Німецька Хвиля, 22.12.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Євробарометр: 42 відсотки громадян країн ЄС за надання Україні перспективи членства в Євросоюзі

БРЮССЕЛЬ/ЛОНДОН. Восени 2005-го року 42 відсотки громадян 25 країн-членів ЄС підтримували надання Україні членства в Євросоюзі. Це один з результатів дослідження громадської думки, що його в середу оприлюднили у Європейській комісії. Повідомляє Євген Некряч:

Eurobarometer – це програма дослідження громадської думки в державах ЄС, яка здійснюється від імені Європейської комісії щонайменше двічі на рік. Україна – єдина із країн СНД, ставлення до членства якої в ЄС пропонувалося висловити майже тридцяти тисячам респондентів. Україну у цьому підтримали 42 відсотки опитаних, що є трохи більше, ніж підтримка Македонії, яка недавно вже стала кандидатами у члени ЄС, і значно більше, ніж Туреччини, з якою вже йдуть переговори про вступ. Водночас порівняно з весною цього року підтримка членства України впала у 15 старих державах-членах на 3 відсотки до 38 процентів і в 10 нових країнах на 9 відсотків до 57 процентів. 43 відсотки опитаних громадян ЄС – висловилися проти членства України, решта не визначилися. Серед колишніх країн соціалістичного блоку, які досі не є членами Євросоюзу, Україна – на четвертому місці за підтримкою прагнень вступити до ЄС після Хорватії, Болгарії та Румунії.

Брюссельські дискусії

Європарламент — за Україну

Наталія ВІКУЛІНА, Брюссель
№229, 10 грудня 2005 http://www.day.kiev.ua

Євродепутати не втратили надію, що Україна згодом стане членом Євросоюзу, а чиновники Єврокомісії та Ради ЄС таких прогнозів не дають. Про це говорили учасники конференції в Європарламенті, присвяченої Україні.

«Не вірте, що Україну в Європі ніхто не чекає, пам’ятайте про нашу підтримку в Європарламенті», — заявив поляк Яцек Саріуш-Вольський, віце-президент Європарламенту. З ним солідарний і німецький депутат Ельмар Брок, голова комітету Європарламенту з закордонних справ: «Я не хочу порівнювати Україну з Туреччиною. Але чому Туреччина отримала статус кандидата, а Київ — ні? Досі ми не отримали відповіді на це запитання. Україна — це європейська країна, у неї є європейська перспектива, і ми маємо допомогти Україні». Через рік після помаранчевої революції — такої популярної в стінах Європарламенту — євродепутати не переконалися в Україні, вважаючи, що, копітко працюючи над реформами, країна має шанси стати членом клубу Євросоюзу. Україні радили боротися з корупцією, будувати громадянське суспільство, реформувати економіку, підтягати стандарти до рівня європейських. Голова групи європейських демократів в Європарламенті Ганс-Герт Поттерінг заявив, що українці мають самостійно вибирати своє майбутнє — а для цього необхідна довіра громадян до влади.

«Якість наших відносин залежить від якості реформ в Україні», — зазначив Пірка Тапіола, радник Верховного представника з зовнішньої політики та політики безпеки ЄС Хав’єра Солани. Він не сумнівається. що Україна є демократичною країною, якій, проте, ще треба боротися з корупцією та провести чесні вибори в березні наступного року. Нинішня популярність Віктора Януковича радника дещо шокує, але, з його слів, найголовніше, що демократія в країні вже є.

Чи отримає Київ статус кандидата в ЄС? Чи треба Україні прагнути підписання Угоди про асоційоване партнерство з Євросоюзом? Цими питаннями переймалися учасники конференції. Марек Дабровський, голова польського Центру економічних і соціальних розслідувань, вважає, що Євросоюз має нерівноправний підхід до країн СНД з одного боку та центральноєвропейських, балтійських і балканських держав з другого боку. Експерт не впевнений в тому, що нової політики сусідства Євросоюзу буде досить для того, щоб країни-сусіди ЄС провели глибокі реформи. Що стосується України, Дабровський сказав, що країна наблизилася до членства у Світовій організації торгівлі, але це можна було б зробити й швидше.

Виступаючі на конференції говорили, що реприватизація в Україні погіршила інвестиційний клімат і що за нової влади економічне зростання становило лише 3%, на відміну від 12% за колишнього президента. Але це як подивитися. «3% — це не так вже й погано в порівнянні з 1,5% зростання в єврозоні», — зазначив віце-президент Комітету ЄС — Україна Чарльз Таннок. Хорошим резюме з приводу майбутнього української економіки є слова експерта Центру європейських політичних досліджень Майкла Емерсона: «В України немає шансів стати щасливою країною доти, поки вона не інтегрується в європейську економіку. У країни немає вибору «російського козака» з нафтою й газом...»

Чого очікує Євросоюз від України напередодні самміту “Україна – ЄС”?

Богдана Костюк

Київ, 16 листопада 2005 (RadioSvoboda.ua) - Європейський Союз очікує від України впровадження реальних політичних та економічних реформ, домовленість про які зафіксована у Плані дій Україна – ЄС. Про це 1-го грудня в українській столиці ще раз нагадають офіційному Києву на зустрічі керівництва України та голів держав і урядів країн Євросоюзу Києві. та Австрії. стане важливою подією у розвиту відносин між Києвом і Брюсселем, визначивши напрямки подальшого співробітництва і шляхи подолання проблем, яких залишається чимало у євроінтеграції України. Чого вимагає ЄС від України напередодні київського самміту сьогодні розповідали керівник місії Європейської комісії Ієн Боуг та посли Великобританії та Австрії.

Європейський Союз вітає прогрес України у царині свободи слова і впровадженні політичних реформ ініціативу створення офіційним Києвом “дорожньої карти” для розв’язання придністровського конфлікту та намір співпрацювати у сфері європейської безпеки. На цьому наголосив Посол Великобританії Роберт Брінклі – представник держави, котра нині головує в Євросоюзі. Але чимало роботи чекає на Україну попереду, зазначив британський дипломат:

“Контекст, в якому проходитиме українсько-європейський самміт у Києві, у багатьох відношеннях надихає. Але, безумовно, Україна повинна і надалі впроваджувати політичні та економічні реформи, домовленість про які зафіксована у Плані дій Україна – ЄС. Це найкращий спосіб активної євроінтеграції України. Крім того, ми досі чекаємо на затвердження українським парламентом законів, які стосуються лібералізації торгівлі. І Президент Ющенко, і уряд України наголошували, що вступ до Світової організації торгівлі – це пріоритет держави, але поки що відповідні законодавчі зміни відсутні”.

Голова представництва Єврокомісії Ієн Боуг нагадав, що ЄС підтримує намір України вступити до СОТ, і коли це станеться – можна буде починати переговори про створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. А поки що:

“Я спостерігаю за палкими дебатами, які відбуваються у Верховній Раді України, і це підтверджує, що в Україні існує широкий спектр поглядів щодо вступу держави до ЄС і СОТ. Євросоюз неодноразово наголошував, що наша позиція така: ми вважаємо, що вступ до ЄС принесе Україні чимало переваг. Але переконати у цьому співвітчизників має нинішня влада у Києві. І відповідь на питання, коли Україна приєднається до СОТ і розбудовуватиме зону вільної торгівлі з Євросоюзом, мають вирішити українські громадяни”.

А представниця Австрії, що від 10го січня наступного року перебере головування в ЄС, - Сігрід Беркі - нагадала, що у першій половині 2006-го року буде переглянуто впровадження Плану дій “Україна – ЄС”. Відповідно до наявності чи відсутності прогресу у реформах всередині України.

Німецька Хвиля, 16.11.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

ЄС виділив для Закарпаття майже мільйон євро

МУКАЧЕВЕ. 950 тисяч євро скерує Єврокомісія для реалізації в Закарпатті шести спільних проектів у сфері охорони довкілля, медицини, туризму та підтримки малого й середнього бізнесу. Такими є результати першого етапу програми прикордонного співробітництва „Угорщина-Словаччина-Україна”. Розповідає Наталя Зотова:

Програма прикордонного співробітництва „Україна-Угорщина-Словаччина” за фінансової підтримки Єврокомісії стартувала на початку цього року. Загалом, на конкурс українська сторона подала більше трьохсот проектів. Перемогло лише шість претендентів, які й розділять між собою 950 тисяч євро. За ці кошти на Закарпатті розроблять українсько-угорську комплексну програму протипаводкових заходів, удосконалять роботу дитячої обласної лікарні та туристичних центрів, а також запровадять сучасні методи  переробки й використання біомаси. На реалізацію проектів, запропонованих Угорщиною та Словаччиною, Єврокомісія виділила майже 3 млн. євро. Керівник управління євроінтеграції Закарпатської ОДА Ернест Нусер повідомив, що з 1 грудня стартує другий етап програми добросусідства. Нові проекти на конкурс прийматимуть до середини лютого. Після цього назвуть переможців й оголосять чергову суму інвестицій від Єврокомісії.

Україна буде намагатися активніше реалізовувати завдання Плану дій “Україна-ЄС”

proUA / 16.11.2005 http://ua.proua.com

15 листопада на засіданні Урядового комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції під головуванням Міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка було ухвалено рішення активізувати зусилля щодо вчасної реалізації завдань, визначених Планом дій “Україна-ЄС”, особливо у світлі чергового саміту “Україна-ЄС” 1 грудня ц.р. Про це повідомили «proUA» в прес-службі МЗС України.

Було також ухвалено рішення приділили особливу увагу питанням належного супроводження відповідних законопроектів у Верховній Раді України.

Доповідь про стан виконання у 2005 році Плану дій “Україна-ЄС” представив Перший заступник Міністра закордонних справ Антон Бутейко. Співдоповідачами виступили Міністр економіки України Арсеній Яценюк, заступник Міністра юстиції України Дмитро Котляр. Також участь у дискусії взяли представники інших міністерств і відомств України.

Урядовий комітет також схвалив проект Указу Президента України „Про створення національної системи координації співробітництва України з НАТО”, який буде подано до розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України.

