|
До Молдови – із закордонним паспортомІз 1 січня 2005 року під час перетину українсько-молдовського кордону громадянам України доведеться пред’являти закордонний паспорт. Особливе значення це має для мешканців Буковини, адже ще донедавна залізнична колія, яка зв’язувала найменшу область країни зі столицею, двічі перетинала територію сусідньої країни. Як розповів заступник начальника відділу в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Чернівецькій області Володимир Мрачковський, тим українцям, які ще не мають закордонних паспортів, але бажають відвідати родичів або друзів у сусідній країні, доведеться отримати їх. За офіційними даними, цьогоріч охочих потрапити до сусідньої країни виявилося
в 1,3 разу більше, ніж за аналогічний період 2003 року. Чи зупинить нововведення
контрабандистів, покаже час. Ну, а наразі лише за дев’ять місяців цього
року при спробі незаконного перетину кордону бійці Чернівецького прикордонного
загону затримали 95 порушників і товарів на суму понад Нагадаю, що на “північній” ділянці українсько-молдовського кордону на Чернівецьку область припадає 170 км. Тут досі залишаються неврегульованими територіальні суперечки з Молдовою, яка вже понад рік тому встановила свій прикордонний пост просто на греблі української ГАЕС. Актуальним для України загалом і Буковини зокрема, надто в сенсі останніх нововведень Молдови, залишається питання будівництва залізничної лінії в обхід її території. Нова дорога дозволить забезпечити безперешкодне пасажирське сполучення Чернівецької області з Києвом і центральними регіонами України, а також спрямувати вантажопотоки в оптимальних напрямках. Проте, попри передвиборні обіцянки глави уряду, на те, щоб доручити Укрзалізниці провести проектно-вишукувальні роботи та розробити проектно-кошторисну документацію, грошей не передбачено. Юрій Чорней, Чернівці 20 грудня 2004 р. П'ятирічні візи на 365 днівКатерина ЗЕЛЬМАН Віднедавна дипломатичні установи Республіки Польщі видають українцям візи терміном до 5 років, котрі дають право на необмежену кількість в'їздів на територію держави. Поляки сподіваються, що нововведення дозволить скоротити черги під консулятами (лише у Львові щодня видають приблизно 1300 віз), а також полегшить життя тим українцям, котрим через професійні потреби доводиться часто їздити до Польщі: дипломатам, владоможцям, перевізникам. Щоправда, очевидними перевагами нововведення можуть скористатися лише особи, котрі їздять до Польщі часто, але на короткі періоди. Позаяк сукупний термін перебування на території Польщі для власника 5-річної візи обмежений -- лише 365 днів (аналогічні німецькі візи встановлюють ще вужчі рамки -- 90 днів). Цей час можна розподіляти цілком довільно в межах терміну дії візи. Але якщо використати його достроково (наприклад, впродовж першого року), то отримати новий дозвіл на в'їзд до Польщі вже буде неможливо аж доки не закінчиться термін дії вже виданої візи (протягом наступних чотирьох років). Натомість власник короткотермінової візи практично одразу після закінчення терміну її дії вже може претендувати на наступний дозвіл на в'їзд до Польщі. Крім того, якщо для отримання короткотермінової візи вистачає пред'явити внутрішній паспорт та фото, то для відкриття довготермінової необхідно представити консуляту безліч документів, які підтверджують необхідність її отримання. Тому, дізнавшись про умови отримання 5-річної візи, більшість українців вирішує обмежитися короткотерміновим документом, пояснив "Поступу" керівник візового відділу Генерального консульства Республіки Польщі у Львові Януш Яблонський. Так, за місяць 5-річні візи у Львові отримало лише кільканадцять відвідувачів консуляту. Насамперед претендувати на отримання 5-річних віз можуть українські перевізники (залізничники, водії рейсових автобусів і вантажівок), офіційні особи (політики та бізнесмени, котрі мають постійні ділові контакти в Польщі), пенсіонери та особи, котрі на території Польщі мають родичів або власне майно. У кожному випадку особа мусить мати офіційні документи-підтвердження. Хоча чи видавати, чи ні 5-річні візи, вирішує генеральний консул Польщі. Нагадаймо, всі без винятку польські візи для наших співвітчизників є безкоштовними. В ЄС за старими паспортамиПоступ, 9 листопада 2004 р. Представництво Європейської комісії в Україні заявило, що, попри введення в Україні закордонних паспортів нового зразка, від 1 січня 2005 року в'їзд до країн ЄС й далі відбуватиметься за старими українськими паспортами. "Європейська комісія вітає введення нового покоління паспортів, які відповідатимуть міжнародним стандартам безпеки, але наголошує на тому, що держави ЄС і надалі прийматимуть паспорти старого зразка", -- йдеться в повідомленні. ЄС також зазначив, що рішення щодо продовження строку дії паспортів старого зразка цілком залежить від українських органів влади. У документі також зазначено, що ні Європейська комісія, ні жодна країна ЄС не виступали з пропозиціями з 1 січня 2005 р. заборонити громадянам України в'їзд до ЄС у тому разі, якщо вони не матимуть паспорта нового зразка. Лояльна УгорщинаЛьвівська газета, 27 жовтня 2004 (№ 520) Із 1 листопада Угорщина введе спрощений порядок транзитного повернення громадян України через свою територію. Про це повідомив керівник прес-служби Міністерства закордонних справ Маркіян Лубківський із посиланням на відповідну ноту МЗС Угорщини. Відповідно до цієї ноти, українці, які повертаються із країн Шенгенської зони на Батьківщину, зможуть проїжджати через територію Угорщини без візи, якщо Шенгенська віза залишається дійсною. Якщо від моменту закінчення чинності Шенгенської візи минуло менше ніж п’ять днів, українці зможуть безкоштовно отримати візу на проїзд через Угорщину в пунктах пропуску через кордон. Якщо від моменту закінчення терміну дії Шенгенської візи пройшло від 5 до 30 днів, українці зможуть подавати заяву на одержання візи для повернення в Україну лише у відповідних дипломатичних і консульських установах Угорщини. Якщо ж від моменту завершення терміну дії Шенгенської візи минуло понад 30 днів, українці зможуть подавати заяву на отримання візи для повернення в Україну лише тоді, коли нададуть свідоцтво, що вони перебувають в іноземній країні на законних підставах. “Українська новини” Німецька Хвиля, 18.10.2004 Преса: Німеччина планує запровадити суворіші правила видачі візБЕРЛІН. Міністерство закордонних справ Німеччини планує запровадити суворіші правила видачі віз. Як повідомив журнал ”Шпіґель”, німецькі посольства та консульства в майбутньому зобов”язуватимуться вже при підозрі можливого зловживання відмовляти прохачу в дозволі на в”їзд до Німеччини. Крім того, федеральний уряд має намір створити спеціальну базу даних, яка допоможе виявити фірми та приватних осіб, що сотнями розсилають запрошення і таким чином сприяють зловживанню німецькими візами. Візу через ІнтернетК.З. Поступ, 17 вересня 2004 р. Мешканці нашого міста, котрі хочуть отримати дозвіл на в'їзд до Польщі,
вже не мусять вистоювати довжелезні черги перед стінами посольства. Віднедавна
можна просто записатися через Інтернет: Нагадаймо, усі без винятку візи до Польщі для наших співвітчизників є безкоштовними. Відтак працівники посольства застерігають, що під стінами амбасади працюють шахраї, котрі пропонують львів'янам дешево купити візу або чергу до консульства. Між іншим, дозвіл на відвідування Польщі у нашому місті щодня отримують близько 800 -- 1 000 осіб. Взагалі, як стверджують працівники посольства, нашим співвітчизникам дуже рідко відмовляють у відкритті віз (щонайбільше 1-2% з усіх, хто подає заяву). І то лише у тому разі, якщо у потенційного туриста неправильно оформлені