18 червня 2007 http://radiosvoboda.org

Як довго чекати українцям спрощення оформлення віз після сьогоднішнього підписання угоди між Україною та ЄС?

Василь Зілгалов

Прага, 18 червня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Про спрощення оформлення віз до країн ЄС для українців йдеться вже давно. Нині ж, у понеділок увечері, на засіданні Ради співпраці Україна — ЄС у Люксембурзі цю угоду підписали. Колись це додасть українцям прозорості в отриманні короткотермінових віз від країн Євросоюзу, а низці категорій українських громадян і можливість отримувати багаторазові візи на термін від одного й до п’яти років. Як це позначиться на свободі для людей вільніше подорожувати до Європи?

Від України Угоду про спрощення оформлення віз підписав міністр закордонних справ Арсеній Яценюк; напередодні його вповноважив на це Президент Віктор Ющенко. На церемонії підписання був присутній і голова української делегації, Прем’єр-міністр Віктор Янукович.

Напередодні підписання Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз речник МЗС України Андрій Дещиця розповів Радіо Свобода про конкретні поліпшення, які мають настати після набуття чинності цією угодою: «Вводиться кілька категорій громадян, які будуть отримувати багаторазові п’ятирічні візи, збільшується кількість громадян Україні, які будуть отримувати однорічні багаторазові візи, і також є значна категорія громадян, які будуть отримувати безплатні візи для поїздок до країн — членів Європейського Союзу».

Спрощені правила і багаторазові візи

На право спрощеного оформлення короткотермінових віз до ЄС матимуть, наприклад, учні, студенти й аспіранти, які збираються до країн ЄС із навчальною чи освітньою метою, учасники наукових, культурних і мистецьких обмінів, міжнародних спортивних змагань, делегації споріднених міст, члени офіційних делегацій, бізнесмени, журналісти, водії та екіпажі, що беруть участь у міжнародному транспортному русі, близькі родичі громадян України — мешканців країн ЄС, а також особи, що їдуть на похорон, для відвідання могили чи на лікування.

Багаторазові візи з терміном чинності до п’яти років видаватимуть державним і місцевим урядовцям для службових поїздок, найближчим родичам громадян України — мешканців країн ЄС, бізнесменам і журналістам.

Багаторазові візи на термін до року зможуть отримати водії та екіпажі, що беруть участь у міжнародному транспортному русі, постійні члени офіційних делегацій, учасники наукових, культурних і мистецьких обмінів, міжнародних спортивних змагань, офіційних програм обміну споріднених міст. Через два роки поїздок за «річною» візою вони теж зможуть отримати багаторазову візу на термін від двох до п’яти років.

За цими візами на території країн ЄС можна перебувати не більш як 90 днів протягом 180-денного періоду.

А дипломати, народні депутати та інші власники дипломатичних паспортів зможуть здійснювати короткотермінові поїздки до країн ЄС узагалі без віз.

Ціна не зросте, а декому візи будуть безплатні

Для решти українців вартість розгляду прохання про візу залишається на рівні 35 євро; для громадян більшості країн світу ця сума вдвічі більша.

А ще для деяких категорій українських громадян цей розгляд буде безплатний: для близьких родичів громадян України — мешканців країн ЄС, членів офіційних делегацій, урядовців, учнів, студентів і аспірантів, які збираються до країн ЄС із навчальною чи освітньою метою, інвалідів, пенсіонерів, учасників наукових, культурних і мистецьких обмінів, міжнародних спортивних змагань, офіційних програм обміну споріднених міст, журналістів, водіїв та екіпажів, що беруть участь у міжнародному транспортному русі, дітей до 18 років (або до 21, якщо вони перебувають на утриманні), а також для осіб, що збираються їхати з гуманітарною метою — на лікування, похорон чи до тяжко хворого родича.

Також запровадять чіткі терміни розгляду візових заяв — як правило, до десяти днів, в у термінових випадках — до двох днів.

Одна з декларацій, що є додатками до угоди, згадує, зокрема, і про необхідність надавати мотивацію при відмовах у візах і про можливість апеляції такої відмови.

Чинною угода стане пізніше

Угода набуде чинності ще не так скоро: спершу з українського боку її має ратифікувати Верховна Рада (а Президент — підписати Закон про ратифікацію), а з боку ЄС — формально схвалити Європейський Парламент і затвердити Рада Європейського Союзу.