«Дружитимемо університетами»

Наталія ВIКУЛIНА, Брюссель
№207, четвер, 10 листопада 2005 http://www.day.kiev.ua

Європейські університети запрошуватимуть дедалі більше українських студентів і дослідників, поліпшаться і можливості культурної співпраці країн ЄС і України. Iз таким посланням їде до Києва комісар ЄС Ян Фігель. 10—11 листопада він зустрінеться з Президентом України, мером Києва, українськими чиновниками, студентами, представниками неурядових організацій.

За словами Фігеля, після помаранчевої революції в Україні з’явився більш благодатний грунт для співпраці у сфері освіти і культури. Якщо торік через програму Євросоюзу «Еразмус-Мундус» до європейських університетів приїхали 140 студентів і дослідників з України, то 2005 го їх вже було 800, а через кілька років ця кількість має зрости ще в 10 разів. «Такі програми відкриті для країн — не членів ЄС, і я вважаю, що Україна є гарним прикладом співпраці», — сказав комісар. Він визнав, що культурні проекти між Євросоюзом і Україною розвиваються не дуже активно, хоча Брюссель хоче приділяти такій співпраці більше уваги. Коментуючи плани Києва отримати статус культурної столиці Європи 2010 року, Фігель порекомендував Україні не тільки мріяти, але і працювати в цьому напрямі.

ЄС почав підтримувати реформи в українській освіті ще на початку 90-х. Кошти виділялися через програму ТАСIС. А з появою минулого року програми «Еразмус-Мундус» у студентів і вчених України з’явилося більше шансів потрапити на навчання або стажування до європейських університетів. Програма, що фінансується Євросоюзом, відкриває двері навчальних закладів перед студентами і фахівцями з-за меж ЄС. За словами Яна Фігеля, Євросоюз не ставить перед собою мети «імпортувати» світлі уми, щоб стати найконкурентоспроможнiшою економікою у світі. «Програма «Еразмус-Мундус» не ставила собі такої мети. Але якщо ми не будемо активними, то самі станемо жертвами відпливу мозку. Ми хочемо створити умови для розвитку інтелектуальної діяльності», — вважає комісар Фігель.

Iнтерес до порівняно нової програми ЄС великий: охочих отримати грант утричі більше, ніж «вакансій» в університетах. Українці стали досить активними учасниками програми, посідаючи третє місце після бразильців і росіян. У планах — участь не тільки окремих студентів і вчених, а розвиток співпраці університетів України і Євросоюзу.

Німецька Хвиля, 09.11.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Британська преса: ЄС готовий визнати Україну країною з ринковою економікою

ЛОНДОН. За інформацією британської преси, Європейський союз готовий визнати Україну країною з ринковою економікою. Експерти зазначають, що надання такого статусу буде потужним сигналом для закордонних інвесторів. З подробицями – Євген Некряч:

Газета Fіnancial Times із посиланням на свої джерела у Єврокомісії  повідомила, що ЄС готовий визнати: “Україна нині вже виконала всі критерії для надання їй статусу країни з ринковою економікою”. Ірина Тимчишин - директор Ukrainian-British City Club – організації сприяння бізнесу, торгівлі і взаєморозуміння між Україною і Великобританією наголосила, що це – гарний початок для того, аби бізнес сприймав Україну як серйозного ділового партнера. Після надання такого статусу українським підприємствам стане значно легше знаходити партнерів у різних галузях, повідомила Тимчишин в інтерв’ю „Німецькій хвилі”. Для західних підприємців це також буде сигналом, що український уряд створив для економічної діяльності загальновизнані в Європі умови. На думку експерта, у політичний царині надання з боку ЄС статусу ринкової економіки є важливою передумовою для членства в Євросоюзі.

Німецька Хвиля, 29.09.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Євросоюз очікує результатів переговорів про вступ України до СОТ

БРЮССЕЛЬ/БОНН. Єврокомісія сподівається, що вже до саміту Україна-ЄС Київ дізнається, чи отримає держава статус країни з ринковою економікою. Нині Єврокомісія вивчає зміни в українському законодавстві, які покликані наблизити його до норм та вимог СОТ. Детальніше – Ірина Кащей.

Європейський Союз буде активно підтримувати Україну на шляху набуття нею статусу країни з ринковою економікою та її вступу до Світової організації торгівлі, запевнили у прес-службі Єврокомісії. Щоправда, до цього залишається з’ясувати декілька питань. Нині Єврокомісія аналізує інформацію, надану Україною, щодо законодавства, яке змінилося цієї весни у рамках наближення до вимог СОТ. Врахувавши висновки,  Єврокомісія надасть рекомендації країнам-членам ЄС, відзначили в прес-службі. Відповідь щодо того, чи буде задоволений запит України про надання їй статусу країни з ринковою економікою, очікується отримати від держав-членів до саміту Україна-ЄС, який почнеться першого грудня цього року.

Німецька Хвиля, 29.09.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Україна приєднається до Європейської туристичної комісії

КИЇВ. Україна приєднається до Європейської туристичної комісії, членство у якій зазвичай передбачено лише для країн-учасниць Європейського Союзу. Таку заяву зробив президент комісії Артур Оберашер, перебуваючи в українській столиці. З подробицями – Захар Бутирський.

Чудові можливості для гірськолижного відпочинку, культурна спадщина та узбережжя Чорного моря. Ось ті особливості, за рахунок яких Україна може набути величезної популярності серед мандрівників, за умови вкладання інвестицій, - вважає Артур Оберашер. На його думку, поштовхом до цього може стати приєднання до Європейської туристичної комісії. Завдяки запровадженню безвізового режиму для громадян ЄС та Швейцарії вже нині приток мандрівників значно збільшився. Щоправда, європейці дуже часто нарікають на слабкий рівень розвитку української курортної інфраструктури. Представники Держкомтуризму підкреслюють, що турбюджет маленьких Канарських островів - 24 мільйони євро. Це у 11 разів більше за український.

Німецька Хвиля, 22.09.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Борис Тарасюк зустрівся в Нью-Йорку з представниками Євросоюзу

НЬЮ-ЙОРК. У рамках 60-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Борис Тарасюк зустрівся з представниками Євросоюзу. Під час зустрічі йшлося про відносини України з Європейським союзом та підготовку до саміту Україна-ЄС. Крім того, як повідомили в прес-службі ООН, президента України Віктора Ющенка внесено до списку 13 лідерів країн, які найближчим часом розпочнуть роботу над реформуванням Організації Об’єднаних Націй.З подробицями – Валентин Лабунський:

Європейський союз на зустрічі представляли міністр Великобританії у справах Європи Дуглас Александер, єврокомісар з питань міжнародних відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер та офіційні особи генерального секретаріату Ради міністрів ЄС. Вони поінформували Бориса Тарасюка про затвердження Радою Євросоюзу мандату на проведення переговорів стосовно спрощеного візового режиму між Україною та ЄС, які розпочнуться наступного місяця. Торкаючись порядку денного саміту Україна-ЄС, який заплановано на 1 грудня цього року в Києві, представники Євросоюзу наголосили, що на ньому головну увагу буде зосереджено на виконанні Україною плану дій “Україна-ЄС”, зокрема в галузі зовнішньої політики та політики в сфері безпеки. Борис Тарасюк порушив на зустрічі питання про надання Україні статусу країни з ринковою економікою та завершення антидемпінгових розслідувань. Делегація ЄС запевнила його, що до 1 грудня відповідне рішення буде ухвалено. На переговорах йшлося також про перспективи вступу України до Світової організації торгівлі, план Віктора Ющенка щодо врегулювання придністровського конфлікту та ініціативи України в рамках ГУАМ. Тим часом, як повідомила прес-служба ООН, президента України внесено до списку 13 лідерів країн, які найближчим часом розпочнуть роботу, спрямовану на реформування Організації Об’єднаних Націй.

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 01 вересня, 2005, № 155 (721)

Україні варто зачекати з ЄС

Європейська та євроатлантична інтеграція залишаються серед декларованих на найвищому рівні пріоритетів зовнішньої політики нашої держави.

Так само їх називали пріоритетами тривалий час і за режиму Кучми, однак тепер стосунки України зі східними сусідами узгоджуються із західним інтеграційним напрямом зовнішньої політики, тобто, говорячи, наприклад, про участь України в тому ж ЄЕП, українські політики наголошують на тому, що вона не повинна зашкодити євроінтеграційним перспективам держави.

Утім ставлення до різних векторів інтеграційної політики в українському суспільстві й далі неоднозначне та суперечливе. Якщо спиратися на результати опитування, проведені фондом “Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології ще в лютому цього року, а інших опитувань на цю тему наразі й не проводили, то НАТО залишається, по суті, ворожим блоком, вступити до якого прагне доволі мала частка населення України – близько 15%. Опонентами ж вступу України до НАТО вважають себе близько 45% українців. А Європейський Союз сприймають доволі позитивно, і частка населення, яка бажає вступу України до ЄС, коливається від 40 до 50%. Натомість ідею участі України в Єдиному економічному просторі в лютому цього року принаймні беззастережно підтримували близько 58% опитаних. Ще 18ф% погодилися з думкою, що участь у ЄЕП не повинна зашкодити європейській інтеграції нашої держави.

Отож, суспільні настрої в Україні аж ніяк не сприяють ефективній реалізації проголошеного курсу на європейську та насамперед євроатлантичну інтеграцію, хоча й вступ до НАТО в короткостроковій перспективі є значно реалістичнішим сценарієм, аніж визнання за Україною перспективи членства в ЄС. Про це неодноразово заявляли українські дипломати та політики, котрі відповідають за співпрацю з Альянсом. Пріоритетом України у відносинах з останнім на найближчий час є приєднання до так званого плану дій щодо членства, який повинен допомогти країнам-кандидатам підготуватися до членства в ньому в багатьох сферах життя. Нові країни-члени Альянсу, які вступили до нього 2004 року, починали цей шлях 1999-го, отже на підготовку в них пішло близько п’яти років.

Тим часом у відносинах України з ЄС наразі не видно перспективи визнання за Києвом членства в Союзі, хоча й до початку літа лунали доволі оптимістичні прогнози. Європейські політики наразі не готові говорити про подальше розширення ЄС, аніж те, що повинно охопити Болгарію та Румунію 2007-го чи 2008 року. З Туреччиною в ЄС повинні розпочатися переговори про вступ у жовтні цього року, однак, із боку декотрих теперішніх і майбутніх (наприклад, Анґели Меркель, лідера ХДС/ХСС у Німеччині) європейських лідерів відчутний значний скепсис щодо їх результатів і бажання якомога довше затягнути їх перебіг.

