ВідгукиLATYNKA (T. Vozniakovi) Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, ukrajinciu z ukrajinkoju tym vona myla druzi moji Michel Zarichnyi Вибачте, але це зовсім недоречно. Ви повинні радше працювати в тому напрямку, Чи означає це, що журнал переходить на латинку? Dorohi druzi, Щодо програми транслітерації кирилицi у латину. Не второпаю, для чого
вона Дякую, скористаюся сама і поширю інформацію по Університету Коментар простий - було б добре зробити алгоритм зворотнього Вельмишановні панове, ну і на завершення Юрій Підлісний А мені ідея лучуківки подобається. Я всередині душі є давно прихильником впровадження в українській мові латинки, але бачу, що наше суспільство досі ще не розуміє актуальність цієї проблеми. Мовляв, навіщо зараз ця латинка, коли є нагальні проблеми на кшталт як нагодувати народ тощо. І чомусь ніхто майже не замислиться, що як раз ті народи, що вже давно користуються латинкою, переважним чином, набагато краще живуть за народи, що користуються кирилицею. Тут є неявний зв’язок. Ну а щодо доцільності латинки, так на мою думку має переважати праґматичний
погляд стосовно використання такого правопису: це насамперед розвиток
інформаційних технолоґій. Зараз українською по цілому світі ганяють e-mailи
та smsки, але кожен придумує правила, на що сам здатний, особливо це стосується
шиплячих приголосних. Правда, у нас офіційно впровадили деякі правила
стосовно латиниці - створений стандарт української латиниці: Мiждержавний
транслiтерацiйний стандарт ГОСТ 16876-71 (Ст. СЭВ 1362-78). Але дуже він
нагадує аналоґічні стандарти Китаю, Японії, Кореї, де за основу взято
транслітерацію з англійської мови. Ось чому мені імпонує лучуківка, що
вона за основу взяла принцип побудови фонетики, схожий до слов’янських
мов, які користуються латинкою. Я зробив власне невелике дослідження стосовно
ставлення до латинизованого українського правопису наших співвітчизників.
На жаль, результати невтішні. Ви можете самі прийняти в ньому участь на
сторінці А на останнє скажу, що мені огидно, коли в різних мовах схиляють наші українські прізвища, як кому лише забажається: Shevchenko, Schewtschenko, Szewczenko, Chevtchenko, Sjevcjenko, Sevcsenko і так далі... Так нехай вже буде лише один Ševčenko. Chaj žyve ukrażnska latynka! "Dmytro Sykora" ombrax@ukr.net Dear Mr Lučuk, I think, that your programme is an excellent idea for e-mail correspondence with countries, using latin alphabet. I think also, that equally useful would be a program, allowing write with cyryllic characters, using standard latin computer keyboard, or translating Ukrainian text, written with latin characters, into cyryllic characters. I tried to make such MS-Word simple macroprogram, using HTML Unicode characters. My program replaces latin characters with equivalent HTML codes. Here is my name, written in both cyryllic and latin characters for Internet use. 
