Ї:
кордон Німецька Хвиля, 24.04.2005
Брюссель отримав ”Дорожню карту” просування України до ЄС
Україна бачить себе частиною Європейського Союзу. Президент і уряд детально визначили шлях та методи тривалого просування держави у напрямку цієї інтеграції. Цьогорічні завдання було окреслено та детально викладено у документі ”Дорожня карта”, що його українська делегація в п'ятницю передала своїм партнерам з Європейської Комісії.
Впродовж двох днів – четверга та п'ятниці – у Брюсселі відбувався економічний форум, в роботі якого активну участь брала українська делегація. Її очолив віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Олег Рибачук, котрий окрім виступу на форумі привіз до центру об'єднаної Європи українську ”Дорожню карту”. Як пояснив український урядовець, цей документ є логічним продовженням співпраці України з ЄС після лютневого засідання спільної комісії, де було ухвалено План дій двосторонніх інтеграційних зусиль. Минулого тижня його беззаперечно затвердив уряд і вже нині він перебуває на розгляді Єврокомісії. В інтерв'ю ”Німецькій хвилі” Олег Рибачук підтвердив те важливе значення, якого у Києві надають ”Дорожній карті”:
”Два місяці практично більшість мого робочого часу була присвячена тому, щоб у координації з міністрами підготувати на основі Плану дій ті кроки, які міністерства та український уряд беруть на себе для виконання Плану дій. Ця робота успішно закінчилась. Ми переклали її англійською мовою і презентували тут, у Брюсселі. Це не потрібно робити формально – такої вимоги не було, там не треба нічого підписувати. Але наші партнери подивилися, наскільки відповідально ми ставимось до своїх домовленостей. І той ”месидж”, який ми давали раніше, що Ви маєте дуже відповідального партнера в особі уряду, ми підтвердили”.
За словами віце-прем'єр-міністра України, у ”Дорожній карті” українська сторона не просто задекларувала свої плани реформ задля досягнення європейських стандартів. Олег Рибачук вже запросив представників ЄС до Києва, аби вони шляхом детального моніторингу переконалися в реальності планів українців, у тому, що це – не просто даремні обіцянки, яким ще дуже далеко до втілення в життя:
”Із пунктів ”Дорожньої мапи”, а вона налічує 177 пунктів, близько двох десятків фактично виконано. Це документ, який був підготований самими міністерствами, який має чітку структуру, виконавців, терміни, дії, які потрібно робити. Після підписання Плану дій наш діалог став дуже інтенсивним, прагматичним і практичним. В мене таке є відчуття, що ми можемо впродовж найближчих місяця-півтора підписати близько трьох угод з Європейською комісією в галузі енергетики, транспорту і зв'язку. Це ті темпи, які просто свідчать, що ми знайшли єдиноправильний шлях співпраці з Європейською Комісією”.
Загалом, урядова програма України у контексті Плану дій Україна-ЄС передбачає дуже багато заходів. Йдеться про прозорість економічної політики держави, ліпше фіскальне та бюджетне законодавство, захист інтересів інвесторів, збалансовану регіональну політику, модернізацію технологій виробництва та багато інших пріоритетів діяльності нових реформаторів у Києві. Цього тижня, європейська сторона у Брюсселі побачила результат консолідованої праці органів української влади. Офіційний Київ, за словами віце-прем'єра Рибачука, по-новому підходить не лише до своїх зобов'язань перед обраним курсом європейської інтеграції, а навіть відмовляється від колишніх лексичних штампів у роботі над такими принципово важливими документами, як ”Дорожня карта”:
”Це термін, який придумав Віктор Ющенко. Він подобається тим, що ”план заходів з виконання Плану дій”, - воно якось на зубах в'язне. Це є такий сленговий термін, який сприймається у Брюсселі, це означає детальний документ з виконання Плану дій. Бо насправді План дій дещо ширший, ми розбили його на етапи і ми говоримо, що ”Дорожня карта” – до кінця цього року. Далі ми будемо робити ”Дорожню карту” на наступний рік. Ми вже починаємо працювати над наступною програмою, над можливістю підготовки відразу після формально членства України у Світовій організації торгівлі угоди про вільну торгівлю з Європейським союзом, і це – колосальна робота, колосальний і виклик, з одного боку, і потенціал для України, особливо для бізнесу та торгівлі”.
Спостерігаючи та аналізуючи реакцію європейської сторони на українські інтеграційні зусилля, Олег Рибачук, каже, що не помітив присутності у співрозмовників розгубленості чи невіри у можливості вступу України до ЄС. На його думку, попри відсутність заяв про конкретні терміни перетворення східного кордону України на кордон Євросоюзу з Росією, немає тенденції збереження тієї невизначеності або й двозначності обіцянок чи заперечень з боку представників ЄС стосовно подальшого розширення. Як приклад, український віце-прем'єр називає конкретні факти з роботи комісії Україна-ЄС та очікувані здобутки у короткотерміновій перспективі:
”Сьогодні вперше робота комітету йшла з випередженням графіка. Це говорить про те, що питання були добре підготовлені і узгоджені раніше. Я дуже оптимістично дивлюся на можливість отримання нашою країною статусу країни з ринковою економікою, можливо, вже навіть під час засідання 13 червня. Я думаю, що дуже реально стоїть наша мета здобуття членства у Світовій організації торгівлі”.
Ніби на підтвердження слів Олега Рибачука президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу в своєму заключному виступі на Брюссельському економічному форумі згадав про переживання, які передували й супроводжували минулорічне приєднання до ЄС десяти нових країн Центральної-Східної Європи. За його словами, нині всі страхи й привиди економічної катастрофи зникли, й життя триває. У цій тезі президента Єврокомісії Олег Рибачук вбачає добрий знак для України, котра не хоче бути лишень країною-сусідом Європейського союзу:
”Це відповідь всім тим нашим євроскептикам, які говорять про те, що ”існує втома від розширення, якісь страхи”. У президента я втоми не бачив, у тих комісарів, з якими я зустрічався, я не бачив втоми. Всі розуміють, що нам треба пройти певний шлях".
На його переконання, від успішності виконання Україною “Дорожньої карти” в контексті Плану дій Україна-ЄС, залежатиме висновок не лише Брюсселя, а й цілого світового співтовариства про те, чи здатна нова влада виконувати свої обіцянки і керувати процесами модернізації країни. Таким чином, за словами українського віце-прем'єра, офіційний Київ усвідомлює необхідність кропіткої праці, тільки після результатів якої можна буде говорити про європейські перспективи України та про її шанси на приєднання до ЄС. Водночас Олег Рибачук наполягає на відкритості українського уряду і перед закордонними партнерами, і перед власним народом, який також зможе ознайомитися з “Дорожньою картою”:
”Ми робимо політику уряду відкритою не тільки для моніторингу тут, у Брюсселі. Вона вже зараз буде вивішена на інтернет-сайтах. І ми хочемо, щоб громадська думка, або громадський моніторинг був найбільш ефективним інструментом, тому що бути в Європі – це не бажання уряду чи президента. Це – бажання переважної більшості українців і вони мають право дивитися за тим, як уряд це побажання виконує”.
Юрій Залізняк