Хав’єр СОЛАНА: М’яч — на полі України

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»

http://www.day.kiev.ua День, №101, 8 червня 2005

Ще місяць тому верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і безпеки Хав’єр СОЛАНА під час перебування у Варшаві повідомив, що прибуде до Києва 9—10 червня. Утім, як стало відомо «Дню», цими днями брюссельський посадовець направив українському керівництву лист із вибаченнями — у зв’язку з внутрішньою ситуацію в Євросоюзі поїздку було вирішено перенести. Як повідомили нашій газеті поінформовані джерела, такий візит може відбутися на початку літніх відпусток. Минулого тижня ЄС пережив подвійний шок від результатів референдумів стосовно майбутньої Конституції єврооб’єднання — французи і голландці вважають цей документ неприйнятним для ратифікації. Зрозуміло, що таке «тло» не додало б плюсів поїздці Солани до Києва. Можна лише передбачити, з якою реакцією були б сприйняті окремими бюрократичними колами в Брюсселі його переговори з українським керівництвом, яке наполягає на перспективі членства в ЄС. «День» звернувся до верховного представника Євросоюзу з пропозицією відповісти на низку запитань до того, як стало відомо, що його візит перенесено. Тим більше, що перенесення візиту зовсім не означає, що відповіді Солани втратили свою актуальність.

— Яким є ваше бачення стратегії розвитку відносин між Україною та ЄС? Що ви думаєте про довгострокову перспективу нашої співпраці? Як відомо, нинішній План дій Україна— ЄС — короткостроковий документ...

— Відносини ЄС і України — дуже близькі та продовжують поглиблюватися. План дій ЄС—Україна — це дорожня карта на наступні роки. Після імплементації цього документа та на основі оцінки досягнутого поступу ми зможемо рухатися вперед із навіть глибшим рівнем партнерства. Як відомо, План дій передбачає заміну нинішньої Угоди про партнерство та співробітництво на нові договірні відносини в результаті його виконання. Беручи до уваги короткий термін виконання Плану дій, можна говорити, що співпраця між ЄС і Україною має можливість швидко рухатися вперед.

Майбутнє наших відносин залежить насамперед від України та її успіху в реалізації реформ. Ці реформи та українська демократія визначать сутність нашого співробітництва. М’яч — на полі України. Я впевнений, що відданість реформам і демократії адміністрації Президента Ющенка і прем’єр-міністра Тимошенко дозволять Україні рухатися вперед обраним курсом. ЄС надасть сильну підтримку реформістським зусиллям.

— Яка ваша перша оцінка виконання Плану дій Україною та Євросоюзом?

— Початок виконання Плану дій, який було підсилено додатковими десятьма пріоритетними пунктами, випав на лютий цього року. Ми вже побачили сильну наполегливість у виокремленні пріоритетів та імплементації з обох сторін. Більшу частину роботи має виконати Україна, оскільки План — потужний інструмент у підтримці реформ в Україні. Ці реформи створять підґрунтя для подальших кроків з боку ЄС.

Я по-особливому радий, що передбачена Планом дій інтенсифікація політичного діалогу рухається вперед. Україна і ЄС створюють потужне партнерство у сфері зовнішньої політики. Рішуча підтримка Україною позиції ЄС у квітні на засіданні Комітету ООН із прав людини, яка відобразила спільність цінностей і зобов’язань, якраз доводить це. Ми вже збільшили контакти й говоримо щиро та відкрито одне з одним на всіх рівнях — і на офіційному, і на неформальному. Це добре підґрунтя для майбутнього.

ЄС також ініціював процес запрошення України для приєднання до спільних позицій ЄС щодо міжнародних справ, що є чітким сигналом нашого бажання розвивати наше партнерство та працювати разом на міжнародній арені.

— Яка ваша оцінка ініціативи України щодо придністровського врегулювання?

— Я щиро вітаю активний підхід України, який надав новий імпульс процесу. Український план і сім кроків, які Президент Ющенко представив на саміті ГУАМ у Кишиневі 22 квітня, забезпечують довгоочікуваний новий імпульс процесу. Звісно, багато ще має бути зроблено для досягнення врегулювання. Можливо, найважливіше, аби було визначено поділ повноважень між центром і тираспольським регіоном, а також достатні гарантії та правові механізми врегулювання конфлікту. Призначивши в березні спеціального представника у Молдові, Євросоюз зробив крок уперед в зусиллях до життєздатного врегулювання. Наш представник активно подорожував по регіону, а також мав важливі переговори з представниками України. Я упевнений, що ми можемо зробити багато разом.

Готовність України погодитися на міжнародний моніторинг українсько-молдовського кордону заслуговує на особливе привітання. Для ЄС ефективний кордон і митний контроль — масштабне питання, яке охоплює безпеку та верховенство права, що пов’язано із зусиллями, спрямованими на вирішення придністровського конфлікту. Новий український уряд взяв зобов’язання забезпечити хороший прикордонний контроль. Міжнародний моніторинг може допомогти в досягненні цієї мети. Я дивлюся з оптимізмом на продовження детальнішого обговорення цього питання з українським керівництвом.

— Якими є можливості співпраці ЄС і України в рамках ГУАМ?

— Регіональне співробітництво, спрямоване на зміцнення процвітання та демократії, без сумніву, можна тільки вітати. Це співробітництво має рухатися в напрямку стабільності та внутрішнього поліпшення, і воно не повинно розглядатися як таке, що спрямоване проти когось. Ми розглядаємо ГУАМ саме в цьому контексті.

Відносини ЄС добре розвиваються із усіма чотирма країнами, що входять до ГУАМ. Україна та Молдова мають Плани дій, Грузія і Азербайджан були включені в рамки Європейської політики сусідства. У межах цих документів також розвиваються наші відносини з регіоном.

— Ви вже заявляли, що обговорення статусу ринкової економіки в антидемпінгових розслідуваннях — одна з головних цілей під час візиту до Києва. Чи не могли б деталізувати позицію ЄС? Якими є шанси щодо надання Україні такого статусу найближчим часом? Які ще залишаються труднощі?

— Я добре вивчив Україну упродовж останнього десятиліття й ціную особисті стосунки, які в мене склалися з українським керівництвом. Мета мого візиту — підтримати ці зв’язки. Важливо, що ми можемо розмовляти відверто, а також більш неформально.

— Представники ЄС зробили кілька заяв про те, що Україні не варто подавати заявку на членство найближчим часом. Ви згодні з такою думкою? Чому інші країни змогли зробити це (приміром деякі держави Балкан)?

— Як я вже сказав на початку цього інтерв’ю, відносини України і ЄС характеризуються безпрецедентним динамізмом. ЄС надає великого значення цим відносинам, а також подальшому розвитку партнерства, наповненого змістом.

Партнерство — це робота, й ми маємо багато цієї робити виконати. У короткостроковій перспективі ми не повинні втратити сфокусованої уваги на тих моментах, які мають бути втіленими для зміцнення наших відносин. Для мене ключовою ідеєю у наших відносинах є переконання, що ми повинні виконувати разом те, що визначили. Я оптимістично налаштований щодо нашої спільної співпраці та майбутнього.