системою юстиції заопікується Рада Європи
Львівська газета, 24 березня 2004 (№ 376)
Європейська Комісія та Рада Європи підтверджують готовність надати Україні допомогу щодо реформування української системи юстиції через застосування європейських стандартів.
Зокрема, в рамках П’ятої спільної програми Єврокомісії та РЄ для зміцнення демократичної стабільності в Україні, проект якої було затверджено з 17 по 19 березня 2004 року під час візиту делегації Секретаріату Ради Європи до України, запропоновано низку заходів щодо зміцнення основних елементів, які мають на меті розвиток в Україні верховенства права.
Як повідомив заступник міністра юстиції України Василь Мармазов, серед заходів, які пропонує документ, передбачено допомогу з боку Єврокомісії та Ради Європи українському Міністерству юстиції щодо експертизи національного законодавства у сфері права. За словами заступника міністра юстиції, у квітні цього року Рада Європи представить експертні висновки до Законів України “Про судоустрій України” та “Про статус суддів”. У липні 2004 року заплановано провести зустрічі експертів Ради Європи й України за результатами письмової експертизи проекту Кримінально-процесуального кодексу України. Тривають переговори з Радою Європи щодо передачі на експертизу Закону України “Про адвокатуру”.
Рада Європи також підтвердила зацікавленість у продовженні в Україні роботи постійно діючих структур для поліпшення послідовності в навчанні суддів.
Досвід, накопичений Україною при підготовці суддів за європейськими стандартами, застосують у рамках П’ятої спільної програми для стажування та навчання Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. За словами Василя Мармазова, затвердити проект П’ятої спільної програми Єврокомісії та РЄ для зміцнення демократичної стабільності в Україні планують у Стразбурзі найближчим часом.
Прес-служба Мін’юсту. 23.03.2004
Євросоюз не ізолює Україну
Роман РАК
Поступ, 20 березня 2004 р.
Європейський союз вимагає від Києва офіційної реакції на свою нещодавню заяву щодо останніх подій в Україні. Водночас Євросоюз зазначив, що його заява не означає ізоляції України.
Коментуючи заяву Євросоюзу, речниця Верховного комісара ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Хав'єра Солани Крістіна Ґаяк, зазначила, що не погоджується з думкою, нібито критика з боку всіх європейських країн означає ізоляцію Кучми з боку ЄС. "Радше треба звертати увагу на причини критики, на причини того, що ЄС робить таку заяву. Ми не ведемо мову про ізоляцію. Ми не говоримо про припинення розвитку взаємин з Україною", -- заявила вона.
Водночас Ґаяк сказала, що у ситуації з ізоляцією все залежить від президента Леоніда Кучми. "Навпаки, ми кажемо, що міцні українські взаємини з ЄС, яких ми прагнемо, залежать від конкретних дій адміністрації Кучми в галузі запровадження та дотримання європейських цінностей і стандартів. І, звичайно, уряд пана Кучми не повинен почуватися ізольованим, а повинен відчувати зобов'язання відповісти чіткими кроками на те, що заявив Європейський союз", -- повідомляє "Українська правда" з посиланням на слова речниці.
Ґаяк також зазначила, що заява ЄС дуже прозора й не приховує жодних оцінок щодо внутрішнього ситуацію в Україні. Тому вона вважає, що "українська влада повинна відповісти з такою ж чіткістю на події, які ми вважаємо неприйнятними".
Торкаючись значної затримки Євросоюзу із підготуванням та оприлюдненням української заяви, Крістіна Ґаяк пояснила, що це було зумовлено процесом консультацій: "Насправді ЄС має таку вагу тому, що це не одна країна, а думка всіх країн, які входять до ЄС. Отже, зазвичай у таких умовах ми досить довго консультуємося з кожною країною".