Свій вагомий вплив на погляди щодо подальшого розширення справила конституційна криза в ЄС. Втрата довіри з боку виборців і референдуми з негативним результатом у Франції та Нідерландах підштовхнули деяких лідерів до популістських рішень. Зокрема, у Франції ще до референдуму змінили конституцію, і тепер будь-яке рішення про подальше розширення ЄС вимагатиме схвалення його на загальнонаціональному референдумі. За Францією таким же шляхом може піти низка старих країн-членів, Німеччина й Австрія, де частка негативно налаштованих до подальшого розширення громадян ще більша.

У цій ситуації Україні слід відмовитися від кроків, які можуть зумовити дратування європейців, наприклад, заявляти про подання заявки на вступ і перейти на певний час, доки в ЄС не буде вирішено долю Конституції та не буде визначено напрямок подальшої інтеграції, до політики зближення з Європейським Союзом, аби переконати всіх скептично налаштованих у ЄС: і громадян, і політиків, – що Україна пов’язана з ними тісними зв’язками. Для цього їй варто насамперед на переговорах із ЄС вимагати спрощення візового режиму, яке сприятиме розвитку міжлюдських контактів, підписання нової угоди з ЄС, яка може мати статус угоди про асоціацію, створення зони вільної торгівлі. Усі ці задуми аналітики вважають реалістичними, і їх можна буде реалізувати впродовж найближчих двох-трьох років.

Дмитро Борисов

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 01 вересня, 2005, № 155 (721)

Україні варто зачекати з ЄС

Європейська та євроатлантична інтеграція залишаються серед декларованих на найвищому рівні пріоритетів зовнішньої політики нашої держави.

Так само їх називали пріоритетами тривалий час і за режиму Кучми, однак тепер стосунки України зі східними сусідами узгоджуються із західним інтеграційним напрямом зовнішньої політики, тобто, говорячи, наприклад, про участь України в тому ж ЄЕП, українські політики наголошують на тому, що вона не повинна зашкодити євроінтеграційним перспективам держави.

Утім ставлення до різних векторів інтеграційної політики в українському суспільстві й далі неоднозначне та суперечливе. Якщо спиратися на результати опитування, проведені фондом “Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології ще в лютому цього року, а інших опитувань на цю тему наразі й не проводили, то НАТО залишається, по суті, ворожим блоком, вступити до якого прагне доволі мала частка населення України – близько 15%. Опонентами ж вступу України до НАТО вважають себе близько 45% українців. А Європейський Союз сприймають доволі позитивно, і частка населення, яка бажає вступу України до ЄС, коливається від 40 до 50%. Натомість ідею участі України в Єдиному економічному просторі в лютому цього року принаймні беззастережно підтримували близько 58% опитаних. Ще 18ф% погодилися з думкою, що участь у ЄЕП не повинна зашкодити європейській інтеграції нашої держави.

Отож, суспільні настрої в Україні аж ніяк не сприяють ефективній реалізації проголошеного курсу на європейську та насамперед євроатлантичну інтеграцію, хоча й вступ до НАТО в короткостроковій перспективі є значно реалістичнішим сценарієм, аніж визнання за Україною перспективи членства в ЄС. Про це неодноразово заявляли українські дипломати та політики, котрі відповідають за співпрацю з Альянсом. Пріоритетом України у відносинах з останнім на найближчий час є приєднання до так званого плану дій щодо членства, який повинен допомогти країнам-кандидатам підготуватися до членства в ньому в багатьох сферах життя. Нові країни-члени Альянсу, які вступили до нього 2004 року, починали цей шлях 1999-го, отже на підготовку в них пішло близько п’яти років.

Тим часом у відносинах України з ЄС наразі не видно перспективи визнання за Києвом членства в Союзі, хоча й до початку літа лунали доволі оптимістичні прогнози. Європейські політики наразі не готові говорити про подальше розширення ЄС, аніж те, що повинно охопити Болгарію та Румунію 2007-го чи 2008 року. З Туреччиною в ЄС повинні розпочатися переговори про вступ у жовтні цього року, однак, із боку декотрих теперішніх і майбутніх (наприклад, Анґели Меркель, лідера ХДС/ХСС у Німеччині) європейських лідерів відчутний значний скепсис щодо їх результатів і бажання якомога довше затягнути їх перебіг.

Свій вагомий вплив на погляди щодо подальшого розширення справила конституційна криза в ЄС. Втрата довіри з боку виборців і референдуми з негативним результатом у Франції та Нідерландах підштовхнули деяких лідерів до популістських рішень. Зокрема, у Франції ще до референдуму змінили конституцію, і тепер будь-яке рішення про подальше розширення ЄС вимагатиме схвалення його на загальнонаціональному референдумі. За Францією таким же шляхом може піти низка старих країн-членів, Німеччина й Австрія, де частка негативно налаштованих до подальшого розширення громадян ще більша.

У цій ситуації Україні слід відмовитися від кроків, які можуть зумовити дратування європейців, наприклад, заявляти про подання заявки на вступ і перейти на певний час, доки в ЄС не буде вирішено долю Конституції та не буде визначено напрямок подальшої інтеграції, до політики зближення з Європейським Союзом, аби переконати всіх скептично налаштованих у ЄС: і громадян, і політиків, – що Україна пов’язана з ними тісними зв’язками. Для цього їй варто насамперед на переговорах із ЄС вимагати спрощення візового режиму, яке сприятиме розвитку міжлюдських контактів, підписання нової угоди з ЄС, яка може мати статус угоди про асоціацію, створення зони вільної торгівлі. Усі ці задуми аналітики вважають реалістичними, і їх можна буде реалізувати впродовж найближчих двох-трьох років.

Дмитро Борисов

ЄС доведеться повернутися до України через ринки?

www.ПРАВДА.com.ua, 29.08.2005

Україні знадобиться ще багато років, перш ніж переговори про її вступ до ЄС стануть реальністю, а дискусія про можливе членство Туреччини в Європейському союзі поступово зійшла нанівець.

Таку думку висловлює в своїй статті британське видання Guardian, повідомляє УНІАН.

Однак є підстави вважати, пише видання, що після літніх вакацій Європа повернеться до обговорення цієї проблеми.

"Суть майбутньої Європи полягає в її динамізмі, що потребує створення нових ринків, а отже прийняття до складу ЄС нових членів", - наголошує видання.

"Франція недвозначно дала зрозуміти Туреччині, що її майбутнє членство в Євросоюзі залежатиме від визнання Анкарою уряду грецької частини Кіпру. Тільки після цього, вважає прем'єр-міністр Домінік де Вільпен, можна починати переговори з Туреччиною про її інтеграцію до складу єдиної Європи", - пише Guardian.

"Щодо України, яка також прагне до ЄС, то ця країна цілком є схожою на європейську", зазначає видання.

"Треба визнати, що проблема бідності на Україні нині актуальна так само, як і в Польщі 10 років тому, і, звісно, їй будуть потрібні ще багато років, перш ніж переговори з ЄС про її вступ в союз стануть реальністю. Україна стала на цей шлях вісім місяців тому, коли в країні сталася "помаранчева революція", пише Guardian.

"Ця країна зробила вибір на користь Європи, а не на користь Росії, і сьогодні дивиться у бік Брюсселя. Чим же відповідає Брюссель? Він говорить про необхідність реформ, які, ймовірно, стануть для країни досить болісними. Проте Київ стискає зуби і йде вперед", зазначає видання.

"Натомість позицію Європи наразі не можна назвати інакше як блокуючою. Глухий кут, у який зайшов процес прийняття Конституції ЄС, став серйозною перешкодою на шляху розширення союзу і загрожує залишити за бортом єдиної Європи країни, перед якими у європейських лідерів вже є моральні зобов'язання", робить висновок Guardian.

УНІАН

Дзеркало тижня, № 31 (559) 13-19 серпня 2005 http://www.zn.kiev.ua

САМІТ УКРАЇНА — ЄС ВІДБУДЕТЬСЯ В ГРУДНІ

Саміт Україна — ЄС, проведення якого було раніше заплановано на жовтень, відбудеться 1 грудня, повідомив заступник державного секретаря Маркіян Лубківський у п’ятницю в Києві.

За його словами, Україна і ЄС зацікавлені в тому, щоб делегації на даному саміті були представлені на найвищому рівні. «Із урахуванням цих обставин Великобританія (нині головуюча в ЄС. — ІФ) запропонувала провести саміт 1 грудня», — відзначив М.Лубківський.

Заступник держсекретаря зазначив: «Ідеться не про перенесення дати проведення саміту Україна — ЄС, а про офіційну пропозицію британської сторони». «Проте зараз це влаштовує обидві сторони», — додав він.

Він підкреслив, що перенесення дати проведення саміту Україна — ЄС із жовтня на грудень «не свідчить про зміну ставлення ЄС до України й появу нібито якихось негативних тенденцій у розвитку двосторонніх відносин».

М.Лубківський не виключив, що остаточна дата саміту може бути перенесена, але на незначний термін і це, за його словами, залежатиме від робочого графіка президента України Віктора Ющенка, а також прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера.

Німецька Хвиля, 27.07.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Президент Польщі закликав країни-члени ЄС та НАТО посприяти Україні

БЕРЛІН. Президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав країни-члени Європейського Союзу та НАТО посприяти Україні зі вступом до цих організацій. Заява глави польської держави пролунала на Сьомому світовому конгресі з питань Східної Європи, який триває у Берліні. Детальніше – Любомир Петренко:

Оскільки Євросоюз виступає за шанування спільних цінностей, за суспільну відкритість, то було б фатальною помилкою з його боку закривати дорогу до вступу іншим країнам. Заявив Олександр Кваснєвський виступаючи перед Понад тисячею шестистами науковців з Європи, Америки та Азії, котрі з’їхалися цими днями до Берліна. Українській темі присвячено на Конгресі, котрий цього річ має назву „Європа – наш спільний дім”, особливу увагу, головним чином завдяки минулорічній „Помаранчевій революції”. Торкаючись теми інтеграції України до європейських структур польський президент заявив: „Ми не маємо права відвернутися від України, ми повинні її підтримувати на шляху реформ, на шляху, що веде до НАТО та ЄС. Я вірю, що Україна буде вже незабаром у цьому нашому спільному домі”.

