ПіК №7 (138) 26 лютого - 4 березня 2002 р.

Німецька "зелена карта" — козирна чи бита?

Ольга ЗЕМКОВА

Ініційована канцлером Німеччини Герхардом Шредером Green Card, відчинивши двері спеціалістам з інформаційних технологій, увімкнула зелене світло для економічного розвитку країни. З усього видно, що інтереси економічні збіглися з інтересами імміграційної політики. За перший рік існування Green Card у Німеччину приїхало 9 930 спеціалістів цієї галузі, близько 300 із них — українці

Уряд Німеччини мав намір оцінити ефективність експерименту і після аналізу продовжити видачу дозволів на роботу. У жовтні розпочалася друга хвиля видачі Green Card — отже, першу оцінили загалом позитивно.

Проте сказати лише позитивно — це не сказати нічого. Запровадження в Німеччині Green Card стало приводом для гострих дебатів на тему зростання безробіття, імміграційної політики і відкритості німецького суспільства. Найбільша опозиційна партія Німеччини — Християнсько-демократичний союз — до останнього часу намагалася цієї теми не торкатися взагалі, виступаючи проти імміграції в цілому. Зрештою ця полеміка ведеться вже давно, адже Green Card — це не перший досвід Німеччини в запрошенні на роботу спеціалістів з інших країн. Ще уряд Коля у 1992-му році "відчинив двері" для 90 000 будівельників зі Східної Європи. Також дозволили приїжджати науковцям, менеджерам, спортсменам… Одним словом, Німеччина ніколи не була країною, відкритою для іммігрантів, проте завжди робила окремі винятки для дешевої робочої сили.

Бізнес — старша масть у колоді

Підприємці Німеччини в оцінці програми неодностайні. На думку Геннадія Манна, директора фірми "Телесенс" у Кельні, яка розробляє інформаційні програми, найбільшим каменем спотикання у Green Сard є людський фактор. Він вважає, що програма поки що не має шансів на успіх у Німеччині з кількох причин. По-перше, сама країна має непривабливий імідж для спеціалістів-комп'ютерників — передусім обмеженими термінами перебування (5 років). По-друге, культура виробництва на Сході і на Заході суттєво відрізняється. "Запрошуючи на роботу спеціаліста зі Східної Європи, стикаєшся з тим, що він не розуміє поставленого завдання. Програміст уміє писати програми, але не уявляє, що таке бізнес-логіка, він може бути добрим виконавцем, але не генератором творчої думки. А звичайні виконавці тепер мало кому потрібні", — вважає Геннадій Манн.

Незважаючи на численні розбіжності між Сходом та Заходом, саме спеціалісти зі Східної Європи — Росії, України, Білорусі, країн Балтії — складають 13% усіх, хто працює у Німеччині по Green Card. Від західних вони відрізняються ширшою спеціалізацією, вмінням не лише "писати програму", а й "колупатися" в комп'ютерах. Майже кожен другий із 450 спеціалістів концерну "Siemens" — фахівці саме зі Східної Європи, професійними знаннями яких фірма цілком задоволена. Ганс Гюллер, відповідальний за процес вербування спеціалістів стверджує, що вирішальними є знання справи, проте знання німецької мови — додатковий плюс. Він не переймається 5-річним обмеженням терміну дії Green Card "Siemens", оскільки концерн має намір у майбутньому багатьох програмістів використовувати на їхній батьківщині.

У незнайому компанію грати не сідай

Проте для самих власників Green Card питання часу дуже болюче, як наприклад, для програміста із Мінська, 36-річного Вадима Винокура, котрий працює зараз в Ульмі. "Я вже не молодий і з кожним роком віку більшає. Через кілька місяців до мене перебереться уся моя сім'я. А що робити по закінченні робочого терміну — знову повертатися додому? Мені не хотілося б у черговий раз починати усе спочатку". Попри це, Вадим задоволений і зарплатою, і атмосферою в колективі. Приїхавши з типовим для багатьох громадян колишнього СРСР стандартним набором слів "Halt, Hande hoch", він інтенсивно вивчає мову та розуміє важливість інтеграції у нове суспільство.

Проте інтеграція — поняття двостороннє. Власники Green Card до процесу інтеграції готові, в той час як сторона, яка приймає, тільки готується. Програма наступила німецькому уряду на "мозолю", що називається "імміграційна політика". Згідно з даними російськомовного видання Німеччини "Контакт", кожен третій німець сьогодні підтримує виступи проти іноземців, яких у Німеччині вже кожен десятий. Безробітні та некваліфіковані німецькі працівники вбачають в іноземцях реальну конкуренцію, хоч 75% приїжджих виконує таку роботу, яка німців зовсім не цікавить. Тож інтегруватися в таке середовище, зрозуміла річ, нелегко.

Скорочена версія, повна - на сторінках журналу