Спрощення візового режиму

Андрій ДАВИДЕНКО

Поступ, 6 квітня 2004   http://postup.brama.com

Напередодні вступу в Європейський союз Польщі, Угорщини, Словаччини та інших країн, з якими ми маємо спільні кордони, Україна закликала ЄС створити візовий режим, який би не відрізнявся від режиму Євросоюзу з нашими сусідами. З такою ініціативою перед представниками дипломатичних місій в Україні виступив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Крім того, він висловив і низку інших ініціатив, які дозволяють говорити про активізацію зовнішньої політики нашої держави та її прагнення бути серйозним політичним гравцем в Європі.

Свою позицію до спрощення візового режиму Грищенко пояснив тим, що українські кордони захищені краще, ніж у країн-майбутніх членів ЄС, і "менш прозорі для міжнародного криміналу, навіть порівняно з іншими країнами-майбутніми членами ЄС. Ще одним аргументом на користь цієї ініціативи міністр назвав готовність України активізувати ідею про створення Спільного реадмісійного простору -- укладення міжнародних договорів з протидії незаконній міґрації між усіма країнами-учасниками цієї міґрації.

Належить зазначити, що одна напівперемога у переговорах з ЄС в офіційного Києва вже є. 5 квітня під час роботи Комітету з питань співробітництва між Україною і Євросоюзом було досягнуто домовленості про можливе введення безвізового режиму для власників дипломатичних паспортів, які ЄС мав наміри скасувати цього року. Але чи вдасться зробити цю перемогу повною, а водночас і домогтися спрощення візового режиму, залежатиме від доброї волі ЄС. Аргументів ж і "за" і "проти" щодо наших ініціатив у нього буде достатньо. "Проти" буде значна кількість українських нелегалів в багатьох країнах-членах ЄС, яка після пом'якшення візового режиму може тільки збільшитися. "За" може зіграти економічне зростання в Україні і поступове підвищення рівня життя наших громадян, яке відвертатиме їх від бажання шукати кращої долі на чужині.

Окрім того, Грищенко виступив ще з однією зовнішньополітичною ініціативою -- створенням координаційного центру з боротьби з тероризмом в межах Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). "Цей координаційний центр за умови внесення відповідних змін і доповнень в Статут ОБСЄ міг би функціонувати як постійно дієвий спеціалізований галузевий орган, покликаний забезпечити координацію і взаємодію компетентних органів держав-членів ОБСЄ у сфері боротьби з міжнародним тероризмом", -- сказав він.

Згідно з цією пропозицією, керівництво центром могло би здійснюватися на основі ротації. Завданням ж і функціями органу мали би бути розробка пропозицій для керівних органів ОБСЄ про напрями співробітництва в боротьбі з міжнародним тероризмом, забезпечення координації, сприяння у підготовці і проведенні оперативно-розшукових заходів, сприяння в міжнародному розшуку осіб, які здійснили теракти.

Грищенко висловив упевненість, що координаційний центр міг би також формувати банк даних з міжнародного тероризму, організовувати і проводити спеціальні навчання з боротьби з тероризмом, забезпечувати взаємодію і співробітництво з іншими міжнародними центрами і організаціями, які спеціалізуються на цій темі. За його словами, ця пропозиція є однією з багатьох можливих практичних форм співробітництва.

Міністр нагадав, що боротьба проти тероризму є пріоритетним напрямом зовнішньої і внутрішньої політики України. "Фактично, на сьогодні в європейських країнах склався консенсус про необхідність мобілізації всіх сил для дієвої боротьби з тероризмом і попередження його виявів", -- сказав він.