Німецька Хвиля, 20.07.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Хав”єр Солана відзначив поступ у відносинах між Україною та ЄС

КИЇВ. Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав'єр Солана відвідав з візитом Україну. Під час свого перебування в Києві він наголосив на поліпшенні відносин між Україною та Європейським союзом і пообіцяв від імені ЄС допомогу на зміцнення українсько-молдовського кордону. Повідомляє Олександр Савицький:

Хав‘єр Солана пообіцяв почати переговори про створення зони вільної торгівлі та спрогнозував швидке надання Україні статусу держави з ринковою економікою. Він також передав президентові Ющенку листа від президента Єврокомісії Жозе Баррозу зі схваленням прохання допомоги облаштувати українсько-молдовський кордон. За словами Солани, Євросоюз готовий долучитися до українського плану врегулювання придністровської кризи: «Сьогодні я можу сказати, що восени Євросоюз розпочне працювати над тим, аби допомогти Україні та Молдові облаштувати кордон та розв‘язати проблему Придністров‘я», - сказав Солана. Він зазначив, що просування Києва у виконанні Плану дій Україна-ЄС за останні шість місяців заслуговує на повагу. Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк повідомив, що досяг домовленості з Соланою про початок переговорів про лібералізацію візового режиму для українців ще до жовтневого саміту Україна-ЄС. Солана додав, що ця проблема буде вирішена якщо не повністю, то значною мірою.

http://www.gazeta.lviv.ua Львівська газета, 13 липня 2005 № 121 (687)

Вступ до ЄС відклали до 2010 року

ВІЦЕ-ПРЕМ’ЄР Олег Рибачук вважає Україну наразі не готовою до вступу в Європейський Союз.

Про це він заявив в інтерв’ю російській газеті “Время новостей”.

На його думку, це пов’язано зі слабкою конкурентоспроможністю української економіки та недостатнім рівнем підготовки законодавства.

– Нині питання членства в ЄС для України є неактуальним через слабку конкурентоспроможність економіки та підготовку законодавства, – зазначив віце-прем’єр.

Однак, за словами пана Рибачука, після парламентських виборів 2006 року за умови створення у Верховній Раді проєвропейської більшості, а також у разі повторного обрання Віктора Ющенка президентом Україні вдасться досягнути європейських стандартів.

Нагадаємо, відразу після свого обрання Президентом Віктор Ющенко назвав вступ до ЄС серед головних пріоритетів нової влади. Ба більше, ще взимку глава держави заявив, що Україна може подати заявку на членство в Євросоюзі “найближчим часом” – “як тільки буде сформовано уряд і департамент, який займатиметься політикою європейської інтеграції”…

Натомість сигнали з ЄС застерігали від надмірного оптимізму. Так, наприкінці квітня комісар Європейської комісії із зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер закликала не спекулювати на можливій інтеграції України в ЄС, порекомендувавши владі наразі не подавати заявки про членство. Спочатку українські урядовці пообурювалися задля годиться, пізніше й самі визнали, що держава не готова до такого кроку. Тепер, судячи із заяв пана Рибачука, вступ України до ЄС відкладають щонайменше до 2010 року – тоді Віктор Ющенко може повторно обійняти пост президента.

Тим часом МЗС України висловило стурбованість із приводу затягування з боку Європейського Союзу переговорів про спрощення візового режиму для певних категорій громадян України.

– Українська сторона стурбована затягуванням Європейським Союзом надання мандата Європейської комісії на ведення переговорів з Україною про лібералізацію візового режиму для певних категорій українських громадян, а також початку конструктивного діалогу про спрощення візового режиму, – сказав заступник керівника прес-служби Міністерства закордонних справ Дмитро Свистков. Він висловив надію, що найближчим часом Україна і ЄС зможуть розпочати такі переговори, щоб до жовтневого саміту Україна-ЄС мати конкретний результат.

На відміну від ЄС, Україна демонструє подиву гідну відкритість. Зокрема, уряд планує з 1 вересня запровадити безстрокове  встановлення безвізового режиму для громадян Швейцарії, Ліхтенштейну і держав ЄС. До цього переліку, очевидно, додадуть і США, Канаду і Японію.

Тарас Дяків

Радіо Свобода, 14 червня 2005 http://radiosvoboda.org

Віце-прем'єр-міністр України з євроінтеграції Олег Рибачук і верховний представник Європейського союзу зі спільної зовнішньої політики й безпеки Хав'єр Солана обговорили виконання Україною Плану дій Україна-ЄС

Про це вони повідомили журналістам у Люксембурзі за результатами 9-го засідання Ради зі співпраці Україна-ЄС. Олег Рибачук висловив задоволення поглибленням двосторонньої співпраці, а також збільшенням кількості підписаних і парафованих двосторонніх угод.

Присутня на переговорах комісар Європейської комісії із зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер сказала, що Єврокомісія до вересня має намір затвердити мандат на початок переговорів про лібералізацію візового режиму з Україною.

Олег Рибачук також сказав, що євроінтеграційне прагнення України не зменшилося після того, як громадяни Франції й Нідерландів проголосували проти європейської Конституції.

Німецька Хвиля, 03.06.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Бундестаг за зближення України з Євросоюзом

БЕРЛІН. Депутати німецького Бундестагу обговорили в четвер запит про надання Україні ”європейської перспективи”. Ініціатором дебатів виступив опозиційний блок партій Християнсько-демократичний союз та Християнсько-соціальний союз. З подробицями Наталія Фібріг:

В запиті фракції ХДС/ХСС “Про надання Україні чіткої європейської перспективи” йдеться про потребу підтримки демократичного розвитку та процесу реформ. Співавтор запиту, депутат з ХДС Клаудіа Нольте у своїй промові визнала, що Європейський союз нині стоїть перед важкими випробуваннями і говорити про будь-яке розширення зарано. “Шлях України до Європи буде важким. Умов для вступу в Євросоюз ще й близько не видно. І саме тому, що наразі Європа не в стані думати про подальше розширення, а Україна до нього не готова, ми навмисне оминули в нашому запиті формулювання про перспективу вступу до ЄС”, - сказала Клаудіа Нольте. Найсміливішою тезою запиту є те, що в разі успішоного виконання Україною плану дій ЄС має підписати з неї договір про асоціацію. Водночас, голова німецько-української парламентської групи, депутат Бундестагу від соціал-демократів Єлєна Гоффман розкритикувала запит, звинувативши ХДС/ХСС в популізмі і відсутності консолідованого бачення європейського майбутнього України. Після півгодинних дебатів запит було скеровано до комітету Бундестагу із закордонних справ, який після його вивчення надасть депутатам свої рекомендації.

Німецька Хвиля, 30.05.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Німецький посол про співпрацю з Україною

КИЇВ. Німеччина не переглядатиме стратегічні напрямки співпраці з Україною. Про це в неділю на зустрічі з журналістами західних радіостанцій заявив посол Німеччини в Україні Дітмар Штюднеманн. Він також заявив, що не вважає, що візовий скандал у ФРН зашкодив іміджу українців. Докладніше Олександр Савицький:

Дітмар Штюдеманн наголосив, що підписана в квітні німецько-російська угода щодо будівництва нового газогону в обхід України жодним чином не заперечує зацікавленість офіційного Берліну проектом створення тристороннього газотранспортного консорціуму за участю Німеччини, України та Росії: «Ми зі стратегічних міркувань зацікавленні в створенні газотранспортного консорціуму. Але ми дбаємо й про нові джерела енергоносіїв. Тому потрібен північний шлях. Але він не спрямований проти України. Ми б також вітали постачання до Європи каспійської нафти нафтогоном Одеса-Броди, якби Україна домовилася з постачальниками цієї нафти. Доки таких домовленостей нема, ми можемо говорити про це лише теоретично», – сказав Штюдеманн. Він не виключив успіху на переговорах щодо лібералізації візового режиму для українців з боку Євросоюзу: «Я не вважаю, що імідж України після ”помаранчевої революції” може погіршитися внаслідок візового скандалу в Німеччині. Це радше наша внутрішня дискусія», - сказав посол. Прогрес у цих питаннях, за його словами, може пришвидшити активність самої України в боротьбі з нелегальною міграцією та в галузі транспортування енергоносіїв.

Україна представила своє бачення розвитку зовнішньої політики представникам ЄС

20.05.2005 http://ua.proua.com

Україна поінформувала представників ЄС про своє бачення шляхів розвитку зовнішньої політики України у коротко- та середньотерміновій перспективі на Консультаціях із зовнішньополітичного планування між МЗС України та Політичним департаментом Генерального секретаріату Ради Міністрів ЄС, що відбулися в рамках заходів із виконання Плану дій Україна-ЄС, повідомляє «Урядовий портал».

Українську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ України Олег Шамшур, делегацію Європейського Союзу - директор Політичного департаменту Генерального секретаріату Ради Міністрів ЄС Крістоф Гойсен.

Під час консультацій обговорено ряд актуальних міжнародних питань, зокрема, стосовно подальших перспектив регіонального співробітництва, боротьби з тероризмом і розповсюдженням зброї масового знищення тощо.

Було також обговорено можливості посилення співробітництва, спрямованого на врегулювання так званих «заморожених конфліктів» у регіоні. Консультації засвідчили спільність позицій України та ЄС стосовно обговорюваних міжнародних та регіональних питань, а також налаштованість сторін на активну взаємодію в зовнішньополітичній діяльності.

11 травня 2005 року http://www.mfa.gov.ua

Коментар Прес-служби МЗС
щодо заяви Комісара ЄС з питань зовнішніх зносин Б.Ферреро-Вальднер стосовно недоцільності подання Україною заявки на членство в ЄС

Українська сторона взяла до уваги заяву Комісара ЄС з питань зовнішніх зносин Беніти Ферреро-Вальднер, викладену в інтерв'ю агентству 'Ройтерс' 3 травня, в якій вона порадила Україні утриматися від подачі заявки на членство в Європейському Союзі.