 Jan Rubinowicz Best regards, На мою думку, дуже корисна програма. Бо як подивишся, що роблять з українськими назвами та прізвищами, транслітеруючи їх на латинку, аж очі каламутяться. Непогано було б упровадити два алфавіти: кирилицю та латинку, як у сербів зараз. І нікому це не заважає, кожен вибирає собі найзручніший. "Alexander" sanek_k@msn.com Молодці,світлі голови! Вперше бачу, заздалегідь дякую Стане дуже у пригоді. З повагою, Олена Снігир (Київ) To je zahalom nepohana ideja, duže produktyvna v sensi aktualizaciji mitu pro evropejskisť Ukrajiny. Na žaľ ne je duže vypravdanoju v sensi spilkuvanńa elektronnoju poštoju bez problem z koduvanńam (bo ne je transliteracijeju z vykorystanńam standartnoji latynky). Ale vvedenńa diakrytyčnyx znakiv v ukrajińśku movu je duže cikavoju propozycijeju, jaka nablyžuje nas do Evropy, i prodovžuje praćuvaty v odnomu rusli z idejamy vidokremlenńa Zaxidnoji Ukrajiny, jedynoji spravdi evropejśkoji Ukrajiny. Ja ne je bezzaperečnym pryxyľnykom cijeji točky zoru, ale čymoś meni vse ce duže podobajeťśa. Pane Lučuk, Vam osoblyve šanuvanńa vid spudejstva Kyjevo-Mohyľanśkoji Akademiji i pryz hľadaćkyx sympatij - taky dijsno Vaš variant našoji movy vyhľadaje najpryvablyvišym, bo zvyčajnyj vže nabryd, a prosta transilteracija latynkoju za GOSTOM je lyše štučnym instrumentarijem dľa zmenšenńa informacijnyx šumiv. Taras Krupśkyj, “Лучуківка” — це екстрема і явний анахронізм. У той час, коли світ вчить усі комп’ютери розуміти “Юнікод” (UNICODE), операційні системи (Windows ****) повністю підтримують його, ми створюємо проблему, яку годі й розв’язати. Нам мало для нашої “самоідентифікації” “старого” календаря! Юнікод — це таблиці з усіх існуючих (і вже неіснуючих) літер усіх часів і народів. Кирилиця займає там своє відповідне місце, разом з усіма прадавніми літарами, які можна надибати хіба в рукописах та релігійних стародруках. Оце й було би чудовим полем діяльності талановитих програмарів — створення підтримки та конвертації Юнікоду, створення шрифтів та ін. З повагою, Володимир Катрушенко Dear Mr. Luchuk! It was an excellent idea to write this program. However, I was really
surprised when I saw that the program translates Latin script into Cyrillic
but not vice versa. I haven't seen in Ukraine any computer which didn't
have installed Latin alphabets and, to be honest, I don't see the point
of this program. In my opinion, it's much more reasonable and demanded
to write program which performs opposite procedure - translates regular
Latin script (without any specific letters which have circumflexes, dots,
circles and other kinds of marks, which are present in large numbers in
some Eastern and Northern European alphabets) into Cyrillic. I know many
people outside of Ukraine as well as inside of it who sometimes desperately
need program of this type. I need it too, that's why I'm writing this
e-mail in English. шановні панове, лучуківка - це лише дитячі забавки, воно не приживеться. хіба що буде широко розповсюдженим у вузенькому колі інтелегентів. слід зауважити, що деякі середньоазіацькі країни вже який рік запроваджують латинку. і що? який же дід, або малописемна баба буде читати ту газету узбецькою мовою, але латинкою, як вона ледве читає?! прагнення до Эўропы - це комічно. ми й є Європа. хіба ж люди вже позабували? може через це наша мова, кирилична, вже не виглядає привабливою. а що хохла поіграть, только на западний манєр - це вже ми умєєм. то може з латинкою ще суржик новий завести - чилдренятка, заклозьте виндочки! беріть приклад з греків - мають свою абетку, навіть на євро пишуть латинкою і грекою! для однієї лише держави! греки не вважають, що їм потрібно якесь абецадло. ось у чому проблема є - це стандартизоване написання українських слів в іноземних мовах. бо, серйозно, німець, який звик до Kiew при слові Kyjiw просто жахається. отже, дбайте, панове, про мову, дбайте. тільки ж не псуйте Славко Zdorov, Jakraz poznajomyvśa z prohramkoju do tranliteraciji z kyrylyci na
