Ї:
кордон Німецька Хвиля, 01.10.2004
Які є шанси в України вступити до ЄС?
Комісар Євросоюзу німець Ґюнтер Фергойґен
Де мають проходити майбутні кордони Європейського союзу? Це запитання одержало новий імпульс після розширення Євросоюзу на Схід. Торкається воно не лише Туреччини, яка вже чотири десятиліття чекає під дверима ЄС, але й колишніх республік Радянського Союзу, і перш за все - Україну.
Для таких країн як Україна, Молдова, Білорусь та закавказьких республік розроблена нова концепція – так звана Європейська політика сусідства. І хоча відома вона поки що лише в загальних рисах, однак вже наштовхнулася на різні думки. Дехто вважає, що нова політика сусідства виключає саму можливість вступу до ЄС.
Однак комісар ЄС Ґюнтер Фергойґен, який презентував нову політику, наголосив, що вона не має нічого спільного з розширенням Європейського союзу:
Нам треба уникати в Європі ліній поділу. Але я хочув відверто сказати: Європейську політику сусідства треба відрізняти від теми вступу до ЄС. Ця політика торкається країн, які нині ще не мають перспектив на вступ.
Тим самим він мав на увазі не лише середземноморські країни від Марокко до Ізраїлю, з якими ЄС співпрацює в рамках так званого барселонського процесу, а Україну, Білорусь, Молдову та країни Закавказзя.
Те, що їм пропонується, це, по-перше, полегшення у сфері зовнішньої торгівлі. По-друге, програми ЄС повинні фінансово та організаційно підтримати економічні та суспільні реформи. До 2006 року на них має бути виділено 250 мільйонів євро. Від цих країн Брюссель очікує тіснішої співпраці в охороні зовнішніх кордонів Євросоюзу.
Питання перспектив вступу цих країн до ЄС свідомо обходиться. Ґюнтер Фергойґен відверто говорить:
Зрозуміло, що західний кордон колишнього Радянського Союзу надовго залишиться східним кордоном Європейського союзу – за винятком прибалтійських країн.
У Києві заява Фергойґена викликала невдоволення, адже Україна хоче ясної перспективи на вступ до ЄС. Вітаючи тіснішу співпрацю, яку передбачає нова політика сусідства, говорить Леонід Кожара з адміністрації українського президента, не можна сказати, що він такою політикою задоволений:
Ми дещо розчаровані, бо в результаті нової політики сусідства Україна опинилася в компанії таких держав як країни МАҐРЕБу та Ізраїль – країн, серед яких жодна ніколи не заявляла про те, що вона хоче вступити до ЄС. Україна з першого дня своєї незалежності проголосила курс на зближення з ЄС, і ми ніколи не приховували того, що хочемо стати членом Європейського союзу.
Однак у те, що нова політика ЄС повністю виключає вступ України до спільноти, Кожара не вірить.
Ще оптимістичніше бачить ситуацію колишній прем»єр-міністр Молдови Йон Стурца. На його думку, Євросоюз угодою про сусідство нарешті взагалі відкрив його країні європейську перспективу:
Не назва документу важлива, а його зміст. А в ньому я віднайшов багато схожого з процесом асоціювання. Для Молдови – яка все ще перебуває дуже далеко від цього інтеграційного процесу – важливий будь-який вид процесу, будь-який вид зацікавлення, будь-яка угода з Європейським союзом.
При цьому Стурца думає більше не про фінансову допомогу, яку ЄС пропонує Молдові. Багато насущнішим є питання, як подолати протиріччя між урядом у Кишиневі та Придністров»ям і прискорити процес демократизації:
Для нас набагато важливіше, що нам допоможуть підтримати нашу демократію та наші економічні реформи і зміцнити громадянське суспільство. Важливішими за субсидії є для нас гуманітарні цінності й досвід Європейського союзу.
Так говорить колишній прем»єр Молдови Йон Стурца. Принципова думка, яка ймовірно допомогла б і українцям краще налаштуватися на тривалий процес зближення з Євросоюзом.
Клаус Даманн