|
Правила брюссельського паритетуВіза до Євросоюзу може стати вдвічі дорожчою Сергій СОЛОДКИЙ, «День» Віза для в’їзду до країн Євросоюзу має стати вдвічі дорожчою. До такого рішення прийшли цими днями міністри юстиції і внутрішніх справ 25 держав-членів єврооб’єднання. Підвищення візової вартості заплановане на наступний рік, а коштуватиме оформлення в’їзної документації для негромадян ЄС 60 євро. У Брюсселі пояснюють збільшення ціни за візу необхідністю переходу на більш захищені від підробок документи, які дозволятимуть перетин кордону до Євросоюзу. Представники ЄС вважають, що додаткові 25 євро допоможуть створити фінансову базу для виготовлення і відповідного впровадження нової біометричної візи, яку саме планують презентувати наступного року. До речі, деякі країни як експеримент уже «апробують» оформлення подібного роду документів. Приміром, Франція ще з минулого року розпочала видачу біометричних віз громадянам Білорусі, Малі, Шрі- Ланки, США, Китаю, Алжиру, Швейцарії і Конго. Мета експерименту — боротьба з шахрайством із документами (приміром, підробленими закордонними паспортами). Процедура збору біометричних даних досить непроста. Тих, хто хоче отримати візу, фотографують, потім на спеціальному апараті без нанесення будь-яких чорнил знімають відбитки 10 пальців рук. Отримані дані записуються на електронний чіп, який поміщають у картку, схожу на кредитну, яку в свою чергу вклеюють до паспорта. На прикордонному пункті представник прикордонної служби перевіряє картку з чіпом. Одночасно власник паспорта проходить сканування вказівного пальця. Схоже цей експеримент невдовзі перетвориться на звичайну, хоч і доволі неприємну візову процедуру. У Євросоюзі між тим намагаються заспокоїти іноземців, зауважуючи, що збільшення вартості візи стосуватиметься не всіх категорій громадян. Приміром, підхід «спеціального ставлення» застосовуватиметься до студентів і науковців, аби вони могли й далі здійснювати свої поїздки без надмірної шкоди для вмісту гаманця. Водночас віце-президент Єврокомісії з питань юстиції, свободи і безпеки Франко Фраттіні закликав країни ЄС не робити жодних винятків у своїй візовій політиці на двосторонньому рівні. Цей заклик напряму стосується України, оскільки низка країн Євросоюзу (серед них насамперед Польща) видають візи для українських громадян узагалі безкоштовно. Фраттіні вважає, що існування такого роду преференцій перешкоджатиме зусиллям із вироблення єдиної європейської візової політики. «Якщо з’явиться спільна політична воля для особливих умов із видачі віз для громадян інших держав — приміром, для України, — то я, звичайно, не буду заперечувати, але я переконаний, що це має бути загальний, європейський підхід у проведенні візової політики, але аж ніяк не двосторонній», — наголосив віце-президент Єврокомісії. Саме зараз Євросоюз проводить переговори щодо підписання спеціальних угод про спрощений візовий режим із Україною і Росією. Фраттіні не виключає, що аналогічні домовленості можуть бути досягнуті з балканськими державами. Заява Фраттіні залишає ще чимало запитань. Саме тому найближчими місяцями «єесівські» міністри зберуться знову, аби обговорити питання про збільшення ціни на візу. Поки що оформлення в’їзних документів обходиться прохачу в 35 євро. Тим часом вже наступного тижня може бути відомо, наскільки візові новації ЄС можуть торкнутися України. 3 березня в Києві має відбутися засідання Україна — Трійка ЄС. Під час цих переговорів Україна сподівається домовитися з Брюсселем про спрощення візового режиму. Що воно передбачає? Приміром, українські дипломати сподіваються, що при зверненні українських громадян для отримання візи їм даватимуться роз’яснення у випадку відмови, а прийом наших громадян будуть проводити не українські працівники, які знаходяться в штаті цих закладів, а безпосередньо громадяни тих країн, які ці заклади представляють. Деяким категоріям українських громадян, зокрема, журналістам і підприємцям, будуть видаватися довгострокові візи на п’ять років. При цьому студенти, вчителі й науковці зможуть отримувати візи на один рік. Нагадаємо, що ще торік Україна скасувала візи для громадян країн ЄС. У Брюсселі сприйняли цю новину досить приязно, активізувавши переговорний процес про спрощення візового режиму і для українців. Київ пішов на повне скасування віз для «єесівців», вперше відмовившись від принципу паритетності, яким керувалися вітчизняні консульські служби до приходу нової влади. Він передбачав запровадження візового режиму у відповідь на його ініціювання іншою країною. Очевидно, що Україна сподівалася таким чином не лишень стати відкритішою для решти європейців, але й зробити «доступнішою» Європу для українців. Із останнім поки що не складається... |