Ї:
кордон Німецька Хвиля, 24.11.2005
Україна-ЄС. Варшавський проект
Новий прем’єр-міністр Польщі Казімєж Марцінкевич, перебуваючи із візитом у Брюсселі, заявив, що Варшава вже найближчим часом представить свій проект наближення України до Європейського союзу.
Німецький оглядач, кореспондент мюнхенської газети Süddeutsche Zeitung у Варшаві Томас Урбан зізнається, що нині мало хто у Польщі має уявлення про зміст анонсованих новим урядом пропозицій щодо європейської інтеграції України. Журналіст вважає, що ця ініціатива покликана виконувати не стільки практичні, скільки зовнішньополітичні завдання:
“Польська сторона буде домагатися формулювання спільної політики Європейського союзу у відносинах із Україною і Росією. Адже досі на інституційному рівні немає цієї політики. Інтереси Польщі при цьому очевидні: політично підсилити Україну, адже стосовно Росії у Варшаві панує історична недовіра. Якщо Україну вдастся стабілізувати як демократичну державу, це унеможливить відтворення пострадянського союзу”.
Виробити спільну стратегічну позицію стосовно України буде непросто і для просування цієї ідеї Польщі доведеться докласти значних зусиль, зазначає Томас Урбан:
“Це буде найбільшою проблемою для Варшави – переконати уряди у Парижі, Римі, Лондоні і Берліні, що ЄС має виробити для України спеціальну концепцію. Польща виступає за те, аби вже на момент приходу наступного покоління політиків Україна була глибоко інтегрована у європейські структури”.
Діалог із Брюсселем буде непростим і тривалим. Аргументи Польщі на користь наближення України до європейських інституцій будуть обов’язково почуті, якщо до цієї справи приєднаються інші країни колишнього соціалістичного табору, які вже стали членами Європейського союзу, переконаний Томас Урбан:
“У цьому зацікавлені всі країни регіону, які межують із Україною, а також балтійські країни. Минулого року, коли за круглим столом під час помаранчевої революції зібралися міжнародні посередники, політики цих країн вперше відчули, що вони можуть відігравати значну роль у цілій Східній Європі. Саме Адамкус і Кваснєвський тоді фактично сформулювали позицію Європейського союзу, адже Солана в той момент був абсолютно дезорієнтований. Це був ключовий момент для політичних еліт цих країн, які зрозуміли, що можуть спільними зусиллями підтримати демократизацію на східних межах ЄС. Єдина позиція цих країн – це політична вага, яку в Брюселі не стануть недооцінювати".
Існує думка, що без підтримки проекту зближення України із Євросоюзом з боку принаймні однієї з провідних країн спільноти така ініціатива не матиме шансів на реалізацію. На думку Томаса Урбана, в цьому питанні Польща, імовірно, розраховує головно на Німеччину:
“Не слід забувати, що у Берліні відбулася зміна приорітетів. Важливо відзначити, що канцлером ФРН стала Анґела Меркель, політична соціалізація якої відбулася у НДР – країні східного блоку. Тому питання демократизації для неї є суттєвим, чого не скажеш про її попередника на посаді - Шредера. Берлін у відносинах із пострадянськими країнами повернеться до практики, яка ствердилася за часів канцлера Коля. А саме, паралельно розвивати стосунки і з Москвою, і з країнами, які Кремль вважає сферою свого впливу. Тобто, російських політиків будуть переконувати у тому, що для самої Росії корисне наближення її сусідів до Європейського союзу і навіть їхня інтеграція до спільноти”.
Експерт Брюссельського центру європейських досліджень Майкл Емерсон також високо оцінює роль польської ініціативи для європейської інтеграції України. Експерт відзначає, що окрім країн колишнього соціалістичного блоку Україна може розраховувати на сприяння Швеції і, можливо, інших скандинавських країн. Натомість переконати решту спільноти – завдання не з простих:
“Деякі країни дуже скептичні щодо європейських прагнень України, зокрема Франція і Бельгія. В той же час, більшість країн ЄС не має чіткої думки у цьому питанні – їхня позиція є відкритою. Однак переконувати їх – із цим, мабуть, доведеться почекати, допоки спільнота подолає стагнацію всередині спільноти. Але якщо мене спитають: чи матиме польська ініціатива успіх, я скажу “звісно так”.
Відповідь на нагальні питання європейської інтеграції України мають дати вибори до Верховної Ради, вважає Майкл Емерсон:
“Фундаментальним питанням є те, який парламент оберуть українці на майбутніх виборах. Таким чином вони фактично вирішать, чи йтиме країна далі шляхом європейської інтеграції. Я не маю суттєвих підстав сумніватися у тому, що ці вибори пройдуть відкрито і чесно. Головне питання – хто потрапить до Верховної Ради”.
Євген Тейзе