документи. Німецька Хвиля, 08.09.2004 У МЗС Німеччини розгорається скандал з візамиБОНН. У міністерстві закордонних справ Німеччини розгорається скандал, пов”язаний із помилковою та неправильною видачею віз, повідомляє газета ”Вельт”. Федеральний уряд визнав, що проти п”ятьох чиновників ведеться слідство. Розповідає Оксана Курилас: Проблеми навколо видачі туристичних віз набули розголосу після того, як у Німеччині через торгівлю людьми було засуджено низку перемитників, але, посилаючись на поведінку офіційних німецьких установ, суди винесли відчутно м”які вироки, пише газета ”Вельт”. Видання звернуло увагу на спеціальне правило для туристичних фірм, яке між тим вже не діє. Саме його використовували шахраї для отримання віз обманним шляхом: без особистої явки і підтвердження про фінансування поїздки тисячі людей отримали візи в німецькому посольстві в Києві. Те, що так звані туристи однієї з найбідніших країн Європи не будуть впродовж трьох місяців оглядати долину Рейну, а відразу ж вдадуться до нелегальної роботи, працівникам посольства було зрозумілим вже на початку, зауважує газета. Однак таку практику, пише далі автор статті, зовнішньополітичне відомство терпіло місяцями. Тим часом у поле зору потрапило не лише німецьке посольство в Києві. Як повідомляє ”Вельт”, у міністерстві зовнішніх справ вказують на подібні проблеми навколо видачі віз також у Москві, Коломбо, Пекіні та Улан-Баторі. Перший мільйонПольські консульства видали мільйонну візу Львівська газета, 11 серпня 2004 (№ 468) Від моменту запровадження Польщею візового режиму для країн пострадянського простору видано мільйон віз для мешканців України, Росії та Білорусі. Для вручення “ювілейної” візи наші сусіди обрали Львів. Учора в Генеральному консульстві Республіки Польща у Львові паспорт із мільйонною візою урочисто вручили львів’янці Ользі Сиротюк, яка очолює львівське представництво польської фірми “Тедек-оіл”. За словами Генерального консула Польщі Вєслава Осуховського, саме в Україні полякам вдалося створити найкращі умови візового режиму. Цьогоріч упродовж першого півріччя у нашій державі видано 370 тисяч віз у п’яти польських консульствах. Як наголосив пан Осуховський, найбільшу кількість віз, які поляки видають нині у світі, отримують саме українці. Втім, попри всі старання польських консулів спростити процедуру отримання віз, кількість українців, які перетинають польський кордон, зменшилася відтоді, як сусідня держава стала членом Євросоюзу. “Ми поступово повертаємо попередній рівень перетину польського кордону українцями, бо дуже хочемо, щоб культурні, ділові та просто дружні відносини між нашими країнами тривали. Для видачі мільйонної візи Львів обрали тому, що це справді гарне місто, яке має історичні зв’язки з Польщею”, – зазначив Генконсул. Він також додав, що Польща відтерміновувала запровадження візового режиму для України до останнього моменту. За його словами, Польща має інші інтереси стосовно України, ніж інші західні країни, оскільки наші держави є близькими сусідами зі спільною історією. Пан Осуховський запевнив присутніх на урочистій події польських і львівських журналістів, що гарне ставлення поляків до українців не зміниться. Пан консул не оминув нагоди поскаржитися журналістам на те, що досі існують певні тертя між польським консульством у Львові та міською владою щодо виділення території для будівництва нового консульського приміщення. На придбання ділянки під нове консульство Польща виділила 400 тисяч доларів США. Проте, за словами пана Осуховського, влада Львова не йде назустріч полякам. “Тим, що ми видали таку велику кількість віз для українців, маємо завдячувати чималій роботі працівників консульства. В таких скромних умовах близько 1000 віз, які видаємо щоденно, – справді добрий результат. І ми докладаємо значних зусиль, щоб ці