«Візовий процес»
ЄС вирішує, як полегшити в’їзд українцям

Сергій СОЛОДКИЙ, «День», Брюссель — Київ

http://www.day.kiev.ua День, №69 19 квітня 2005

Спрощення візового режиму — найважливіше питання, яке стоїть на порядку денному відносин України та Євросоюзу. Про це заявив «Дню» високопосадовий представник Єврокомісії у Брюсселі. І Україна, і ЄС сподіваються, що переговорний процес із цього приводу розпочнеться до жовтня нинішнього року — тобто до саміту Україна—ЄС, на якому Київ і Брюссель хотіли би відзвітувати про перші підсумки співпраці у форматі політики сусідства.

Пріоритетність візового питання визначена саме Києвом, який хотів би досягнути помітних кроків на шляху зближення з Євросоюзом у найкоротші строки. Кількість громадян, які прагнуть відвідати держави ЄС, із кожним роком зростає — причому динаміка доволі вражаюча. Приміром, якщо в 2002 році Німеччину відвідало 92 тисячі українських туристів, то вже в 2003-му — 150,5 тисячі. Відповідно в Австрії три роки тому побувало майже 15 тисяч, а вже через рік — більше 37 тисяч українських громадян. Приріст очевидний — на 63% і 156% відповідно. Аналогічні показники можна навести і по інших країнах. Брюссель виявив готовність піти назустріч Україні у вирішенні візової проблеми одразу після помаранчевої революції. До того часу, хоч би скільки намагалися українські дипломати пропонувати Брюсселю розв’язання «візового вузла», пробити стіну брюссельської непоступливості не вдавалося. Єврокомісія побоювалася, що слiдом за Україною доведеться дати позитивну відповідь щодо початку аналогічних переговорів країнам Балкан, Середземномор’я та Молдові. Сьогодні в Єврокомісії воліють не згадувати про таку мотивацію своєї візової мовчанки, оскільки при цьому довелося б визнати подвійність стандартів у підходах до тієї чи іншої країни. Наприклад, із Росією Єврокомісія вже давно розпочала переговори про спрощення візового режиму, хоча Москва не поспішала йти назустріч Брюсселю у вирішеннi вкрай важливих для ЄС питань. Можна згадати, зокрема, угоду про реадмісію, яка передбачає процедуру повернення нелегалів. Київ розробив проект такого документа раніше, однак у Брюсселі на це особливо не зважали — як мінімум до помаранчевої революції. Нині брюссельські чиновники пояснюють факт швидшого «запуску» переговорів про візове спрощення з Росією «калінінградським процесом» — вирішенням питань пересування російських громадян, які проживають у Калінінградській області, у зв’язку з минулорічним розширенням Євросоюзу. Значний плюс для росіян — прихильне ставлення до Кремля ключових країн — членів Євросоюзу. Приміром, угоди про спрощення візового режиму Росія вже підписала з Німеччиною, Францією та Італією. Відповідно, для Москви не становитиме великих труднощів підписати й загальну угоду із Єврокомісією. Із Україною ситуація виглядає набагато складнішою і в деякому плані більш проблемною.

Україна справді демонструє більшу відкритість і готовність до ведення переговорів про візове спрощення. Зокрема, із великою прихильністю у Брюсселі сприймають рішення Києва тимчасово скасувати візовий режим для громадян ЄС із 1 травня. «Це дуже яскравий доказ прагнення України зміцнити відносини з Євросоюзом», — наголосив «Дню» чиновник із Єврокомісії. Він розглядає український крок в контексті майбутніх візових переговорів як своєрідний «тиск» на Брюссель. Чи спрацює він? Із огляду на ентузіазм євробюрократів хоча б чимось «нагородити» Україну за демократичні старання існують усі шанси для того, аби ЄС пішов назустріч. На зрушення у цій проблемі можна подивитися й із іншого погляду: Брюссель готовий всіляко заохочувати Київ, аби той лишень не ставив питання про членство в Євросоюзі. Щоправда, в цьому плані намагання Єврокомісії можуть виявитися марними: за інформацією «Дня», Україна може подати заявку на приєднання до ЄС на початку наступного року. До того часу Київ має намір надати Брюсселю реальні докази своїх євроінтеграційних успіхів. До того ж, за цей час можна збільшити число прихильників України в ЄС (до найбільших «україноскептиків» у цьому плані належать поки що Франція та Німеччина).

До плюсів для початку переговорів про візове спрощення належить той факт, що, приміром, із деякими країнами — членами ЄС Київ уже має сприятливий режим перетину кордону. Приміром, до Польщі та Литви українці можуть в’їжджати за візами, але безкоштовними. Їхній приклад нещодавно перейняла Чехія — щоправда, тимчасово, до 1 вересня (рівно стільки діятиме рішення України про скасування візового режиму для громадян Євросоюзу). Власне, країн, які готові всіляко підтримувати Україну, в ЄС не так і мало, що має неабияке значення, оскільки саме національні уряди країн Європейського Союзу повинні надати згоду (або мандат) на те, щоб Єврокомісія розпочала переговори з Києвом про візове спрощення. Зараз триває етап погодження напрямків спрощення візового режиму: визначаються категорії громадян, які «підпадатимуть» під спрощення, перелік документів, необхідних для подачі до консульських відділів, тощо... У чому головна проблема? Європейські чиновники зізнаються, що на заваді може стати німецька позиція. У Берліні все ще триває так званий «візовий скандал»: опозиція звинувачує уряд країни в тому, що німецькі посольства (зокрема, в Україні) не досить прискіпливо ставилися до видачі віз тим чи іншим громадянам. Через це, мовляв, до ФРН потрапило чимало нелегалів із «темним минулим». Саме цими днями в Німеччині відбуватимуться слухання із приводу цієї справи (на 25 квітня запланований допит міністра закордонних справ Йошки Фішера). Від її вирішення значною мірою залежатиме й початок переговорів про візове спрощення з Україною. Більшість німецьких журналістів, до слова, відносять цей скандал до суто політичних — опозиція, представлена блоком християнських партій ХДС/ХСС і Вільною демократичною партією, просто готується до виборів і в такий спосіб намагається завдати удару по рейтингу владних політичних сил (коаліції «зелених» і соціал-демократів). Однозначно, що через кілька місяців про цей скандал вже ніхто не згадає, однак на переговорах із Україною він може позначитися вкрай негативно.

...Поки що ж українським громадянам нічого не залишається, як вистоювати довжелезні черги біля консульств країн Євросоюзу. Гори документів, які доводиться при цьому оформляти, — лише один із малоприємних етапів отримання візи. На вас може чекати на додаток до цього неввічливий працівник консульства, вас можуть знову і знову просити підвезти ту чи іншу довідку, без якої видача візи неможлива. Вам дуже пощастить, якщо консульство розташоване у вашому місті, інакше доведеться по кілька разів від’їжджати до столиці та знову вистоювати довгу чергу. Досі Київ особливо наполягав на спрощенні візового режиму для тих, хто володіє дипломатичними паспортами. Щойно лунали про це заяви, то здавалося, що українські дипломати — найбільш вразливі у візовому плані громадяни. Сьогодні вимоги вітчизняної дипломатії змінилися на користь ширшого кола людей. Чи отримають ці вимоги достатньо зустрічних пропозицій з боку ЄС?..