Ї:
кордон Поступ, 28 січня 2004 р.
Йде широка Європа
Експерти оцінили втрати та здобутки України від розширення ЄС
Іван СМІШКО
Нарешті й у Європі звернули увагу на можливі втрати України від розширення ЄС. Європейський союз прогнозує, що після приєднання до організації 10 нових членів обсяг українського експорту до цих країн зменшиться. Щоправда, як вважають експерти Євросоюзу, втрати від зменшення експорту частково компенсуватимуть тим, що обсяг інвестицій в Україну значно зросте.
Голова представництва Європейської комісії в Україні Норбер Жюстен заявив, що ЄС побоюється зниження обсягу українського експорту до 10 нових країн-членів через введення у цих країнах норм Євросоюзу.
Переважно це стосуватиметься продукції тваринного походження, оскільки в країнах, які приєдналися до ЄС у травні цього року, буде запроваджено європейські стандарти. Ці стандарти "будуть застосовані до українських продуктів, діятимуть так звані санітарні та фітосанітарні норми ЄС", -- цитує Жюстена інформаґенція Українські новини. За словами голови представництва ЄС, незабаром це може мати негативний результат, поки українські експортери не адаптуються до норм ЄС.
До того ж, за словами європейського дипломата, під час експорту продуктів, який регулюють антидемпінгові заходи ЄС, можуть також виникнути труднощі. Це станеться тому, що з 1 травня експорт до нових членів ЄС підпорядковуватиметься антидемпінговому законодавству. "Це означає, що деякі українські експортери повинні будуть просити перегляду цих заходів, що забере певну кількість часу", -- сказав Жюстен. Проте, на його думку, ці явища будуть короткотривалими й несуттєвими.
Розширення ЄС, як стверджує Норбер Жюстен, матиме і низку позитивних моментів для України. За прогнозами Європейського союзу, збільшаться інвестиції в українську економіку. За словами Жюстена, зростанню інвестицій сприятиме висококонкурентна й кваліфікована робоча сила в Україні. "Ми думаємо, що наближеність України до розширеного ЄС приведе до зростання прямих інвестицій. Природно через близькість (розташування) і через пропозиції, які Україна повинна буде зробити", -- сказав він. Ще один позитивний наслідок -- зниження митного тарифу в 10 нових країнах-членах. "Середній тариф для України в нових 10 країнах-членах становить 9% і він зменшиться до 4%", -- зазначив дипломат.
Нагадаймо, що український уряд публічно занепокоївся негативними наслідками розширенням ЄС для нашої держави в грудні минулого року. Тоді Міністерство економіки та з питань європейської інтеґрації оприлюднило прогноз, в якому оцінило потенційні втрати в 250-350 млн доларів. Тоді ж український уряд запропонував ЄС розробити компенсаційний механізм мінімізації негативних наслідків для України його розширення. Зокрема йшлося про збільшення квот на експорт українських товарів на ринок ЄС, відтермінування на перехідний період розширення обмежувальних заходів ЄС на імпорт української продукції у країни-нові члени ЄС, лібералізацію візового режиму України з новими членами ЄС за аналогією з домовленостями, досягнутими Україною з Польщею та Угорщиною, а також розробити низку інвестиційних проектів з підтримки України.
Як бачимо, в Європейському союзі таки замислилися й над проблемами українців. Однак експерти ЄС не хочуть розв'язувати проблеми регуляторно-законодавчими методами. Негативний вплив розширення Європи на українську економіку переважатиме позитиви лише в короткотерміновій перспективі. В довготерміновій же Україна отримає додатковий поштовх для розвитку й модернізації виробництва.
Україна і Євросоюз розробляють новий план дій
У вівторок у Києві говоритимуть про майбутній план дій між Україною та ЄС - для консультацій в українську столицю прибула делегація Єврокомісії на чолі з керівником директорату зовнішніх відносин Х"юго Мінгареллі.
