Міжнародна конференція
“Українсько-польське партнерство та регіональний розвиток в контексті розширення Євросоюзу. Проблеми та перспективи”
Львів, 27-28 червня 2002 р.

Організатори:
Львівська обласна державна адміністрація
Department for International Development
Агенція Регіонального розвитку та європейської інтеграції
Центр Підтримки Бізнесу - НюБізнет

Мірослав Зломaнєц

Віце-Маршалок Любельського воєводства

Планування розвитку Любельського воєводства в контексті інтеграції з Євросоюзом

Хоча вступ Польщі в ЄС все ще в процесі, однак можна сказати, що за нами вже багато історичних моментів, завдяки яким ми зараз підійшли так близько до нашої спільної мети - інтеграції з ЄС.

Одним з перших таких кроків було підписання Польщею 16 грудня 1991 року договору про співпрацю з Євросоюзом. Саме тоді було поставлено конкретну мету - майбутнє членство Польщі в ЕС.

Менш ніж за два роки після цього, у червні 1993, на засідані у Копенгаґені Рада Європи визначила критерії, які повинні бути досягнені тими країнами, які хочуть вступити в ЄС. Це були т.зв. Копенгаґенські критерії. Це також вважається датою, коли Євросоюз висловив згоду на розширення своїх структур.

Перша зустріч країн-кандидатів з країнами-членами ЄС відбулася 12 березня 1998 у Лондоні, на Загальній Європейській Конференції 15+11, а 30 березня 1998 р. відбулася конференція, що розпочала процес вступу 11 країн-кандидатів. Наступного дня пройшли міжнародні конференції, що поклали початок переговорам з шістьма країнами – кандидатами, у тому числі і з Польщею. Важливою для нас датою є квітень 1998 року, коли розпочався процес перегляду законодавчої системи цих країн з позиції її відповідності з acquis communautare Європейських спільнот – т.зв. screening. Восени того самого року в Брюсселі було розпочато переговори з окремими країнами-кандидатами.

Однією з основних вимог приведення польського законодавства до відповідності з стандартами Євросоюзу була необхідність адміністративної реорґанізації країни у відповідності до реґіональної політики Європейського Союзу. Законом від 5 червня 1998 р. Про самоврядування воєводства було запроваджено адміністративну реформу країни, що вставлювала триступеневий територіальний поділ на воєводства, повіти і ґміни.

На з”їзді Ради Європейського Союзу в Берліні у березні 1998 р. було прийнято рішення про введення в дію трьох інструментів фінансової підтримки для країн-кандидатів, що мають на меті їх підготовку до повного членства в ЄС. Це програми ISPA, SAPARD, PHARE.

До кінця 2002 року планується завершення переговорів (тобто закриття всіх передвступних заходів), а на кінець 2003 – завершення ратифікації договору про вступ із Спільнотами. Після чого, ми сподіваємося, що Польща стане повноправним членом Європейського Союзу.

Якими ж будуть наслідки процесу інтеґрації для Любельського реґіону? Це насамперед великі можливості, але також і загрози.

На вимогу ЄС у Польщі розпочався процес реґіонального планування і було створено засади ведення реґіональної політики. Вона полягає, зокрема, в наступному:

• Утворення 16 великих реґіонів (з колишніх 49)
• Запровадження системи реґінальних контрактів
• Початок процесу реґіонального планування відповідно до вимог ЄС:

а) Стратегія Розвитку Любельського Воєводства

б) Операційні програми

в) Проекти

Продовжуючи тему процесу інтеґрації Польщі, хотілося б зачепити таке питання, як

• Модернізація та вдосконалення функціонування пунктів перетину кордону.

На території нашого воєводства діє 8 переходів, з них 5 – з Україною. Всі вони проходять або незабаром будуть проходити серьйозну модернізацію та розбудову у відповідності до вимог Шенґену. Для цієї мети виділено фінансування з різних джерел, як в Польщі, так і за кордоном, в тому числі і програми PHARE. Щороку реґіон одержує біля 15 млн. євро з програм ЄС для розвитку інфраструктури переходів кордону.

Інтеґрація з ЄС веде за собою певні загрози для Польщі та її реґіонів.

• проблема неґативних наслідків лібералізації польської економіки
• адаптація польського законодавства до вимог ЄС
• проблема сільського господарства та сільських місцевостей
• відсутність можливості співфінансування проектів у рамках проектів ЄС.
• Ущільнення східного кордону і реальна загроза нашим контактам з Україною, Білорусією та Росією. - Зі свого боку хочу Вас запевнити, що ми робимо все, щоб не допустити цього. Прикладом можуть бути ініціативи у рамках створеного в 1995 році Транскордонного Союзу Єврореґіон Буг, співфінансований Євросоюзом Фонд малих ґрантів на транскордонну діяльність, що служить для зміцнення наших контактів з українськими та білоруськими партнерами. Успішно реалізується також проект створення в Любліні Польсько-Укаїнського університету. Ми також намагаємось висунути ідею запровадження дешевої і загальнодоступної візи для підприємців з України та Білорусі. Практичним результатом наших зусиль у цьому напрямку стало відкриття українського консульства в Любліні, який, сподіваємось, служитиме на користь як польським, так і українським громадянам.

Загальною метою Стратеґії Розвитку Любельського Воєводства є “розбудова моста між Сходом та Заходом”. Розміщення нашого реґіону сприяє підтримці прикордонної співпраці з нашими сусідами і дозволяє, рухаючись в напрямку до західних структур Євросоюзу водночас розвивати соціально-економічні відносини зі Сходом. Хочу висловити надію та переконання, що конференція, у якій я маю честь брати участь, є маленьким камінцем у розбудові такого мосту співпраці.