Нагадаймо, що заяву Євросоюзу стосовно ситуації в Україні оприлюднили в четвер. Вона стосувалася двох факторів: тиску української влади на незалежні мас-медіа та тиску Податкової адміністрації на бізнесові структури, що дотичні до опозиційних бізнесменів-політиків. У декларації Євросоюзу йшлося про те, що нещодавні події "негативно сигналізують у контексті демократичних стандартів та підготування до президентських виборів в Україні 31 жовтня".
"Низка заходів, вжитих нещодавно, негативно вплинула на незалежні засоби масової інформації у час підготування до президентських виборів у жовтні -- у час, коли інформація із різноманітних джерел, незалежність та розмаїтість ЗМІ, як ніколи, важливі для українського народу, який робить свій демократичний вибір", -- йшлося в заяві.
"Негативним впливом" на незалежні мас-медіа ЄС назвав рішення радіо "Довіра" припинити контрактувати з радіо "Свобода", а також проблеми з ліцензією, які спіткали телевізійний "5 Канал", і закриття радіо "Континент".
Поступ 10 березня 2004 р.
ЄС не може відмовити Україні
Юрій ТИШКУН
Європейський союз не може відмовити Україні як європейській країні у членстві в ЄС, якщо вона виконає всі критерії вступу. Таку заяву зробив політолог німецького Центру європейських політичних досліджень Маріус Валь у відповідь на слова комісара з питань внутрішнього ринку Євросоюзу Фріца Болькенштайна, який у книзі "Межі Європи" написав, що Україна має бути захисним буфером Євросоюзу від Росії. І аж ніяк не може стати членом ЄС.
Коментуючи книгу Болькенштайна, Валь зазначив: "Я не знаю, що він має на увазі, коли говорить про буфер, який має складатися з країн, що не належать до жодного блоку. Тож він розглядає Росію як блок, що нагадує мені ідеологію холодної війни". Як стверджує Валь, думки Болькенштайна, викладені в книзі, видаються йому не дуже щирими. "Якщо ж Україна, Білорусь і Молдова не повинні бути членами ані СНД, ані Євросоюзу, а бути десь посередині, то я не думаю, що Болькенштайн є щирим. На мою думку, це дуже дивне твердження", -- сказав він в інтерв'ю "Німецькій хвилі".
У коментарі "Поступу" директор міжнародних програм центру Разумкова Валерій Чалий зазначив, що висловлена паном Болькенштайном позиція щодо України зовсім не є позицією ЄС. В Євросоюзі існує багато різних позицій щодо нашої держави, тож цю заяву функціонера ЄС високого рівня потрібно вважати виявом дискусій, які зараз тривають у кулуарах Єврокомісії.
За словами Чалого, висловлена Болькенштайном позиція є реакцією на внутрішні проблеми ЄС, зокрема на найбільше за історію унії розширення, яке відбудеться після вступу в Євросоюз десяти нових країн. А також порушення восени питання про вступ до ЄС Туреччини. З цього погляду заява єврокомісара є цілком зрозумілою.
Валерій Чалий висловив переконання, що Євросоюз не зачинить перед Україною свої двері. Щоправда, для подання заявки на вступ до ЄС нам треба виконати "Копенгагенські критерії", які передбачають виконання як економічних, так і політичних вимог. Політичні -- це здатність країни до плюралістичної демократії, верховенство права, створення інституцій громадянського суспільства, європейський рівень демократії. Економічні ж передбачають здатність країни конкурувати на ринках ЄС. Окрім того, Україна повинна виконувати закони і правила унії.
Чалий також вважає, що після нинішнього розширення ЄС вимоги до країн-кандидатів будуть жорсткішими. Та і вступ нових країн буде іншим, ніж зараз, із новими умовами та зобов'язаннями. Враховуватиметься, наскільки країна-кандидат може посилити Союз, а не послабити, нам же треба буде мати на увазі, що ЄС буде неоднорідним -- складатиметься із "ядра" ЄС із шести країн та "периферії".