умови були кращими”, – запевнив Вєслав Осуховський. Він назвав ситуацію з консульським приміщенням у Львові найдраматичнішою серед інших польських консульств на східних теренах. “Влада Львова не сприяє нам у вирішенні цього питання. Але ж ми обслуговуємо не польських громадян, а українських. І хочемо робити це якнайкраще, щоб процес отримання візи був швидким. Гадаю, нове приміщення, яке збудуємо, буде гідним цього міста”, – зауважив пан Осуховський. Зазначимо, що нині процес отримання візи для особи триває в середньому 4- 5 годин. У Польщі розмірковують над тим, аби видавати візи на термін до п’яти років для тих громадян України, які займаються легальним бізнесом або відвідують родичів. Як запевнив Генеральний консул, відмов у видачі віз немає, а якщо й будуть, то дуже мало. Цікаво, що люди, які вчора стояли в черзі, щоб отримати дозвіл на в’їзд у Польщу, нічого не знали про урочистості, які відбувалися під стінами Генконсульства. Також вони відмовлялися відповісти на запитання, чи задоволені процесом видачі віз у Львові. Лише один чоловік, Олександр з Івано-Франківська, зазначив, що сьогодні візи видають дуже швидко. “Їх ще ніколи не видавали так швидко. Колись мусив довго постояти в черзі, а сьогодні, напевно, до 12-ї години вже отримаю”, – сказав він. Віра Карпінська Візовий режим у діїЛьвівська газета, 29 липня 2004 (№ 459) Із 16 липня набув чинності візовий режим перетину кордону між Україною та Румунією. І хоча формально запланований на 2007 рік вступ Румунії до Європейського Союзу скорочує відстань між Чернівцями й об’єднаною Європою лише до 35 кілометрів, насправді виглядає все не так рожево. Попри наполегливі прохання української сторони, яка аж до 16 червня 2004 року зволікала із затвердженням Угоди між урядом Румунії та Кабінетом Міністрів України про умови взаємних поїздок громадян, підписаної ще 19 грудня 2003 року в Києві, запровадити візовий режим для поїздок громадян обох країн з 1 січня 2005 року, наша південно-західна сусідка зробила це в середині липня. Упродовж майже двох тижнів, які минули відтоді, можна вже помітити певні тенденції. Як і застерігав Генеральний консул Генерального консульства Румунії в Чернівцях, громадяни України отримують візи для поїздки в сусідню державу в непристосованому приміщенні, з постійними перебоями в електропостачанні й роботі інтеренету (для отримання візи в кожному конкретному випадку підтвердження має прийти аж із Бухарестського комп’ютерного банку даних). А це, своєю чергою, сприяє утворенню черг під стінами дипломатичного представництва. Якщо в перші дні роботи тут взагалі не було жодного порядку, а ті, хто вже отримав на руки омріяну румунську візу, через великий натовп біля дверей, не могли вийти на вулицю, то за два тижні порядку значно побільшало. Наразі від самого ранку, а іноді й ночі, під консульством шикуються дві черги: тих, хто бажає здати документи на отримання візи, й тих, кому її вже відкрили. Ще одна черга утворюється згодом у магазині навпроти консульства, де можна зробити ксерокопію необхідних для відкриття візи документів. Заповнювати їх доводиться на колінах, спині товариша, притиснувши папери просто до стіни поблизу віконечка, в якому румунські дипломати виставили зразки правильно оформлених документів. Щодо самих документів, то заповнювати їх потрібно друкованими літерами латиницею, що не завжди вдається відразу, особливо при написанні специфічних назв вітчизняних установ та організацій. Для зручності всі румунські написи на візах продубльовані двома мовами – англійською й російською. Вочевидь, володіння українською не є серед пріоритетів чиновників румунського зовнішньополітичного відомства. Окрім незручностей для звичайних громадян, запровадження віз також вплинуло на роботу численних чернівецьких туроператорів, які пропонують відпочинок за