Вважаємо, що рішення про подання заявки на членство в ЄС є суверенним правом будь-якої європейської країни, 'яка поважає принципи свободи, демократії, прав людини і фундаментальних свобод та верховенство права'. Це, зокрема, гарантовано статтею 49 Договору про ЄС. Як неодноразово підкреслював Президент України, стратегічним напрямом розвитку Української держави є членство в Європейському Союзі і ми робитимемо все можливе для досягнення цієї мети. Одним з логічних етапів цього процесу є подання офіційної заявки згідно з процедурами, передбаченими статутними документами ЄС. Саме таким шляхом йшли нові країни-члени ЄС, незважаючи на те, що на момент подання заявки вони не відповідали критеріям членства.

Таким чином, для нас це не є самоціллю, а лише важливим політичним кроком на шляху набуття майбутнього членства в ЄС. Тому для України не існує політичної дилеми подавати чи не подавати заявки на членство. У цьому контексті єдине ключове питання - коли це зробити.

Ми усвідомлюємо вагоме значення заявки на членство в ЄС та відповідальність, що покладається у цьому зв'язку. Тому при визначенні строків подання заявки враховуватиметься як реальний прогрес у співпраці з ЄС, передусім, у виконанні політичних пріоритетів Плану дій Україна-ЄС, так і еволюція внутрішнього розвитку Європейського Союзу.

На даному етапі Україна наполегливо і послідовно реалізовує пріоритетні заходи Плану дій. Вже за короткий час нашою країною продемонстровано відчутний прогрес у втіленні європейських цінностей і стандартів, зокрема, у галузі забезпечення верховенства права, свободи та незалежності ЗМІ, захисту прав людини, судової реформи. Першою нагодою для відзначення цих досягнень стане наступне засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС, яке відбудеться 13 червня у Люксембурзі.

Водночас, очікуємо, що зі свого боку ЄС також докладе всіх зусиль з метою втілення в життя всіх взятих після перемоги Помаранчевої революції зобов'язань щодо України, зокрема тих, що закріплені в його статутних документах.

Розраховуємо також, що ЄС, замість стримуючих порад та заяв, вже ближчим часом підтвердить право України на членство та в реальний спосіб підтримає курс України на європейську інтеграцію. Так само як свого часу це було зроблено у випадку з новими країнами-членами ЄС та нинішніми країнами-кандидатами - Болгарією та Румунією, а також балканськими країнами. Адже, як відомо, ще на Самміті ЄС у Салоніках європейські лідери визнали факт того, що надання перспективи членства в ЄС є головним стимулюючим чинником для здійснення життєво важливих демократичних та соціально-економічних реформ, фактором забезпечення миру, процвітання і добробуту в Європі.

ЄС дискримінує Україну

Роман РАК

http://postup.brama.com Поступ, 11 травня, 2005

ЄС несправедливо ставиться до можливості вступу України в цю структуру, -- заявив український представник у Брюсселі Роман Шпек. Він вважає, що право України на подання заявки є визнаним у документах союзу.

На думку Шпека, жодна з нових країн Євросоюзу на час подання заявки на членство не відповідала повністю критеріям ЄС, але саме перспектива членства стимулювала процеси перетворень. Одним із таких прикладів український представник у Брюсселі назвав Румунію та Болгарію, з якими, попри їхні внутрішні проблеми, все ж розпочато процес набуття членства, -- повідомляє ProUa.

"Якщо інструмент заохочення може бути використаний для прискорення реформ у західних Балканах, чому Україні такий інструмент не рекомендують?" -- риторично запитав Шпек.

МЗС: ЄС має на практиці показати прагнення наблизити Україну

06.05.2005 http://ua.proua.com

Брюссель має підтвердити на практиці бажання наблизити Україну до Європейського союзу. Таку думку висловив журналістам заступник міністра закордонних справ України Антон Бутейко, повідомляє ІА «Новини - Україна».

Так дипломат прокоментував заяву єврокомісара у зовнішніх зв’язках і політиці європейського сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, у якому вона порадила Україні, Молдові і Грузії утриматися від подачі заявки на вступ до Європейського Союзу, щоб уникнути відмови.

«Варто пам’ятати, що відносини України з ЄС – це танець двох. І Брюссель також має пройти свій шлях до підтвердження на практиці задекларованого бажання наблизити Україну до ЄС», - сказав заступник міністра.

За словами Бутейка, Україна усвідомлює наявність «проблем внутрішньої трансформації ЄС», однак сподівається, що «ЄС стосовно України повною мірою буде враховувати вимоги власних установчих документів». Він звернув увагу на те, що «Амстердамський договір про ЄС і Конституційний договір про ЄС дають Україні формальні підстави стати членом Європейського Союзу при досягненні відповідних проміжних критеріїв».

«Розглядаючи питання про подачу заявки на вступ до ЄС, Україна буде виходити, насамперед, з усвідомлення реальної політичної й економічної ситуації в державі, наслідків вступу в ЄС для її подальшого розвитку і затвердження ролі і місця на світовій арені», - відзначив Бутейко.

«Одним з важливих факторів при цьому буде й оцінка імплементації Плану дій Україна – ЄС», - додав він.

Дипломат наголосив, що «Україна прагне бути надійним і передбаченим партнером для ЄС і завжди відкрито декларувала свої євроінтеграційні прагнення, а надалі також відкрито буде демонструвати свої досягнення в реформуванні країни, даючи достатній ґрунт для позитивного рішення питання щодо членства в ЄС».

Нагадаємо, що раніше Ферреро-Вальднер заявила, що Україні не варто зараз подавати заявку на вступ до ЄС.

“Львівщина і Україна готові до вступу в Євросоюз” - Петро Радчук

05 травня 2005 http://lviv.proua.com

Зараз потрібно проводити роз’яснювальну роботу з населенням і пояснювати людям, що таке ЄС, а після цього провести опитування. “Якщо люди хочуть в Євросоюз, то я можу сказати, що і Львівщина, і Україна готові до вступу” - заявив начальник ГУ зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та іноземних інвестицій ЛОДА Петро Радчук під час засідання на тему “ Плюси та мінуси інтеграції України в ЄС”.

За його словами, Україна не найкращим чином підготована до вступу, оскільки наші дороги, кордони та законодавство не збігається з вимогами ЄС, але “оскільки є бажання, то можна щось змінювати”. П. Радчук наголосив, що рахувати економічні вигоди та втрати, які Україна отримає від втупу в ЄС, не варто, оскільки, прорахувати на кілька років наперед у цій ситуації важко. “Але потрібно пам’ятати, що жоден з членів ЄС не висловив бажання звідти вийти, і це для нас має бути критерієм” - наголосив Радчук. Щоправда, він зазначив, що є побоювання виробників сільськогосподарської продукції, що з вступом в ЄС з’явиться дешева с/г продукція, проте, по-перше, подібні побоювання Польщі показали зворотній результат, а, по-друге, медаль має два боки: дешева продукція невигідна для виробників, але вигідна для споживачів.

“Україна - цікава країна як ринок” - зазначив голова правління АТ “Кредит Банк (Україна)” Степан Кубів. - “Наша маркетингова програма цікава інвесторам, однак вони хочуть працювати на однакових стандатах”. Саме таких однакових для всіх стандартів, на думку С. Кубіва, бракує Україні. “Стандарти Євросоюзу, європолітики повинні бути усталені в нас на рівні держави” - наголосив він. С. Кубів вважає, що замало декларувати бажання інтегруватися в Євросоюз, але українські фахівці повинні “ментально зрозуміти, що таке європейські стандарти”.

Степан Кубів також наголосив, що люди бізнесу не чекають від Євросоюзу божої манни, а тільки хочуть встановити спільні стандарти соціальні, економічні та бізнес стандарти. “Щоб ми могли розумітися, коли разом робимо бізнес” - вважає він.

Журналіст польського тижневика “Впрост” Цезар Гмиз вважає, що Україні варто поспішати до європейської інтеграції, оскільки незважаючи на певні мінуси, наприклад, подорожчання продуктів харчування, членство в ЄС дає багато можливостей. До речі, він зазначив, що напередодні вступу Польщі в ЄС найбільше страхів було у фермерів та у працівників харчової промисловості, проте за рік опитування показало, що фермери, хоча й не найбільші прихильники європейської спільноти, але відгукуються про неї набагато краще, ніж до вступу.

4 травня 2005 http://radiosvoboda.org

Україні, Молдові та Грузії поки що рано подавати заявки на вступ до Європейського союзу зараз, оскільки все одно вони зіткнуться з відмовою

Про це заявила в опублікованому вчора інтерв'ю агентству Рейтер єврокомісар із зовнішніх зв'язків і політики європейського сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Вона зазначила, що десять країн, які увійшли до ЄС торік, особливо Польща, наполягають на тому, що блок має моральне зобов'язання – прийняти до свого складу Україну, яка повернулася у бік Заходу після "помаранчевої революції" минулого року.

"Однак тепер нам варто опуститися на землю. Погляньте на економіку України: як багато речей потрібно змінити. Це величезна країна, важлива країна, але вони повинні змінити країну, і вони дуже добре це знають", - зазначила Б.Ферреро-Вальднер.

Нещодавні зміни в Україні вражаючі - комісар ЄС Беніта Ферреро Вальднер.

Славко Волинський

Радіо Свобода http://radiosvoboda.org

Брюссель, 26 квітня 2005 року - “Що знаходиться за горизонтом взаємин між Україною і Європейським Союзом ?”. З доповіддю на таку тему виступила сьогодні в Брюсселі комісар ЄС у справах зовнішньої політики Беніта Ферреро Вальднер, під час ділової вечері в Інституті “Схід-Захід”.

Свій виступ пані Беніта Ферреро Вальднер розпочала із заяви, про те, що останні десятиліття взаємини між Євросоюзом і Україною знаходились в стані стагнації. І та колишня риторика з боку офіційного Києва про його прагнення наблизитись до ЄС не сприймалась інакше, як пустопорожні заяви.

Далі пані Вальднер зауважила, що нині взаємини між ЄС і Україною набувають іншого змісту і ЄС вбачає в Україні ключового партнера. Нещодавні зміни, наголосила пані Беніта Ферреро Вальднер, просто вражаючі. Це зміна уряду, пріоритети якого полягають в дотриманні главенства закону, демократичних свобод, права.