Проблема України, на думку експерта, полягає в тому, що наша держава не має іншого напряму інтеґрації, окрім ЄС. Євразійський напрям не відповідає на ті питання, які стоять перед Україною та не дає інноваційної моделі розвитку. Попри те, ЄС так і не дав нам відповіді, чи можемо ми претендувати на членство в ньому. Щоправда, не відкидають, що це може відбутися після наших виборів.
Чалий нагадав, що Європейський союз зробив багато заяв, що чекає від України чесних, прозорих і відкритих виборів. Вибори ці для нас справді є визначальними. Адже вони покажуть, чи матиме нова влада кредит довіри, чи Україна стане країною втрачених можливостей. Попри те, що Україна є найбільш демократичною державою в СНД, вона залишається найбільш недемократичною і неринковою серед країн ЄС та країн-кандидатів. Вибори дозволять цю тенденцію зламати, якщо до влади в Україні прийде нова еліта
Єврокомісар проти вступу України до ЄС
www.ПРАВДА.com.ua, 8.03.2004
Комісар Євросоюзу з питань єдиного ринку Фріц Болкештайн вважає, що Україну, Білорусь, Молдову та особливо Туреччину не слід приймати до Європейського Союзу.
Про такі думки Болкештайна повідомляє Financial Times, яка зазначає, що єврокомісар нещодавно випустив книгу "Межі Європи".
Болкештайн пояснює свою думку тим, що Туреччині слід відвести роль буферної зони між ЄС та такими країнами, як Сирія, Іран та Ірак.
Україна ж має ізолювати Європу від Росії. Таку саме роль Болкештайн відводить Молдові і Білорусі.
"Якщо Туреччина стане членом ЄС, то буде досить складно відмовити в цьому такій країні, як Україна", - сказав єврокомісар в інтерв'ю Financial Times. "Україна більш європейська країна, ніж Туреччина", - додав Болкештайн.
У самій книзі, на відміну від інтерв'ю Financial Times, Болкештайн говорить так: "На сході є політична необхідність в буферній зоні між ЄС та Росією, яка може бути сформована з країн, що не належать до будь-якого блоку", - ідеться у книзі єврокомісара.
Болкештайн зазначив, що з розширенням ЄС на схід, яке відбувається у 2004 році, варто зупинити подальшу інтеграцію інших країн до ЄС.
Водночас він вважає, що слід продовжити поширення ключових економічних сфер компетенції ЄС – єдиний ринок, торгова політика та конкурентна політика.
В інтерв'ю голландському телебаченню, яке цитує Бі-Бі-Сі, Болкештайн сказав, що коли Туреччину було запрошено до ЄС в 1999 році, тоді не було серйозних дебатів з цього приводу. "Вся розмова на саміті ЄС тривала три хвилини", - сказав комісар ЄС.
Financial Times називає голландського ліберала Болкештайна одним із найбільших скептиків членства Туреччини в ЄС серед 20 комісарів Євросоюзу. У жовтні вони мають вирішити, чи починати з Туреччиною переговори про початок процесу приєднання.
Financial Times зазначає, що більшість єврокомісарів схильні до того, щоб схвалити турецьку заявку, яка має передбачати продовження Анкарою реформ і допомогу у возз'єднанні Кіпру.
Водночас Financial Times наводить слова головуючого у Євроконвенті Валері Жискар д'Естена, який у 2002 заявив, що членство Туреччини в ЄС означатиме "кінець Європейського союзу".
Це питання буде одним із найбільш чуттєвих на виборах до Європарламенту в червні 2004.
Німецька Хвиля 04.03.2004
Українські та європейські експерти обговорили наслідки розширення ЄС
ВІЛТОН ПАРК. Бачення Євросоюзу та України щодо стратегії спільних дій на найближчі два роки збігається на 80 відсотків. Про це повідомив в інтерв'ю "Німецькій хвилі" перший заступник міністра закордонних справ України Олександр Чалий. Він та низка європейських аналітиків обговорили у британському Вілтон-Парку наслідки розширення ЄС для "нових сусідів": України, Білорусі та Молдови. Повідомляє Захар Бутирський.