кордоном, зокрема, в Румунії та Болгарії. Тепер до раніше встановленої суми путівки слід доплачувати вартість, відповідно, короткотермінової або транзитної візи: за індивідуальну – 35 доларів, групову – 12. Транзитна коштуватиме 20 доларів. Що більше, через збої в роботі працівників Генконсульства деякі громадяни України, які авансом сплатили за свій майбутній відпочинок, не змогли вчасно потрапити на омріяні курорти. Як повідомив кореспондента “Газети” начальник управління з питань туризму ОДА Петро Брижак, запровадження візового режиму таки позначилося на інтересах буковинських турфірм. Деяким із них навіть довелося відшкодовувати кошти 200 громадянам, які, вже маючи болгарські візи, так і не змогли вчасно отримати транзитні румунські. Чотири зустрічі в Генконсульстві, наради з туроператорами, обіцянки румунських дипломатів запровадити для турфірм окремі прийомні дні чи бодай години для подачі документів наразі так нічим і не завершилися. Тож, вочевидь, громадяни України, як завжди, стали заручниками українсько-румунських непорозумінь. Незадоволений умовами праці в Чернівцях румунський Генконсул Ромео Сандулеску, якому українська влада спочатку відмовила в наданні нового приміщення для Генконсульства, а тепер уже третій місяць поспіль зволікає з підтвердженням права оренди одного з особняків столиці Буковини, ще до запровадження віз пророкував, що “люди мерзнутимуть у черзі під дощем”. Юрій Чорней, Чернівці Чи є безкоштовною безкоштовна віза?Сергій СТЕПАНИШИН, Рівне Після нещодавнього вступу Польщі до Європейського Союзу процедура в’їзду українців на територію західної сусідки значно ускладнилася. Поляки запровадили для нас візовий режим, а самі візи зробили безкоштовними. Мешканці Рівного та деяких інших західноукраїнських областей за їх отриманням зазвичай звертаються до польського консульства, яке знаходиться в Луцьку. У день видачі омріяних віз уздовж вулиці, на якій розташоване консульство, з самого ранку вишиковується черга, що, як правило, складається з двох—чотирьох сотень прохачів. Подолавши перший шок від отриманого індивідуального номера (десь у третій сотні), ви поринаєте у процес покірного чекання. Проте уже зовсім скоро вас починають спокушати: молодики й юнки пропонують купити в них «вигідну чергу» всього-на-всього за 50 гривень. Після трьох-чотирьох годин очікування починається маленька паніка: хтось запустив чутку, що всім візи видати не встигнуть. Це й справді відповідає дійсності, бо ті ж самі молодики постійно поперед черги підводять усе нових і нових клієнтів, що не поскупилися видати за місце в черзі (читай — за візу) потрібну суму. У результаті вам нічого іншого не залишається як також викласти півсотні, аби лишень не ночувати до наступного ранку на вокзалі. Через руки «продавців черги», які, очевидно, мають домовленості зі службою охорони консульства та міліцією, упродовж дня може пройти до сотні відвідувачів. Тож «навар» із «безкоштовних» віз у них може сягати кількох тисяч гривень за день. Звичайно ж, можна уникнути дискомфорту поїздки до Луцька, а тим більше — стресового стояння у черзі. Адже десятки фірм влаштують вам необхідну і, головне, цілком легальну польську відмітку в паспорті через те ж саме консульство. Коштуватиме це вам від 50 до 150 гривень залежно від тривалості візи. Таким чином, віза до Польщі лише офіційно залишається безкоштовною, а для українських громадян вона обходиться в цілком конкретні і реальні гроші. Чи знають про це офіційні особи двох сусідніх держав? Якщо так, то чому не наведуть лад у цьому питанні? Румунія вводить візиЛьвівська газета, 1 липня 2004 (№ 439) Уже традиційно для новітніх україно-румунських стосунків, погрожуючи одностороннім уведенням віз із 5 липня, Румунія вдалася до дипломатичного тиску на нашу державу, яка аж до 16 червня зволікала із затвердженням Угоди між