3 листопада 2006 http://ukraine.radiosvoboda.org

“Візи до ЄС українцям стане легше отримувати, можливо, вже наступного року” – заступник представника України у Євросоюзі.

Наталія Вікуліна

Брюссель, 3 листопада 2006 (RadioSvoboda.Ua) - Україна і Євросоюз нині готують до підписання угоди про спрощення візового режиму і повернення нелегальних мігрантів. Як відомо, ці угоди були парафовані тиждень тому на саміті Україна-ЄС у Гельсінкі. Наша кореспондентка у Брюсселі Наталя Вікуліна поцікавилася в заступника представника України в ЄС Костянтина Єлісєєва, коли і як українські громадяни зможуть отримувати візи до ЄС за спрощеною процедурою.

Костянтин Єлісєєв: Ключова проблема – це суто технічна, бо потрібно перекласти на всі 20 офіційних мов ЄС ці угоди. І враховуючи, що зараз у ЄС є певні проблеми з перекладом на офіційні мови низки документів, то це займе, за підрахунками європейської сторони, десь близько 3 місяців. Після цього ми підписуємо угоди і, звичайно, наступна процедура – це процедура набуття чинності. Потрібно, щоб українська сторона, український парламент ратифікував цю угоду. З боку ЄС, я хочу наголосити, ці угоди не підлягають ратифікації парламентами всіх 25 країн-членів ЄС, оскільки це є компетенція співтовариства. Для того, щоб вони набули чинності, потрібна згода Європарламенту, а також рішення Ради міністрів ЄС. Після цього європейська сторона теж виконає формальні процедури, пов’язані з так званою ратифікацією угоди про спрощення візового режиму та угоди про реадмісію. Таким чином, я не хотів би визначати конкретні часові рамки набуття чинності цими угодами, але не виключено, що це може відбутися наступного року.

- В українському суспільстві лунали скептичні думки – мовляв, візовий режим буде полегшений тільки для невеликої кількості громадян. Чи відповідають дійсності такі побоювання?

- Я відразу мушу наголосити, що головним моментом позиції України під час переговорів з ЄС стосовно угоди про спрощення візового режиму був захист інтересів українських громадян і максимальне розширення кола українців, які матимуть право на полегшений режим отримання віз. На мій погляд, це більшість населення України.

Судіть самі: до переліку осіб, які можуть отримати в полегшений спосіб візи, входять і бізнесмени, і журналісти, і представники бізнесових кіл, і представники офіційних делегацій, і учасники наукових, культурних міжнародних обмінів, і студенти. Я хочу наголосити: така категорія як пенсіонери, як діти віком до 18 років. Дуже велике значення матиме те, що велика кількість осіб, категорій (їх біля 12) буде отримувати візи безкоштовно. Багато категорій осіб отримуватиме візи багаторазові. Тобто, це теж дуже важливий здобуток.

І не менш важливо, як на мене, це те, що в угоді ми чітко зафіксували, що перспективи наших відносин у цій сфері – це має стати запровадження взаємного безвізового режиму. Тобто, запровадження спрощеного візового режиму – це тільки перший крок. Далі у нас на меті безвізовий режим. З цією метою ми зараз готуємо відповідні документи і дорожні карти, спільні з ЄС, які б нам дозволили рухатися уперед у цій проблемі і поставити питання про скасування візового режиму для громадян України з боку Євросоюзу.

- А як буде проходити сама процедура видачі віз?

- Ми домовилися, що будуть значно скорочені часові рамки, протягом яких розглядатимуть анкети на отримання віз. Зараз чітко встановлений термін – це 10 календарних днів, не більше. Крім того, ми домовилися, що буде значно скорочено і впорядковано перелік документів, які громадяни України мають надати в консульські підрозділи посольств країн-членів ЄС для отримання віз. Це теж не менш важливо, бо зараз ми маємо представити купу довідок, документів, і це дуже ускладнює ситуацію. Ще не менш важливо – в угоді є чітке положення про те, що країни ЄС мають надавати пояснення у випадках відмови у видачі віз. Це теж у плані захисту людської гідності дуже важливо.

Ми також домовилися, що країни-члени ЄС наведуть порядок у плані організації видачі віз громадянам України, зокрема в консульських установах, у посольствах, які є на території України. Мається на увазі з тим, щоб запобігти численним чергам, запобігти всіляким маніпуляціям, запобігти створенню будь-яких так званих організацій, які сприяють у видачі віз, посередництва і так далі.

І останнє: не менш важлива і ціна. Ми домовилися, що ціна залишиться стабільною і буде не вищою 35 євро для отримання візи згідно з нормальною процедурою. У той час, як ви знаєте, з 1 січня 2007 року для громадян інших країн, які прагнуть отримати шенгенську візу, ця ціна буде набагато більшою – десь біля 60 євро. Я вважаю, що це теж дуже важливо для пересічного українця. І ще одна позитивна деталь цієї угоди – це те, що ми домовилися про відпрацювання з сусідніми країнами (мається на увазі Польща, Угорщина і Словаччина) укладення двосторонніх угод про безвізовий режим для мешканців прикордонних територій. Тобто, це значно полегшить торговельний обмін, культурний обмін між прикордонними регіонами України і прикордонними регіонами сусідніх з Україною країн-членів ЄС.

- Україна і Росія отримали дещо різні умови полегшення візового режиму. Чи були причини на це?

- Безумовно. Тому що ми всі знаємо, що українська сторона, на відміну від Росії, скасувала візовий режим для громадян країн-членів ЄС і це був як жест доброї волі. Звичайно, було б трошки лукавим і іронічним сподіватися нам на отримання аналогічного безвізового режиму з боку європейської сторони. Водночас ми вважаємо, що цей жест доброї волі мав певний позитивний ефект під час переговорів. У результаті спрощення візового режиму охопило набагато більше категорій осіб, ніж аналогічна угода з російською стороною.

Але я ще раз хочу наголосити – це все абсолютно об’єктивно. Крім того, я нагадаю, що в Україні нема, наприклад, процедури реєстрації іноземців, у нас дуже позитивну оцінку отримало наше виконання двосторонніх угод про реадмісію з сусідніми країнами. У нас дуже високу оцінку отримала ситуація, пов’язана з дотриманням норм міжнародного гуманітарного права. Саме тому нам вдалося під час переговорного процесу домогтися дуже сприятливих умов для наших громадян.