Ярослав Михайлишин

ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ ЧИ ЛАТИНСЬКА АБЕТКА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Попередні завваги

При пранслітерації українських географічних та інших власних імен з кирилиці на латинку постають певні труднощі. Енциклопедія Українознавства (Сарсель) подає три різні транслітерації (до якої мови?). Ці труднощі, до певної міри, можна усунути, створивши для української мови латинську абетку. Тут не мається на увазі позбутися кирилиці, а лише надати латинській азбуці “право присутности”.

При такій “присутності” в нас латинки всі українські власні імена в мовах, які вживають латинку, мали би лише одну форму. Правдоподібно, вимова тих імен в різних мовах би була різною, але це нічого не міняє, бо так воно є й тепер. Власні імена мов, які вживають латинку, можна би писати в українських терстак так, як в оріґиналі, себто, латинкою. Не думаю, що це є зарадикальна пропозиція, бо вже тепер в Україні таке часто зустрічається.

Найбільше поширена комп’ютерна клявіятура, принаймні, на т. зв. заході, має 26 латинських букв. Англійська та багато інших мов вживають цю клавіятуру без змін, а деякі мови потребують менші, чи більші модифікації, що завжди пов’язане з певними невигодами, з якими ми добре знайомі. Тут пропонується латинська абетка для української мови, яка не потребує жодних змін в тій клявіятурі.

Основи пропонованої абетки

1. Абетка не має бути пристосуванням абетки якоїсь іншої мови, а повинна якнайбільше віддзеркалювати кирилицю.

2. Фонетичний принцип українського правопису повинен бути затриманий. Оскільки можливо, кожний звук повинен передаватися одною буквою, або тими самими сполученнями букв і кожна буква, чи сполучення букв, повинні представляти лише один звук.

3.  Букви, оскільки можливо, повинні передавати ті звуки, які вони передають в інших, головно, слов’янських мовах.

4. Відсутність понадбуквових знаків.

5. Комп’юторна клявіятура не потребує жодних приспосувань.

Українська латинка

В українській кирилиці 33 букви

а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я, (вживається також апостроф та рідше знак наголосу). Їх пропонується передавати латинською абеткою так:

!. Букви              а, б, в, г, ґ, д, е, з, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц

  як                      a, b, v, h, g,d, e, z, k, l, m, n, o, p, r,  s, t, u,  f,  x,  c

(baran, vona, holova, ganok, dax, zvuk, mova, pava, son, tut, fuga, xata, cukor)

2. Букви            и, і, й

  як                     y, i,  j       (lyce, joho, bilyj, kyj)

a)Тому, що буквам и та і найліпше відповідають латинські y та і, букву й передається як j. В той спосіб уникається плутанина (й в одному місці y, в іншому i і т. п.) й так воно є, здається, у всіх слав’янських мовах та багатьох европейських і інших.

б) Буква і в українській мові часом пом’якшує попередню приголосну, як в слові ніс (від нести), іншим разом ні, як в слові ніс (від носа). Питання, чи латинкою ми повинні писати njis (див. 5. нижче, де пропонується вживати j для знаку м’якшення) в першому випадку, а nis в другому (так само tjik від текти і  tik від току, voljiv від воліти і  voliv від воли), дискусійне. По мойому так, щоби зберегти правильну вимову цих слів.

3. Букви              ж,   ч,   ш,   щ

  як                      zh, ch, sh, sch (zhaba, vechir, mashyna, schaslyvyj)

Тут (з “економічних” причин) пропонується писати sch замість точнішого shch (в українській, здається, немає слів, в яких с стоїть перед ч).

4. Букви              є,  ї,   ю,   я

  як                       je, ji,   ju, ja     (jedvab, Kyjiv, junyj, jakir)

5. Букву             ь

  як                      j      (midj, blyzjko, kinj, ljaljka, xodytj, kinecj)

Це може здаватися незвичайним, але пишемо kоnjа, то чому не kinj. Зрештою, в хорватській вживається lj (iscelitelj, valjda, malj).

6. Апостроф пропонується вживати:

а) за існуючими правилами (b’je, ob’jizd, m’jaso, v’jazaty, pir’ja, bur’jan)

б) в словах, як z’hadaty (згадати), щоби їх відрізнити від zhadaty (жадати)

в) в словах, як Uzh’horod (Ужгород), в яких після ж є г

г) дж та дз часом вимовляються, як один звук (дзвін, джерело), іншим разом окремо (надземний, відживати), чи варта латинкою писати dzvin, dzhelelo та nad’zemnyj, vid’zhyvaty питання також дискусійне, по мойому - так.

Otzhe, proponujetjsja ukrajinsjka latynka z 26 bukv - a, b, c, d, e, f, g, h, i, j, k,  l. m, n, o, p, q, r, s, t, u, v, w, x, y, z. Dvi bukvy, q i w, mozhutj zdavatysja zajvymy, odnache vony znadobljatjsja dlja pysannja, holovno, vlasnyx imen, takyx jak Wagner, Quisling i t. p.

Кінцева заввага

Запропонована вгорі латинська абетка, здається, нічого не міняє, знаки кирилиці замінені знаками латинської абетки. Тут я пропоную деякі зміни. які би можна ввести. Напевно дехто може запропонувати ще інші корисні зміни до моєї пропозиції, про які я би радо хотів почути, не вважаю, що моя пропозиція є “останнє слово”.