Як заявив Чалий, Київ розраховує вже 2007 року обміняти Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС на Угоду про асоціацію або іншу з чіткою перспективою членства. Щоправда, поки, за словами дипломата, ставлення до цього самих європейців неоднозначне. Асоційоване членство України в ЄС підтримують лише декілька європейських країн, решта скептичні. Перший варіант спільного українсько-європейського "Плану дій" з'явиться в березні, а остаточно його затвердять у липні на саміті Україна-ЄС. Україна, Білорусь та Молдова після 1 травня 2004 року стануть безпосередніми сусідами ЄС. Для подолання можливих негативних наслідків цього Чалий закликає країни Євросоюзу швидше досягнути консенсусу щодо надання Україні статусу "ринкової економіки". Німеччина вже підтримала такий підхід на останніх консультаціях у Берліні, - відзначив дипломат. Тим часом, під час конференції у Вілтон-Парку експерти країни ЄС висунули до України як майбутнього сусіда чимало вимог. Вони включають: зміни ситуації зі свободою слова та захистом журналістів від переслідувань, проведення демократичних виборів, реформу судочинства та посилення експортного контролю.
Литва за асоціацію України з ЄС
Литва підтримуватиме прагнення України досягнути статусу асоційованого члена Європейського Союзу та зміцнюватиме партнерство України й НАТО. Про це заявив президент Литви Роландас Паксас у четвер на зустрічі з міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком. «Литва готова активно підтримувати євроатлантичні прагнення України», — заявив Паксас. Напередодні міністр закордонних справ Литви Антанас Валіоніс та Костянтин Грищенко підписали договір про взаємні поїздки громадян, згідно з яким після 1 травня, коли Литва стане членом Європейського Союзу, громадяни Литви отримають право безвізового в’їзду на територію України. Громадянам України Литва видаватиме довгострокові безкоштовні візи, повідомляє Інтерфакс.
№35 27.02.2004 «День»
12.02.2004
Микола Деркач у Брюсселі з представником Єврокомісії обговорив наслідки розширення ЄС для України
Наслідки розширення ЄС для України найближчим часом, а також у середньостроковій і довгостроковій перспективах, обговорили Міністр економіки і питань європейської інтеграції Микола Деркач і член Єврокомісії, відповідальний за питання торгівлі Паскаль Ламі в Брюсселі. Про це "Обозревателю" повідомили в прес-службі МЗС України.
Микола Деркач відзначив, що незважаючи на загальний позитивний вплив розширення на Україну в середньостроковій і довгостроковій перспективах, протягом найближчих двох-трьох років розширення обмежить доступ українських товарів на ринки ЄС.
У зв'язку з цим, сторони домовилися про проведення наприкінці лютого експертних консультацій для пошуку прийнятних обома сторонами шляхів мінімізації цих негативних наслідків.
Українська сторони виразила готовність підписати Угоду між Україною і ЄС про торгівлю деякими сталеливарними товарами. Співрозмовники обговорили подальші кроки в цьому напрямку, зокрема, питання експортного режиму українського металобрухту.
У той же час, український міністр відзначив, що Україні необхідні відповідні гарантії збільшення кількісних квот на імпорт сталеливарної продукції з України в ЄС (15 країн) і збереження традиційних обсягів постачань у нові країни члени ЄС.
Більш детально співрозмовники обговорили низку важливих питань двостороннього торгово-економічного співробітництва. Зокрема, Микола Деркач поставив перед Паскалем Ламі питання про якнайшвидше одержання від ЄС остаточної відповіді про надання Україні статусу країни з ринковою економікою і щодо поширення на Україну "соціальних" преференцій у рамках Генералізованої системи преференцій ЄС.
У ході зустрічі український міністр повідомив співрозмовнику про основні результати політичного й економічного розвитку України в 2003 році, про просування України на шляху до вступу у СОТ. Ще раз підкреслювалася позиція України про реальне наповнення Плану дій Україна-ЄС, що розробляється в рамках концепції "Розширеної Європи". Обговорювалися також шляхи активізації торгово-економічного співробітництва і створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС.
