Рецепт експертів щодо євроінтеграції України

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
№107 16 червня 2005 http://www.day.kiev.ua

«Якщо Україна подасть заявку на членство в ЄС найближчим часом, то це буде сприйнято членами Євросоюзу як дуже небажаний крок». На цьому наголосив експерт британського Центру конфліктних досліджень Джеймс Шерр під час міжнародної конференції на тему «Розширення ЄС: рік опісля та проекція на десятиліття», яка відбулася вчора в Києві.

Яким чином позначиться на європейських перспективах України конституційна криза в ЄС? Саме це питання перебувало вчора в епіцентрі експертного обговорення. Відповідь британського експерта для багатьох пролунала доволі неочікувано: «Провал референдумів у Франції та Нідерландах не зашкодить українській інтеграції». Пан Шерр вважає, що в Україні надто багато уваги приділяють «велетенським крокам» (серед яких, вочевидь, і дискусії стосовно європейської кризи). Водночас, на його думку, українській владі варто було б більше уваги звертати на внутрішні перетворення: «Якщо зародки змін, які привели Віктора Ющенка до перемоги, приведуть так само до глибоких реформ, то в мене немає сумніву, що Україна значно зміцнить свої позиції для того, щоб стати кандидатом на вступ до ЄС, а потім врешті-решт стане й членом ЄС». Експерт, утім, зазначив, що це не станеться у найближчі роки. Він також наголосив, що не потрібно пов’язувати питання можливої відмови ЄС у членстві з конституційною кризою, оскільки в цій ситуації йдеться не стільки про неготовність Євросоюзу, скільки про нинішню невідповідність євростандартам України.

Виступ міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка був присвячений якраз «велетенським крокам». «Для нас повністю очевидно, що результати референдумів у Франції і Голландії вплинуть на подальший розвиток Євросоюзу, зокрема, можуть загальмувати процес подальшого розширення ЄС», — зазначив він. Водночас він підкреслив, що конституційна криза не призведе до зупинки інтеграційних процесів у Європі. Україна, сказав він, не відчуває розчарування подіями, пов’язаними з ходом ратифікації конституції Євросоюзу і зберігає свої євроінтеграційні устремління. Міністр також звернув увагу, що Київ очікує чітких сигналів про перспективу вступу до ЄС. Він нагадав, що 14 років тому євросоюзівські чиновники радили країнам Центральної Європи «не плекати надій стосовно членства в ЄС». Пан Тарасюк навіть зачитав мовою оригіналу (англійською) цей «історичний» документ, який демонстрував недалекоглядність Брюсселя. Як, відомо, цим рекомендаціям не судилося збутися, оскільки торік до ЄС вступило 10 нових країн.

У свою чергу словацький експерт, директор Фонду Маршала Павол Демеш відзначив, що жодне з «пророцтв», якими лякали словаків перед вступом до ЄС, не збулося: зростання цін не сталося, виробники не зазнали краху, не відбулося й масової міграції з країни. Навпаки, за його словами, сьогодні в Словаччині скоротився рівень безробіття, помітний значний притік інвестицій, а економіка розвивається найшвидше у порівнянні з іншими країнами ЄС. Про переваги вступу до ЄС говорив і посол Польщі Марек Зюлковський. Він повідомив, що ВВП країни торік складав 5,4% — а це найвищий показник, починаючи з 1997 року. Останні польські соцопитування показують, що попри сильні позиції євроскептицизму в Польщі, сьогодні підтримують членство країни в ЄС 76% громадян.

Перший радник Представництва Єврокомісії в Україні, Молдові та Білорусі Стефан Сковманд охарактеризував нинішню співпрацю Києва з ЄС словами «безпрецедентний динамізм». (Таку оцінку в інтерв’ю «Дню» минулого тижня дав верховний представник ЄС Хав’єр Солана). Він, зокрема, звернув увагу на такі прориви як політичний діалог, візове спрощення... Насамкінець він зазначив: «Не вірте скептикам, які заявляють, що провал референдумів пов’язаний зі ставленням до України».

«Менше стукати в двері ЄС»

Поради чеського президента Києву

Віктор ЗАМ’ЯТІН, «День»
№107 16 червня 2005 http://www.day.kiev.ua

Відбувається перше масштабне знайомство вищого чеського державного керівництва з Україною. Президент країни Вацлав Клаус учора після переговорів у Києві побував у Одесі, сьогодні він знайомиться зі Львовом. Клауса приймали Віктор Ющенко, перший віце-прем’єр Анатолій Кінах (Тимошенко саме перебувала в Парижі), голова Верховної Ради Володимир Литвин, міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Президенти Ющенко і Клаус підписали спільну заяву про поглиблення співробітництва, із Кінахом Клаус обговорював «технічні питання», із Тарасюком — виведення військ із Іраку, ситуацію в Білорусі, проблеми просування України до НАТО. Обговорювалося і питання українських працівників у Чехії, однак під час бесіди з пресою він зазначив, що виступає проти «глобальної легалізації». Чеський президент також застеріг українське керівництво від того, щоб часто «стукати у двері» Європейського Союзу. Власне, позиція Чехії стосовно України ніколи не була ні вирішальною, ні надто позитивною щодо української «європейської перспективи». Але, з одного боку, допомога і досвід зайвими не бувають, із іншого — підходи, схоже, змінюються.