latynku. * ideolohični: - vžyvanńa dijakrytyčnyx znakiv u latynśkomu varijanti vymahaje vžyvanńa koduvanńa dľa centraľnoji Evropy (iso-8859-2). Zamisť todi koduvaty v iso, možu zakoduvaty tekst v koi8-u i maju cej tekst kyrylyceju. Jedyne opravdanńa dľa mene, ščob vžyvaty latynśki litery v ukrajinśkij movi – ce texničnyj bik. * texnični: - prohrama tiľky pid systemu Windows. A ščo z inšymy operacijnymy systemamy? Ja na roboti praćuju na Windows i na Linux, ale vdoma tiľky Linux. Ščo meni robyty? - zamisť okremoji prohramy možna rozrobyty okremu rozkladku klav’jatury, tobi zamisť peremykaty miž Pl i Sk možna pysaty lučukivkoju. Ja kiľka rokiv tomu sam opraćuvav sxemu tranliteraciji kyrylyci na latynku i holovno keruvavśa tym, ščob ne bulo dijakrytyčnyx znakiv. Zrobyv, vykorystovujučy ću sxemu, konverter online, de možna perekodovuvaty v perehľadačevi latynśki litery na kyrylyću. Povytyśa ce možna tut - www.harazd.net/~bohdan/lat2cyr . Šľu vitanńa z Peremyšľa BohDan Мені здається, що питання про українську латинку є не стільки лінґвістичним, скільки політичним. Владі просто вигідно, щоб наші люди не вміли писати по-українськи латинкою, щоб не вміли записувати свої власні імена, так би мовити, “на експорт”. Тим більше, що слов’янський варіант української латинки віддалятиме Україну від Москви і зближатиме її з Варшавою, Прагою, Заґребом тощо. Латинська графіка давно вже стала інтернаціональною системою письма, одним з основних засобів міжнародного спілкування. Згідно з міжнародними вимогами латинське написання всіх власних назв має повністю збігатися з написанням у мові-продуценті. Тобто німецьке прізвище Schiller або угорське Kováсs має таке ж написання в усіх інших принаймні європейських мовах, що користуються латинкою, воно трансплантується на іншомовний ґрунт без змін, та орфографії мови-реципієнта не підкорюється. У випадку, якщо для мови-продуцента використовується власна система письма, відмінна від латинки, то в такому разі мають бути чіткі та однозначні правила відтворення національної системи письма латинкою. Тобто засобами латинської абетки має відображатися написання національною абеткою з ґарантією недвозначного відтворення ориґінального написання. В цьому можна переконатися на прикладі Китаю чи Японії, де власні назви пишуться латинкою однаково незалежно від мови: Qingtao (Циндао), Xiao-Qun (Сяо-Цун), Fujiyama (Фудзіяма) тощо. На карті Сербії місто Крушевац позначено як Kruševac, Мілошевича в усіх західних ґазетах подають як Milošević (кирилицею — Милошевић). Столиця Македонії подається англійською мовою як Skopje, а не як Skopye чи Skopie. І помилковою є думка, що ті народи, які не користуються латинкою, повинні передавати засобами латинської графіки не написання, а вимову своїх власних назв, пристосовуючи їх до конкретної мови. Бо згідно з міжнародними вимогами пріоритет повинен надаватися не практичній транскрипції, а транслітерації, тобто не вимові, а написанню. Зараз у нас прийнято вважати, що українські власні назви повинні писатися так, аби їх могли прочитати за кордоном. Тобто, виходить, що правила передачі українських слів в англійській мові, затверджені спільно Мін’юстом та Інститутом української мови НАН України, поширюються лише на англійську мову, а інших мов вони не стосуються [http://www.rada.kiev.ua/translit.htm]. Супротивники єдиної української латинки (Інститут української