12.02.2004
У Брюсселі пройшло засідання Україна - Трійка робочої групи ЄС
11 лютого в Брюсселі пройшло засідання Україна - Трійка робочої групи ЄС щодо країн Східної Європи і Центральної Азії. Про це, "Обозревателю" повідомили в прес-службі МЗС України.
Учасники зустрічі обговорили широке коло питань, пов'язаних з розвитком політичної та економічної ситуації в Україні, а також внутрішніми процесами в ЄС у контексті закінчення підготовки до вступу десяти нових країн. Сторони обговорили також шляху врегулювання існуючих на території держав СНД конфліктів. У рамках засідання українська сторона виклала своє бачення розвитку відносин із країнами Центральної Азії.
Особливу увагу в ході засідання буде приділено підготовці до другого раунду двосторонніх консультацій про план дій Україна-ЄС у рамках ініціативи "Нове сусідство". Консультації планується провести в другій половині лютого в Брюсселі.
Німецька Хвиля 12.02.2004
ЄС не бачить проблеми в тому, що Україна поки не має статусу країни з ринковою економікою
БРЮССЕЛЬ: Європейська комісія не вважає, що відсутність рішення про надання Україні статусу країни з ринковою економікою заважає розвитку відносин між Києвом і Брюсселем. Так прес-секретар комісара ЄС з питань торгівлі Аранча Гонсалес прокоментувала заяву українського прем"єр-міністра Віктора Януковича про те, що Україна виконала всі вимоги для надання їй ринкового статусу, а виконавчий орган ЄС не ухвалює відповідне рішення. Передає Наталя Вікуліна:
Єврокомісія вивчає надану Києвом у грудні додаткову інформацію про виконання вимог, необхідних для надання статусу країни з ринковою економікою, повідомила речниця комісара ЄС. За її словами, Єврокомісія оголосить рішення одразу після вивчення цієї інформації. Аранча Гонсалес сказала, що в Єврокомісії не думають, що відсутність рішення має негативний вплив на економічний розвиток України та на її відносини з ЄС. У вівторок український прем"єр на зустрічі з французьким міністром з питань зовнішньої торгівлі заявив, що Київ виконав усі вимоги ЄС для отримання ринкового статусу, а Єврокомісія не ухвалює відповідне рішення, що стримує економічні можливості України й завдає збитків українським товаровиробникам і підприємцям. Речниця комісара ЄС з питань торгівлі нагадала: Єврокомісія дозволяє надавати ринковий статус тим українським компаніям, які довели, що відповідають певним критеріям - наприклад, проводять незалежну від держави цінову політику. Гонсалес підкреслила, що Єврокомісія жодним чином не перешкоджає бізнесу в Україні.
Німецька Хвиля 03.02.2004
У Європарламенті підтримують резолюцію ПАРЄ щодо політичної кризи в Україні
БРЮССЕЛЬ. Голова Комітету Європейського парламенту зі зв"язків з Україною підтримав резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо політичної кризи в Україні. В інтерв"ю "Німецькій хвилі" Ян-Марінус Вірсма заявив, що очолюваний ним комітет не погодиться зі змінами до української Конституції, якщо їх буде внесено неконституційним шляхом. Повідомляє Наталя Вікуліна:
Нормальних відносин у Верховній Раді більше не існує, зазначив голова Комітету Європарламенту по зв"язках з Україною Ян-Марінус Вірсма. Він уважає, що дебати навколо змін до Конституції зводяться до питання про владу. Далі депутат Європарламенту Нідерландів сказав, що він та його колеги уважно стежать за дебатами в Україні щодо Основного закону. "Ми не погодимось з тим, якщо Конституцію буде порушено, якщо її буде змінено неконституційним шляхом",- заявив Вірсма в інтерв"ю "Німецькій хвилі". Він сподівається, що українська влада виконає рекомендації, запропоновані Парламентською Асамблеєю Ради Європи в резолюції минулого тижня. Вірсма вважає, що Європарламент міг би ухвалити подібну резолюцію, оскільки ця інституція завжди тісно співпрацює з Радою Європи в питаннях політики, виборів і Конституції. Депутат нагадав, що одним із прикладів такої співпраці було спільне спостереження Європарламенту й Ради Європи за останніми парламентськими виборами в Україні.