Комісар ЄС у справах зовнішньої політики вважає, що за президентства Віктора Ющенка, Україна одержала реальний шанс на більш демократичне і процвітаюче майбутнє. Але водночас, продовжила Беніто Ферреро Вальднер, ЄС не повинен забувати, що справжніми героями “Помаранчевої революції “ були прості українські люди, яких не налякали чутки про солдатів і танки.

Беніта Ферреро Вальднер, заявила , що важливим інструментом у подальшому розвитку взаємин між Україною і ЄС повинен стати План дій в рамках Європейської політики сусідства. Ключовим пріоритетом цього плану є спрощення візового режиму. "Я вірю," - наголосила пані Вальднер, - "що вирішення цього питання демонструватиме на ділі, що ЄС є для України є її справжнім партнером”.

Ми також розуміємо, сказала Комісар ЄС, яким важливим для України є набуття ринкового статусу. Нещодавно Євросоюз передав усі необхідні вимоги, для того, щоб цей статус Україна змогла набути. Чимало досягнуто і в інших сферах , зокрема це стосується створення вільної торговельної зони між Україною і ЄС. І, підсумувала пані Беніта Фереро Вальднер , важливим елементом подальшого розвитку взаємин між ЄС і Україною, стала домовленість про об’єднання зусиль у врегулюванні Придністровського конфлікту.

Європа має щось зробити для України

Андрій ДАВИДЕНКО

Поступ, 26 квітня 2005 р.  http://postup.brama.com 

У відповідь на відміну Україною з 1 травня візового режиму для громадян ЄС, Європа має щось зробити, щоб показати, що Україну в ній чекають, -- вважає президент Польщі Алєксандр Кваснєвський. "Слід було би прийняти низку заходів, щоб показати, що Україну в Європі чекають. Україна -- це не нова проблема для ЄС, це шанс", -- сказав він в інтерв'ю австрійській газеті Die Presse, -- повідомляє "ПроЄвропа".

Кваснєвський укотре підкреслив важливість надання перспективи членства в ЄС Україні. "Це питання не найближчих декількох, а, певно, подальших десяти або навіть більше років. ЄС мусить ураховувати, що Україна -- суверенна, незалежна країна, що має власні плани і пріоритети. З обранням Віктора Ющенка більшість українців показали, що вони хочуть в ЄС і в НАТО, що хочуть бути частиною Заходу. Ющенко постійно використовує емоційний аргумент, кажучи, що на карті Європи від околиць Заходу до Уралу, Україна знаходиться точно посередині і є своєрідним серцем Європи", -- зазначив Кваснєвський. Він також підкреслив, що план дій Україна -- ЄС "є кроком у правильному напрямі".

Окрім того, Кваснєвський сказав, що за його каденції політика щодо України була правильною. "Якби мені довелося займатися цим питанням знову, то я, напевно, розставив би в тих чи інших політичних питаннях трохи інші акценти. Але в політиці щодо України я, як мені здається, робив усе правильно, був послідовним, і в мене не було ніколи непорозумінь. У цьому стосунку мій підсумок виходить більш ніж задовільним", -- заявив він.

Семимильні кроки до ЄС

Поступ, 20 квітня 2005 р.  http://postup.brama.com 

Уряд затвердив програму заходів щодо реалізації Плану дій "Україна--ЄС". Програма складається зі 177 заходів, які треба здійснити впродовж цього року.

Сам план поділений на шість частин: "Політичний діалог і реформування", "Співпраця у сферах юстиції і внутрішніх справ", "Економічні та соціальні реформи і розвиток", "Торгівля, ринкові і регуляторні реформи", "Транспорт, енергетика, інформаційне суспільство і довкілля" та "Міжлюдські контакти".

20-22 квітня в Брюсселі віце-прем'єр із питань європейської інтеґрації Олег Рибачук представить цей план на засіданні Комітету з питань співробітництва між Україною і Європейським союзом.

ЄС нами задоволений

Галина ГРЕЧИН

Поступ, 31 березня 2005 р. http://postup.brama.com

Європейський союз позитивно оцінює зміни в Україні, -- вважає комісар Європейської комісії з питань зовнішніх відносин та європейської політики Беніта Ферреро-Вальднер. Комісар зазначила, що вже втретє приїжджає до нас, і зміни вже помітні.

Приїжджала пані Ферреро-Вальднер на засідання Україна-"трійка ЄС", на якому обговорили спільну реалізацію пріоритетних завдань із впровадження Плану дій "Україна -- ЄС" уже цьогоріч. За словами міністра закордонних справ Бориса Тарасюка, він повідомив європейцям, що Україна має намір зосередитися на виконанні плану і почекати з поданням заявки про вступ до Євросоюзу, -- повідомляють Українські новини.

На засіданні вирішили наприкінці квітня (орієнтовно 22 числа) провести переговори щодо можливості підготовки до лібералізації візового режиму ЄС для громадян України. Крім того, ЄС готовий надіслати експертів для допомоги у наближенні нашого законодавства до норм Євросоюзу.

Тим часом ще одну нашу мету -- вступ до СОТ -- також відтерміновано. За словами економіста Всесвітнього банку Льва Фрейнкмана, Україна може закінчити підготовку всіх документів та провести переговори щодо вступу до організації лише за 9-12 місяців, зважаючи на те, що нам треба ухвалити кілька важливих економічних рішень. Отож датою вступу може стати лише початок 2006 року.

Європейська солідарність

Більшість європейців хоче бачити членом ЄС Україну, а не Туреччину

Олег ПУШКАР

Поступ, 25 березня 2005 р.  http://postup.brama.com  

Результати опитування громадської думки населення країн Європейського союзу свідчать, що мешканці європейського дому хотіли би бачити у своїх лавах Україну, а не Туреччину. З шести тисяч учасників опитування у шести найбільших державах-членах організації: Польщі, Франції, Німеччині, Італії і Великій Британії – 55% підтримують наміри України приєднатися до ЄС. При цьому тільки 45% опитаних хотіли би бачити Туреччину частиною Євросоюзу. Дані опитування, яке провело аґентство TNS Sofres, опублікувало британське видання The Guardian.

Найбільше підтримують європейський вектор інтеґрації України поляки – 77% "за" і 12% "проти". 49% британців підтримують вступ України в ЄС, і 27% – виступають проти. Французи також прихильно ставляться до ідеї прийняти Україну в Євросоюз (58% – "за", 37% – "проти"), німці – більш прохолодно (53 і 41 відсоток відповідно).

Протилежним є ставлення до членства в ЄС Туреччини. Більшість опитаних французів налаштована проти (59% не підтримують і 37% підтримують), такої ж думки дотримуються й німці (60 і 36 відсотків відповідно). Тільки у Польщі більшість респондентів (55%) прихильно ставиться до того, щоб прийняти Туреччину до ЄС. Половина британців так само підтримує вступ Туреччини у ЄС, причому ще 32% мешканців Туманного Альбіону висловилися "проти".

The Guardian пише, що прихильники кампанії за вступ України у Євросоюз використовуватимуть результати опитування для тиску на європейських лідерів, для того щоб вони призначили для Києва дату початку переговорів про вступ до ЄС. "Результати цього опитування дуже важливі. Було багато дебатів про те, приймати Україну в ЄС чи ні, але донедавна не цікавилися, що думають з цього приводу самі європейці", – цитує британська газета Лоріна Донді, прес-секретаря групи Yes, що проводить кампанію на підтримку вступу України у Євросоюз.

Групи, які підтримують прийняття України в ЄС, уникатимуть використання даних опитування щодо Туреччини через побоювання бути звинуваченими у расизмі. "Люди, які проголосували проти прийняття Туреччини в ЄС і водночас за вступ України, вважають, що Україна є європейською державою, а Туреччина перебуває вже в іншій географічній області", – зазначає Емануїл Рів'єра з аґентства TNS Sofres.

Нагадаймо, що останні дослідження громадської думки в Україні також свідчать про те, що населення підтримує проголошений керівництвом країни курс на вступ у ЄС. За даними фонду "Демократичні ініціативи" і Київського міжнародного інституту соціології, громадяни України, на запитання про те, як би вони проголосували на референдумі про вступ у ЄС, висловилися так: за вступ у ЄС – 44%, проти – 28%, не визначилися або відмовилися від участі в референдумі – 28%. Опитування проводили 4-15 лютого 2005 року. Загалом було опитано 2040 респондентів віком понад 18 років в усіх областях України та Криму.

Німецька Хвиля, 01.03.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Президент Польщі знову наголосив на європейській перспективі України

БЕРЛІН. Окреслення чіткої перспективи вступу України до Європейського союзу має бути виключно питанням часу. Таку думку висловив «Німецькій хвилі» президент Польщі Александр Квасневський. Розповідає Юрій Залізняк:

Президент Польщі, яка віддавна схильна називати себе «адвокатом України в Європі», каже, що усвідомлює який обсяг роботи ще слід виконати українцям, аби їхня держава відповідала європейським стандартам. Відповідальність за успіх цих починань він покладає на новий уряд Віктора Ющенка з його чималим кредитом народної довіри. Водночас Александр Квасневський вказує на той факт, що українці, крокуючи європейським шляхом, можуть розраховувати на підтримку поляків, які не приховують свого зацікавлення у розширенні кордонів ЄС на Україну: "Моя країна у співпраці з українськими партнерами готує комлекс заходів з підтримки та допомоги, який ми називаємо «Пакетом для України», - сказав Квасневський. Александр Квасневський закликав Німеччину, як одну з найпотужніших держав об»єднаної Європи, долучитися до співпраці в проекті вступу України до ЄС.

Україна і ЄС продовжать консультації щодо посиленої угоди

22.02.2005 http://ua.proua.com

Україна і Європейський Союз домовилися почати попередні консультації з укладення в майбутньому посиленої двосторонньої угоди. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Ради ЄС, повідомляють «Українські Новини».

Таке рішення ухвалене в результаті засідання Ради щодо співробітництва Україна-ЄС 21 лютого, на якому Україна і ЄС погодили спільний План дій на 2005-2007 роки. «Для того, щоб ще більше посилити і збагатити План дій, (сторони) домовилися вжити наступних заходів для підтримки демократичні й орієнтованої на реформи України: почати попередні консультації щодо посиленої угоди між ЄС і Україною...», - сказано в повідомленні.

Це посилена угода має замінити нинішню десятилітню Угоду про партнерство і співробітництво, термін якого минає в 2007 році.