мови Національної Академії Наук тощо) стверджують, що українці повинні турбуватися, як в інших країнах читатимуть українські власні назви належним чином. Але ж пристосування латинського написання власних назв до фонетичних та орфографічних особливостей конкретної мови суперечить міжнародним вимогам зберігати єдине латинське написання. Виходить, що цей документ теж суперечить світовим стандартам. Та, взагалі, тут напрошується риторичне питання: чому ніхто в світі не замислюється над тим, як їх власні назви читатимуть іноземці, а ми, виявляється, повинні турбуватися про це? До речі, в колишньому Радянському Союзі існувала цілком непогана система російської латинки, затверджена у 50-тi роки Академією наук СРСР [4]. Інша річ, що вона не мала практичного застосування, але це вже — із суто політичних міркувань. Отже, в Україні також повинна бути прийнята власна система відтворення українських слів латинкою, яка б засобами латинської графіки демонструвала кириличне написання та ґарантувала недвозначне відтворення назад у кирилицю. Найкращою з таких систем української латинки на даний момент є система, розроблена Термінологічною комісією з природничих наук (ТКПН) Київського університету імені Тараса Шевченка. Що ж стосується проґрами “Лучуківка”, то вона є гарною сама по собі, але мені здається, що діакритичних знаків, все-таки, слід уникнути, замінивши їх сполученнями, як у системі ТКПН. Бо не кожна комп’ютерна система підтримує східноевропейську кодову сторінку. До того ж, аби на комп’ютері набрати східноевропейські символи, треба або підключити якусь національну клавіатуру (чеську, чи хорватську, чи литовську), або набирати ці символи кодами, або за допомогою комбінації клавіш, що не завжди є зручним. До речі, ця програма не позбавлена і деяких технічних вад: коли я пробував переносити транслітерований текст у Word та інші проґрами, або коли я зберігав цей документ у “лучуківці”, -- всі діакритичні знаки, що не мають західноевропейських відповідників, кудись зникали. Тож розробникам слід іще раз перевірити систему кодування. З повагою, Dobryj den', Ї, Shanovni pani ta panove, Ja davnij i wyryj pryxyl'nyk perevedenn'a ukraїns'koї movy na kyrylyc'u. Zwychajno, mozhe isnuvaty bezlich variantiv latynyc'i dl'a ukraїs'koї, i mozhlyvo, v svij chas luchukivka mala vsi shansy na isnuvann'a, ale s'ohodn'a, v chas shyrokoї komp'juterizaciї, ja vvazhaju wo holovne - unykaty vzhyvann'a diakrytychnyx znakiv. Perekonlyvym prykladom toho, wo litery staroї abetky mozhut' zavdaty bahato klopotu pry perevedenni movy na latynyc'u, je azerbajqans'ka. V cij movi viddavna bula litera E, perevernuta z peredu nazad. Azery vyrishyly zberehty її i v latynci. Ale v komp'juternyx systemax takoї litery ne znajshlos'a. Їm treba bulo, jakwo vzhe tak xotilos'a zberehty samobutnist', zamist' perevernutoho e zastosuvaty duns'ke (norvez'ke) ae, jake je v komp'juternyx ustanovkax, i perexid projshov by bezbolisno. A tak navit' londons'kyj tyzhnevyk Economist kepkuvav z problemy azeriv, jaki shukaly "potribnu klaviaturu". Otzhe, wo ja proponuju, vydno vzhe z navedenoho vywe, tobto: shypl'achi peredajemo anglijskymy digrafamy (sh - ш, ch - ч, zh - ж), w - щ, q - дж, apostrof stavymo u vsix vypadkax zamist' m'jakoho znaku, a wob peredaty kyrylychnyj apostrof, pisl'a n'oho stavymo wej i j. Zvernit' uvahu, wo ja vzhyvaju ukraїns'ku literu ї, symvol vashoho chasopysu, tomu wo c'a litera isnuje na terenax Ukraїny we z chasiv perekladu Bibliї na gots'ku movu (IV st. vid Xrysta), a Goty todi jakraz zhyly u Pivnichnomu Prychornomor'ji ta v Krymu. Isnuje c'a litera takozh i w suchasnyx francuz'kij, niderlands'kij ta dejakyx inshyx movax. Z povahoju, |