При цьому Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз може набути чинності тільки разом зі ще однією, яку теж підписали нині в Люксембурґу, — Угодою про реадмісію, тобто про взаємне повернення нелегальних мігрантів.

Відтак точні терміни набуття цією угодою чинності ще не відомі. Припускають, що це може статися наприкінці цього чи на початку наступного року.

Водночас, хоча це прямо не пов’язано з підписаною угодою, Євросоюз збирається посилити прикордонний контроль за всіма, хто в’їздить із України на територію ЄС.

Експерт: Україна мала б домагатися від ЄС безвізового в’їзду

Радіо Свобода запитала про значення цієї угоди українського експерта з Центру Разумкова Валерія Чалого.

«Я вважаю взагалі, що це питання не таке, яке можна вважати проривом у візовій політиці. Україна зробила суттєвий крок, скасувавши візи для громадян ЄС. Поки що цей крок ЄС не є адекватним, на мій погляд. І сьогодні це повинно сприйматися саме так, що наші офіційні чинники повинні наполягати і здійснювати тиск на країни ЄС задля дійсного полегшення оформлення віз і взагалі скасування візового режиму для всіх громадян України, а не виключно для якихось категорій, хоча я належу до цієї категорії. Але я думаю, що це неправильний підхід. Я завжди виступав за те, що треба не п’яти відсоткам населення кращу робити ситуацію, а говорити про спрощення візових процедур для всіх громадян України», — вважає Валерій Чалий.

Крім цього, сьогодні в Люксембурзі підписали також угоду про між ЄС та Україною про торгівлю деякими сталеливарними виробами.

18 червня 2007 http://radiosvoboda.org

Німецькі політики знову сперечаються навколо правил видачі віз громадянам України

Надія Кандиба

Німеччина, 18 червня 2007 (RadioSvoboda.ua) — У Німеччині несподівано знову розгорілася дискусія навколо правил видачі віз для громадян України. Якщо раніше німецькому посольству в Києві закидали занадто ліберальні методи, то тепер лунає критика через надмірну суворість.

Як і кілька років тому, дискусію навколо правил видачі віз у німецькому посольстві в Києві спричинили християнські демократи. Щоправда, тепер ідеться не про зловживання з боку українців ліберальним візовим режимом, а про вимоги самих же німців знову послабити запроваджені нові правила.

Зокрема, цю тему порушив експерт із питань Східної Європи фракції Християнсько-демократичного союзу в Бундестазі Ґеорґ Шірмбек. В інтерв’ю газеті „Neue Osnabrücker Zeitung“ він застеріг, що занадто суворі правила видачі віз українцям шкодять іміджеві Німеччини та її економіці.

У багатьох випадках із українськими студентками, топ-менеджерами й фахівцями, навіть якщо вони мають запрошення від поважних фірм, поводяться як із потенційними злочинцями або повіями, сказав Шірмбек. Депутат вимагає змінити такі занадо суворі правила.

Критику, що пролунала, поділяють «зелені». Як зазначив в інтерв’ю газеті „TAZ“ експерт із правових питань фракції «Союзу-90/Зелених» у Бундестазі Єржи Монтаґ, нинішня практика видачі віз справді шкодить економіці й студентському обмінові.

Міністерство закордонних справ Німеччини відкинуло такі закиди на свою адресу. Не погодилася з критикою свого колеги Шірмбека й низка консервативних політиків.

Для українців не може бути й мови про полегшення візового режиму?

На думку представника фракції ХДС/ХСС Ганса-Петера Уля, стверджувати, що німецька візова політика перейшла з однієї крайності в іншу, не правильно. В інтерв’ю газеті „Tageszeitung“ він звернув увагу на те, що торік у Києві видали 130 тисяч німецьких віз. А це, як наголосив Уль, дуже висока цифра.

Подібної думки дотримується й інший християнський демократ Райнгард Ґріндель. Як на нього, то зростання кількості відхилених запитів свідчить, що досі існують випадки зловживань, які нарешті викривають. Агентство AFP процитувало такі слова Ґрінделя: «Для нас не може бути й мови про полегшення візового режиму, не кажучи вже про візову свободу для України».