урядом Румунії та Кабінетом Міністрів України про умови взаємних поїздок громадян, підписаної ще торік 19 грудня в Києві. Відтак, починаючи з 16 липня, громадяни України матимуть змогу потрапити на територію сусідньої Румунії, лише отримавши відповідну візу. За словами Генерального консула Румунії в Чернівцях Ромео Сандулеску, запровадження візового режиму для громадян обох держав зумовлене “дотриманням румунською стороною зобов’язань перед Європейським Союзом”. Візи, які з 16 липня можна отримати в Посольстві Румунії в Києві, а також у генеральних консульствах Румунії в Чернівцях та Одесі, поділятимуться на три основних типи, які, залежно від мети поїздки, також будуть кількох видів: транзитна, корткострокова та для довготермінового перебування. Транзитна дозволятиме іноземцям, які їдуть до інших країн, вільно перетинати територію Румунії. Візи потребуватимуть навіть ті громадяни, які вже матимуть у своєму паспорті так звану Шенгенську візу. Водночас румунська аж ніяк не даватиме її власникові права на в’їзд у Шенгенську зону. Короткострокову візу відкриватимуть на 6 місяців із правом перебування на території Румунії 90 днів від моменту першого в’їзду в країну. На відміну від останньої, схожу на неї візу довготермінового перебування можуть продовжити безпосередньо в Румунії. Коштуватимуть вони від 38 до 70 доларів США. Для певних категорій українських громадян збережуть практику видачі так званих безкоштовних віз, зокрема, це стосуватиметься мешканців прикордонних із Румунією територій: Новоселицького, Глибоцького, Сторожинецького, Вижницького та Путильського районів області. Хоч і за такі, умовно безкоштовні візи, теж слід заплатити 7 доларів консульського збору, а також надати документальне підтвердження місця проживання. Згідно з вимогами румунського законодавства, процедура видачі віз триватиме від 3-5 (транзитні, короткострокові) до 30 днів (довготермінові). Деяким категоріям громадян на кордоні також потрібно буде надати докази можливості свого утримання в Румунії в розмірі 100 євро/день. Як запевнив Генеральний консул Румунії в Чернівцях, при видачі віз застосовуватимуть гнучку систему найрізноманітніших пільг. Передбачають, що ймовірними перешкодами для своєчасного отримання віз можуть стати перебої з електроенергією або відсутність інтернету, позаяк підтвердження надходитиме з Бухарестського комп’ютерного банку даних. Ромео Сандулеску не задоволений умовами праці в Чернівцях, адже спочатку їм відмовили в наданні нового приміщення, а тепер зволікають із підтвердженням права оренди одного з особняків столиці Буковини. Генконсул “пророкує”, що “люди чекатимуть у черзі під дощем, у холоді”. Юрій Чорней, Чернівці Для газети Візовий режим між Польщею й Україною та Угорщиною й Україною справді ввели лише після вступу цих держав до ЄС, а не за три роки до цього, як робить Румунія. Однак на основі цієї практики у ЄС сформувався певний досвід, з якого зроблено відповідні висновки. Тож саме представники Брюсселя вимагали від Румунії ввести візовий режим з усіма державами, громадяни яких потребують візи для того, щоб дістатися території Шенгенського простору. Оскільки румунські громадяни їздять Європою без віз, то від Румунії вимагали гарантувати безпеку своїх кордонів і запровадити положення “Документа про позицію Румунії щодо 24 статті “Юстиція і внутрішні справи” до кінця цього року. Те, що Румунія, на відміну від Польщі, видає безкоштовні візи лише мешканцям прикордонних районів, а не всім громадянам України, також стало своєрідним досвідом ЄС. Позаяк усі ці візи оплачують зі спільного бюджету Євросоюзу, то рано чи пізно вони також мусять стати платними. ЄС зробив із цієї ситуації висновок: замість того, щоб спочатку привчати людей до безкоштовних віз, а потім зобов’язувати їх платили, краще зробити це з самого початку. До