Гості з Брюсселя мають намір нагадати Києву, що Єврокомісія зацікавлена в розробці плану дій з новими сусідами Євросоюзу, де буде враховано індивідуальні інтереси тієї чи іншої країни. Докладніше - в репортажі нашого кореспондента у Брюсселі Наталі Вікуліної:
У план дій з Україною Єврокомісія включить політичні й економічні питання, над якими Брюссель і Київ працюють разом, втілюючи в життя стратегію Євросоюзу щодо нових сусідів. Маються на увазі насамперед реформи, що їх має запровадити Україна для наближення до політичної й економічної моделі ЄС. Серед іншого йдеться і про демократичні стандарти. Говорить речник комісара ЄС з зовнішніх відносин Дієго де Охеда:
"Коли ми говоримо про політичні питання, мова йде про наближення України до стандартів не тільки Ради Європи, а й Євросоюзу. Це включає в себе свободу висловлювань, свободу слова, свободу об"єднань, можливість влаштовувати політичні збори без хвилювань. По суті, йдеться про верховенство права й основні демократичні принципи - як-от незалежність судової системи тощо", - сказав прес-секретар комісара ЄС з зовнішніх відносин в інтерв"ю "Німецькій хвилі".
У Брюсселі розраховують, що новий план дій з Києвом буде підготовано до літа. Про це "Німецькій хвилі" повідомив речник комісара ЄС з питань розширення Жан-Крістоф Філорі. Він додав, що Єврокомісія зацікавлена в ухваленні цього документа, який окреслюватиме подальшу співпрацю розширеного ЄС із сусідньою Україною. Однак, хоча Брюссель і прагне розробити план у найближчі кілька місяців, дата його ухвалення не є найважливішим фактором. Говорить один з речників Єврокомісії де Охеда:
"Танго танцюють удвох. Від політичної волі українських властей це також залежить. Ми представили свої пропозиції, які полягають у тому, що план дій буде укладено цієї весни. Чи буде це в квітні, у травні чи навіть пізніше? Нам потрібні зобов"язання від української сторони, що вона в рівній мірі залучена до підписання плану дій. Звичайно, це тільки початок процесу, потім план треба буде виконувати. Отже, для нас не так важливо, чи підпишемо ми цей документ у квітні чи в липні. Питання полягає в змісті плану дій, у тому, що обидві сторони з ним погоджуються і зобов"язуються запроваджувати зміни на користь українського народу, українського суспільства, а також для подальшої інтеграції України на європейський єдиний ринок", - сказав Дієго де Охеда.
За його словами, Єврокомісія усвідомлює, що проблеми в Україні, в тому числі економічні, неможливо вирішити за один день. Тому Брюссель вкотре готовий допомогти Києву, також і матеріально:
"План дій спрямовано на те, щоб українські власті змогли разом з нами дійти згоди з низки питань. Ідеться про зобов"язання влади України запроваджувати зміни на краще у певний відрізок часу. Це ми підтримуватимемо не тільки політично, а й фінансово", - сказав прес-секретар.
Від ухвалення, а згодом виконання Києвом нового плану дій, залежить і те, як Єврокомісія розглядатиме Україну в майбутньому - або як аутсайдера Євросоюзу, або ж як майбутнього члена родини ЄС. Зараз Брюссель не дає жодних обіцянок щодо вступу Києва до Євросоюзу або принаймні підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Непоганою перспективою для європейської інтеграції України Єврокомісія вважає запропоновану в березні минулого року стратегію "Ширша Європа", яка передбачає серед іншого участь України на ринку країн ЄС. Але торгівля Євросоюзу з Україною може збільшитися тільки в тому випадку, якщо Київ здійснить низку демократичних реформ. Про подальші кроки щодо України в інституціях ЄС поки що не говорять, уважаючи, що Києву знадобиться час для втілення вже запропонованого Брюсселем. Ось як комісар ЄС з питань розширення Гюнтер Ферхойген оцінив восени перспективи Києва підписати з Євросоюзом Угоду про асоціацію:
"Нові договірні відносини з Україною не стоять на порядку денному… Нині я мушу залишити відкритим питання про те, до якої кінцевої мети призведе цей процес. Але я думаю, що не можу говорити про нові договорні відносини з Україною, які не стоять на порядку денному і які не передбачені ініціативою "Ширша Європа", - заявив комісар Ферхойген.
Наталя Вікуліна