Україна і ЄС будуть вивчати можливості більш тісного співробітництва в зовнішній політиці і політиці безпеки. ЄС готовий посилити співробітництво з Україною в улагоджуванні Придністровського конфлікту. Сторони домовилися поглиблювати торгово-економічні відносини, інтенсифікувати розробку угод по сталі і текстильній промисловості на 2005 рік. Євросоюз прискорить вивчення можливості створення зони вільної торгівлі з Україною, щоб мати можливість почати відповідні переговори, як тільки Україна вступить до Світової організації торгівлі.

ЄС буде всіляко підтримувати вступ України до СОТ, а також надасть Україні статус країни з ринковою економікою, як тільки Україна вирішить питання, що залишаються невирішеними в цьому відношенні.

До саміту Україна-ЄС, що має відбутися у другій половині року, Євросоюз розгляне можливості спрощення візового режиму для громадян України. Сторони домовилися посилити співробітництво в енергетичній, транспортній сферах, в охороні здоров’я й охороні навколишнього середовища, у наближенні законодавства України до стандартів Європейського Союзу, в освіті. Євросоюз максимізує доступ України до фондів Європейського інвестиційного банку: банк може надати Україні до 250 мільйонів євро.

На засіданні Ради щодо співробітництва Україна-ЄС Україну представляв віце-прем’єр міністр з євроінтеграції Олег Рибачук, Євросоюз - нинішній голова Ради ЄС, міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн, Верховний представник ЄС зі спільної зовнішньої політики і політики безпеки Хав’єр Солана, комісар Європейської комісії з зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, міністр Великої Британії з питань Європи Деніс Макшейн.

Як повідомлялося, 21 лютого ввечері Україна і ЄС затвердили План дій на 2005-2007.

Німецька Хвиля, 22.02.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Підписано новий план дій Україна-ЄС

БРЮССЕЛЬ. У понеділок у бельгійській столиці Україна та Європейський Союз підписали план дій, що покликаний перевести відносини сторін на якісно новий рівень співробітництва. Йдеться про низку привабливих пропозицій зі співпраці, які збираються навзаєм зробити Україна та її розширений сусід. Розповідає Юрій Залізняк:

Европейський Союз погодився на тіснішу взаємодію та партнерство з Україною і водночас чітко наголосив, що про членство поки що не йдеться. Натомість, у новому плані дій Україна-ЄС передбачено активнішу співпрацю на рівні міжнародної політики та політики безпеки задля стабільності в регіоні. Також йдеться про укладення торгівельних угод в межах так званої політики сусідства, якої Євросоюз дотримується стосовно країн на своїх нещодавно розширених кордонах. Планом дій передбачене сприяння Україні на шляху вступу до Світової організації торгівлі та в її намаганнях отримати статус країни з ринковою економікою. У підписаному документі також закцентовано на потребі тісної співпраці України та ЄС у таких секторах, як енергетика, транспорт, охорона здоров”я, освіта, довкілля. Євросоюз пообіцяв підтримувати Україну на шляху реформ. План дій ”Україна-ЄС” розрахований на три роки.

Німецька Хвиля, 18.02.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Єврокомісар з питань зовнішніх відносин обіцяє Україні всебічну допомогу

КИЇВ. Єврокомісар з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер під час візиту до України висловила підтримку Плану дій Україна-ЄС, пообіцяла розширення консультативної та технічної, а також збільшення фінансової допомоги до 100 мільйонів євро. Повідомляє Олександр Савицький:

Президент Віктор Ющенко на зустрічі з високою європейською гостею наголосив на розвиткові спільних проектів щодо колективної безпеки, пом‘якшення візового режиму та на тому, що Київ очікує конкретних сигналів щодо українських європерспектив. Він сказав, що Україні потрібна надія, що Європа від неї не відвертається. Беніта Ферреро-Вальднер відповіла, що хоч План дій Україна-ЄС, який має 21 лютого затвердити офіційний Брюссель, і не передбачає членства України в євроспільноті, він відкриває перспективу до суттєвого зближення обох сторін: «Я хочу сказати, що ми пропонуємо вам частку нашого ринку та участь у формуванні політики в галузях транспорту, енергетики та освіти», – заявила єврокомісар. Вона порадила посилити боротьбу з корупцією, адаптувати закони до євростандартів та зробити ще один-два кроки до набуття Україною статусу країни з ринковою економікою. Міністр закордонних справ Борис Тарасюк підтвердив намір Києва спростити, або взагалі скасувати візовий режим для громадян Євросоюзу.

Чи готові ми до євророботи?

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№29, п'ятниця, 18 лютого 2005

Затятість, з якою нова влада взялася за європейську інтеграцію України, можна тільки вітати. Її й вітають. Але кожен по-своєму. Громадяни України, які завжди з особливим пієтетом і трепетом ставилися до всього, що пов’язане зі словом «європейський», очікують, що нарешті стане реальністю фраза «європейський рівень життя». Представники Європейського Союзу, які спершу з захопленням відзначали повернення України в сім’ю держав, де поважають загальноприйняті цінності (демократію і верховенство права), сьогодні намагаються сховати українське питання в довгий ящик.

Новому керівництву наданий авансом значний кредит довіри. Виборці поки що вірять, що нинішня влада налаштована більш серйозно до втілення європейської інтеграції, ніж попередня. Таку ж думку поділяють і представники Брюсселя, які демонструють готовність надати максимум можливого сприяння Києву. У ЄС, схоже, готові говорити з українським урядом про будь-що, але не про можливе членство.

Проте наскільки глибокий і конкретний смисл вкладається в поняття інтеграції до ЄС Києвом? Це — не лише вивішування «єесівських» прапорів біля державних установ, не лише клятвені запевняння у своїй європейськості . Це — кропітка робота, яка інколи вимагатиме болючих реформ. Вона вимагатиме скрупульозності, відповідальності, рішучості, жертовності, пунктуальності. Чи готова до цього нова влада? Чи готова влада навіть у тому випадку, якщо йтиметься про втрату власної «передвиборної» підтримки, йти на втілення тисяч непопулярних умов, норм, стандартів?

...Не так давно, саме після помаранчевої революції одне з британських видань, присвячене «єесівській» тематиці, провело інтернет-опитування. У ньому ставилося два запитання. Перше — чи підтримуєте ви вступ до ЄС України? Друге — чи підтримуєте ви вступ Туреччини? В України ледве не вдвічі більше голосів. Це вже стало досягненням — заручитися підтримкою пересічних європейських громадян. Однак яким би значним це досягнення не видавалося, воно — лише одне з перших. За ним — титанічна робота.

Беніта Ферреро-Вальднер: Просто зробіть це

Наталія ВІКУЛІНА, Брюссель
День, №28, четвер, 17 лютого 2005

«Нам кортить попрацювати з Україною, реально змінити відносини ЄС — Україна», — заявила комісар ЄС з питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер перед візитом до Києва, який розпочнеться сьогодні. Комісар не привезе в Україну обіцянок, що країну колись приймуть до Євросоюзу. Її переговори з Президентом, прем’єром та іншими українськими керівниками будуть присвячені співробітництву ЄС і Києва в рамках нового Плану дій — документа, який мають підписати наступного тижня у Брюсселі.

Ферреро-Вальднер вважає себе другом України ще з часів свого перебування на посаді міністра закордонних справ Австрії. Сказавши свого часу багато теплих слів про перемогу української демократії, комісар нині очікує від дружньої їй країни конкретних дій. «Я знаю цю країну, там слід зробити багато. Ми хочемо, щоб Україна прийшла до Європи, хочемо допомогти Ющенку. Давайте почнемо працювати. Забагато говорити не треба», — вважає член Єврокомісії. За її словами, Єврокомісія не пророкує майбутнє і не може сказати, чи запросять Україну до ЄС, якщо будуть здійснені необхідні реформи. «Just do it», — сказала комісар про українські реформи. Вона нагадала, що Євросоюз має переварити нещодавнє розширення і що можливості ЄС прийняти нові країни також не безмежні.

Ферреро-Вальднер каже, що новий План дій ЄС iз Києвом створили спеціально для того, щоб наблизити Україну до Європи. Нещодавно, після помаранчевої революції, цей документ доповнили десятьма пропозиціями. Їх творцями є сама комісар і Верховний представник ЄС iз питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана. Документ у Єврокомісії називають унікальним — мовляв, жодна країна, крім України, такого плану не має. Крім підписання новенького плану, який і туманно не обіцяє нам запрошення до клубу ЄС, Брюссель цього року має розпочати переговори з Україною про полегшення візового режиму та збільшити фінансову підтримку українським реформам. За словами Ферреро-Вальднер, існують побоювання, що деякі компанії зловживатимуть видачею віз у спрощеному порядку.

Комісар ЄС iз питань зовнішніх відносин вважає, що після демократичних виборів відносини Києва та Брюсселя «вийшли з морозильника». Вона не бачить суперечності між європейським вибором України та її діалогом з Москвою — Україна, мовляв, вибрала свій шлях до Європи і водночас мусить мати хороші відносини з Росією. Єврокомісія старанно показує, що хоче розвивати відносини з Україною. Києву нагадують, що країна, провівши необхідні реформи, зможе отримати рівноправний доступ на європейський ринок.

Зі свого боку Брюссель уже рік-два зволікає з наданням Україні статусу країни з ринковою економікою, посилаючись на те, що український бізнес розвивається не за всіма канонами вільного ринку. У сусідній Росії ринкова економіка західного зразка навряд чи існує, однак цій країні відповідний статус надали. Чому не Україні? Виразної відповіді так і не прозвучало.

Німецька Хвиля, 02.02.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

МЗС України незадоволене пропозиціями Євросоюзу

КИЇВ. Українське зовнішньополітичне відомство висловило незадоволення пропозиціями Євросоюзу до Плану дій ”Україна-ЄС” щодо посилення співпраці з Україною. Про це заявив у вівторок речник МЗС Маркіян Лубківський. Повідомляє Олександр Савицький: За словами Маркіяна Лубківського, Київ очікує неординарних рішень Брюсселя у відповідь на неординарну політичну ситуацію в Україні. Колишній глава управління з євроінтеграції МЗС Олександр Чалий вважає, що в цій ситуації офіційний Київ має застосувати наступальну тактику: «Помаранчева революція змінили імідж України в Європі. Вона має сьогодні підтримку громадянського суспільства ЄС та Європарламенту. І сьогодні ми повинні використати цей тиск на бюрократів в Брюсселі, які не поспішають сказати Україні «так». Олег Рибачук, який має високі шанси очолити відомство з євроінтеграції, сказав, що нове українське керівництво не надто хвилює скептицизм Брюсселя. За його словами, незабаром департаменти з євроінтеграції будуть створені в кожному міністерстві, а по областях – інформаційні центри для населення.