того ж, на переговорах щодо цього питання українська сторона не порушувала питання про запровадження Румунією віз за зразком Польщі. Відсутність візового режиму між Румунією та Молдовою є наслідком відповідних міждержавних домовленостей. Ми вважаємо, що запровадження віз – тимчасовий захід, оскільки передбачається вступ України в Євроатлантичні структури. Тоді подорожі українських громадян знову відбуватимуться без віз. Здійснення цих мрій можливе за день або місяць, але ми цього також очікуємо. Тисяча віз щодняПоступ, 9 червня 2004 р. Щоденно у Генеральному консульство Республіки Польщі у Львові видають близько тисячі віз, -- повідомляє інформаґенція Контекст-медіа, посилаючись на консула, керівника візового відділу консульства Януша Яблонського. А загалом від 1 січня 2004 року консульство видало 95 тисяч віз, тож продуктивність роботи працівників консулату зростає. Це й не дивно, бо їх численність з часу впровадження візового режиму збільшилася з 17 до 55 осіб. "Також збільшилась кількість консулів -- з 4 до 13 осіб, семеро з них займаються питаннями, що стосуються саме видавання віз", -- повідомив пан Яблонський. Особливо пан консул наголошує на тому, що візи тепер видають того самого дня, коли видають анкету. Проте охочих потрапити у Польщу більше, ніж працівники консулату можуть обслужити. Про це свідчать черги, які і далі є під його стінами. 28 травня 2004 Україна попросила Румунію перенести введення візового режимуУкраїна звернулася до Румунії з проханням перенести дату введення візового режиму з 1 липня 2004 року на 1 січня 2005 року. Про це повідомили в МЗС України. Ця пропозиція української сторони пов’язана зі вступом Румунії в 2007 році в Євросоюз, на вимогу якого вводяться візи для громадян країн, що не є членами ЄС, а також виходячи з необхідності, зберегти максимально сприятливий режим поїздок громадян двох країн. Як повідомили в МЗС, 1 червня в Бухаресті пройдуть консультації двох сторін, на яких обговорюватиметься введення в дію Угоди між Україною і Румунією про умови взаємних поїздок громадян, підписаної 19 грудня 2003 року. 26 квiтня 2004 Скоро громадяни Литви їздитимуть в Україну без візУкраїна згодна надати безвізовий режим громадянам Литви, якщо українським громадянам литовські візи, своєю чергою, видаватимуться безкоштовно і без офіційного запрошення з Литви з боку якоїсь юридичної або фізичної особи. Громадянам Литви буде дозволено їздити до України без віз і перебувати на території країни до 90 днів включно протягом півроку, повідомляє РІА «Новини». Такі правила задекларовані в міжурядовій угоді між Литвою і Україною про поїздки громадян. Цього тижня уряд Литви планує обговорити проект вищезгаданої угоди. У консуляті прийматимуть по-європейськиЛеся ФЕДІВ Високий Замок, 05.04.2004 №63(2743) З першого травня - із дня вступу Польщі в ЄС - польські візи матимуть нові наклейки. Однак візи, видані раніше, будуть дійсними до закінчення терміну дії. Про це повідомив під час своєї першої прес-конференції Генеральний консул РП у Львові Вєслав Осуховскі. Окрім того, усі громадяни країн, які не входять в ЄС, зможуть в’їхати до Польщі, маючи з собою по 100 злотих на один день перебування в країні (діти до 16 років – по 50 злотих). За словами Генерального консула, чутки про нові “драконівські порядки” перетину кордону є сильно перебільшеними. “Ми робимо все, аби перетин кордону був легким і зручним”, - каже він. Нині консульство РП у Львові щодня видає тисячу віз. Як стверджує пан Осуховскі, громадяни України можуть отримати візу того ж дня, коли подали документи. А через 2-3 роки, коли консульство збудує нове приміщення, поляки обіцяють, що умови видачі віз будуть європейськими. Новий будинок зведуть навпроти теперішнього приміщення консульства, за адресою вул. І. Франка, 108. 21.03.2004 Високий Замок Нові правила
|