Німецька Хвиля 23.01.2004
"Таймс" занепокоєна наслідками розширення ЄС для українців
ЛОНДОН. Розширення Європейського Союзу в травні цього року матиме негативні наслідки для українців. Так вважає впливова британська газета "Таймс", яка в четвер закликала ЄС допомогти громадянам країн, що залишаться за межами Євросоюзу. Повідомляє Євген Некряч:
Доля українців після розширення ЄС викликала занепокоєння британської газети через недавню трагічну смерть українського нелегального працівника у Лондоні, що шокувала британців. На цьому тижні стало відомо, що 47-річний український інженер Роман Кобітович, який нелегально працював на кухні одного з лондонських ресторанів, помер у підвалі цього закладу на Різдво. Там він потайки від працедавців мешкав у сміттєзбірнику, аби заощадити кошти для родини в Україні. "Таймс" підкреслює, що тоді, як 73 мільйони осіб зі Східної Європи стануть громадянами Євросоюзу і дістануть його допомогу, ситуація для таких, як сім'я Кобітовичів, тільки погіршиться. "Таймс" пише, що після вступу Польщі й Угорщини до ЄС, Україна втратить близько півмільярда євро на торгівлі з ними. Ще більше нових Кобітовичів мандруватимуть у пошуках праці до Великобританії, вважає британська газета й закликає ЄС допомогти біднішим країнам, аби такі, як Кобітович, мали змогу залишатися вдома зі своїми сім'ями. У четвер було оприлюднено статистику, згідно з якою Великобританія 2002 року була найпривабливішою країною західного світу для прохачів притулку. Понад сто тисяч іноземців клопоталися тут про статус біженця. Це третина всіх клопотань в ЄС і на 30 тисяч більше, ніж в США.
Польща підтримує Україну на євромаршруті
21.01.2004
Міністр закордонних справ Польщі Влодзімєж Цімошевіч заявив, що 2004 рік є для Польщі нагодою втілення стратегічних планів, пов'язаних з вступом до Євросоюзу та розвитком трансатлантичної співпраці.
Влодзімєж Цімошевіч заявив також, що Польща "була і буде речником інтеграції України в рамках НАТО та Європейського Союзу".
Польський міністр закордонних справ зауважив, проте, що для поступу України в напрямку євроінтеграції необхідне здійснення реформ:
"Немає сумнівів, що наш голос на користь України зустріне ліпший відгук серед партнерів, якщо міцнішою буде демократія та глибші - економічні реформи в цій державі. Прозахідний вибір Києва мусить мати однозначне підтвердження фактами. Як член ЄС Польща діятиме задля якнайшвидшого надання Україні чіткої європейської перспективи - включно з повноправним членством у структурах Європейського Союзу".
Заяви Влодзімєжа Цімошевіча зроблено під час обговорення в сеймі напрямків зовнішньої політики Польщі.