Німецька Хвиля, 01.02.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Новий план дій ”Україна – Євросоюз”

БРЮССЕЛЬ. Міністри закордонних справ країн-членів Європейського союзу на своєму засіданні в понеділок знову заперечили можливість вступу України до ЄС. Водночас вони погодилися втілити в життя додаток до Плану дій ”Україна-ЄС”. З подробицями – Тетяна Карпенко: За словами комісара Єврокомісії з питань зовнішньої політики Бетіни Ферреро-Вальднер, відмова в наданні Україні перспективи членства в ЄС не означає, що Брюссель намагається віддалити від себе Київ. ”ЄС прагне наблизити Україну до ЄС і не тримати її на відстані витягнутої руки”, - сказала комісар Єврокомісії. В свою чергу Київ, зазначила далі Ферреро-Вальднер, має тепер показати, що здатний до певних кроків. Зокрема, як наголошувалося в Брюсселі, нова українська влада тепер має справами довести своє прагення реформ. Як стало відомо, Бетіна Ферреро-Вальднер планує ще раз відвідати Київ на початку лютого і зустрітися з президентом України Віктором Ющенком. Ця зустріч має відбутися напередодні офіційного представлення українському урядові додатку до Плану дій ”Україна-ЄС”, яке заплановане на 21 лютого.

За п'ять років у Євросоюзі

Роман РАК
Поступ, 26 січня 2005 р.  http://postup.brama.com 

Через п'ять років Україна може розпочати процедуру вступу в Європейський союз.

Такий план дій Україна-ЄС, який підготувала нова українська влада, Президент Віктор Ющенко вчора виголосив на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи. У своєму виступі пан Ющенко заявив, що стратегічна мета України -- інтеґрація в євроструктури.

"Шлях до членства в Євросоюзі складний, але не обов'язково тривалий. Я знаю, як це зробити, і знаю, що українці на це здатні", -- впевнено заявив Президент. Віктор Ющенко також доповнив: його особиста мета -- побудова такої України, щоб європейці самі себе запитували: "Чому ви, такі чудові, досі не в Європейському союзі?". Ці слова Президента викликали сміх і оплески у делегатів Ради Європи.

Віктор Андрійович також пообіцяв, що в Україні діятимуть чесні економічні правила: "Україна Європі нагадує слона, котрий спить. Якщо буде правильна економічна політика, то через рік в особі України ви матимете наймодерніший ринок у Європі". Не оминув у своєму виступі новий Президент і питання взаємин із Російською Федерацією. За його словами, Росія -- вічний сусід, з нею Віктор Ющенко конфліктів не допустить. Однак стосовно створення ЄЕПу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, то "помаранчевий" лідер наголосив, що "принципи його формування мають відповідати національним інтересам України у делікатному аспекті -- створенні наддержавних органів". Іншим "делікатним аспектом" Віктор Андрійович назвав те, що принципи ЄЕПу не повинні суперечити принципам, завдяки яким Україна інтеґрується до Європи.

Водночас пан Ющенко привітав ідею ЄС розробити нову стратегію відносин із Україною. "Переконаний, що вона повинна передбачати перспективу членства", -- зазначив він, пояснивши, що план дій із ЄС у межах політики сусідства -- це лише "перша сходинка на шляху досягнення мети -- інтеґрації в ЄС". Говорив Президент України і про короткотермінові цілі. Так до кінця 2005 року, на думку пана Ющенка, Україна повинна вступити до Світової організації торгівлі та створити зону вільної торгівлі з Євросоюзом. Окрім цього, він виступив за спрощення отримання українцями віз до Європи. Президент переконаний: в Україні життя покращиться настільки, що громадяни нашої держави їздитимуть у Європу не на заробітки, а "на відпочинок, навчання й для обміну досвідом".

Втім заяви глави держави стосувалися не тільки зовнішньої політики та євроінтеґраційних перспектив України. У Страсбурзі пан Ющенко говорив і про внутрішню політику та останні кадрові призначення. Зокрема він розповів, що новий український уряд буде сформовано до кінця цього тижня. У коментарі "Українській правді" Віктор Андрійович зазначив: із п'яти віце-прем'єрів чотири кандидатури уже визначено. А стосовно інших членів уряду, то наразі, як стверджує Президент, "завершуються переговори із Соцпартією, партією Кінаха, групою "Центр", фракцією Литвина і позафракційними". Судячи з цього, можна спрогнозувати, що уряд Тимошенко об'єднуватиме представників вищеперелічених фракцій. Проте глава держави не захотів назвати конкретних прізвищ майбутніх урядовців, запропонувавши зачекати.

Німецька Хвиля, 25.01.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Верховний представник ЄС представить пакет заходів з поглиблення відносин з Україною

БРЮССЕЛЬ. Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Хав”єр Солана має намір наприкінці місяця представити країнам-членам Євросоюзу пакет заходів, направлених на поглиблення відносин з Україною. Пропозиції, які мають бути представлені міністрам закордонних справ ЄС 31 січня в Брюсселі, повинні підтримами нового українського президента Віктора Ющенка в проведенні реформ, заявив Солана в понеділок, виступаючи в комітеті з питань зовнішньої політики Європарламенту. Верховний представник ЄС, зокрема, пропонує, щоб Єврокомісія пришвидшила розгляд питання про створення зони вільної торгівлі з Україною, а також виступає за надання їй підтримки при вступі до Світової організації торгівлі. Серед інших пропозицій – спрощена процедура видачі віз українцям, допомога в приведенні української правової системи до європейських стандартів, а також підвищення європейської фінансової допомоги до 250 мільйонів євро. Солана пропонує розробити з Україною нову угоду, яка в 2008 році має замінити теперішню угоду про партнерство та співробітництво. Як відомо, Єврокомісія стримано реагує на заяви Віктора Ющенка про наміри України вступити до ЄС. Дискусія про вступ є передчасною, вважають у Брюсселі.

Німецька Хвиля 25.01.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Беніта Ферреро-Вальднер: Євросоюз заохочуватиме Україну новою політикою сусідства

БОНН. Між Україною та Євросоюзом є багато сфер, які треба розвивати та поглиблювати, вважає комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Про це вона заявила в інтерв”ю ”Німецькій хвилі”. З подробицями Ірина Кащей:

Пані Ферреро-Вальднер вважає, що нині дуже хороший час для поглиблення відносин, адже в Україні пройшли демократичні вибори, і є демократично обраний президент: ”Новообраний президент Ющенко показав свою велику зацікавленість в Європейському союзі. Ми цю зацікавленість заохочуватимемо. І саме на цих засадах ми зробили поглиблену пропозицію щодо розвитку наших відносин.” Те, що пропонує Євросоюз Україні, – це політика сусідства, підкреслила пані Ферреро-Вальднер. Вона дасть Україні шанс досягти кращого добробуту, більшої стабільності та увійти у сферу політики ЄС у таких галузях, як, приміром, енергетика та транспорт. Але щодо перспективи вступу до ЄС пані комісар недвозначно зауважила: ”Те, що ми пропонуємо, - це нова стратегія політики сусідства. Але це не означає, що з політикою сусідства буде пов”язана будь-яка перспектива вступу до ЄС”.

Німецька Хвиля, 18.01.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Євросоюз відкриє ринки для України

БРЮССЕЛЬ. Європейський союз має намір відкрити Україні свої ринки сталі й текстилю. Про це заявив у понеділок інформаційній аґенції ”Рейтер” комісар ЄС з питань торгівлі Петер Мандельсон. Продовжить Леся Юрченко: Євросоюз прагне поглибити економічні відносини з Україною, яка активно продовжуватиме процес реформ, зазначив Мандельсон. Він не виключив, що в довгостроковій перспективі за таких умов можливим було б навіть укладення угоди про вільну торгівлю між Києвом та Брюсселем. А от на короткострокову перспективу єврокомісар вбачає можливість вільного доступу України на два ринки Євросоюзу: сталевий і текстильний. Мандельсон припустив навіть, що відповідні угоди можуть бути випрацьовані й укладені вже цього року. Сталеву й текстильну галузі він назвав ключовими в нинішніх торгових відносинах між Україною та ЄС. Утім, лише на продаж сталі з України до ЄС минулого року діяли обмеження – до 607 тисяч тонн. За статистикою, експорт з України до країн Європейського союзу складає третину від загальноукраїнського.

Німецька Хвиля, 18.01.2005 http://www2.dw-world.de/ukrainian

Плани ЄС щодо України залишаться без змін

БОНН/БРЮССЕЛЬ. Речниця Європейської комісії Франсуаз Ле Бей в інтерв”ю ”Німецькій хвилі” спростувала поширену в понеділок інформацію, що Єврокомісія перегляне План дій ”Україна-ЄС”. До перегляду цього узгодженого в грудні документу закликав минулого тижня Європейський парламент. Детальніше – Тетяна Карпенко: На думку Франсуаз Ле Бей, змінювати План дій ”Україна-ЄС” немає сенсу, оскільки він і без того передбачає багато можливостей. ”План дій дозволяє йти так далеко, наскільки країна - нечлен ЄС може зайти”. Франсуаз Ле Бей твердить, що останні політичні зрушення допоможуть Києву якнайкраще цю ініціативу втілити в життя. Адже коли грудні минулого року План дій узгоджувався, робилося зауваження: імплементувати його можна буде лише тоді, коли дозволятимуть політичні умови. І нині такий час настав. За словами Франсуаз Ле Бей, Єврокомісія налаштована дуже позитивно, зокрема щодо надання Україні стасусу держави з ринковою економікою. Але, коли це станеться, ще не відомо, оскільки нині все залежить виключно від Києва. Франсуаз Ле Бей говорить, що Україна вже виконала багато вимог, необхідних для отримання статусу, але залишилися ще дві, які стосуються законів щодо банкрутства та ціноутворення.