Крок уперед, крок назад

ЄС зробив десять нібито нових пропозицій Україні

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№17, 2 лютого 2005

Брюссель так і не надав чіткої відповіді на принципову позицію, заявлену днями новим керівництвом України. А саме – коли і за яких умов можуть розпочатися переговори про членство України в ЄС, і чи взагалі вони можуть розпочатися. Замість цього міністри закордонних справ країн- членів ЄС ухвалили так званий «пакет» пропозицій для поглиблення відносин із Києвом. Розроблені вони були верховним представником ЄС із питань зовнішньої політики і безпеки Хав’єром Соланою та членом Єврокомісії Бенітою Ферреро-Вальднер. Інформація про «десять пропозицій» подавалася як щось нове у співпраці Києва і Брюсселя, як «подарунок» за демократично проведені вибори. Складалося враження, що оприлюднення нового документа покладе початок розвитку по-справжньому дієвих і багатообіцяючих відносин. Це майже сталося, однак не повною мірою. Принаймні не цього очікували представники української дипломатії, які вже «з’їли зуби» на просуванні України до ЄС навіть у не найкращі часи.

Отож, коротко про пропозиції ЄС. По-перше, Брюссель пропонує розглянути «поліпшену угоду» на заміну існуючій Угоді про партнерство і співробітництво у 2008 році. Це передбачено також уже схваленим Планом дій Україна–ЄС. По-друге, ЄС пропонує вивчити можливості тіснішої співпраці у сфері зовнішньої політики і безпеки. Зокрема, вказують брюссельські чиновники, інтерес Євросоюзу полягає у подальших конкретних спільних діях із Україною для вирішення придністровського конфлікту. Київ і раніше нічого проти цього не мав. По-третє, в Союзі пропонують поглибити торговельно-економічну співпрацю. Зокрема, йдеться про підписання угод щодо продажу сталеливарної продукції і текстилю. Вітчизняні дипломати цілком резонно з цього приводу зауважують, що необхідні домовленості щодо цього були досягнуті ще попередніми урядами України. Так, приміром, по текстилю домовленість була досягнута ще в часи прем’єрства... Віктора Ющенка. Четверта пропозиція передбачає «позицію підтримки» України щодо вступу в СОТ. Звичайно, зайва підтримка не завадить. Однак самі «єесівці» нагадують, що необхідний двосторонній протокол щодо питання СОТ ЄС підписав із Україною в 2003 році (!). У п’ятій пропозиції йдеться про надання нашій державі статусу країни з ринковою економікою. Із цього приводу вже висловився глава Місії України при ЄС Роман Шпек: «Ми розраховували, що ЄС оголосить Україну такою країною. Україна виконала всі вимоги, і останні кілька місяців вони не можуть сказати, що Україна чогось не виконала». Дипломат відзначив, що представники Єврокомісії називають дане рішення «простим технічним». «Їм бракує політичної волі, аби схвалити просте технічне рішення. Ми рішуче протестуємо проти цього, оскільки на сьогодні це призводить до того, що українські підприємства, зокрема металургійні комбінати, потрапили в гіршу ситуацію, аніж їхні закордонні партнери, уже через наявність або відсутність такого статусу у рамках антидемпінгового розслідування», – наголосив Р.Шпек. Нагадаємо, що питання ринкового статусу в ЄС розглядається вже... чотири роки. І проблема не лише в Україні, яка наразі, за словами представників Єврокомісії, не виконала лише дві умови – схвалення законодавства по банкрутству і вирішення питань цінової політики. Брюссель сам подеколи гальмував процес вирішення проблему ринкового статусу.

Як стало відомо «Дню», Україна надала коментарі щодо всіх питань, які ставилися Брюсселем для надання цього статусу, ще в грудні минулого року... Однак Київ так досі й не отримав відповіді – ані негативної, ані позитивної. (Це до слова про оперативність роботи потужної брюссельської бюрократичної машини). Шоста пропозиція передбачає «початок реальних переговорів щодо спрощення візового режиму». Приємно. Україна нарешті досягнула бажаного. Проте з Росією ці переговори вже розпочалися. Україні ж необхідно було спочатку провести помаранчеву революцію. (У ЄС, мабуть, не погодяться, що тут йдеться про подвійні стандарти). Сьома пропозиція передбачає поліпшення співпраці в «деяких ключових сферах» – енергетика, транспорт і навколишнє середовище. У восьмій йдеться про адаптацію вітчизняного законодавства «єесівському». Дев’ята пропозиція закликає Україну дотримуватися «демократії і верховенства права». Десята передбачає збільшення кредитування проектів в Україні Європейським інвестиційним банком. Нашій державі обіцяють половину суми, яка передбачена також для Білорусі, Росії, Молдови, – 250 млн. євро.

Вищезгаданий Роман Шпек зазначає, що з усіх десяти пунктів лише два містять дійсно нові пропозиції. За його словами, йдеться про адаптацію вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. А також про те, що ЄС погодився у разі суттєвого прогресу в реалізації Плану дій уже в 2005 році здійснити «перший огляд» руху України в напрямі реалізації зобов’язань. Солана і Ферреро-Вальднер сподіваються, що ці пропозиції будуть схвалені з Україною під час засідання Ради співробітництва, яке відбудеться 21 лютого. Тому ще існують можливості для доповнення брюссельських рішень. За своєю суттю вони цілком відповідають інтересам України, проте з огляду на бурхливу, позитивну реакцію європейської громадської думки щодо останніх подій в державі ці пропозиції виглядають доволі поверховими. Іншими словами відбувається те, про що говорили українські дипломати задовго до виборів. «Я побоююсь, що владі Віктора Ющенка так само задурюватимуть голову. Ми матимемо період нових можливостей, який перетвориться у період втрачених шансів», – так розповідав «Дню» один із поважних дипломатів, якого більш ніж добре знають у ЄС. До розряду цього «задурювання», дуже схоже, належать останні пропозиції, відносно яких або вже існують домовленості, або вони просто дублюють прописані пункти в Плані дій Україна–ЄС.

Інший український дипломат наголосив «Дню», що Київ сьогодні повинен точно знати, на який формат відносин може розраховувати у співпраці з ЄС. Від Брюсселя потрібно добиватися чіткої заяви: має Україна шанси на приєднання чи ні. У цьому світлі досить логічним виглядає намір Віктора Ющенка подати заявку на членство до ЄС уже найближчим часом, стверджує дипломат: «Після відповіді Брюсселя (нехай навіть і негативної) Україна зможе точно знати, як розбудовувати свої відносини і з ЄС, і з Росією в рамках ЄЕП, і з іншими сусідами»...

ДО РЕЧІ

Україна сподівається на конкретизацію пропозицій Єврокомісії про посилення співробітництва, заявив учора на брифінгу керівник прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський. «Ми вивчаємо ці пропозиції і аналізуємо їх. Перший аналіз показує, що наша оцінка далека від ейфорії. Ми сподіваємося, що в результаті доопрацювання пропозиції отримають конкретику, внісши реальну додаткову вартість», – сказав він. Дипломат висловив сподівання, що позиція ЄС буде адаптована «до тих політичних реалій, які мають місце в Україні». «На нашу думку, неординарна політична ситуація в Україні вимагає неординарних дій і кроків з боку ЄС. Ми на це дуже розраховуємо», – додав він.