Німецька Хвиля 21.01.2004
Україна наполягає на врахуванні її інтересів після розширення ЄС
БРЮССЕЛЬ. У бельгійській столиці відбулися перші консультації між українською стороною і Єврокомісією щодо поширення Угоди про партнерство й співробітництво між Україною і ЄС на країни, які в травні цього року приєднаються до Євросоюзу. Докладніше - Наталя Вікуліна:
На думку Єврокомісії, існуюча угода між Києвом і Брюсселем має автоматично поширитися ще на десять країн, які незабаром стануть членами ЄС. Як повідомили "Німецькій хвилі" джерела в Єврокомісії, європейська сторона намагається врахувати українські інтереси, але не вважає, що по Угоді про партнерство й співробітництво має розпочатися новий переговорний процес. У Києва до згаданого документа існує інший підхід. Перший заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олександр Чалий заявив після завершення консультацій: "Ми вбачаємо, що це процес - більше ніж технічний, він вимагає врахувати певні легітимні вимоги України, щоб наші проблеми, які виникають у зв'язку зі вступом цих країн до ЄС (наприклад, призупинення ряду угод, певні проблеми, пов'язані з торговельними втратами України), знайшли якусь відповідь у діях як ЄС, так і майбутніх країн-членів Євросоюзу." Іншою проблемою він назвав те, що нові держави ЄС по-різному тлумачать, які угоди з Україною повинні припинити дію через вступ цих країн до Євросоюзу.
Німецька Хвиля 20.01.2004
У Європарламенті планується створити спеціальний комітет із зв"язків з Україною
ВАРШАВА. У Європарламенті планується створити спеціальний комітет, який займатиметься виключно зв"язками з Україною. Про це повідомив член комітету Європарламенту з питань співпраці з Україною, Білоруссю та Молодовою Ґордон Адам, виступаючи в понеділок на конференції "Східний вимір - тристороння співпраця". У форумі беруть участь політики, урядовці та представники неурядових організацій з Великобританії, Польщі та України. За роботою конференції стежив наш кореспондент Володимир Прядко:
Основною темою дискусій на конференції стали президентські вибори, що мають відбутися в Україні цього року. Учасники конференції говорили про те, що демократія в Україні поступово перетворюється в олігархічний режим, а такі важливі для держави реформи, як адміністративна, судочинна чи реформа місцевого самоврядування так досі й не проведені. Крім цього підкреслювалося, що дуже затримався процес входження України у Світову організацію торгівлі. Дехто з доповідачів говорив навіть про процес "білорусизації" та про загрозу втрати незалежності України. Депутат Європарламенту Ґордон Адам, реагуючи на застереження учасників форуму щодо можливих фальсифікацій на виборах в Україні, наголосив, що Рада Європи та ОБСЄ мають відпрацьовані механізми спостереження за виборами на континенті. Водночас, на його думку, зараз "головне - це передвиборний процес, рівноправний доступ усіх кандидатів до засобів масової інформації, прозорість виборів та їхня відповідність демократичним вимогам". Окрім дискусії про вибори в Україні, представники неурядових організацій та ділових кіл Польщі звернули увагу британських партнерів на важливість та необхідність фінансування регіональних проектів співпраці між Польщею та Україною.
Німецька Хвиля 15.01.2004
Підготовка плану дій між Україною та ЄС
СТРАСБУРГ/БРЮССЕЛЬ: Єврокомісія зацікавлена в підготовці плану дій між Україною та ЄС. Про це йшлося на зустрічі Комісара ЄС з питань розширення Ґюнтера Фергойґена з українським міністром закордонних справ Костянтином Грищенком. Докладніше - Наталя Вікуліна:
Внутрішня ситуація в Україні, зокрема дебати про конституційну реформу стали однією з тем розмови українського міністра та європейського комісара. Як повідомив "Німецькій хвилі" речник комісара Жан-Крістоф Філорі, велику увагу співрозмовники приділили програмі "Ширша Європа", в рамках якої Євросоюз розвиває відносини з новими сусідами, в тому числі з Україною. Комісар Фергойґен нагадав, що Євросоюз хоче мати індивідуальний підхід до кожної з країн-сусідів. Він підтвердив, що Єврокомісія зацікавлена в розробці плану дій між Києвом і Брюсселем. Грищенко вважає, що в цьому документі серед іншого має бути сказано про початок створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ґюнтер Фергойґен не дав жодних обіцянок щодо можливого вступу України до Євросоюзу, заявивши, що кожна європейська держава зможе це зробити, якщо відповідатиме критеріям вступу.