На питання, чим є Україна для Чехії, президент Клаус відповів так: «Це велика, дуже цікава країна», «це велика обіцянка для Європи». На його думку, політична та економічна стабілізація в Україні можуть лише допомогти в її «європейському» русі. Водночас Клаус зазначив, що якщо зараз чеські фермери скаржаться на сільськогосподарську політику ЄС, то що ж тоді можна буде почути тут, в Україні? Президент Клаус під час свого короткого спілкування з українською і чеською пресою зазначив також, що він проти того, щоб вважати Україну тільки джерелом нелегальної міграції. За його словами, якщо українці працюють у Чехії, то це означає, що на них є попит. Є, сказав чеський президент, дуже багато ферм, підприємств, де українці — мало не половина усіх працюючих. Проблема, за його словами, у тому, щоб привести все у легальний стан. Клаус сказав, що він проти «глобальної легалізації» — він, швидше, висловився б за те, щоб угода, яку мають виробити уряди двох країн, передбачала розширення термінів перебування українців у Чехії більше за 90 днів, або ж виробити інші умови надання дозволу на роботу. Вацлав Клаус вважає, що міграція — це вільний вибір кожної людини, і ця людина повинна поважати ті правила, які вже існують. Він зазначив, що у цьому питанні він є «дуже ліберальною людиною, але водночас дуже консервативною». При цьому він додав, що, можливо, варто вивчити ті угоди, які Україна вже має, зокрема, з Португалією з цього приводу. Так само Клаус вважає за доцільне вивчити угоди про візовий режим, які Україна має з Польщею і Литвою (до осені цього року Чехія запровадила безкоштовну видачу віз). Схоже, що в цьому випадку не йдеться про те, що президент Чехії поділяє те бачення вирішення проблеми нелегальних трудових мігрантів, яке, можливо, міг би запропонувати Київ. Утім, про реальну кількість українських мігрантів у Чехії ніхто не знає. Президент Віктор Ющенко говорив про майже 200 тисяч працівників.

Що іще Клаус привіз до Києва? За його словами, він передав Ющенкові пакет пропозицій, вироблених МЗС Чехії. У цьому пакеті, сказав Клаус «Дню», йдеться про те, що Чехія пропонує Україні використати у певних сферах переговорів із ЄС той досвід, який має Прага. Уточнити, про що саме йдеться, Клаус відмовився, сказавши лише, що йдеться про сам підхід до переговорів, про те, як до них слід готуватися. Клаус також заявив, що українське керівництво, стукаючи в двері ЄС, можливо, не уявляє собі всіх можливих наслідків і того, що там відбувається. За словами чеського президента, перш ніж стукати в двері ЄС, потрібно уявляти собі, як він функціонує.

Клаус похвалив Україну за те, що свого часу вона вийшла з «рубльової зони». Він також не поділяє необхідності запровадження євро як спільної валюти, вважаючи, що це — те ж саме, що було в СРСР. На його думку, навряд чи варто Ірландії й Німеччині мати єдині валютні курси і єдині кредитні ставки. При цьому Клаус заявив, що закріплений за ним статус «євроскептика» — «карикатура», оскільки він завжди виступав за свободу руху людей, ідей, думок, товарів, грошей, робочої сили (цікаво, як ці його переконання кореспондують із заявою про українських мігрантів. — Ред. ), але в Європейському Союзі не повинно все будуватися згори і не повинно бути зайвої централізації».

Погляди президента Клауса — ще не погляди всієї Чехії. Однак його поради «менше стукати», швидше приходити до спільних норм — за всього можливого скепсису щодо того, як ці «спільні норми» запроваджені в Чехії — очевидно, є аксіомою. Візит продемонстрував, щонайменше, зацікавленість політичних (і можливо, бізнесових) сил країни, що вже інтегрована до ЄС, у іншій країні, яка ще може туди прийти. Адже ще нещодавно чеські керівники відмовлялися від якихось серйозних справ з Україною, принаймні до того часу, доки не буде вирішена проблема української заборгованості перед Прагою (яка існує з часів СРСР, коли споруджувався газопровід Уренгой — Ужгород). На осінь планується візит прем’єр-міністра Тимошенко до Праги — тоді, очевидно, ця тема буде обговорена, як і багато інших «технічних» чи конкретних питань: умови функціонування СП «Єврокар», можливості спільного виробництва електровозiв, продовження співробітництва з енергетичного, у тому числі — ядерного машинобудування. До речі, за чеською статистикою, обсяг спільної торгівлі за минулий рік перевищив показник у $1 млрд. Віктор Ющенко заявляв про нього лише як про бажання...